08.06.10 < копія >
17 червня 2010 р. Справа № 2а-3875/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чабаненко С.В.
при секретарі - Дашковій А.
прокурора - представника позивача - Вагнер Д.В.
представник відповідача - Кучеренко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення про застосування та зарахування сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогою: визнати рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 272 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 03 листопада 2009р. протиправним (недійсним) і скасувати його повністю.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перевіряючими не врахованого того факту, що працівники котрі отримали такі виплати не перебували у трудових відносинах із підприємством (тобто втратили статус застрахованої особи), самі виплати які було зроблені не є обов'язковим платежем і сплачувались не за фактично відпрацьований час. Ці виплати передбачені Додатком № 11 до Колективного договору та є винагородою за загальні результати роботи ДК «Укртрансгаз». Основним та єдиним критерієм для сплати страхових внесків, в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими на поховання», є факт перебування роботодавця та працівника у трудових відносинах, на підставі трудового договору. В данному випадку працівники були звільнені у зв'язку із досягненням пенсійного віку, відповідно до законодавства в останній робочій день їм було виплачено всі необхідні суми та повернуто трудові книжки. Щодо іншого обґрунтування то необхідно зазначити, що заробітна плата - це винагорода за виконану роботу, яка відповідно до трудового договору виплачується працівнику (ст. 1 ЗУ «Про оплату праці»). Виходячи із цього виплата винагороди, що передбачена колективним договором, для колишнього працівника вже не є заробітною платою чи чимось іншим, а є свого роду подарунком, зобов'язання виплатити який самостійно бере на себе компанія. Підтверджується це і п. 1.5. Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, де вказано, що з фонду оплати праці штатних працівників виключаються суми нараховані звільненим працівникам на момент здійснення нарахувань. Висновок перевіряючих щодо зниження суми з якої мали утримуватись внески на соціальне страхування на 12 558,00 грн. не ґрунтується на правових підставах та не відповідає фактичним обставинам, а отже і відсутні правові підстави для донарахування страхових внесків у розмірі 301,39 грн.
Підсумовуючи вищевикладене Дніпропетровське ЛВУМГ вважає, що Дніпропетровським обласним відділенням ФСС з ТВП неправомірно донараховано 301,39 грн. страхових внесків, оскільки відсутні правові підстави для такого нарахування, а також неправомірно та безпідставно застосовано штрафні санкції у розмірі 12558,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні вищезазначені вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що спеціалістами відповідача проведено планову перевірку правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів ФСС з ТВП позивачем за період з 01.10.2008р. по 01.09.2009р.
Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2008 року по 01.09.2009 року суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами повинні нараховуватися страхові внески за відсотками, встановленими частиною 1 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-111 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»- у розмірах 1,5% та 1,4%, а для найманих працівників у розмірі 0,5% та 1%, занижено на загальну суму 12859,39 гри., яка складається з суми 12558,00 гри. виплаченої премії, що була нарахована працівникам позивача за час їх роботи та звільненим з займаних посад до її отримання та 301,39 грн. суми не нарахованих страхових внесків.
З твердженнями позивача про те, що «виплата винагороди для колишнього працівника, яка передбачена колективним договором, не є заробітною платою, а є подарунком» відповідач не погодився, оскільки згідно наказу від 25.02.2009 р. № 24 зазначена винагорода виплачувалась 447-ми особам за загальні результати роботи за підсумками року, в тому числі і звільненим працівникам. Тобто винагорода була виплачена їм саме за фактично відпрацьований час, за результати виконаної роботи і тому на зазначену виплату працівникам, звільненим у зв'язку з виходом на пенсію, позивач повинен був нарахувати страхові внески, як і всім іншим працівникам, зазначеним у наказі.
Враховуючи викладене, відповідач вважає Рішення №272 від 03.11.2009 року па загальну суму 12859,39 грн. прийнятим правомірно і твердження позивача про неправомірність накладення фінансових і штрафних санкцій, є безпідставним.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2009р. згідно «Плану перевірок страхувальників на третій квартал 2009року», затвердженому наказом виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.06.2009р. №118, головними спеціалістами контрольно-ревізійного відділу ВД ДОВ ФСС з ТВП Іванченко Наталею Леонідівною та Грищенко Артемом Володимировичем, в період з 09 по 10.09.2009 року, на підставі доручень від 07.09.2009 року №№ 1002/04 та 1003/04, виданих ВД ДОВ ФСС з ТВП, проведена перевірка правильності нарахування, сплати та цільового використання страхових внесків ФСС з ТВП за період з 01.10.2008 р. по 01.09.2009 р. страхувальником - Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2008 року по 01.09.2009 року суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України від 24.03.1995 року 108/95-ВР «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, і на які на підставі частин 1,2 статті 21 Закону України від 18.01.2001 року №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»повинні нараховуватися страхові внески за відсотками, встановленими частиною 1 статті 1 Закону України від 11.01.2001 року №2213-111 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»- у розмірах 1,5% та 1,4%, а для найманих працівників у розмірі 0,5% та 1%, занижено на загальну суму 12859,39 гри., яка складається з суми 12558,00 гри. виплаченої премії, що була нарахована працівникам позивача за час їх роботи та звільненим з займаних посад до її отримання та 301,39 грн. суми не нарахованих страхових внесків.
За результатами перевірки складено акт від 10.09.2009р.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»за результатами перевірки було винесено припис від 10.09.2009 р. № 018 щодо усунення порушень Дніпропетровським ЛВУМГ в 30-ти денний термін та донарахування страхових внесків в сумі 301,39 грн.
Оскільки позивачем протягом встановленого строку припис не було виконано, що підтверджується довідкою про невиконання припису від 03.11.2009 за № 04-06/7142 відповідно до вимог статті 30 Закону України № 2240 прийнято Рішення від 03.11.2009р. № 272 на загальну суму 12859,39 грн., в тому числі донараховано страхових внесків 301,39 грн., накладено штрафних санкцій 12558,00 грн.
Листом від 24.11.2009р. за № 1346/18 позивачем було оскаржено вищезазначене рішення до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Проте Рішенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 14.12.2009р. за № 05-31-2665 було відмовлено в задоволенні скарги позивача.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці»основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240 розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:
1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
2) для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
3) для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону, - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.
Згідно п.2 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»№ 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.
У п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 зазначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).
Пунктом 1 ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»N 2213-III установлено, що розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Відповідно до абзацу 4 п.1 ст.30 Закону № 2240, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Не сплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Крім того, у листі Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.09.2008р. за № 01-43-1853 зазначено, що виплати, які були нараховані працівнику за час його роботи на підприємстві, сплачуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Посилання позивача на те, що особи, яким нараховувалися винагороди за роботу були звільнені протягом 2008р., що підтверджено наказами по підприємству: № 3к від 05.01.2009р., № 19к від 29.01.2008р., № 69к від 22.04.2008р., № 72к від 29.04.2008р., № 74к від 05.05.2008р., № 146к від 08.09.2008р., № 177к від 28.10.2008р., № 193к від 27.11.2008р. суд розцінює критично, оскільки, вказані особи у 2008р. працювали, отже як встановлено актом перевірки вказаним особам здійснювалася виплата винагороди за час роботи на підприємстві.
З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що позов Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-162, 167, 186, 254 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення про застосування та зарахування сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені відмовити.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови викладений 23.06.2010.
Суддя С.В.Чабаненко