79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.05.10 Справа№ 13/11-А (5/2920-19/354)
Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали заяви ДПІ у м.Трускавець про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року у справі №5/2920-19/354
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Артеміда” ( м.Трускавець)
до відповідача 1:Державної податкової інспекції у м. Трускавець (м.Трускавець)
до відповідача 2:Управління державного казначейства України у Львівській області (вул.К.Левицького,18, м.Львів, 79000)
за участю:Прокуратури Львівської області (м.Львів)
про :визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. за № 361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 р. в сумі 2 497 770 грн.
Представники:
від позивача:Не з”явився
від відповідача 1 (заявник):Баран Г.В.-представник, довіреність від 08.02.2010 року
Гейшев О.О.-представник, довіреність від 05.10.2009 року
від відповідача 2:Не з”явився
від прокуратури:Не з”явився
Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, а також видано пам'ятки про їхні права та обов'язки.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Артеміда” (м.Трускавець) до Державної податкової інспекції у м. Трускавець (м.Трускавець) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. за № 361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 р. в сумі 2 497 770 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року у справі №5/2920-19/354 позов задовлено та визнано недійсним податкове повідомлення -рішення від 20.08.2004 року №361/23-0/23973113/5701.
12.02.2007 року ДПІ у м.Трускавець звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року у справі №5/2920-19/354.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.02.2007 року (№02-4/5-13) матеріали заяви про перегляд рішення від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 за нововиявленими обставинами повернуто позивачу без розгляду, оскільки справу №5/2920-19/354 надіслано 30.12.2004 року до касаційної інстанції, тому розгляд даної заяви по суті стане можливим лише після повернення справи із касаційної інстанції.
ДПІ у м.Трускавець, не погодившись із прийнятою ухвалою, подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.02.2007 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.02.2007 року у справі №02-4/5-13 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2008 року заяву ДПІ у м.Трускавець прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2008 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2008 року.
Розпорядженням заступника голови суду Запотічняк О.Д. від 06.02.2008 р., у зв”язку з хворобою судді Станька Л.Л., справу передано на розгляд судді Пазичеву В.М.
Ухвалою суду від 07.02.2008 р. провадження у справі було зупинено до повернення справи № 5/2920-19/354 з Львівського апеляційного господарського суду. Ухвалою від 16.04.2008 року поновлено провадження у справі і призначено на 07.05.2008 року. Ухвалою від 07.05.2008 року розгляд справи відкладено до 20.05.2008 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача 1. Ухвалою від 20.05.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2008 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 26.05.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2008 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 29.05.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 05.06.2008 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 05.06.2008 року розгляд справи відкладено до 07.07.2008 року, для надання додаткових доказів по справі. Ухвалою від 07.07.2008 року розгляд справи відкладено до 22.07.2008 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 22.07.2008 року розгляд справи відкладено до 31.07.2008 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача 1. Ухвалою від 31.07.2008 року розгляд справи відкладено до 12.08.2008 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 12.08.2008 року розгляд справи відкладено до 20.08.2008 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 20.08.2008 року розгляд справи відкладено до 29.08.2008 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 29.08.2009 року розгляд справи відкладено до 05.09.2008 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 05.09.2008 року провадження у справі зупинено. Ухвалою від 16.02.2010 року провадження у справі поновлено і призначено до розгляду на 23.02.2010 року. Ухвалою від 23.02.2010 року розгляд справи відкладено до 10.03.2010 року, у зв”язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою від 10.03.2010 року розгляд справи відкладено до 16.03.2010 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 16.03.2010 року розгляд справи відкладено до 30.03.2010 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 30.03.2010 року розгляд справи відкладено до 20.04.2010 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 20.04.2010 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 05.05.2010 року. Ухвалою від 05.05.2010 року розгляд справи відкладено до 18.05.2010 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 18.05.2010 року розгляд справи відкладено до 25.05.2010 року, за клопотанням сторін.
Позивач вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі від 25.01.2008 року, про зупинення провадження від 07.02.2008 року, від 05.09.2008 року, про поновлення провадження від 16.04.2008 року, від 16.02.2010 року, про відкладення від 07.05.2008 року, від 05.06.2008 року, від 07.07.2008 року, від 22.07.2008 року, від 31.07.2008 року, від 12.08.2008 року, від 20.08.2008 року, від 29.08.2009 року, від 23.02.2010 року, від 10.03.2010 року, від 16.03.2010 року, від 30.03.2010 року, від 05.05.2010 року, від 18.05.2010 року, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 20.04.2010 року, про оголошення перерви від 20.05.2008 року, від 26.05.2010 року, від 29.05.2008 року не виконав повністю, явку повноваженого представника не забезпечив.
07.05.2008 року за вх.№10501 позивач подав клопотнання про ознайомлення із матеріалами справи.
26.05.2008 року за вх.№11910 позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі.
24.03.2010 року за кх.№5967 позивач подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
30.03.2010 року за вх.№6383 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
29.05.2008 року за вх.№12331 позивач надав письмове пояснення по справі, згідно якого просить суд залишити рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 без змін.
07.07.2008 р. за вхідним №15465 до суду надійшло клопотання від представника позивача Н.Андрієвської про зупинення провадження адміністративної справи №5/2920-19/354 до розгляду у Львівському апеляційному адміністративному суді апеляційної скарги ТзОВ “Артеміда”, а, оскільки, згідно апеляційної скарги ТзОВ “Артеміда” на постанову господарського суду Львівської області, справа №5/1785-19/333А, рішення по якій є підставою для звернення з даним позовом, направляється до суду апеляційної інстанції, то, згідно п.3 ч.1 ст. 156 КАС України, провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №5/1785-19/333А.
21.08.2008 року за вх.№18807 позивач подав клопотання про зміну поштової адреси (79016, м.Львів, вул.Замкнена).
20.04.2010 року за вх.№7636 позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 05.05.2010 року за вх.№8594 позивач подав клопотання щодо найменування “ТзОВ “Фірма “Артеміда” та зміни поштової адреси (18000, м.Черкаси, вул.Симоненка,3, оф.6).
18.05.2010 року за вх.№9474 позивач надав поясненя щодо суті спору, обставин справи та наданих сторонами письмових доказів.
20.05.2010 року за вх.№9689 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач 1 (заявник) вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі від 25.01.2008 року, про зупинення провадження від 07.02.2008 року, від 05.09.2008 року, про поновлення провадження від 16.04.2008 року, від 16.02.2010 року, про відкладення від 07.05.2008 року, від 05.06.2008 року, від 07.07.2008 року, від 22.07.2008 року, від 31.07.2008 року, від 12.08.2008 року, від 20.08.2008 року, від 29.08.2009 року, від 23.02.2010 року, від 10.03.2010 року, від 16.03.2010 року, від 30.03.2010 року, від 05.05.2010 року, від 18.05.2010 року, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 20.04.2010 року, про оголошення перерви від 20.05.2008 року, від 26.05.2010 року, від 29.05.2008 року не виконав повністю, явку повноваженого представника забезпечив.
07.02.2008 року за вх.№2816 відповідач 1 подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
10.04.2008 року за вх.№8498 відповідачем 1 подано клопотання по справі.
29.05.2008 року за вх.№12300 відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
29.05.2008 року за вх.№12271 відповідач 1 подав пояснення по справі.
23.03.2009 року за вх.№5504 відповідач 1 подав клопотання про зупинення виконання судового ріщення від 28.10.2004 року по справі №13/11А (5/2920-19/354) до закінчення перегляду вказаної справи за нововиявленими обставинами.
19.10.2009 року за вх.№21442 відповідач 1 (заявник) подав клопотання про поновлення провадежння у справі та про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
01.02.2010 року за вх.№1824 Державною податковою інспекцією у м.Трускавець подано клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки, обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі, відпали.
23.02.2010 року за вх.№3663 відповідач 1 подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
03.03.2010 року за вх.№4305 відповідач 1 подав письмове пояснення у справі №13/11-А.
В судовому засіданні 10.03.2010 року ДПІ у м.Трускавець подало клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача 2 Управління державного казначейства України у Львівській області (вул.К.Левицького,18, м.Львів, 79000). Прокурор проти заявленого клопотання не заперечив.
В судовому засіданні 16.03.2010 року відповідач 1 подав письмове пояснення у справі №13/11А.
В судовому засіданні 30.03.2010 року відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи. Присутні представники сторін проти заявленого клопотання не заперечили.
В судовому засіданні 30.03.2010 року відповідач 1 подав додаткове пояснення по справі.
В судовому засіданні 20.04.2010 року відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач 2 проти заявленого клопотання не заперечив.
05.05.2010 року за вх.№8584 ДПІ у м.Трускавець подано письмове пояснення у справі №13/11-А.
В судовому засіданні 18.05.2010 року відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи. Присутні представники сторін проти заявленого клопотання не заперечили.
25.05.2010 року за вх.№9893 відповідач 1 подав клопотання по справі.
В судовому засіданні 25.05.2010 року відповідач 1 подав пояснення у справі №13/11А про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідач 2 вимог ухвал суду про відкриття провадження у справі від 25.01.2008 року, про зупинення провадження від 07.02.2008 року, від 05.09.2008 року, про поновлення провадження від 16.04.2008 року, від 16.02.2010 року, про відкладення від 07.05.2008 року, від 05.06.2008 року, від 07.07.2008 року, від 22.07.2008 року, від 31.07.2008 року, від 12.08.2008 року, від 20.08.2008 року, від 29.08.2009 року, від 23.02.2010 року, від 10.03.2010 року, від 16.03.2010 року, від 30.03.2010 року, від 05.05.2010 року, від 18.05.2010 року, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 20.04.2010 року, про оголошення перерви від 20.05.2008 року, від 26.05.2010 року, від 29.05.2008 року не виконав повністю, явку повноважного представника не забезпечив.
20.04.2010 року за вх.№7703 відповідач 2 подав клопотання про відкладення розгляду справи.
30.03.2010 року за вх.№6399 відповідач 2 надав пояснення по суті справи.
12.01.2010 року за вх.№280 із Прокуратури Львівської області надійшов лист про вступ прокуратури області на стороні ДПІ у м.Трускавець у справі №13/11-А (5/2920-19/354).
Прокурор вимог ухвал суду про поновлення провадження від від 16.02.2010 року, про відкладення від 23.02.2010 року, від 10.03.2010 року, від 16.03.2010 року, від 30.03.2010 року, від 05.05.2010 року, від 18.05.2010 року, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 20.04.2010 року, про оголошення перерви від 26.05.2010 року, від 29.05.2008 року не виконав повністю, явку повноважного представника не забезпечив.
18.09.2009 року за вх.№18942 із Прокуратури Львівської області надійшов запит про хід розгляду заяви ДПІ у м.Трускавець про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 за нововиявленими обставинами.
08.07.2009 року за вх.№13849 із Слідчого відділу ДПА Львівської області надійшов запит про хід розгляду заяви ДПІ у м.Трускавець про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 за нововиявленими обставинами.
30.09.2009 року за вх.№19888 із Слідчого відділу ДПА Львівської області надійшов запит про хід розгляду заяви ДПІ у м.Трускавець про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 за нововиявленими обставинами.
15.12.2009 року за вх.№26187 із Слідчого відділу ДПА Львівської області надійшов лист по справі.
21.11.2009 року за вх.№26559 із Слідчого відділу ДПА Львівської області надійшов запит про хід розгляду заяви ДПІ у м.Трускавець про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 за нововиявленими обставинами.
05.05.2010 року за вх.№8654 Слідчим відділом податкової міліції подано пояснення по справі.
05.05.2010 року за вх.№8655 Слідчим відділом податкової міліції подано пояснення по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно п.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладені обставини, справа розглядається у відповідності до вимог ч.6 ст.71 КАС України, на основі наявних доказів.
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 128 КАС України, справу розглянуто у присутності представника відповідача 1.
В судовому засіданні 25.05.2010 року, відповідно до ст.160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлено, оголошено та підписано 25.05.2010 року.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року №2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Відповідно до статей 245 та 246 глави 4 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ у м. Трускавці подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 р. по справі №5/2920-19/354 за позовом ТОВ "Артеміда" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. за №361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2 497 770 грн. оскільки, Господарським судом Львівської області 28.10.2004 р. у справі за позовом ТОВ "Артеміда " про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.08.2004 р. за № 361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2004 р. в сумі 2 497 770 грн. було прийнято рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ "Артеміда", визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. за № 361/23-0/23973113/5701 та зобов'язано відшкодувати ПДВ в сумі 2 497 770 грн.
Підставою для подання позивачем уточненого розрахунку по податку на додану вартість у серпні 2004 р. за червень 2004 р., як було встановлено при проведенні тематичної документальної перевірки ТзОВ "Артеміда", є те, що податковий кредит підприємства складають витрати, пов'язані з придбанням у ТзОВ "Лія - сан " біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора". Дане придбання відбулося в результаті укладеного договору купівлі - продажу № 5/03/04 від 17.03.2004 р. на купівлю біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора" в кількості 156 600 блістерних упаковок на загальну суму 14 986 620,00 грн. Продажна вартість одної упаковки товару, з врахуванням ПДВ, становила 95,70 грн. Даний товар в подальшому був реалізований за межі митної території України, а саме ТОВ "Артеміда" укладено зовнішньоекономічний контракт з фірмою"МОNОLUХ L.L.C." (Сполучені Штати) №03/О3NР від 25.03.2004 року, на виконання якого ТОВ "Артеміда " відвантажено, на умовах DDU (поставка без сплати мита) добавку біологічно - активну "Суперпотентин -флора” в кількості 156 600 штук. Товар фактично вивезено за межі митної території України 11.06.2004 р. про що свідчить відмітка митниці на зворотному боці ВМД № 70200001/4005758 від 11.06.2004 року., загальна фактурна вартість 2 355 264 дол. США, що, по курсу 5,322 грн. за 1 дол. США, становило 12 534 715,01 грн.
Однак, на думку заявника, на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було з"ясовано нові істотні для справи обставини, які існували у об'єктивній дійсності на момент вирішення судом спірного правовідношення, але не були і не могли бути відомі ні учасникам справи, ні суду. Дані нові обставини були встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 09.01.2007 р. у справі № 5/1785-19/333А про визнання недійсним господарського зобов'язання в порядку ст.ст. 207, 208 ГК України між ТОВ „Артеміда " та ТОВ „Лія - сан". Дане рішення суду набрало законної сили.
На думку заявника, рішенням Господарського суду Львівської області від 09.01.2007р. у справі № 5/1785-19/333А встановлено обставини, які існували у об'єктивній дійсності на момент вирішення судом спірного правовідношення у справі за позовом ТОВ "Артеміда " про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.08.2004 р. за № 361/23-0/23973113/570 та відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2004 р., в сумі - 497 770 грн., але не були і не могли бути відомі ні учасникам справи, ні суду. Зокрема, дані обставини полягають у тому, що при проведенні тематичної документальної перевірки ТзОВ "Артеміда", за твердженням заявника, було встановлено, що податковий кредит підприємства складають витрати, пов'язані з придбанням у ТзОВ "Лія - Сан" біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора". Дане придбання відбулося в результаті укладеного договору купівлі - продажу № 5/03/04 від 17.03.2004 р. на купівлю біологічно-активної добавки "Суперпотентин - флора" в кількості 156 600 блістерних упаковок на загальну суму 14 986 620,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 497 770,00 грн. Продажна вартість одної упаковки товару з врахуванням ПДВ становила 95,70 грн. Даний товар в подальшому був реалізований за межі митної території України, а саме ТОВ "Артеміда" укладено зовнішньоекономічний контракт з фірмою "MONOLUX L.L.C." (Сполучені Штати) №03/03NР від 25.03.2004 року, на виконання якого ТОВ "Артеміда " відвантажено, на умовах DDU (поставка без сплати мита) добавку біологічно - активну "Суперпотентин -флора” в кількості 156 600 штук. Згідно документів, наданих до перевірки, виробником вказаного товару зареєстровано ТОВ "Медіфлора" (код за ЄДРПОУ 32049120 м.Київ, вул. Родини Сосніних,9). Ціна товару у виробника, з врахуванням ПДВ, становить 94,55 грн. за упаковку, про що свідчить копія калькуляції вартості препарату "Суперпотентин-флора". Водночас 18.03.2004р. Товариством "Артеміда" було укладено договір комісії №19-03/04 з ТОВ "Нафтапродукт", за умовами якого ТОВ "Артеміда" в якості комітента доручило ТОВ "Нафтапродукт" - комісіонеру продати вищевказаний товар на експорт - у аналогічній кількості 156 600 упаковок по ціні 15,04 USD за упаковку на загальну сумі 2 355 264 USD, що, по курсу 5,329400 грн. на дату укладання контракту 18.03.2004 р., складало 12 552 143,96 грн., на умовах DDU - із складу продавця по місцю виробника на ліцензійний митний склад за межами України за винагороду в сумі 6000 грн., про що свідчить специфікація №1 від 18.03.2004 р. до договору комісії та додаткове узгодження №1 від 30.03.2004 р.
