Україна
16 червня 2010 р. справа № 2а-10699/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 год 30 хв
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Тарасенка І.М.
при секретарі Кушек Н.А.
за участю:
представника позивача Удода М.І., діє за дов. б/н,
розглянувши у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_3 відповідно до Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» (далі - Закон № 889) за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року задекларував дохід від отриманої спадщини в сумі 80243,00 грн. 17.06.2009 р. Красноармійської ОДПІ було прийнято рішення про розстрочення податкового зобов'язання на період з 17.06.2009 р. по 15.12.2009 р. Щомісячно позивач повинен був сплачувати 668,69 грн., а у грудні 668,70 грн. За відповідачем числиться заборгованість перед бюджетом по податку з фізичних осіб в сумі 1309,44 грн., з яких 22,49 - пеня. Просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
З Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України. Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Як встановлено у судовому засіданні, фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідач за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року задекларував дохід від отриманої спадщини в сумі 80243,00 грн., що підтверджується декларацією про доходи (а.с.7).
17.06.2009 р. Красноармійської ОДПІ було прийнято рішення про розстрочення податкового зобов'язання (а.с.12) на період з 17.06.2009 р. по 15.12.2009 р. Щомісячно позивач повинен був сплачувати 668,69 грн., а у грудні 668,70 грн.
Станом на теперішній час у відповідача існує податковий борг по податку з фізичних осіб на загальну суму 1309,93 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.5).
Відповідно п.п. «в» п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
Відповідно п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платником податку є, серед інших, резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Відповідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.
Облік фінансових результатів від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами у вигляді інвестиційного прибутку ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону) у порядку, наведеному у п.п. 9.6.2 - 9.6.8 п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно п.п. 9.6.2 п. 9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.
Відповідно п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
Відповідно до підпункту «в» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов'язані: подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.
Як встановлено у судовому засіданні відповідачем податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому або адміністративному порядку не були, а тому сума у розмірі 1309,93 грн. визнається сумою податкового боргу платника податків.
Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме - відповідачу направлялись податкові вимоги: перша - №1/32 від 23.11.2009 р. та друга - №2/34 від 29.12.2009 р. (а.с. 15,16), які були отримані боржником. Однак це не призвело до погашення податкового боргу.
З зазначеного виходить, що несплата відповідачем суми податкової заборгованості на користь держави, порушує встановлені законодавством обов'язки платника податків та перешкоджає позивачу виконувати повноваження щодо нарахування платнику податків суми податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що позовні вимоги заявлені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і підстав для відмови в задоволені позову немає.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгоджені суми податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб у сумі
1309 (одна тисяча триста дев'ять) грн. 93 коп. у рахунок місцевого бюджету м. Краматорська на р/р 33214800700260, отримувач- місцевий бюджет Гродівської сільської ради, банк отримувача: ГУДКУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686579, МФО 834016.
Постанова прийнята і підписана у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 16 червня 2010 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови складений 21 червня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає чинності після закінчення цього строку.
Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Тарасенко І.М.