Справа № 500/6454/21
02 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Кметика Ярослава Степановича звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2011 по 01.06.2014 на посаді водія автобуса до страхового стажу - протиправною;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи на посаді водія автобуса з 01.01.2011 по 01.06.2014.
В обґрунтування позову вказує, що у березні 2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про отримання індивідуальних відомостей про застраховану особу. В отриманих відомостях відсутня інформація про його роботу у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) за період з 01.01.2011 по 01.06.2014.
Зазначає, що позивач працював у ФОП ОСОБА_2 згідно з трудовими договорами №19011401317 від 01.12.2003 та № 19020903273 від 08.10.2009 на посаді водія автобуса з 01.12.2003 по 01.06.2014. Стаж роботи на цій посаді не переривався, що також підтверджується записами в його трудовій книжці.
Після звернення позивача до органу Пенсійного фонду для нарахування йому пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.04.2021 призначено пенсію без врахування стажу за спірний період роботи.
Позивач стверджує, що за період з 01.01.2011 по 01.06.2014 страхові внески були сплачені, але страховий стаж не був врахований через незалежні від нього причини, а саме: невірно вказаний його реєстраційний номер облікової картки платника податків страхувальником - ФОП ОСОБА_2 при поданні звітів.
Вважає бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу протиправною, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
04.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.29-30), у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує, що у зв'язку із зміною законодавчого регулювання на сьогоднішній день проведення документальних планових перевірок платників єдиного внеску належить до компетенції фіскальних органів.
З огляду на вказане період з 01.01.2011 по 31.05.2014 буде зараховано до страхового стажу позивача після внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб страхувальником, а саме - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення при відмові у зарахування стажу, тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
10.11.2021 надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача звертає увагу, що саме Пенсійний фонд України контролює відомості, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, а органи державної податкової служби формують та ведуть реєстр страхувальників. ФОП ОСОБА_2 звертався до органів державної податкової служби та надав усі підтверджуючі документи про сплату страхових внесків за позивача у період 01.01.2011 по 01.06.2014. За таких обставин вважає дії відповідача протиправними та просить у позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.35-36).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про отримання індивідуальних відомостей про застраховану особу.
З наданої відповідачем довідки форми ОК-5 дізнався, що інформація про період його роботи з 01.01.2011 по 01.06.2014 у ФОП ОСОБА_2 відсутня у відомостях Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування при пошуку відомостей про позивача за РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.11-12).
Згодом у відповідь на свою заяву від 13.04.2021 (а.с.9) про надання довідок про сплачені страхові внески за 2011-2014 роки, отримав з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській відомості про себе, але з іншим, помилково вказаним РНОКПП НОМЕР_2 . З таких відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування при пошуку відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_3 вбачається сплата страхувальником ОСОБА_2 страхових внесків за у період з січня 2011 по травень 2014 року включно (а.с.16, 17).
З 19.04.2021 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка обчислена без урахування стажу за період його роботи з 01.01.2011 по 01.06.2014, що вбачається з відомостей ІКІС ПФУ Підсистема: Призначення та виплата пенсій (а.с.13-15, 17).
Не погоджуючись з такою бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004, передбачає перехід від системи пенсійного забезпечення до страхової пенсійної системи і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 11 Закону №1058-IV визначено осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Так, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами ОСОБА_3 , у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.
При цьому, як передбачено пунктом 1 статті 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці, зокрема, фізичні особи - підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону.
За змістом частин п'ятої та шостої статті 20 Закону №1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.12.2003 по 30.05.2014 працював у ФОП ОСОБА_2 на підставі трудових договорів №19011401317 від 01.12.2003 (а.с.8) та №19020903273 від 08.10.2009 (а.с.7) на посаді водія автобуса.
У розділі «Відомості про роботу» трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_4 наявні такі записи про його роботу у ФОП ОСОБА_2 :
запис №7, 01.12.2003 прийнятий на роботу водієм на підставі трудового договору №19011401317 від 01.12.2003,
запис №8, 07.10.2009 звільнений з роботи за згодою сторін,
запис №9, 08.10.2009, прийнятий робот водієм за трудовим договором №19020903273 від 08.10.2009,
запис №10, 30.05.2014 звільнений з роботи за згодою сторін (а.с.5 зворот- 6).
Таким чином, вказані записи трудової книжки свідчать про безперервну трудову діяльність позивача у період з 01.12.2003 по 30.05.2014 у ФОП ОСОБА_2 .
Страхові внески за цей час відповідно до вищевказаного механізму законодавчого регулювання мали сплачуватись за застраховану особу ОСОБА_1 його роботодавцем - ФОП ОСОБА_2 .
Як слідує з довідки форми ОК-5 з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 1999-2020 роки, наявні відомості про сплачені страхові внески ОСОБА_2 за 2004-2010 роки, за спірний період з 01.11.2011 по 30.05.2014 інформація у реєстрі відсутня (а.с.11-12).
Водночас матеріали справи містять індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з яких вбачається сплата страхувальником ОСОБА_2 страхових внесків за таку застраховану особу у період з січня 2011 по травень 2014 року включно (а.с.16, 18).
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.01.2021, адресованого ОСОБА_2 , повідомлено, що за період з 01.01.2004 по 31.08.2013 звітність ним подана та внесена в базу, страхові внески та єдиний соціальний внесок сплачені в повному обсязі, заборгованості немає (а.с.10).
За змістом частини шостої статті 21 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відомості про осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-10, 12-15, 18 статті 11 цього Закону, подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що при призначені пенсії позивача з 19.04.2021 не було зараховано до страхового стажу періоду роботи у ФОП ОСОБА_2 з 01.11.2011 по 30.05.2014 у зв'язку із наявними розбіжностями в індивідуальних відомостях про застраховану особу. Такі розбіжності в РНОКПП позивача були допущені при складанні та поданні відповідної звітності до контролюючих органів страхувальником-роботодавцем ФОП ОСОБА_2 , а саме із зазначенням неправильного РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_3 замість НОМЕР_1 .
При цьому суд зауважує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо подання індивідуальних відомостей про застраховану особу до контролюючих органів та звітності щодо сплати внесків за застраховану особу.
Така обставина не може бути підставою для не зарахування спірного періоду до страхового стажу особи.
Пунктами 3, 4 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 .№10-1 (далі - Положення) передбачено, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
У разі припинення, або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
За приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 14-1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру. При цьому, на переконання суду, встановлення недостовірності (неповноти) відомостей у реєстрі застрахованих осіб через допущені помилки (описки) не позбавляє органи пенсійного фонду при наявності достатніх та достовірних підтверджуючих документів враховувати інші (дійсні, фактичні) відомості про застрахованих осіб.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивач у спірний період з 01.11.2011 по 30.05.2014 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 , за нього у порядку, визначеному законодавством, нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що вказує на наявність підстав для зарахування вказаного періоду до його страхового стажу.
При цьому суд дійшов висновку, що до страхового стажу позивача повинен бути включений період з 01.11.2011 по 30.05.2014, а не по 01.06.2014, як вказує позивач у позовних вимогах, оскільки трудові відносини ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2 було припинено 30.05.2014, що вбачається із запису №10 його трудової книжки (а.с.6) та змісту трудового договору №19020903273 від 08.10.2009 (а.с.7), який розірвано сторонами 30.05.2014.
Отже, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2011 по 30.05.2014 до страхового стажу та зобов'язання відповідача зарахувати період з 01.01.2011 по 30.05.2014 до його страхового стажу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що позивачем за подання цієї позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1816, 00 грн, що вбачається з квитанції №ПН2716369 від 05.10.2021 (а.с.22), тобто як за дві позовних вимоги немайнового характеру.
Водночас суд звертає увагу, що позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії, що є однією позовною вимогою немайнового характеру, яка мала бути оплачена судовим збором у розмірі 908,00 грн.
Оскільки суд позов задовольняє частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір при подані позову до суду відповідно до квитанції №ПН2716369 від 05.10.2021, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 454,00 грн (908,00 грн *50%).
Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої, частини другої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Як зазначено вище ОСОБА_1 внесено судовий збір у більшому розмірі на 908,00 грн. Отже, позивачу необхідно повернути з бюджету переплачену суму судового збору у розмірі 908,00 грн, перерахованого відповідно до квитанції №ПН2716369 від 05.10.2021 (а.с.22).
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2011 року по 30 травня 2014 року до страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 01 січня 2011 року по 30 травня 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири грн 00 коп.).
Повернути ОСОБА_1 з бюджету 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп) надміру сплаченого судового збору згідно з квитанцією №ПН2716369 від 05 жовтня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.