31.03.2004 р. комісіонером - ТОВ "Нафтапродукт" через установу банку - філію ВАТ "Український кредитно-торговий банк" м. Судак проведено попередню оплату на користь ТОВ "Артеміда" за товар - біологічно-активну добавку "Суперпотентин-флора" в загальній сумі 12 551 908,82 грн., про що свідчить виписка з банку від 31.03.2004 р. по рах. №26007000101802/980 Товариства "Артеміда" та меморіальні ордери від 31.03.2004 р. із зазначенням проведення платежу з коррахунка вказаної філії № 3901500100000 в юридичній особі - ВАТ "Український кредитно-торговий банк" м. Києва, де у ТОВ "Артеміда" відкрито вищевказаний поточний рахунок. При цьому, за даними записів книги продажу товарів (робіт, послуг), Товариством "Артеміда" не було виписано податкової накладної для ТОВ "Нафтапродукт" на суму проведеної попередньої оплати, а 31.03.2004 р. протягом одного банківського дня товариством "Артеміда” на користь продавця товару - ТОВ "Лія-сан" м. Луганськ проведена оплата за вищевказаний товар в загальній сумі 14 986 620 грн., де 12 551 908,82 грн. - загальна сума попередньої оплати від комісіонера та 2 434 711,18 грн. - виручка від реалізації цінних паперів, згідно договору купівлі-продажу № ВК-21, що отримана також 31.03.2004 р. від ТОВ "Фондова компанія Аллонж", поточний рахунок якої № 26506001001242 відрито також у ВАТ " Український кредитно-торговий банк" м. Києва.
31.03.2004 р. на суму отриманої попередньої оплати 14 986 620 грн. Товариством “Лія-сан" для ТОВ "Артеміда" виписано податкову накладну №7, де сума ПДВ становить 2 497 770 грн., а вартість товару без ПДВ -12 488 850 грн. Хоча, податкова накладна №7 від 31.03.2004 р. виписана в березні 2004 р., а згідно пояснення керівника підприємства, отримана Товариством "Артеміда" в червні 2004 р., тому зареєстрована в Книзі придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Артеміда" в червні 2004р. та включена до складу податкового кредиту підприємства в червні 2004 р., про що свідчить уточнюючий розрахунок по ПДВ, зареєстрований в ДПІ у м. Трускавець 09.08.2004 р. за №7648.
07.04.2004 р., згідно акта приймання-передачі, товар перейшов у власність ТОВ "Артеміда" (м. Трускавець) від ТОВ "Лія-сан" (м. Луганськ) без його фактичною перевезення від виробника - ТОВ "Медіфлора" (м. Київ), а 08.04.2004р., згідно акта приймання-передачі майна на комісію, Товариством "Артеміда" передано ТМЦ комісіонеру - Товариству "Нафтапродукт" в кількості 156 600 упаковок із зазначенням заставної вартості 14 936 000 грн., по ціні 15,04 USD за упаковку на загальну суму 2 355 264 USD, та вказівкою адреси, за якою проведено таку передачу: м. Київ, вул. Родини Сосніних,9.
Заявник стверджує, що проведеними зустрічними перевірками та в ході оперативного відслідкування руху товару від виробника до кінцевого споживача, працівниками податкової міліції ПМ СДПІ ВПП м. Луганська виявлено операцію з реалізації активно - біологічної добавки "Суперпотентин-флора" по наступному ланцюгу підприємств: ПП "Будтехбізнес" - ПП "Укрком-сервіс" - ТОВ "Лія-сан” - ТОВ ''Артеміда " на суму 37 692 241 грн. Опрацьовуючи кожний наступний ланцюг постачальників по даній операції було встановлено, що ПП "Будтехбізнес" у березні 2003 р. реалізувало ПП "Укрком-сервіс" вказані ТМЦ, виписуючи податкові накладні та зазначаючи суму ПДВ, не будучи тоді платником податку на додану вартість, оскільки Свідоцтво платника ПДВ вказаному платнику було видано лише 04.08.2003р. ДПІ у Голосіївському районі м.Києва. Заявник звертавє увагу, що ПП „Укрком-сервіс", отримавши таким чином незаконно вказані ТМЦ, відповідно, реалізувало їх ТОВ „Лія-сан" також в березні 2003р на загальну суму 37 692 421 грн. Засновниками ПП "Укрком-сервіс" та ТзОВ "Лія-сан" являються громадянин Російської Федерації Донніков В.М. та його дружина Доннікова Л.В., мешканка м. Луганська. У вказаному договорі була зазначена умова поставки: передача товару м.Київ, вул. Сосніна.9. Однак, у наданих ПП „Укрком-сервіс" до перевірки документах, відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували передачу отриманої від ПП „Будтехбізнес" сировини для виробництва медикаментів на зберігання до м.Києва ( лист від 17.09.2004р.за N 9566/1-26-31 спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Луганську знаходиться в матеріалах даної справи).
За твердженням заявника, було встановлено, що ПП „Укрком-сервіс” включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних ПП „Будтехбізнес", що дозволило, відповідно, сформувати податковий кредит на суму 15,3 млн. грн. ( лист ДПА у Луганській області від 10.10.2006р.). Отже, заявник зазначає, що ТзОВ "Лія-сан", провівши таким чином вищевказані разові операції, укладає угоду купівлі-продажу біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора" із ТОВ "Артеміда", яка в подальшому реалізує даний товар за межі митної територої України.
Крім того, заявник звертає увагу, що у справі, рішення по якій ДПІ просить переглянути за нововиявленими обставинами, як на підставу задоволення вимог ТЗОВ “Артеміда", суд послався на норми п.п. 7.7.1, п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначаючи, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; що у разі, коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Також суд посилається на ту обставину, що недостовірності відображених сум податкового кредиту не встановлено.
Також заявником в якості доказу долучено до справи висновок № 4336 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 181-0039, в якому зазначено, що операція по перерахуванню грошових коштів в сумі 10 206 405,00 грн., в тому числі ПДВ 1 701 067,50 грн., не може бути віднесена до господарської операції, яка направлена на отримання прибутку в контексті, визначеному п.1.32 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, де зазначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність осіб, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, а п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а відповідно до п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Крім того, досудовим слідством встановлено, що ТОВ "Укрпаксервіс", фактично не придбавало та не експортувало в березні 2004 року добавку біологічно-активну "Суперпотентин-флора". Речовина невідомого хімічного складу, яка під виглядом добавки біологічно-активної "Суперпотентин-флора" була транспортована до Угорщини, не являється такою. Також, слідством встановлено, що жодне із підприємств-контрагентів Товариства "Укрпаксервіс" не сплатило податок на додану вартість, який заявлений ТОВ "Укрпаксервіс" до відшкодування. Крім того, ПП "Будтехбізнес" визнано судом фіктивним підприємством, а ПП "Солтіс" та ТОВ "Медпроект" є підприємствами з ознаками фіктивності.
