Справа № 500/6108/21
01 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головногр управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у колгоспі "Золотий колос" с.Плісняни 3борівського району Тернопільської області з 01.01.1974 по 31.12.1980, № 1900-0303-8/6081 від 01.03.2021, протиправним та скасувати його;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі "Золотий колос" с.Плісняни 3борівського району Тернопільської області з 01.01.1974 по 31.12.1980 та призначити йому пенсію за віком з дати звернення - 24.09.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.09.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зі заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач відмовив у призначенні такої пенсії, мотивуючи відсутністю достатнього стажу роботи. Однак до страхового стажу позивача зараховано не всі періоди, зокрема періоди роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" с.Плісняни 3борівського району Тернопільської області, у зв'язку з тим, що при перевірці довідки про роботу у колгоспі було встановлено , що у книгах обліку розрахунків по оплаті праці біля прізвища " ОСОБА_2 " виявлено напис " ОСОБА_3 ".
Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_1 у вказаний період підтверджується відомостями трудової книжки, уточнюючими довідками, а формальні неточності у документах на підприємстві не можуть бути підставою для обмеження у реалізації конституційного права на соціальний захист, позивач вважає відмову в призначені пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 13.10.2021 подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що страховий стаж позивача становить 25 років 02 місяці 26 днів, що є меншим за необхідний 27 років, а отже для призначення пенсії за віком на даний час підстав немає. Згідно представленої позивачем довідки №392 від 31.08.2020, виданої Зборівською міською радою с.Плісняки Зборівського району, зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" підстав немає. Відповідно до проведеної перевірки стажу роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" встановлено, що в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1974-1980 роки колгоспу "Золотий колос" не виявлено даних щодо ОСОБА_1 . Однак встановлено наявність запису прізвища " ОСОБА_3 " поряд прізвища " ОСОБА_2 ", інших документів про роботу ОСОБА_1 для перевірки на представлено. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-10), протягом трудової діяльності працював на різних посадах, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 10.03.2004 (а.с.34-40).
Позивач 24.09.2020 та 19.11.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 01.03.2021 №1900-0303-8/6081 (а.с.11-13) позивачу відмовило у призначенні пенсії, оскільки страховий стаж становить 25 років 02 місяці 26 днів, що є меншим за необхідний 27 років. Згідно представленої позивачем довідки №392 від 31.08.2020, виданої Зборівською міською радою с.Плісняки Зборівського району, зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" підстав немає. Відповідно до проведеної перевірки стажу роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" встановлено, що в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1974-1980 роки колгоспу "Золотий колос" не виявлено даних щодо ОСОБА_1 . Однак встановлено наявність запису прізвища " ОСОБА_3 " поряд прізвища " ОСОБА_2 ", інших документів про роботу ОСОБА_1 для перевірки на представлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
За змістом ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Приписами ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Згідно з п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.
При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.
З матеріалів справи видно, що згідно довідок №91 та №92, виданих 18.03.2021 Зборівською міською радою Зборівського району Тернопільської області, у колгоспі "Золотий колос" протягом спірного періоду з 01.01.1974 по 31.12.1980 працював ОСОБА_2 (а.с.14-15).
Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду, відповідач послався на те, що відповідно до проведеної перевірки стажу роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" встановлено, що в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1974-1980 роки колгоспу "Золотий колос" не виявлено даних щодо ОСОБА_1 . Однак встановлено наявність запису прізвища " ОСОБА_3 " поряд прізвища " ОСОБА_2 ", інших документів про роботу ОСОБА_1 для перевірки на представлено.
Як пояснив позивач у позові, на час початку роботи у колгоспі "Золотий колос" з 01.01.1974 він був неповнолітнім і не мав паспорта, а тому працівниками колгоспу у документах вказано прізвище його батька - ОСОБА_4 (а.с.20).
Також у військовому квитку позивача зазначено прізвище батька - ОСОБА_4 (а.с. 18).
Таким чином суд вважає послідовними доводи позивача, що плутанина з його прізвищем у довідках про заробітну плату (а.с.14-15) виникла у зв'язку з частим документуванням його трудоднів за прізвищем батька - ОСОБА_5 , а не ОСОБА_3 .
Суд відзначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи у відповідних довідках.
Невідповідність прізвища позивача у документах, наданих на підтвердження періоду роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" паспортним даним у спірних правовідносинах не може бути підставою для виключення такого періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказане відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 26.06.2019 року у справі №607/4243/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не врахувало, що не усі недоліки можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, у довідках.
Таким чином, суд приходить до переконання, що період роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки такі формальні неточності як невідповідність прізвища позивача у документах паспортним даним, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг відповідного віку, має достатній загальний страховий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні, суд приходить до висновку про протиправність, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як передбачено ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, враховуючи наявність у ОСОБА_1 відповідного віку, достатнього загального страхового стажу, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб'єкта владних повноважень, окрім як призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З приводу дати, з якої слід призначити пенсію позивачу, то суд зауважує, що згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що пенсійного віку позивач набув 20.09.2020. Із заявою про призначення пенсії звернувся 24.09.2020 та 19.11.2020, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку.
Відтак з урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, для реалізації ним у повній мірі гарантованого Конституцією України права на належне пенсійне забезпечення, порушеного протиправною відмовою відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком з 21.09.2020, тобто з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №19096 від 21.09.2021 (а.с.5).
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1974 по 31.12.1980 у колгоспі "Золотий колос" та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 21.09.2020.
Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, майдан Волі, будинок 3, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.