справа № 380/16010/21
29 листопада 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника позивача Яценка С.А.,
представника відповідача Кожухар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 (далі - відповідач), в якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення з 01.01.2021 перерахунку пенсії ОСОБА_1 , призначеної йому згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 №209 та щодо її невиплати з 01.01.2021 з урахуванням попередньо виплаченої суми пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної йому згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 №209 та її виплату з 01.01.2021 з урахуванням попередньо виплаченої суми пенсії.
Ухвалою від 27.09.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у зв'язку зі збільшенням в грудні 2020 року грошового забезпечення, виникли підстави для проведення з 01.01.2021 перерахунку його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 №209.
26.10.2021 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що при призначенні позивачу пенсії з 24.01.2019 враховано як основні, так і додаткові види грошового забезпечення. Після призначення позивачу пенсії Кабінет Міністрів України не приймав рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. При цьому виплата у збільшеному розмірі премії та надбавки за особливості проходження служби особам, які проходять службу, не є підставою для перерахунку пенсій. Таким чином, представник відповідача вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2021 на підставі довідки від 10.08.2021 №209 про розмір грошового забезпечення станом на 01.12.2020 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні.
01.11.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що у зв'язку зі збільшенням у грудні 2020 року грошового забезпечення у порівнянні з січнем 2019 року, у відповідача виник обов'язок з 01.01.2021 щодо проведення перерахунку пенсії.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач проходив службу в органах податкової міліції.
Наказом Головного управління ДФС у Львівській області «По особовому складу» від 23.01.2019 № 42-о позивача звільнено з 23.01.2019 з податкової міліції у відставку.
11.02.2019 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Головне управління ДФС у Львівській області видало позивачу довідку від 10.08.2021 № 209 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними станом на 01.12.2021.
У листі за підписом заступника голови комісії з реорганізації ДФС у Львівській області Марти Кравець від 10.11.2021 № 1239/10/13-97-08 Головне управління ДФС у Львівській області повідомило позивача про те, що у довідці від 10.08.2021 № 209 після слів «розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01 грудня …» замість « 2021 року» слід читати « 2020 року».
У зв'язку з видачею довідки від 10.08.2021 № 209, позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.08.2021 про перерахунок пенсії з 01.01.2021 з урахуванням нової довідки.
Листом від 09.09.2021 № 12744-11776/К-52/8-1300/21 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки від 10.08.2021 № 209.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення з 01.01.2021 перерахунку пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, наведених в довідці про розмір грошового забезпечення від 10.08.2021 №209 та щодо її невиплати з 01.01.2021 протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в податковій міліції, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «б» статті 1-2 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії) право на пенсійне забезпечення на умовах вказаного Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 вказаного Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно з пунктом «б» статті 12 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії) пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 зазначеного Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 вказаного Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
У частині третій статті 43 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Суд встановив, що позивачу призначено пенсію за вислугу років у відповідності до пункту «б» статті 12 Закону України № 2262-ХІІ.
Як вбачається з протоколу за пенсійною справою № 1305019376 від 24.01.2019 при призначенні позивачу пенсії її розмір обчислено із таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, надбавка за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 45%, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у тому числі надбавка за умови режимних обмежень, премія.
Суд зауважує, що грошове забезпечення позивачу визначено у відповідності до положень постанови № 704.
Таким чином, при призначенні позивачу пенсії враховано як основні, так і додаткові види грошового забезпечення.
Надаючи оцінку аргументам позивача про наявність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 10.08.2021 № 209 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними станом на 01.12.2020, суд зазначає таке.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію вказаного Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами зазначеного Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію вказаного Закону.
Усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії позивача є підвищення грошового забезпечення особам, які проходять службу в податковій міліції. При цьому, право підвищення грошового забезпечення зазначеним особам належить виключно Кабінету Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що після прийняття постанови № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень про збільшення грошового забезпечення особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України №2262-XII.
При цьому, порівнявши розміри видів грошового забезпечення, вказаних у довідці від 10.08.2021 № 209, на підставі якої позивач просив перерахувати пенсію, із розмірами видів грошового забезпечення, вказаних у грошовому атестаті № 02 від 29.01.2019, з яких обчислено розмір пенсії позивача при її призначенні, суд встановив, що розміри посадового окладу (5500,00грн), окладу за військовим (спеціальним званням) (1410,00 грн), надбавки за вислугу років (3109,50 грн), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (825,00 грн) є однаковими.
Відмінними є лише розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, з приводу чого суд зазначає таке.
Як вбачається з абзацу четвертого підпункту 1 пункту 5 та підпункту 2 пункту 5 постанови № 704, керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, мають право:
- установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;
- здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
Аналіз наведених норм свідчить про те, що надбавка за особливості проходження служби та премія, які позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, мають тимчасовий характер, тобто можуть змінюватись в залежності від бюджетних асигнувань.
Таким чином, відповідні рішення керівників державних органів про зміну розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії є внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними рішеннями надбавки за особливості проходження служби та премії не можуть розповсюджуватися на осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ.
Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а.
Суд також погоджується із аргументами відповідача про непоширення на позивача положень постанови «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, оскільки така стосується проведення перерахунку пенсій особам, яким пенсії призначені відповідно до Закону України № 2262-ХІІ до 01.03.2018.
Отже, зважаючи на призначення позивачу пенсії з урахуванням як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення, відсутність після прийняття постанови № 704 інших рішень Кабінету Міністрів України про збільшення грошового забезпечення особам, які проходять службу в податковій міліції, суд вважає обґрунтованою позицію відповідача про відсутність підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії з 01.01.2021 на підставі довідки від 10.08.2021 № 209.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позву необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 2 грудня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.