Інші додаткові обставини встановлено в ході досудового слідства по кримінальній справі № 181-0039, яка знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПІ у м. Львові за фактом вчинення службовими особами ТОВ фірма "Артеміда" замаху на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, шляхом службового підроблення, за ознаками злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 191 ч. 5, ст. 366 ч. 2 КК України. В ході розслідування даної кримінальної справи встановлено, що службові особи ТОВ "Медіфлора" в період з 03.03.2004 року до 07.04.2004 року склали договори купівлі-продажу та первинні документи між ТОВ "Лія-сан" та ПП "Укрком-сервіс", згідно яких ТОВ "Укрком-сервіс" нібито поставило на замовлення ТОВ "Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної "Суперпотентин-флора", а саме: договір купівлі-продажу № 03/3-04 від 03.03.2004 року, та специфікацію до нього, акт прийому-передачі товару № 1 від 05.04.2004 року, видаткову накладну № РН-0000003 від 05.04.2004 року, згідно яких ПП "Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ "Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної "Суперпотентин-флора": йохимбин (28, 215 кг), ятришник (9,41 кг), женьшень (94,05 кг), біотин (37,62 кг), ведмежа жовч (70,545 кг), імбир (4,715 кг), боброва залоза (84,65 кг) на загальну суму 17 886 670,28 грн., в т.ч. ПДВ 2 981 111,71 грн.; договір купівлі-продажу № 04/4-04 від 04.03.2004 року, та специфікацію до нього, акт прийому-передачі товару № 1 від 05.04.2004 року, видаткову накладну № РН-0000004 від 08.04.2004 року, згідно яких ПП "Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ "Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора": йохимбин (15, 998 кг), ятришник (5,335 кг), женьшень (53,325 кг), біотин (21,33 кг), ведмежа жовч (39,998 кг), імбир (2,673 кг), боброва залоза (47,995 кг), згідно яких ПП „Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ „Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора" на загальну суму 10 141 485,30 грн., в т.ч. ПДВ 1 690 247,55 грн.; договір купівлі-продажу № 09/5-04 від 09.03.2004 року, та специфікацію до нього, акт прийому-передачі товару № 1 від 05.04.2004 року, видаткову накладну № РН-0000005 від 05.04.2004 року, згідно яких ПП „Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ „Лія-Сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора": йохимбин (28, 215 кг), ятришник (9,41 кг), женьшень (94,05 кг), біотин (37,62 кг), ведмежа жовч (70,545 кг), імбир (4,715 кг), боброва залоза (84,65 кг) на загальну суму 17 886 670,28 грн., в т.ч. ПДВ 2 981 111,71 грн.; договір купівлі-продажу № 10/6-04 від 10.03.2004 року, та специфікацію до нього, акт прийому-передачі товару № 1 від 07.04.2004 року, видаткову накладну № РН-0000006 від 07.04.2004 року, згідно яких ПП „Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ „Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора": йохимбин (45,09 кг), ятришник (15,038 кг), женьшень (150,3 кг), біотин (60,12 кг), ведмежа жовч (112,737 кг), імбир (7,535 кг), боброва залоза (135,278 кг) на загальну суму 28 584 439,58 грн., в т.ч. ПДВ 4 764 073,27 грн.; договір купівлі-продажу № 12/7-04 від 12.03.2004 року, та специфікацію до нього, акт прийому-передачі товару № 1 від 06.04.2004 року, видаткову накладну № РН-0000007 від 06.04.2004 року, згідно яких ПП „Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ „Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора": йохимбин (23,49 кг), ятришник (7,834 кг), женьшень (78,3 кг), біотин (31,32 кг), ведмежа жовч (58,731 кг), імбир (3,925 кг), боброва залоза (70,474 кг) на загальну суму 14 891 294,87 грн., в т.ч. ПДВ 2 481 294,47 грн.; договір купівлі-продажу № 29/8-04 від 29.03.2004 року, та специфікацію до нього, акт прийому-передачі товару № 1 від 29.03.2004 року, видаткову накладну № РН-0000009 від 29.03.2004 року, згідно яких ПП „Укрком-Сервіс" нібито поставило ТОВ „Лія-сан" компоненти для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора": йохимбин (3,86 кг), ятришник (1,29 кг), женьшень (12,85), біотин (5,14 кг), ведмежа жовч (9,64 кг), імбир (0,64 кг), боброва залоза (11,57 кг) на загальну суму 2 444 373,28 грн., в т.ч. ПДВ 407 395,55 грн.
Крім того, службові особи ТОВ "Медіфлора" в період з 03.03.2004 року по 31.03.2004 року, склали договори між ТОВ „Медіфлора" та ТОВ „Лія-сан", згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито виготовило на замовлення ТОВ „Лія-сан" добавку біологічно активну „Суперпотентин-флора", кожна упаковка якої містила по 5 капсул вагою 350 мг, а саме: договір № 1/03/04 від 03.03.2004 року, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.03.2004 року та видаткову накладну № 3/у від 09.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 188 100 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора"; договір № 2/03/04 від 04.03.2004 року, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.03.2004 року та видаткову накладну № 4/у від 11.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 106 650 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора"; договір № 3/03/04 від 09.03.2004 року, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.03.2004 року та видаткову накладну № 5/у від 15.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 188 100 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора"; договір № 4/03/04 від 10.03.2004 року, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 11.03.2004 року та видаткову накладну № 6/у від 16.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 300 600 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора"; договір № 5/03/04 від 12.03.2004 року, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 17.03.2004 року та видаткову накладну № 7/у від 17.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 156 600 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора"; договір № 6/03/04 від 29.03.2004 року, протокол узгодження вартості послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.03.2004 року та видаткову накладну № 9/у від 31.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 25 700 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора", а всього в березні 2004 року ТОВ „Медіфлора" нібито було виготовлено 965 750 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора".
Відповідно до п. 2.1 умов договорів між ТОВ „Медіфлора" та ТОВ „Лія-сан", одна капсула добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора" містить 350 мг речовини.
Таким чином, для виготовлення 965 750 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора", що становить 1 615 750 капсул, необхідна сировина в кількості 2 827,56 кг.
В той же час, згідно актів прийому-передачі, ТОВ „Лія-сан" в березні 2004 року отримало від ПП „Укрком-Сервіс" та передало ТОВ „Медіфлора" лише 44,99 кг сировини для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора". В інших підприємств ТОВ „Медіфлора" сировину для виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора" не придбавало.
Згідно господарських документів, в березні 2004 року ТОВ „Медіфлора" на замовлення ТОВ „Лія-сан" було виготовлено 965 750 упаковок добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора", що становить 1 615 750 капсул. Згідно умов договору, 1 капсула містить 350 мг речовини. Таким чином, для виготовлення цієї кількості добавки необхідна сировина вагою 2 827,56 кг. Будучи допитаним як свідок у справі директор ТОВ „Лія-сан" Юров І.Ю. показав, що поставкою сировини для виготовлення біологічно-активної добавки „Суперпотентин-флора" ТОВ „Медіфлора" займався Доніков О.М., який в своїх показах стверджує, що передавав сировину для виготовлення добавки Юрову І.Ю.
13.07.2005 року Ленінським районним судом м. Луганська Доніков О.В. засуджений за складання підроблених документів податкової звітності, до яких внесені неправдиві свідчення про придбання сировини для виготовлення біологічно активної добавки „Суперпотентин-флора" у ПП „Будтехбізнес".
Отже, заявник стверджує, що сировина для виготовлення біологічно-активної добавки „Суперпотентин-флора", згідно технічних умов, а саме: жовч ведмедя, залоза бобра та інші компоненти від ПП „Укрком-Сервіс" до ТОВ „Лія-сан" не передавалася. Також, вказані компоненти не передавалася від ТОВ „Лія-сан" до ТОВ „Медіфлора". А в капсулах біологічно-активної добавки „Суперпотентин-флора", які були виготовлені на обладнанні ТОВ „Медіфлора" в березні 2004 року, знаходиться дешева речовина невідомого складу, яка виконувала функцію наповнювача капсул добавки.
Фактично, в березні 2004 року, на обладнанні для виготовлення біологічно активних добавок ТОВ „Медіфлора", що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9, було здійснено виготовлення та пакування в капсули, блістери та паперову упаковку речовину невідомого складу, якій надано вигляд добавки біологічно - активної „Суперпотентин-флора". Вказаними діями створено товарну та документальну видимість - тобто імітацію виготовлення добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора". В результаті цих операцій, службовими особами ТОВ „Медіфлора" було виготовлено продукт, який мав вигляд легально виробленого продукту - добавки біологічно активної „Суперпотентин-флора", однак таким не являвся.
Службові особи ТОВ фірма "Артеміда" створили документальну видимість проведення господарських операцій із придбання у ТОВ „Лія-сан" біологічно активної добавки "Суперпотентин-флора". При цьому, службові особи ТОВ фірма "Артеміда" в період з 11.03.2004 року по 29.03.2004 року, уклали договір купівлі-продажу № 5/03/04 від 17.03.2004 року, специфікацію № 1 до даного договору, від 17.03.2004 року, додаткову угоду № 1 до даного договору від 29.03.2004 року, за якими ТОВ "Артеміда" нібито зобов'язалося придбати у ТОВ "Лія-сан" добавку біологічно активну "Суперпотентин-флора" в кількості 156 600 упаковок на загальну суму 12 488 850 грн., в тому числі ПДВ - 2 497 770,00 грн.
Крім того, в період з 31.03.2004 року по 13.04.2004 року, службові особи ТОВ „Лія-сан" склали первинні бухгалтерські документи про нібито передачу біологічно активної добавки „Суперпотентин-флора" ТОВ „Артеміда", а саме: акт прийому-передачі товару № 1 від 07.04.2004 року та податкову накладну № 7 від 31.03.2004 року, згідно яких ТОВ „Лія-сан" передало, а ТОВ фірма „Артеміда" прийняло 156 600 упаковок добавки біологічно активної "Суперпотентин-флора" на загальну суму 12 488 850 грн., в тому числі ПДВ - 2 497 770,00 грн.
Крім того, допитаний в якості свідка Славієтис Едгар, який згідно договору від 13.12.2002р. мав право розпоряджатися грошима, які знаходились на рахунку № LV 83LATV0004520011791 АО "NORVIK BANKA", який належить фірмі "Monolux L.L.C.", тобто підприємству з яким було укладено зовнішньоекономічний контракт на придбання добавки, повідомив, що він не відкривав в АО "NORVIK BANKA" розрахунковий рахунок, який належить фірмі “Monolux L.L.C " та жодної фінансово - господарської діяльності не здійснював, про що свідчить протокол допиту від 17.09.2008р., що долучено до матеріалів справи. Інший допитаний в якості свідка Рейникс Олександр, який був уповноважений від компанії “Technologic Investment L.L.C.” розпоряджатися грошима на розрахунковому рахунку № LV 29КВRВ1111211072001 в АО "Trasta Komercbanka" повідомив, що він особисто не відкривав даний рахунок, йому нічого не відомо про дану компанію та що не має ніякого відношення до розрахункового рахунку фірми “Technologic Investment L.L.C ", що підтверджується протокол допиту від 16.09.2008р., що долучено до матеріалів справи. В ході досудового слідства також отримано відповідь із Міністерства Юстиції Латвійської Республіки про те, що в реєстрі підприємств не зареєстровано підприємства з назвою " Technologic Investment” , а також немає даних про реєстрацію представництва закордонного комерсанта " Technologic Investment” в Латвійській Республіці, що підтверджується довідкою від 05.09.2008р. № 7-3-118364, що долучена до матеріалів справи. Однак при проведенні вищезазначеної операції, дане підприємство здійснювало переказ коштів на рахунок ТОВ "Нафтапродукт" за фірму " Monolux L.L.C.”
Також заявник зазначає, що встановлено, що реалізація біологічно активної добавки ТОВ "Артеміда” через комісіонера ТОВ " Нафтапродукт" на адресу фірми " Monolux L.L.C " здійснено за ціною 15.04 доларів США, а згідно отриманого міжнародного доручення з Угорщини, при ввезенні добавки на територію Угорщини задекларовано вартість 1 одиниці даної добавки - 0.03 доларів США , що менша в 500 разів вартості цього товару, яка була задекларована при вивезенні товару з території України.
Згідно висновку № 12300 судово-технічної експертизи документів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під 22.01.2009 року, в копії звіту про клінічну апробацію біологічно активної добавки "Суперпотентин-флора" та копії звіту про клінічну апробацію біологічно активної добавки "Суперпотентин-флора" для нанесення тексту зображення відтиску печатки під імені Інституту урології АМН України, зображення підпису від імені професора Возіанова О.Ф. і зображення рукописного запису дати у верхньому правому куті першого аркушу використаний один і той же фрагмент іншого документу. Нанесення зображення виконано за допомогою монтажу цього фрагменту або його копії з використанням коліювально-множильної техніки. Таким чином, звіт про, проведення клінічної апробації добавки біологічно активної "Суперпотептин-флора," згідно даного висновку, є підробленим.
Виходячи з вищевикладеного, заявник вважає, що, за результатами розгляду заяви необхідно скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ „Артеміда".
Позивач повністю заперечує проти поданої ДПІ у м.Трускавець заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2004 року по справі №5/2920-19/354, яким задоволено позовні вимоги ТзОВ «Артеміда» щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. №361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2 497 770,0 грн.
Позивач зазначає, що як на підставу для перегляду вказаного судового рішення в порядку провадження за нововиявленими обставинами, заявник посилається на постанову Господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року по справі №5/1785-19/333А, якою задоволено позовні вимоги ДПІ у м.Трускавець Львівської області та визнано недійсним договір купівлі-продажу №5/03/04 від 17 березня 2004 року, укладений між ТОВ «Артеміда»та ТОВ «Лія-сан»на підставі статей 207, 208 Господарського кодексу України. Позивач звертає увагу на те, що підставою для визнання договору купівлі-продажу №5/03/04 від 17.03.2004 р., укладеного між ТОВ «Артеміда»та ТОВ «Лія-Сан»недійсним, фактично, слугував лист СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 17.08.2004 р. №9566/1-26-31, з якого вбачалось, що операції по реалізації товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу підприємств, а саме, ПП «Будтехбізнес»- ПП «Укрком - сервіс»- ТОВ «Лія-сан»- ТОВ «Артеміда»мають ознаки фіктивності. Такий висновок податкових органів, викладений у листі від 17.08.04 №9566/1-26-31 та листі від 04.08.2003 року за №37060015, зроблено у зв'язку з тим, що статутні документи ПП «Будтехбізнес»рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 13.10.2004 року визнані недійсними. Тобто, як вбачається із постанови Господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року у справі №5/1785-19/333А, підставою для визнання вказаного договору купівлі-продажу №5/03/04 від 17 березня 2004 року, укладеного між ТОВ «Артеміда»та ТОВ «Лія-Сан»недійсним, є факт визнання недійсними установчих документів юридичної особи, яка не є стороною такого договору.
Позивач зазначає, що оскаржуване ТОВ «Артеміда»податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Трускавець від 20.08.2004 р. №361/23-0/23973113/5701, прийняте на підставі акту «Про результати перевірки правильності відображення сум податку на додану вартість, заявленого до відшкодування за 1-ше півріччя 2004 року товариством з обмеженою відповідальністю «Артеміда» від 20 серпня 2004 року №106/23-0/23973113 (далі - акт перевірки). Щодо твердження заявника (ДПІ у м.Трускавець) про непредставлення до перевірки відомостей про отримання валютної виручки від нерезидента за зовнішньоекономічним контрактом за експортований товар, позивач зазначає, що 18 березня 2004 року між ТОВ «Артеміда»(комітент) та ТОВ «Нафтапродукт» (комісіонер) було укладено договір комісії №19-03/04, згідно з умовами якого ТзОВ «Артеміда»доручило ТзОВ «Нафтапродукт», як комісіонеру, продати вищевказаний товар на експорт по ціні 15,04 USD за упаковку та на загальну суму 2 355 264 USD, на умовах - із складу продавця по місцю виробника на ліцензійний митний склад за межами України та за винагороду. Крім того, як вбачається із додаткової угоди №1 від 30 березня 2004 року до договору комісії №19-03/04 від 18.03.2004 р., якою п.4.1 договору комісії було викладено у редакції, що передбачає, що усі платежі у валюті за контрактом комісіонера з третіми особами з продажу майна надходять на рахунок комісіонера, тобто ТОВ «Нафтапродукт». Комітент доручає комісіонерові провести обмін іноземної валюти, що надійде в рахунок оплати за майно або попередньої оплати за майно, у гривні за курсом міжбанківського валютного ринку, що діяв на момент надходження виручки, після чого перерахувати дану суму у гривнях на рахунок комітента у повному обсязі. На виконання даного пункту договору комісії №19-03/04 від 18.03.2004 р., комітент (ТОВ «Нафтапродукт») 31 березня 2004 року перерахував на рахунок комісіонера (ТОВ «Артеміда») попередню оплату за товар (добавку біологічно активну «Супертотентин-флора») на загальну суму 12 551 908,82 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 31.03.2004 р. №1030, №1031, №1032, №1033 та №1034. Таким чином, на момент складення акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. №361/23-0/23973113/5701, податковий кредит ТОВ «Артеміда»був, на думку позивача, підтверджений первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Таким чином, позивач стверджує, що сума податку на додану вартість, включена ТОВ «Артеміда»до податкового кредиту за червень 2004 року була підтверджена податковою накладною, виписаною ТОВ «Лія-сан»31.03.2004 р. за №7, складеною згідно з вимогами пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР та наказу ДПА України „Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" від 30.05.1997р. № 165. Враховуючи викладене вище, позивач зазначає, що з огляду на підтвердження позивачем суми податкового кредиту документами первинного обліку, постанова Господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року по справі №5/1785-19/333А, якою, фактично, встановлюється факт скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, який не є контрагентом ТОВ «Артеміда»за договором, не може вважатись належним доказом неправомірності заявлення до відшкодування суми податку на додану вартість.
Позивач наголошує, що, відповідно до ст. 247 КАС України, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подається до суду протягом місяця з дня коли особа дізналася або могла дізнатися про такі обставини. Позивач копії такої заяви не отримав. Однак, дата подання останньої 09.02.2007 р. Отже, заявник звернувся з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 09.02.2007 р., зазначивши в якості нововиявленої обставини Рішення суду (Постанову), що набрало законної сили лише 26.01.2010 р., тобто, через майже три роки після факту звернення. А так, на момент звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами не існувало нововиявленої обставини. Позивач вважає за необхідне зазначити, що за умов наявності остаточного рішення чи відсутності факту існування процедури оскарження такого рішення, позивач повністю погоджується з позицією урахування встановлених в мотивувальній частині такого рішенні обставин при перегляді рішення за нововиявленими обставинами якщо останні дійсно мають (матимуть) суттєвий вплив на вже прийняте рішення від 28.10.2004 р. Позивач підтверджує, що нововиявлена обставина існує, адже рішення набрало законної сили.
Щодо пояснень слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області Переймибіди П.Б. та наданих ним доказів, позивач зазначає, що із пояснень слідчого не вбачається, на думку позивача, жодної нововиявленоїобставини у розумінні ст. 245 КАС України та Роз'яснення Президії ВГС України від 21.05.2002 р., яка б мала істотне значення для справи, а стосовно поданого слідчим Переймибідою П.Б. висновку № 4336 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 181-0039, то позивач вважає останній таким, що не може бути прийнятий судом як належний доказ у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки, ініціатор проведення експертизи, а так і особа, що формувала питання перед експертом, не має ніякого процесуального відношення до спору, що розглядається. Окрім того, як вбачається з самого експертного висновку, на дослідження експерту були надані 10 (десять) томів на 3620 аркушах із яких лише 17 письмових доказів, що мають значення для справи № 13/11 А та два судових рішення у формі Постанови господарського суду Львівської області від 09.01.2007 р. та ухвали апеляційного суду від 26.01.2010 р., якою залишено вказану Постанову без змін. З огляду на сам експертний висновок, позивач вважає, що експерт дав вичерпну відповідь вказавши, що узагальнюючи результати вищевказаних досліджень підтверджується документально обґрунтованість заявлення ТзОВ «Артеміда» до відшкодування ПДВ в сумі 2 497 770,00 грн., в зв'язку з здійсненням господарських операції з придбання у ТзОВ «Лія-сан»біологічно активної добавки «Суперпотентин-флора», та подальшого продажу цього товару на експорт-нерезиденту «Мопоluх L.L.С.»через ТзОВ «Нафтапродукт»згідно договору комісії № 19-03/04 від 08.03.2004р. Стосовно тверджень слідчого Переймибіди П.Б. щодо збитковості господарської операції, яка мала місце між ТОВ «Фірма "Артеміда»та ТОВ «Лія-Сан», позивач зазначає, що в результаті проведення операції був отриманий чистий прибуток в розмірі 63 058,82 грн.
З огляду на викладене вище, позивач вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2004 року по справі №5/2920-19/354 слід залишити без змін, а заяву ДПІ у м.Тускавець про перегляд вказаного рішення в порядку провадження за нововиявленими обставинами без задоволення.
Відповідач-2, пояснив, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України. Згідно положень бюджетного законодавства в Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету. Зокрема, при виконанні державного бюджету за доходами (ст.50 Бюджетного кодексу) Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать держбюджету, і за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надміру сплачені до бюджету.
Що стосується механізму проведення відшкодування податкових платежів з бюджету, відшкодування податку на додану вартість здійснюється управліннями Державного казначейства України відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/5680. На підставі п. 4.1 вищенаведеного Порядку, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Згідно до статті 25 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004р. №82/245, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2004р. за №645/9244, Державне казначейство України виконує судові рішення, в яких визначений порядок їх, виконання лише шляхом безспірного стягнення з відповідних рахунків держбюджету, а спосіб виконання такого судового рішення не залежить від будь-яких умов.
З урахуванням наведеного, листом Головного управління від 23.12.2004р. №13-04/6121 скеровано на адресу Державного казначейства України оригінал наказу господарського суду Львівської області від 10.12.2004р. у справі №5/2920-19/354 (копія додається) щодо відшкодування заборгованості з ПДВ на користь ТОВ „Артеміда" у розмірі 2 497 770,00 грн. На даний момент, згідно наявної у Головного управління інформації, відшкодування зазначеної суми бюджетної заборгованості на користь ТОВ „Артеміда" згідно наказу господарського суду Львівської області у справі №5/2920-19/354 не здійснено.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Пунктом 5 глави VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Статтею 246 глави 4 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статей 245 та 246 глави 4 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ у м. Трускавці подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 р. по справі №5/2920-19/354 за позовом ТзОВ "Артеміда" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2004 р. за №361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2 497 770 грн. оскільки, Господарським судом Львівської області 28.10.2004р. у цій справі було прийнято рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ "Артеміда", визнано недійсним податкове повідомлення -рішення від 20.08.2004р. за № 361/23-0/23973113/5701 та зобов'язано відшкодувати ПДВ в сумі 2 497 770 грн.
Як на підставу задоволення вимог ТОВ „Артеміда " суд послався на норми п.п. 7.7.1, п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначаючи, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду; що у разі, коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Не відшкодовані платнику податків протягом передбаченого законом терміну суми податку на додану вартість вважаються бюджетною заборгованістю, а надана позивачем суду копія уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з відміткою про його отримання відповідачем-1, підтверджує наявність бюджетної заборгованості з податку на додану вартість перед позивачем. Підставою для подання позивачем уточненого розрахунку по податку на додану вартість у серпні 2004р. за червень 2004р., як було встановлено при проведенні тематичної документальної перевірки ТзОВ "Артеміда", є те, що податковий кредит підприємства складають витрати, пов'язані з придбанням у ТзОВ "Лія - Сан " біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора". Дане придбання відбулося в результаті укладеного договору купівлі - продажу № 5/03/04 від 17.03.2004 р. на купівлю біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора" в кількості 156600 блістерних упаковок на загальну суму 14 986 620,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 497 770,00 грн. Продажна вартість однієї упаковки товару, з врахуванням ПДВ, становила 95,70 грн. Даний товар в подальшому був реалізований за межі митної території України, а саме ТзОВ "Артеміда" укладено зовнішньоекономічний контракт з «Мопоluх L.L.С.»(Сполучені Штати) №03/О3NP від 25.03.2004 року, на виконання якого ТзОВ "Артеміда " відвантажено, на умовах DDU (поставка без сплати мита) добавку біологічно - активну "Суперпотентин -флора” в кількості 156 600 штук. Товар фактично вивезено за межі митної території України 11.06.2004р., про що свідчить відмітка митниці на зворотному боці ВМД № 70200001/4005758 від 11.06.2004 року, загальна фактурна вартість 2 355 264 дол. США, що по курсу 5,322 грн. за 1 дол. США, становило 12 534 715,01 грн. Також суд посилається на ту обставину, що недостовірності відображених сум податкового кредиту не встановлено.
Однак, на час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення встановлено нові обставини по справі, які не були відомі ні суду, ні учасникам судового процесу під час розгляду справи №5/2920-19/354, а саме: нові обставини, встановлені в ході здійснення досудового слідства у кримінальній справі N 181-0039 та судовим рішенням Господарського суду Львівської області від 09.01.2007р. у справі № 5/1785-19/333А про визнання недійсним господарського зобов'язання в порядку ст. ст. 207, 208 ГК України між ТЗОВ „Артеміда" та ТЗОВ „Лія - Сан ". Вказаним рішенням суду було визнано недійсним господарське зобов'язання між вказаними суб'єктами господарювання та воно набрало законної сили. Тобто, визнано недійсним судом господарське зобов'язання ( договір купівлі - продажу біологічно активної добавки), яке було підставою для формування ТОВ "Артеміда” податкового кредиту та подання уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість в червні 2004 р., в якому до відшкодування з бюджету було заявлено податку суму на додану вартість в розмірі 2 497 770,00 грн. Дане рішення суду набрало законної сили.
Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно ст. 79 КАС України, письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зокрема, судовим рішенням у справі № 5/1785-19/333А про визнання недійсним господарського зобов'язання з порядку ст.ст. 207, 208 ГК України між ТОВ „Артеміда'' та ТЗОВ „Лія - Сан " встановлено ряд нововиявлених обставини, а саме: операція з реалізації активно біологічної добавки "Суперпотентин-флора" проходила по наступному ланцюгу підприємств ПП "Будтехбізнес" - ПП "Укрком-сервіс" - ТОВ "Лія-Сан" - ТОВ "Артеміда " на суму 37 692 241 грн.
Так, в судовому рішенні зазначено, що при проведенні тематичної документальної перевірки ТОВ "Артеміда" щодо правильності відображення сум ПДВ, заявленого до відшкодування за 1-ше півріччя 2004 р., встановлено, що податковий кредит підприємства складають витрати, пов'язані з придбанням в ТОВ "Лія - сан" біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора". Дане придбання відбулося в результаті укладеного договору купівлі - продажу № 5/03/04 від 17.03.2004 р. на купівлю біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора" в кількості 156 600 блістерних упаковок на загальну суму 14 986 620,00 грн., в т.ч. ПДВ -2 497 770,00 грн. Продажна вартість одної упаковки товару, з врахуванням ПДВ, становила 95,70 грн.
Даний товар в подальшому був реалізований за межі митної території України, а саме ТОВ "Артеміда" укладено зовнішньоекономічний контракт з з «Мопоluх L.L.С.»(Сполучені Штати) №03/О3NP від 25.03.2004 року, на виконання якого ТОВ "Артеміда " відвантажено, на умовах DDU (поставка без сплати мита) добавку біологічно - активну "Суперпотентин - флора" в кількості 156 600 штук. Товар фактично вивезено за межі митної території України 11.06.2004р., про, що свідчить відмітка митниці на зворотному боці ВМД № 70200001/4005758 від 11.06.2004 року., загальна фактурна вартість 2355264 дол. США, що по курсу 5,322 грн. за 1 дол. США становило 12534715,01 грн..
Одночасно 18.03.2004р. Товариством "Артеміда" було укладено договір комісії №19-03/04 з ТОВ "Нафтапродукт", за умовами якого ТОВ "Артеміда" в якості комітента доручила ТОВ "Нафтапродукт" - комісіонеру продати вищевказаний товар на експорт в аналогічній кількості 156 600 упаковок по ціні 15,04 USD за упаковку на загальну суму 2355264 USD, що по курсу 5,329400 грн. на дату укладання контракту 18.03.2004р. складало 12 552 143,96 грн., на умовах DDU- із складу продавця по місцю виробника на ліцензійний митний склад за межами України за винагороду в сумі 6000 грн., про що свідчить специфікація №1 від 18.03.2004 р. до договору комісії та додаткове узгодження №1 від 30.03.2004 р.
31.03.2004 р. комісіонером - ТОВ "Нафтапродукт" через установу банку - філію ВАТ "Український кредитно-торговий банк" м. Судак в п'ять етапів проведено попередню оплату на користь ТОВ "Артеміда" за товар - біологічно-активну добавку "Суперпотентин-флора" в загальній сумі 12 551 908,82 грн., про що свідчить виписка з банку від 31.03.2004 р. по рах. № 26007000101802/980 Товариства "Артеміда" та меморіальні ордера від 31.03.2004р. із зазначенням проведення платежу з коррахунка вказаної філії №3901500100000 в юридичній особі - ВАТ" Український кредитно-торговий банк" м. Києва, де у ТОВ "Артеміда" відкрито вищевказаний поточний рахунок. При цьому, за даними записів книги продажу товарів (робіт, послуг) Товариством "Артеміда" не було виписано податкової накладної для ТОВ "Нафтапродукт" на суму проведеної попередньої оплати.
31.03.2004 р. - протягом одного банківського дня товариством "Артеміда" на користь продавця товару - ТОВ "Лія-Сан" м. Луганськ проведена оплата за вищевказаний товар в загальній сумі 14 986 620 грн., де 12 551 908,82 грн. - загальна сума попередньої оплати від комісіонера та 2 434 711,18 грн. - виручка від реалізації цінних паперів, згідно договору купівлі-продажу №ВК-21, що отримана також 31.03.2004 р. від ТОВ "Фондова компанії Аллонж", поточний рахунок якої №26506001001242 відрито в ВАТ" Український кредитно-торговий банк" м. Києва.
31.03.2004 р. на суму отриманої попередньої оплати 14 986 620 грн. Товариством "Лія-Сан" для ТОВ "Артеміда" виписано податкову накладну №7, де сума ПДВ становить 2 497 770 грн., а вартість товару без ПДВ -12 488 850 грн. Хоча податкова накладна №7 від 31.03.2004 р. виписана в березні 2004 р., однак, згідно пояснення керівника підприємства, отримана Товариством "Артеміда" в червні 2004 р., тому зареєстрована в Книзі придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Артеміда" в червні 2004 р. та включена до складу податкового кредиту підприємства в червні 2004 р., про що свідчить уточнюючий розрахунок по ПДВ, зареєстрований в ДПІ у м. Трускавець 09.08.2004 р. за №7648.
07.04.2004 р., згідно акту приймання-передачі, товар перейшов у власність ТОВ "Артеміда" (м. Трускавець) від ТОВ "Лія-сан" (м. Луганськ) без його фактичного перевезення від виробника - ТОВ "Медіфлора" (м. Київ).
08.04.2004 р., згідно акту приймання-передачі майна на комісію, Товариством "Артеміда" передано ТМЦ комісіонеру - Товариству "Нафтапродукт" в кількості 156 600 упаковок із зазначенням заставної вартості 14 936 000 грн., по ціні домовленості 15,04 USD за упаковку на загальну суму 2 355 264 USD, та вказанням адреси, за якою проведено таку передачу: м.Київ, вул. Родини Сосніних,9.
Податковий кредит звітного періоду (червень 2004 р.) складається із сум податків, сплачених ТзОВ "Артеміда " у зв'язку з придбанням в ТОВ "Лія-сан" добавки біологічно - активної "Суперпотентин флора" в березні 2004р в кількості 156 600 упаковок, відповідно до договору купівлі-продажу між ТзОВ "Лія-сан" та ТОВ "Артеміда" від 17.03.2004 р. №5/03/04.
Тобто, по ланцюгу постачальників по даній операції було встановлено, що ПП "Будтехбізнес" у березні 2003 р. реалізувало ПП "Укрком-сервіс" вказані товарно-матеріальні цінності (надалі-ТМЦ), виписавши податкові накладні та зазначаючи суму ПДВ, не будучи на той час платником податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ вказаному платнику було видано лише 04.08.2003р. ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, про що свідчить акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість вказаної інспекції від 27.01.2005 р. №618/19-4013-1. Крім цього, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2004 року було визнано недійсними статут ПП "Будтехбізнес" з моменту реєстрації, свідоцтво платника ПДВ № 37060015 від 04.08.2003р. з моменту його видачі. Також, визнано недійсними всі первинні, бухгалтерські документи, податкові накладні, договори та інші документи з реквізитами ПП „Будтехбізнес", які підписані від імені директора ПП “ Будтехбізнес” з моменту їх прийняття. Дане рішення суду набрало законної сили. Отже, вищенаведене дає підстави вважати, що ПП "Будтехбізнес" було використане як транзитне підприємство по ланцюгу від виробника до кінцевого споживача. Крім того, згідно отриманої від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відповіді від 10.08.2004 р. №1003, ПП "Будтехбізнес" має наявні ознаки фіктивного підприємства.
Також, ПП „Укрком-сервіс", отримавши таким чином незаконно вказані ТМЦ від ПП "Будтехбізнес", відповідно, реалізувало їх ТОВ „Лія-сан" також в березні 2003р. на загальну суму 37 692 421 грн., в т.ч. ПДВ -7 538 484 грн.
На виконання Наказу ДПА України №196 від 22.04.2003 р. "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам", заявником було надіслано запит на проведення зустрічної перевірки по ТОВ "Лія-сан" 326486512364 в Ленінську МДПІ у м. Луганськ за №15496/23-4/1345 від 10.08.2004 р. В зв'язку з чим, 21.08.2004 р. ДПІ у м. Трускавець отримано листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 17.08.2004 р. №9566/1-26-31. Згідно отриманої відповіді, головним відділом ІЖ СДПІ ВПП м. Луганська виявлена сумнівна операція з реалізації по ланцюгу підприємств ПП "Будтехбізнес" - ПП "Укрком- сервіс" -ТОВ "Лія-Сан" - ТОВ "Артеміда" ТМЦ на суму 37 692 241 грн.
Так, ПП "Укрком-сервіс" та ТОВ "Лія-Сан" у березні 2003 року було здійснено разові операції купівлі-продажу біологічно-активних добавок на загальну суму 37 692 421 грн., у т. ч. ПДВ 7 538 484,2 грн. Засновниками ПП "Укрком-сервіс" та ТОВ "Лія-Сан" являються громадянин Російської Федерації Донніков В.М. та його дружина Доннікова Л.В., мешканка м. Луганська. В ході перевірки по ланцюгу постачальників встановлено, що ПП "Будтехбізнес" у березні 2003 р. реалізувало ПП "Укрком-сервіс" вказані ТМЦ. В свою чергу, ПП "Укрком-сервіс" реалізувало отриману сировину ТОВ "Лія-сан". Відповідно наявним документам, наданим ПП "Укрком-сервіс" до Ленінської МДПІ, розрахунки між ТзВ "Лія-сан", ПП "Укрком-сервіс" та ПП "Будтехбізнес" проведено у безготівковій формі в межах одного банківського дня через ВАТ "Українській кредитно-торговий банк" (м. Київ). Разом з тим, у наданих ПП "Укрком-сервіс" до перевірки документах, відсутні будь-які первинні документи, які б підтверджували передачу отриманої від ПП "Будтехбізнес" сировини для виробництва медикаментів на зберігання до м. Києва, що підтверджується листом від 17.09.2004 року за №9566/1-26-31 спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Луганську, що долучений до матеріалів даної справи. Провівши таким чином вищевказані разові операції, ТОВ "Лія- Сан" уклало угоду купівлі - продажу біологічно - активної добавки "Суперпотентин -флора” з позивачем, який в подальшому реалізував даний товар за межі митної території України.
Згідно номенклатури товарів, що зазначені у податкових накладних, отриманих ПП „Укрком -сервіс" від ПП „Будтехбізнес", вказано медичні препарати, серед яких значаться такі препарати, як жовч ведмедя у загальній кількості по всіх накладних - 362,196 кг. та боброва струмінь у в загальній кількості по всіх накладних - 434,617 кг . З метою встановлення джерела походження зазначених медичних препаратів заявником було спрямовано запит до Міністерства охорони навколишнього середовища України, яким у відповіді від 19.10.200 4р. за № 19/1/212-04, що долучено до матеріалів справи, зазначається, що за період з 2000 р. по 2004 р. Міністерством дозволи на спецвикористання бурого ведмедя не видавались, не видавались і ліцензії на добування бобра.
Також було встановлено, що ПП „Укрком-сервіс" включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних ПП „Будтехбізнес", що дозволило відповідно сформувати податковий кредит на суму 15,3 млн. грн., що підтверджується листом ДПА у Луганській області від 10.10.2006 р.. В цьому ж листі було зазначено, що відносно керівника ПП „Укрком-Сервіс" було порушено кримінальну справу за ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 367 КК України, по якій постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 13.06.2005р. директора ПП „Укрком-Сервіс" визнано винним у вчиненні злочину по вказаних статтях, однак звільнено від кримінальної відповідальності у зв"язку з актом амністії. Відносно ПП „Укрком-сервіс" порушено процедуру банкрутства та ліквідовано як боржника, згідно постанови Господарського суду Луганської області від 03.06.2005р.
Таким чином, вищенаведене є свідченням неправомірного укладення договорів на купівлю-продаж під назвою біологічно - активної добавки "Суперпотентин - флора", фактично речовини невідомого хімічного складу, якій за допомогою відповідної упаковки на обладнанні ТОВ "Медіфлора" надано вигляд вказаної вище добавки, та відповідно вказує про неправомірність формування податкового кредиту ТОВ "Артеміда" та, в подальшому, декларування до відшкодування суми ПДВ.
Згідно ч.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Частиною 1 ст. 179 ГК України, передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержав останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язання": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст. 174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
В судовому рішенні Господарського суду Львівської області від 09.01.2007р. у справі № 5/1785-19/333А про визнання недійсним господарського зобов'язання в порядку ст. ст. 207, 208 ГК України між ТОВ „Артеміда" та ТОВ „Лія - сан ", що набуло законної сили і є дійсним на момент перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року у справі №5/2920-19/354, зазначено, що господарське зобов'язання між відповідачами є таким, що вчинене з метою яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст. 207 Господарського кодексу України. Також суд прийшов до висновку, що в даному випадку до сторін слід застосувати наслідки визнання угоди недійсною відповідно до ст. 208 ГК , та стягнути з ТОВ "Артеміда" та ТОВ "Лія - сан" в дохід державного бюджету все одержане ними в результаті виконання договору купівлі - продажу № 5/03/04 від 17.03.2004 р.
Згідно ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Крім того, порядок нарахування податку на додану вартість, складання податкових накладних, формування податкового кредиту та визначення підстав для експортного відшкодування врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі-Закон), із змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час здійснення вказаних операцій.
Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно з п.4.1. ст.4 Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт; послуг) і платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 Закону).
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, а пп.7.4.5 Закону, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату таких робіт (послуг).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Щодо права на експортне відшкодування , то відповідно до норм п.8.1 ст.8 Закону, платник податку, який здійснює операції чи вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів чи межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим, документом), який засвідчує передаиня права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником додатку, коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх, вільного використання на митній території України.
За визначеними законодавством правилами експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 статті 3 Закону , що має дорівнювати частці обсягів поставки товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті), а для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи і першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день.
У разі, коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період.
Крім цього, в порушення вимог абз.6 ст. 9 Закону України " Про державний бюджет України на 2004р" від 27.11.2003 р. № 1344-IV, де зазначено, що експертному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованому згідно з діючим порядком, що має дорівнювати частці обсягів фактично отриманої валютної виручки за продаж товарів на експорт в загальному обсязі експортних оподатковуваних операцій, ТОВ “Артеміда” не представлено до перевірки відомостей про отримання комісіонером валютної виручки від нерезидента - фірми " Monolux L.L.C." за експортований товар по ВМД N 2000001/4/005758 від 11.06.2004р.
Із системного аналізу вказаних правових норм та фактичних обставин справи , які виявлені та встановлені після винесення судом рішення, право на таке експортне відшкодування у ТОВ "Артеміда" відсутнє, оскільки складання податкових накладних є безпідставним, такі накладні не є належним підтвердженням права на податковий кредит ТОВ „Артеміда", у зв"язку з чим податковий кредит останнім сформовано з порушенням пп.7.2.4. п.7.2, пп..7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість " та є свідченням неправомірного заявлення до відшкодування суми ПДВ в уточненій декларації за червень 2004р.
Таким чином, визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій документально є обґрунтованим, відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», та як свідчать матеріали справи, вимоги заявника, що викладені у його заяві, обгрунтовані та доведені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Також, при прийнятті рішення не може бути взято до уваги посилання представника ТОВ "'Артеміда" на те, що на момент звернення ДПІ із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами не існувало нововиявленої обставини тому, що постанова Господарського суду Львівської області про визнання недійсним господарського зобов'язання набрала законної сили лише 26.01.2010 р., оскільки, Рішення у справі № 5/1785-19/333А про визнання недійсним господарського зобов'язання в порядку ст.ст. 207, 208 ГК України між ТОВ „Артеміда" та ТОВ„Лія-сан " було прийнято 09.01.2007р. Відповідно до ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирають законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Строк подання заяви на апеляційне оскарження, згідно ч.3 ст. 186 КАС України, встановлено протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення в повному обсязі, відповідно до ст.160 цього Кодексу,- з дня складання в повному обсязі, а позивач у встановлені строки із заявою про апеляційне оскарження або апеляційною скаргою не звернувся, а подав таку заяву лише через півтора року, тобто у липні 2008 р., а тому у ДПІ були всі законні підстави для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Отже, відповідач у встановленому законом порядку наведеними обставинами, що підтверджені належними та допустимими доказами, довів правомірність своєї оспорюваної поведінки.
Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що заява Державної податкової інспекції у м.Трускавці (м.Трускавець) про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 є обгрунтованою та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 67 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107,112, 120, 121, 122, 123, 124, 128, 138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 245, 246, 247, 250, 252, 253 п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Вимоги Державної податкової інспекції у м.Трускавець Львівської області, що викладені в заяві про перегляд судового рішення Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 за нововиявленими обставинами - задоволити.
2. Постанову Господарського суду Львівської області від 28.10.2004 року по справі №5/2920-19/354 - скасувати.
3. Прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Атреміда” (м.Трускавець) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Трускавець від 20.08.2004 року за №361/23-0/23973113/5701 та відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2 497 770,00 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя