вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
02 грудня 2021 року Справа № 480/4207/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4207/21 за позовом Колективного підприємства "Вертикаль" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування попередження, припису,-
Позивач, Колективне підприємство «Вертикаль», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати «Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020 та припису «Про усунення виявлених порушень № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідачем проведене інспекційне відвідування КП «Вертикаль» у ході якого встановлено факт допущення до роботи без оформлення трудового договору працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 », тобто в порушення вимог частини третьої ст. 24 КЗпП. За результатами складений акт № СМ 17305/178/АВ, внесено припис про усунення виявлених порушень № СМ 17305/178/АВ/П та попереджено директора про відповідальність за порушення (попередження порушень № СМ 17305/178/АВ/П ).
Позивач вважає, наведені в Акті факти ніяким чином не підтверджені, а зроблені на їх підставі висновки є необгрунтованими, у зв'язку з чим Попередження та Припис є протиправними.
Також позивач зазначає, що КП «Вертикаль» виконувало роботи по капітальному ремонту ліфтів та у зв'язку з тим, що окремі види робіт мають разовий характер, КП «Вертикаль» уклало господарський договір на виконання робіт по прибиранню та виносу будівельних матеріалів з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 . Як зазначив ОСОБА_5 у своєму листі на адресу КП «Вертикаль» він також залучив до виконання робіт інших суб'єктів підприємницької діяльності, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_4 . При цьому, робіт з демонтажу, монтажу металевих конструкцій КП «Вертикаль» вказаним особам не доручало.
Крім того, позивач вважає, що на момент призначення інспекційного відвідування були відсутні законодавчо визначені підстави для його проведення, оскільки рішення відповідача про проведення інспекційного відвідування позивача було прийнято без належного та всебічного аналізу отриманої інформації, на підставі не підтверджених жодними належними та допустимими доказами, односторонніх припущень.
Також позивач стверджує, що диск з відеозаписом здійсненого заходу не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень трудового законодавства, оскільки акт не містить відмітки про його долучення до матеріалів інспекційного відвідування та немає відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис, а службове посвідчення інспектора було пред'явлено об'єкту відвідування вже після проведення інспекційного відвідування.
Ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, 04.11.2020 інспекторами праці здійснено вихід за адресою фактичного виконання робіт: АДРЕСА_1 та встановлено, що у житловому багатоповерховому будинку виконували демонтажні-монтажні роботи наступні працівники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які в письмових поясненнях повідомили, що працюють в КП «Вертикаль». Факт виконання робіт та надання пояснень зафіксовано відеозаписом.
Відповідач зазначає, що у позивача наявний дозвіл Управління Держпраці у Сумській області від 13.12.2019 № 393.19.59 на виконання: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів. Стосовно Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідні дозволи документи на виконання монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів відсутні.
Таким чином, відповідач вважає, що роботи пов'язані щодо монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки можуть виконуватися виключно працівниками допущеними до роботи на підставі трудового договору.
На підставі вищевикладеного встановлено, що КП «Вертикаль» допущено до виконання робіт ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.
Також відповідач стверджує, що попередження, як і акт інспекційного відвідування не несуть жодних негативних наслідків для позивача, жодним чином не порушують його права та не створюють для нього обов'язків, а тому попередження не підлягає оскарженню ані у судовому, ані у адміністративному порядку.
Представник позивача надав суду відповідь на відзив в якій з доводами відповідача не погоджується та наполягає на позовних вимогах.
Представник відповідача своїм правом щодо надання заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, на підставі наказу Управління Держпраці у Сумській області від 26.08.2020 № 856 та направлення № 387/СМ17305 від 26.08.2020 було проведено інспекційне відвідування КП «Вертикаль» за результатами якого складений акт № СМ 17305/178/АВ від 05.11.2020 (а.с. 58 - 63). В акті інспекційного відвідування контролюючим органом зроблено висновки про те, що КП «Вертикаль» допущено до виконання робіт ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 без оформлення трудового договору, чим порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України.
16 листопада 2020 року відповідачем було внесено припис про усунення виявлених порушень № СМ 17305/178/АВ/П, яким зобов'язано директора КП «Вертикаль» усунути порушення з посиланням на ч. 3 ст. 24 КЗпП України у строк до 04.12.2020 (а.с. 20).
Також 16 листопада 2020 року відповідачем на підставі вказаного акту попереджено директора про відповідальність за порушення законодавства про працю (попередження порушень № СМ 17305/178/АВ/П, а.с. 18 - 19). Не погодившись із попередженням № СМ 17305/178/АВ/П та приписом № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.
Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб'єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов'язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб'єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб'єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб'єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб'єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.
Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України 09.07.1998 №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини 3 статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін "законодавство" досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, п. 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Конвенція Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року № 81 ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Спеціальним законом, який відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
У силу положень статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок 823).
При цьому, суд звертає увагу, що Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 була чинною на момент призначення та проведення інспекційного відвідування позивача, відтак підлягала застосуванню відповідачем.
Згідно з пунктом 2 Порядку №823 визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача призначене наказом начальника Управління Держпраці у Сумській області від 26 серпня 2020 року у відповідності до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823.
Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №823 визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Отже, суд вважає, що інспекційне відвідування призначено відповідно до чинного законодавства, що спростовує доводи позову у відповідній частині.
У статті 1 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 затверджено порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу наведених норм, суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулювано - чинним законодавством України.
Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, 06 березня 2019 року у справі №802/2066/16-а, 13 червня 2019 року у справі №815/954/18, 21 жовтня 2021 року у справі № 340/3112/19 та інших.
З матеріалів справи суд вбачає, що згідно з інформацією, розміщеною на сайті «Prozorro Публічні закупівлі», КП «Вертикаль» визнано переможцем тендеру: Капітального ремонту житлового фонду: капремонт ліфта 1 під'їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) та капітального ремонту житлового фонду: капремонт ліфта 2 під'їзду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), внаслідок чого КП «Вертикаль» виконувало роботи по капітальному ремонту ліфтів під'їздів №1 та №2 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договорів № 632-К та №634-К (а.с. 21 - 25, 90 - 94).
Відповідно до п.п.2.2.2 вказаних договорів підрядник (КП «Вертикаль») зобов'язаний інформувати Замовника про залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників.
На вимогу суду, Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради надав копію листа, відповідно до якого КП «Вертикаль» на виконання п.п.2.2.2 договорів № 632-К та №634-К повідомило Замовника про намір залучення субпідрядників для виконання окремих видів робіт, а саме ФОП ОСОБА_5 (а.с. 89)
Так, КП «Вертикаль» було укладено договір підряду №4 на виконання будівельно-монтажних робіт з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 від 01.10.2020 (а.с. 26-31), відповідно до якого виконавець зобов'язується на замовлення Замовника виконати комплекс робіт - демонтаж-монтаж металевих конструкцій обладнання ліфтів на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , на 1-9 поверхах та машинних приміщень поза шахт розвантаження транспорту на дворовій території об'єкту та підняття та розкладення на поверхах та машинних приміщеннях елементів обладнання, збір, спуск та завантаження на транспорт демонтованих конструкцій, утилізація використаних запчастин та будівельного сміття з об'єкту власними силами з посадочних площадок та машинного приміщення 1,2,3 під'їздів.
Відповідно до п.6.5. вказаного договору, для використання робіт Виконавець може залучати робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації, повинен забезпечити дотримання законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку залучених громадян (додержання правил та норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу. Для використання робіт Виконавець може укладати договори субпідряду з підприємствами та /або громадянами.
Відповідно до пояснення, наданого ФОП ОСОБА_5 ним на виконання договору підряду №4 від 01.10.2020 було залучено субпідрядників (суб'єктів підприємницької діяльності та громадян) ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с. 32).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:
- ОСОБА_1 з 07.07.2020 зареєстрований як фізична особа підприємець, види діяльності: будівництво споруд електропостачання телекомунікацій; інші будівельно - монтажні роботи; обслуговування систем безпеки (а.с.33);
- ОСОБА_8 з 17.01.2020 зареєстрований як фізична особа підприємець, види діяльності: механічне оброблення металевих виробів; ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування; ремонт та технічне обслуговування інших машин та устаткування; електромонтажні роботи; інші будівельно - монтажні роботи (а.с. 34);
- ОСОБА_2 з 13.03.2017 зареєстрований як фізична особа підприємець, види діяльності: ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування; ремонт та технічне обслуговування інших машин та устаткування; електромонтажні роботи; інші будівельно - монтажні роботи (а.с. 35).
На виконання ухвали суду ФОП ОСОБА_5 (замовник) були надані суду договори на виконання робіт:
- від 17.10.2020 з ФОП ОСОБА_2 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під'їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання (а.с.100);
- від 16.10.2020 з ФОП ОСОБА_8 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під'їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання (а.с.101);
- від 15.10.2020 з ФОП ОСОБА_1 (виконавець), відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж металевих конструкцій за результатами розбирання ліфтів поза межами ліфтових шахт кімнати з машинним обладнанням на 1-10 поверхах у під'їздах №1-3 будинку АДРЕСА_1 , прибирання та винос будівельного сміття після розбирання (а.с.102);
- від 21.10.2020 з громадянином ОСОБА_9 виконавець), відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в Договорі терміну виконати наступні роботи: демонтаж-монтаж металевих конструкцій, кріплення оздоблення дверей шахти 1-9 поверхів на об'єкті Ковпака 91 (1-3 під'їзд) (а.с. 103).
Отже перелічені вище обставини підтверджують факт відносин щодо виконання робіт за адресою: АДРЕСА_1 , між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що в свою чергу спростовує висновки відповідача про наявність трудових відносин між зазначеними особами та позивачем.
При цьому посилання відповідача на пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 суд вважає безпідстаним з огляду на їх суперечливість, оскільки в них зазначено, що ці особи перебувають в трудових відносинах з КП «Вертикаль», а вказану роботу їм доручив ОСОБА_5 (а.с. 67 - 69).
Матеріали відеозйомки, зробленої під час інспекційного відвідування також не спростовують вищевикладених висновків суду (а.с.70).
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення вказаних робіт ОСОБА_9 . Зазначена особа не надавала будь яких пояснень, та матеріали відеозйомки також не фіксують факту виконання робіт ОСОБА_9 .
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що КП «Вертикаль» має дозвіл Управління Держпраці у Сумській області від 13.12.2019 № 393.19.59 на виконання: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів. Стосовно Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідні дозволи документи на виконання монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів відсутні.
Суд вважає, що факт відсутності у субпідрядників дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки є порушенням норм законодавства щодо охорони праці, але не свідчить про наявність трудових відносин між позивачем та вказаними особами.
Щодо твердження відповідача про те, що попередження, як і акт інспекційного відвідування не несуть жодних негативних наслідків для позивача, жодним чином не порушують його права та не створюють для нього обов'язків, а тому попередження не підлягає оскарженню ані у судовому, ані у адміністративному порядку, суд зазначає наступне.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю, зокрема встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої- третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Отже з огляду на положення ст. 265 Кодексу законів про працю України, попередження є одним із заходів відповідальності за порушення трудового законодавства. Тобто наслідком порушення для юридичної особи, яка платником єдиного податку першої - третьої груп, вчиненого вперше є попередження. За повторне порушення протягом двох років з дня виявлення порушення до підприємства буде застосований штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
При цьому, вирішення питання щодо застосування штрафу залежить від наявності попередньо застосованого до такого порушника попередження.
Тобто законодавець встановлює міру відповідальності за перше порушення- попередження.
Повторність протягом двох років - штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення розмірі.
З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020 в розумінні п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та інтересів позивача, а відтак підлягає судовому оскарженню.
Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваних рішень.
На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, з огляду на що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь Колективного підприємства "Вертикаль" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області суму судового збору в загальному розмірі 4 540,00 грн., сплаченого згідно з платіжними дорученнями від 17.05.2021 № 374 та від 31.05.2021 року № 381 (а.с. 39, 48).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Колективного підприємства "Вертикаль" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування попередження, припису - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати «Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020 та припис «Про усунення виявлених порушень № СМ 17305/178/АВ/П» від 16.11.2020.
Стягнути на користь Колективного підприємства "Вертикаль" (вул. Прокофьєва, 33, кв. 1,м. Суми, Сумська область,40024, код ЄДРПОУ 21110230) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 39857622) суму судового збору в загальному розмірі 4 540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек