Справа № 500/6256/21
02 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11906,70 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 06.09.2021 позивачем придбано нерухоме майно - квартиру у місті Тернополі. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нею сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об'єкта нерухомого майна, що становить 11906,70 грн.
Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачем придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В обґрунтування позову позивач посилається на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області.
28.10.2021 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Вважає, що позивач має надати до суду додаткові докази на підтвердження придбання житла вперше.
У відзиві на позов відповідач також просить залучити приватного нотаріуса Іваненко О.С. до участі в розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.31-32).
Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Таким чином, згідно з частиною другою статті 49 КАС України у заяві про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Окрім цього, підставою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є обґрунтоване передбачення, що рішення суду у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Вирішуючи клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд зазначає про його безпідставність з огляду на те, що відповідач не обґрунтував з огляду на наведені положення статті 49 КАС України, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки приватного нотаріуса Іваненко О.С. При цьому суд наголошує, що положення статті 49 КАС України передбачають можливість залучення третіх осіб не для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи (такий розгляд справи суд проводить незалежно від участі у справі третіх осіб), як вважає відповідач, а у разі коли рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки третіх осіб. Зі змісту вказаної позовної заяви судом не встановлено обставин, які б свідчили, що рішення суду у даній справі може вплинути на права, свободи та інтереси приватного нотаріуса Іваненко О.С.
Відтак відсутні підстави для залучення приватного нотаріуса Іваненко О.С. до участі в розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 06.09.2021 між Приватним акціонерним товариством “Компанія з управління активами “НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ” (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1.1. договору). Згідно з пунктом 2.1. договору ціна нерухомого майна, що купується покупцем за цим договором, становить 1190670,00 грн. Вказаний договір купівлі-продажу від 06.09.2021 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1351 (а.с.10-11).
Перед укладенням цього договору позивач ОСОБА_1 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме 11906,70 грн, що підтверджується квитанцією від 06.09.2021 №ПН4947737 (а.с.9). Кошти у розмірі 11906,70 грн зараховані на відповідний рахунок та надійшли до Державного бюджету України.
В подальшому позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про повернення коштів у розмірі 11906,70 грн як безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше. Копії такої заяви з відомостями про документи, які надавалися разом з такою заявою, позивачем суду не надано.
Відповідач листом від 14.09.2021 №1900-0504-8/27425 у відповідь на звернення позивача повідомив про відсутність підстав для повернення вказаного збору та, серед іншого, зазначив, що Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій”, визначено вичерпний перелік випадків, в яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу не сплачується, а саме, якщо:
право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Враховуючи перелік документів, яким підтверджується придбання особою житла вперше, та вичерпний перелік випадків, в яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна не сплачується, у Головного управління відсутні підстави для задоволення заяви (а.с.13-14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997, № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій” (далі - Постанова №866).
Відповідно до пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою №866, передбачає наступний зміст:
“Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Отже, з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Крім того, у наведених положеннях пункту 15-3 Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, деталізовано зміст поняття “придбаває житло вперше”, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку №1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін “придбавання майна” треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.
Зі змісту Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом “в” пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2021 (індексний номер витягу: 273433374) вбачається факт придбання ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири за №1351 від 06.09.2021 (а.с.12).
З довідки від 22.09.2021 №2437, виданої ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації, слідує, що станом на 29.12.2012 ОСОБА_2 є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі розпорядження органу приватизації №35666 від 10.01.2003 (а.с.23).
Відповідно до довідки від 23.09.2021 №62, виданої ТВБВ №10019/013 філії Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк”, ОСОБА_2 включена в списки на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 . Житлові чеки використані в сумі 2,83 грн, залишок 1,37 грн (а.с.24).
За змістом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.09.2021 (індексний номер 277153184) ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності і зареєстрована за нею на підставі договору купівлі-продажу квартири за №1351 від 06.09.2021.
Крім того, з цієї довідки вбачається, що ОСОБА_1 є власником 2/3 часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано на підставі договору дарування №815 від 24.05.2017, а також власником 1/3 частки квартири за цією ж адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору про визначення часток №814 від 24.05.2017 та свідоцтва про право власності на житло від 10.01.2003 (а.с.15-16, 1717-18, 19, 20, 21, 22).
Наведені дані є доказами набуття ОСОБА_3 права власності на житло до моменту придбання квартири за договором купівлі-продажу від 06.09.2021.
Суд звертає увагу, що як вже було вказано вище, змінами до Порядку №1740 усунена правова невизначеність щодо розуміння юридичного терміну «придбавають». Зокрема, під «придбаває житло вперше» необхідно розуміти, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя.
Аналізуючи наведене, слід прийти висновку, що визначення «придбаває», охоплює не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, оскільки законодавець не ототожнює поняття «придбання» та «купівля-продаж», позаяк купівля-продаж є лише одним із способів придбання житла, якими можуть бути також приватизація, спадкування, отримання в дар, купівля частки в спільному майні подружжя.
При цьому визначальною умовою для звільнення особи від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна є підтверджений на час придбання житла факт відсутності права власності на будь-яке інше житло безвідносно способу його набуття (купівлі, введення в експлуатацію, приватизацію, т.ін.).
Тобто виключно особи, які не мають у своїй власності жодного житла на час здійснення операцій купівлі нерухомого майна, мають право не сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а сплачений збір за таке майно повинен бути повернутий особі за її заявою, як помилково зарахований.
Судом у цій справі встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 06.09.2021, позивач вже була власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 2/3 частки якої набула за договором дарування №815 від 24.05.2017 та на 1/3 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.01.2003 та договору про визначення часток №814 від 24.05.2017.
Вказане в силу приписів Порядку № 1740 в повній мірі спростовує доводи ОСОБА_3 про безпідставність сплати нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 06.09.2021 та свідчить про наявність у позивача обов'язку сплатити такий збір, оскільки право власності на житло нею набуто не вперше.
Таким чином, з урахуванням вимог пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку № 1740, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, відмовляючи позивачу у вчиненні дій спрямованих на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, діяв правомірно та в межах своїх повноважень. Відтак правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати подання про повернення позивачу суми такого збору відсутні.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області (бульвар Т.Шевченка,39, місто Тернопіль, 46025, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37977599).
Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.