02 грудня 2021 року Справа №480/8237/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8237/21 за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тростянецької міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (до приєднання Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області до Тростянецької міської ОТГ) (за межами населених пунктів);
- зобов'язати Тростянецьку міську раду Охтирського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (до приєднання Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області до Тростянецької міської ОТГ) (за межами населених пунктів).
Ухвалою від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, листом від 01.03.2021 №ЦНАП-92 відповідач повідомив позивача про те, що заява щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, не може розглядатися по суті, на підставі того, що формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, буде здійснюватися на місці вже сформованої та зареєстрованої земельної ділянки, формування такої земельної ділянки може здійснюватися лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Позивач, вважаючи відповідь відповідача протиправною, звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.09.2021, 26.10.2021 та 02.12.2021 до суду від Тростянецької міської ради надійшли клопотання про закриття провадження у справі, мотивовані тим, що відповідачем було винесено проект рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на розгляд 9 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради. Вищевказаний проект було прийнято депутатським корпусом вказаної ради 24.09.2021. Оскільки клопотання позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, було розглянуто та прийнято рішення уповноваженим суб'єктом - сесією Тростянецької міської ради, тому є відсутнім предмет позову у даній справі.
Представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що відповідач почав вживати заходів щодо розгляду клопотання позивача лише після відкриття провадження у справі за його позовом, що не виключає протиправної бездіяльності Тростянецької міської ради на час виникнення спірних правовідносин. Позивач мав право отримати рішення за результатами розгляду свого клопотання протягом одного місяця з дати звернення до відповідача, однак відповідач прийняв відповідне рішення за результатами його розгляду про відмову у наданні дозволу майже через десять місяців після звернення позивача та лише після подання останнім позовної заяви до суду, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування у спірних відносинах пункту 8 частини першої статті 238 КАС України та закриття провадження у даній справі.
Також, 06.10.2021 представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову.
Так, з урахуванням поданої заяви представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області №1028 від 24.09.2021 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність код КВЦПЗ 01-03 - для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради»;
- зобов'язати Тростянецьку міську раду Охтирського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради.
Ухвалою суду від 20.10.2021 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову по справі № 480/8237/21 за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
02.12.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заяви про зміну предмету позову, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5925080400:00:002:2440 вже є сформованою земельною ділянкою та має площу 49,0243 га. Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок із вже сформованих (такі що мають кадастровий номер та право власності на які зареєстровано) здійснюється виключно шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Зазначає, що позивач не зверталася до Тростянецької міської ради із заявою про поділ вищевказаної земельної ділянки. Заява ОСОБА_1 стосувалась саме надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення нової земельної ділянки з вже сформованої земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради. Також відповідач зазначив, що враховуючи те, що позивач не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5925080400:00:002:2440, тому підставою для розробки проектної документації може бути лише рішення Тростянецької міської ради про поділ або об'єднання в даному випадку. Зазначає, що прийняте 9 сесією 8 скликання Тростянецької міської ради 24.09.2021 рішення №1028 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради», є повністю законним, тому просить відмовити в задоволенні заяви про зміну предмету позову та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.12.2021 у задоволенні клопотань Тростянецької міської ради від 28.09.2021, від 26.10.2021 та від 02.12.2021 про закриття провадження у справі було відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач 09.01.2021 звернулася до Тростянецької міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (колишньої Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області) (за межами населених пунктів), яке зареєстровано відповідачем 11.01.2021 (а.с. 13).
Тростянецька міська рада листом від 01.03.02021 № ЦНАП-95 повідомила позивача, що заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, не може розглядатися по суті, оскільки формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, буде здійснюватися на місці вже сформованої та зареєстрованої земельної ділянки (а.с. 14).
Вважаючи протиправною таку бездіяльність Тростянецької міської ради, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Водночас, після звернення позивача до суду з даним позовом, вищевказану заяву відповідачем було розглянуто та рішенням Тростянецької міської ради від 24.09.2021 № 1028, відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки код КВЦПЗ 01.03 - для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (із сформованої земельної ділянки 5925080400:00:002:2440) орієнтовною площею 2,0000 га на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради (а.с. 41).
Позивач не погоджується із вищевказаним рішенням, вважає його протиправним.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
За приписами ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради.
Як було вищевстановлено судом, позивач звернулася до Тростянецької міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (колишньої Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області) (за межами населених пунктів), однак отримала відмову.
Відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, відповідач повинен був керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.
Відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в рішенні від 24.09.2021 № 1028 відповідач не зазначив про невідповідність місця розташування земельної ділянки, що планується до відведення, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Тростянецької міської ради від 24.09.2021 № 1028 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, є протиправним, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що Тростянецькою міською радою було прийнято невмотивоване рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Тростянецьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 09.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (колишньої Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області) (за межами населених пунктів), та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаного клопотання з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов'язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Тростянецьку міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради, суд зазначає, що за відсутності мотивів прийняття відповідачем рішення від 24.09.2021, вказана вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 454,00 грн.
Щодо клопотання позивача про стягнення на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 2400,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 11.07.2020, додаток № 1 від 04.10.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2020, акт приймання - передачі наданих послуг №1 від 04.10.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2020, квитанцію від 04.10.2021 про сплату 2400,00 грн., ордер на надання правової допомоги Серія СМ № 1206 від 20.08.2021.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 04.10.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2020, правова допомога складається з: надання адвокатом консультації щодо процедури оформлення 2 га землі у власність, для ведення особистого селянського господарства, переліку необхідних документів та перевірка наданих документів, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики у сфері земельного законодавства України, в частині вивчення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства органами місцевого самоврядування, підготовка адміністративного позову (1 год.) на суму 800,00 грн.; написання заперечення на клопотання (1 год.) на суму 800,00 грн.; написання заяви про зміну предмету позову (1 год.) на суму 800,00 грн., з розрахунку витраченого часу - 3 год. 00 хв. (вартість 1 години - 800,00 грн.).
Загальна вартість послуг адвоката за цим актом складає - 2400,00 грн.
Оцінивши надані представником позивача докази щодо витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Водночас, судом враховано, що з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є аналогічні рішення, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги час, витрачений адвокатом надання консультації щодо спору, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики у сфері земельного законодавства України, в частині вивчення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства органами місцевого самоврядування, оскільки не зрозуміло, яка саме допомога була надана з таких питань.
Крім цього, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг). Враховуючи те, що для розгляду справи адвокат у судові засідання не з'являвся, оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надані послуги зводились виключно до надання послуги щодо підготовки позовної заяви, подання заяви про зміну предмету позову та написання заперечення на клопотання, суд вважає розмір витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Відтак, з огляду на рівень складності справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради від 24.09.2021 № 1028 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки код КВЦПЗ 01.03 - для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Білківського старостинського округу Тростянецької міської ради".
Зобов'язати Тростянецьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 09.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Тростянецької міської ради Охтирського району Сумської області (колишньої Білківської сільської ради Тростянецького району Сумської області) (за межами населених пунктів) та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаного клопотання з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов'язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької міської ради (вул. Миру, 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 24006361) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько