вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
18.06.10Справа №2а-5787/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ТОВ «Інвестиційна група «Капітал-Менеджмент»
до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі
про визнання нечинним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача - Братцева О.О. - пред-к, дов. від 01.06.2010 р.
від відповідача - Горохова А.К. - пред-к дов. №12-10-0 від 13.01.2010 р.
Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява ТОВ «Інвестиційна група «Капітал-Менеджмент» (далі позивач) до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі (далі відповідач) про визнання нечинним та скасуванню рішення відповідача від 15.04.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, викладене в акті № 295/15-2, спонукати відповідача внести відповідні зміні, якими відновити первісний стан позивача до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ індивідуальний податковий номер 349462701093, свідоцтво №100258440. Вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно, без вивчення всіх обставин справи анулював реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 08.06.2010р., надав заперечення на позов (вих. № 9763/9/10-0 від 07.06.2010 р.), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.
Під час проведення судових засідань представники сторін наполягали на вимогах та доводах, викладений у позові та запереченнях на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
Позивач зареєстрований рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 27.02.2007 р.
Відповідач зареєстрував 09.12.2009 р. позивача платником податку на додану вартість, йому було видано Свідоцтво серії НБ№389853 №100258440 про реєстрацію платника податку на додану вартість .
Відповідачем 15.04.2010 р. прийнятий акт № 295/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що у зв'язку з встановленням факту не знаходження позивача за юридичною адресою, комісією відповідача було прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку відповідно до п. 9.8 «г'»ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.
У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
У ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” визначений порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справлення цього податку.
У п. 9.8 ст. 9 Закону зазначені випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.
Відповідно до пп. « ґ » п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).
Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.
Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.
У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ , який складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.
П.п. 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачає, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:
-повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);
-судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).
Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення).
Матеріали справи свідчать про те,що позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення (вих. №73 від 26.03.2010 р.) про те, що місце його фактичного знаходження відповідно до договору оренди № 25/03/10 від 25.10.2010 р. розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Бородіна 18 «а». Зазначене повідомлення було отримано відповідачем 26.03.2010 р., про що свідчить печатка останнього.
Під час розгляду справи сторонами надана копія Свідоцтва серії НБ№389853 №100258440 про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість, яке видано відповідачем 01.12.2009 р. У вказаному Свідоцтві зафіксовано, що платник податків розташований за адресою: м. Сімферополь, пров. Лівенський, буд.11.
До матеріалів справи не надані докази того,що позивач будь-яким чином доводив до відома податного органу ведення підприємницької діяльності за адресою: м.Сімферополь, пр. Перемоги 107 «а» кв. 1
Відповідно п. 4.1, 4.3 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (далі Порядок № 80) узяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Довідка про взяття на облік платника податків за ф. N 4-ОПП є єдиним документом, який підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби згідно з п. 4.19 Порядку обліку.
Згідно з п. 11.2. Порядку № 80 обліку підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.
У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП ( п. 11.5 Порядку № 80).
Під час розгляду справи відповідачем надана копія Довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, оформленої відділом податкової міліції ДПІ в м.Сімферополі за №652/26-34 від 30.03.2010 р., в який зазначено про не встановлення факту знаходження позивача за адресою: м. Сімферополь, пр.Перемоги 107 «а» кв. 1
Представник відповідача зазначив, що на підставі цієї довідки і був складений акт № 295/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Згідно з вимогами ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.
Як зазначено вище, ще 26.03.2010 р. позивач повідомив податковий орган про зміну адреси місцезнаходження, відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надані докази того, що 15.04.2010р. при складені акту № 295 /15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, йому було невідомо про наявність зазначеного повідомлення.
Крім того, при вивчення матеріалів справи судом встановлено, що на момент видачі позивачу Свідоцтва серії НБ№389853 №100258440 про реєстрацію платником податку на додану вартість податковим органом не була зазначена адреса його місця знаходження м. Сімферополь, пр. Перемоги 107 «а» кв. 1, за якою 30.03.2010 р. проводилась перевірка працівниками податкової міліції.
Відповідачем не надані пояснення щодо підстав проведення перевірки місця знаходження позивача за зазначеною адресою в умовах його реєстрації як платника ПДВ з визначенням іншої адреси ведення підприємницької діяльності , наявності його повідомлення про зміну місця знаходження.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що, при складанні 15.04.2010 р. акту №295/15-2 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідач діяв при неповному з'ясуванні обставин справи, в умова відсутності інформації щодо ведення підприємницької діяльності за адресою, за якою проводилась перевірка факту його знаходження органами податкової міліції.
З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що мають бути задоволенні позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасуванню рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість , оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №295/15-2 від 15.04.2010 р.
На думку суду вимоги позивача по спонуканню відповідача вчинити заходи по відновленню дії свідоцтва серія НБ№389853 №100258440 є передчасними. Відповідно до зазначених вище норм чинного законодавства податкові органи після набранням чинності рішення в частині неправомірного анулювання позивача в якості платника ПДВ мають вчинити дії щодо поновлення відомостей про його реєстрацію у відповідному державному реєстрі.
Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.06.2010 р.
Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про анулювання реєстрації ТОВ «Інвестиційна група «Капітал-Менеджмент»
в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 295/15-12 від 15.04.2009 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інвестиційна група «Капітал-Менеджмент» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.