79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.06.10 Справа№ 24/69
За позовом: Приватного підприємства „Гонта”, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „В.Д.С. Агро”, с.Завидче Радехівського району
Про стягнення 13064,42грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача - Бордюк В.І. -керівник, Ніколенко Г.Ф. -представник
Від відповідача -не з'явився
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 15 495,09грн. в т.ч.: 13 064,42грн. основного боргу та 2430,67грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період з 16.05.2009 року по 01.07.2009року по видаткових накладних, вказаних у позовній заяві, позивач поставив відповідачеві товар, який відповідач оплатив частково. Заборгованість відповідача становить 13064,42грн.
Як зазначено у позовній заяві, 05.02.2010року позивач скерував відповідачу вимогу про сплату заборгованості, однак заборгованість відповідачем не погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2430,67грн.
22.06.2010р.позивач подав заяву про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій вказує, що за період з 27.02.2009р. по 01.07.2009р. позивач поставив відповідачу по видаткових накладних товар на загальну суму 51 887,99грн, який відповідач оплатив частково за період з 23.04.2009р. по 30.06.2009р. в сумі 38823,57грн., заборгованість становить 13064,42грн., яку просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, подав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 13064,42грн. та судові витрати. Решту вимог не визнає. Пояснює виникнення заборгованості фінансовою кризою та зниженням рентабельності виробництва.
Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитися від позову, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача13064,42грн.боргу за товар, поставлений відповідачу за період з 27.02.2009р. по 01.07.2009р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
За період з 27.02.2009р. по 01.07.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 51 887,99грн, що підтверджено видатковими накладними, які є у матеріалах справи, а саме:
- № 2702-1 від 27.02.2009р. на суму 10550,16грн;
- №1303-1 від 13.03.2009р. на суму 14413,99грн.;
- № 0405-1 від 04.05.2009р. на суму 672,00грн.;
- № 0805-4 від 08.05.2009р. на суму 6197,58грн.;
- № РН-05-1605-1 від 16.05.2009р. на суму 14 334,00грн.;
- №2506-2 від 25.06.2009р. на суму1922,00грн.
- № РН-070107-2 від 01.07.2009р. на суму 3798,26грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив товар частково за період з 23.04.2009р. по 30.06.2009р. в сумі 38 823,57грн.
03.02.2010р. позивач надіслав відповідачу претензію від 10.01.2010р. з вимогою сплатити борг за поставлений товар в сумі 13064,42грн., яку відповідач отримав 05.02.2010р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, п. квит № 3184463.
Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить13064,42грн. (51 887,99грн- 38 823,57грн.), яку відповідач визнає.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).
Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу частини першої ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем ( попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобов'язанння не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст.610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено поставку відповідачеві товару за період з 27.02.2009р. по 01.07.2009р. на загальну суму 51 887,99грн, часткову оплату відповідачем товару в сумі 38 823,57грн. та суму боргу 13 064,42грн. Названа сума боргу підлягала оплаті у 7-денний термін з моменту отримання 05.02.2010р. претензії позивача, тобто, до 13.02.2010р. На день вирішення спору борг в сумі 13 064,42грн. відповідачем не сплачений, названу суму боргу відповідач визнає.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають до задоволення.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22,33,34,36,43,49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „В.Д.С. Агро”, ідентифікаційний код 34677826, адреса: 80233, с.Завидче Радехівського району Львівської області, вул.Центральна,99, на користь Приватного підприємства „Гонта”, ідентифікаційний код 20831832, адреса: 79005, м.Львів, вул. Шота Руставелі, буд. 42,кв. 4А, -13064,42грн. боргу, 130,64 грн. державного мита та 198,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя