02 грудня 2021 року Справа №480/6800/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6800/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неперерахування та невиплати утримання ОСОБА_1 з 19.12.2020, відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Сумській області від 17.01.2020 № 04-126/20 в розмірі 87716,46 грн., стягнувши із Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 14873,53 грн. за лютий 2020 року, з березня 2020 року по січень 2021 року по 39475,56 грн. за кожен місяць, а з лютого 2021 року по червень 2021 року по 27683,34 грн. за кожен місяць, а з липня 2021 року по 87716,46 грн.;
- відповідно до положень ч. 4 ст. 7 КАС звернутися до Верховного суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо неконституційності ст. 142 ч. 5 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VІІІ від 2 червня 2016 року у відношенні положення, згідно якого "щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України ...", як такого, яке не відповідає вимогам ст.ст. 1, 3, 6, 8, 21, 22, 23 Конституції, оскільки Пенсійний фонд, який згідно Указу Президента України від 6 квітня 2011р № 384/2011 є центральним органом виконавчої влади, подібними неправомірними діями через свої управління здійснює неправомірний вплив на судову гілку влади, що прямо суперечить ст.6 Конституції України.
- стягнути із відповідача на користь позивача 5255 грн. грн. виплаченого гонорару адвокату;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року у справі № 480/2922/21, яке набрало законної сили 30.10.2020, визнано протиправною та скасовано відмову відповідача від 06.03.2020р. №1800-9306-5-6421 щодо перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання судді у відставці та зобов'язано здійснити такий перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою від 17.01.2020 р. №04-126-20, виданої ТУ ДСА у Сумській області з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р.
Всупереч зазначеного рішення відповідач здійснив перерахунок тільки з 15.02.2021 року і почав виплачувати позивачу утримання із зазначеної дати в розмірі 60033,12 грн., а рішення про перерахунок і виплату заборгованості з 19.02.2020р. не виконано. Крім того, проводить свої дії не відповідно до зазначеної довідки ТУ ДСА у Сумській області від 17.01.2020 р. №04-126-20, а на свій розсуд.
Так, відповідно зазначеної довідки суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , становить 112457 грн. Згідно рішення Буринського районного суду від 31.01.2018 р. у справі № 577/1983/17, яке вступило в силу, відповідача зобо'язано проводити грошове утримання позивача в розмірі 90% від суддівської винагороди працюючого судді, включивши до стажу роботи судді службу в армії, половину навчання на денній формі у Національному університеті та роботу в органах прокуратури.
Рішенням Конституційного суду України №2р-2020 від 18.02.2020р. визнано неконституційним п. 25 розділу 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 2 червня 2016р. №1402-VІІІ, згідно якого розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці встановлювався в розмірі 80% із збільшенням до 90% від грошового забезпечення працюючого судді.
В зв'язку із цим відповідно до положень ст. 142 ч.3 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 2 червня 2016р. № 21402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді. А відповідно до абз.4 п.34 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 2 червня 2016р. №1402-VІІІ, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх визначення (обрання).
Таким чином, згідно рішення Буринського районного суду від 31.01.2018 р. відповідач зобов'язаний при нарахуванні і виплаті утримання позивачу врахувати до суддівського стажу період строкової служби в збройних силах СРСР з 13.05.1979р. по 06.05.1981 р., що складає 1 рік 11 місяців і 22 дні, половину строку навчання на денній формі у Національному університеті імені Т.Г.Шевченка з 01.09.1981р. по 25.06.1986р., що складає 2 роки 3 місяці 12 днів, а також роботу в органах прокуратури з 29.07.1986р по 10.05.1993 р., що становить 6 років 8 місяців 11 днів. А всього зазначений стаж становить 10 років 11 місяців 15 днів, які включаються до стажу роботи судді. Позивач працював на посаді судді з 11 травня 1993 року по 21 грудня 2016р., що становить 23 роки 7 місяців і 11 днів.
10 років 11 місяців 15 днів + 23 роки 7 місяців і 11 днів = 34 роки 6 місяців і 26 днів. 20 років суддівського стажу відповідає 50% виплати утримання судді у відставці. 14 повних років, які перевищують 20 річний стаж права на відставку додають 28% (14 х 2%).
Таким чином, позивачу повинно виплачуватись утримання в розмірі 78%, що становить 87716,46 грн.
На запит позивача відповідач повідомив своїм листом, що вони виплачують йому 56% за 23 роки роботи на посаді судді відповідно до довідки ТУ ДСУ від 17.01.2020р.
З лютого 2020 р. відповідач виплачував позивачу 48240,90 грн. замість 87716,46 грн. з 19.02.2020 р.
За 11 днів в першому випадку оплата проведена в розмірі 18398,17 грн. в другому - повинна бути виплачена в розмірі 33271,7. Різниця становить 14873,53грн., яка підлягає стягненню.
Таким чином, позивач вважає, що за лютий 2020р. з відповідача повинно бути стягнуто 14873,53 грн., з березня 2020р. по січень 2021р. повинно бути стягнуто по 39475,56 грн. за кожний місяць, а з лютого 2021р. по червень 2021р. 27683,34 грн. за кожен місяць, а в подальшому повинен виплачувати 87716,46 грн, про що і просить постановити відповідне рішення.
Ухвалою суду від 10.09.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 зі змінами, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного грошового утримання у розмірі визначеного цим законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнано неконституційним.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 також рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення.
У зв'язку з відсутністю на даний час змін до Закону та, відповідно, механізму щодо порядку проведення перерахунків щомісячного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020,ю відсутні підстави для проведення позивачу перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки від 22.09.2020 № 04-1575/20, виданої Державною судовою адміністрацією України.
Після 18.02.2020 нормативно-правові акти про підвищення суддівської винагороди суддям не приймалися.
Таким чином, перерахунок суддям у відставці може бути проведений з урахуванням суддівської винагороди, визначеної нормативно-правовими актами, які прийняті та набрали законної сили після набрання чинності рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020, та обумовлюють підстави для перерахунку грошового утримання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2016 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.05.1993 року по 21.12.2016 року працював суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області (а.с.88).
Позивач має стаж роботи на посаді судді 23 роки 7 місяців 09 днів (а.с. 88).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року по справі № 480/2922/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою від 17.01.2020 року №04-126/20, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Сумській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання вищевказаного судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області 22.01.2021 року провело перерахунок раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року, визначивши розмір виплати - у сумі 60033,12 грн., що становить 56% від суддівської винагороди, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 17.01.2020 року №04-126/20 .
При цьому, як вбачається із розрахунку стажу позивача, відповідачем при обчисленні стажу для визначення розміру щомісячного грошового утримання судді було визначено загальний трудовий стаж позивача - 39 р. 10 м.27 дн., з них стаж судді - 23 р.7 м. 12 дн.
Позивач не погодившись з таким обрахунком розміру щомісячного грошового утримання судді, звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Щомісячне довічне грошове утримання судді - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання, та по своїй правовій природі не є пенсією.
30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон України №1402-VIII), статтею 142 якого урегульовано порядок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зокрема, відповідно до частин третьої, четвертої цієї статті, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Водночас, пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453- VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України № 1402-VII, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Також абзацем 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Разом з тим, положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-р/2020.
Відтак на час здійснення спірного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягали застосуванню норми статті 142 Закон України №1402-VIII у взаємозв'язку із приписами абз. 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону.
На момент виходу позивача у відставку право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було гарантоване статтею 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453- VI).
Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ “Про статус суддів” (далі - Закон № 2862-XII).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-XII, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”.
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 20 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби, половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та робота в органах прокуратури.
При цьому суд зазначає, що розрахунок стажу роботи позивача, який враховується для визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці вже був предметом судового розгляду у справі №577/1983/17 за позовом ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (а.с.7)
Так постановою Буринського районного суду Сумської області від 23.03.2017 по справі 577/1983/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо встановлення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% суддівської винагороди, без урахування строкової служби в збройних силах СРСР в період з 13.05.1979 року по 06.05.1981 року, що складає 1 рік 11 місяців 22 дні, половини строку навчання на денній формі у Національному університеті імені Шевченка в період з 01.09.1981 року по 25.06.1986 року, що складає 2 роки 3 місяці 12 днів, а також роботу в органах прокуратури з 29.07.1986 року по 10.05.1993 року, що становить 6 років 8 місяців 11 днів. Зобов'язано Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання період: строкової служби в збройних силах СРСР з 13.05.1979 року по 06.05.1981 року, що складає 1 рік 11 місяців 22 дні, половини строку навчання на денній формі у Національному університеті імені Шевченко з 01.09.1981 року по 25.06.1986 року, що складає 2 роки 3 місяці 12 днів, а також роботу в органах прокуратури з 29.07.1986 року по 10.05.1993 року, що становить 6 років 8 місяців 11 днів та, починаючи з 22 грудня 2016 року, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше сплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Таким чином, на час призначення довічного грошового утримання стаж роботи позивача, що дає йому право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 34 роки 6 місяців 26 днів.
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи перелічені вище норми законодавства та обставини встановлені постановою Буринського районного суду Сумської області від 23.03.2017 по справі 577/1983/17, суд доходить висновку, що відповідно до статті 142 Закон України №1402-VIII позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 78 % від грошового утримання судді на відповідній посаді (14 років стажу понад 20 років збільшується на два відсотки заробітку).
Таким чином, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про перерахунок пенсії від 22.01.2021 року (959190198985) в частині призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 56 відсотків суддівської винагороди.
При цьому, щодо позовної вимоги про стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 14873,53 грн. за лютий 2020 року, з березня 2020 року по січень 2021 року по 39475,56 грн. за кожен місяць, а з лютого 2021 року по червень 2021 року по 27683,34 грн. за кожен місяць, а з липня 2021 року по 87716,46 грн., суд зазначає що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 починаючи з 19 лютого 2020 року згідно Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 17.01.2020 року №04-126/20 в розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат, а тому наведені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Отже, суд приходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення-не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про перерахунок пенсії від 22 січня 2021 року (959190198985) в частині призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 56 відсотків суддівської винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми, Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 19 лютого 2020 року згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 17.01.2020 року №04-126/20 в розмірі 78 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
В задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення-відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук