79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.05.10 Справа№ 19/81
За позовом: КП ”Телерадіокомпанія “Сокаль”, м.Сокаль Львівська область
До Відповідача: ФОП ОСОБА_1, с.Поториця Сокалький район Львівська область
Про: стягнення 913,75грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники:
Позивача: Ничка Ю.В.- предст. (дов. б/н від 28.04.2009р.);
Відповідача: не з'явився;
Предствнику позивача, який взяв участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Предствник позивача відмовився від здійснення технічного запису судового процесу.
Суть спору:
Комунальнt підприємство ”Телерадіокомпанія “Сокаль”, м.Сокаль, Львівської обл. звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1, с.Поториця, 913,75грн.- основного боргу 102,00грн.- державного мита, 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 700,00грн.- витрат на послуги адвоката.
Обставини Справи:
Ухвалою від 12.05.2010р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 25.05.2010р.
В судове засідання 25.05.2010р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Позивачем виконано вимоги ухвали суду, надіслано на адресу відповідача Акт звірки розрахунків (доказ - поштова квитанція № 589/705159 від 25.05.2010року), однак відповідач акту звірки не підписав, до суду його не надіслав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву та документів, витребовуваних ухвалами суду не подав.
Суд, оглянувши подані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про те, що у справі достатньо доказів для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно із вимогами ст. 75 ГПК України.
31.12.2006р. між Комунальним підприємством “Телерадіокомпанія “Сокаль” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нежилих приміщень, а також Додаткову угоду № 1 до нього, відповідно до п. 1.1. якої відповідач отримав в орендне користування нежилі приміщення загальною площею 23,25 кв.м., розташовані за адресою: м. Сокаль, площа Січових Стрільців, 18(перший поверх частини приміщення під вежею).
Пунктом 1.7 Додаткової угоди №1 до Договору від 31.12.2006р. сторони обумовили термін оренди, який визначається з моменту підписання даного договору по 31.12.2009р. із правом продовження терміну дії договору.
Зазначені приміщення були повернуті позивачу 31.12.2009р. на підставі Акта приймання-передачі майна. Проте, відповідачем порушено умови Договору, зокрема, відповідно до п.п. 1.2., 1.3. та 1.4. Договору за користування нежилими приміщеннями ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався щомісячно сплачувати встановлену орендну плату, а також додаткові витрати, які були понесені Орендодавцем, у зв'язку з використанням Орендарем приміщень, згідно з виставленими рахунками.
В порушення умов договору відповідачем не оплачені наступні рахунки:
- № 5/18 від 18 березня 2009 р. на суму 51,57грн.;
- № 6/10 від 10 листопада 2009 р. на суму 182.32грн.;
- № 1/11 від 11 листопада 2009 р. на суму 136,09грн.;
- № 3/12 від 12 листопада 2009 р. на суму 29,68грн.;
- № 1/16 від 16 листопада 2009 р. на суму 135,40грн.;
- № 6/11 від 11 грудня 2009 р. на суму 185,16грн.;
- № 9/11 від 11 грудня 2009 р на суму 50,70грн.;
- № 1/17 від 17 грудня 2009 р. на суму 175,44грн.
Загальна сума боргу відповідача перед позивачем, згідно з Договором оренди нежилих приміщень від 31.12.2006 р. становить 913,75грн.
11.03.2010р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача позивачем було надіслано лист-вимогу про сплату заборгованості з орендної плати та додаткових витрат, згідно з Договором. Вказану вимогу ФОП ОСОБА_1 отримав 13.03.2010р., однак залишив її без задоволення, внаслідок чого позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, що складає 913,75грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 837, 844, 854, 875 ЦК України, ст.ст. 317, 321 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Також позивач просить суд стягнути із відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката в сумі 700,00грн.
Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника сторони, дослідивши представлені суду матеріали суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне:
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами договору оренди відповідно ст. 284 ГК України є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації та ін.
В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат пов'язаних із укладеним договором оренди.
Відповідно до ст. 286 ГКУ орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Пунктом 4 вищезазначеної статті визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.
На підставі укладеного між сторонами Договору оренди нежитлових приміщень від 31.12.2006року орендну плату Орендар зобов'язався перераховувати на рахунок Орендодавця щомісячно, згідно виставлених рахунків п.1.3 Договору).
Згідно п.3 ст.19 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
В процесі укладення договору сторонами досягнуто згоди щодо ряду істотних умов, серед яких і порядок та строки внесення орендної плати та інших витрат пов'язаних із укладеним договором оренди.
Зобов'язання з оплати орендної плати виникає у відповідача з укладеної між ним та позивачем угоди.
Згідно із вимогами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих судових витрат в частині стягнення витрат на послуги адвоката в сумі 700,00грн., суд відмовляє у їх стягненні, оскільки позивачем не представлено належних доказів, а саме: договір про надання послуг адвоката від 19.04.2010р. заключено між ТРК “Сокаль” та ФОП -ОСОБА_2, а не з адвокатом (Свідоцтво адвоката (копії) -позивачем не надано), акт надання послуг від 23.04.2010р. та платіжне доручення № 106 від 23.04.2010р. подані не в оригіналах, а в копіях, що не відповідає вимогам закону.
Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись ст. 49 ГПК України.
Керуючись вимогами вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України,-
суд,-
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідн.номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства ”Телерадіокомпанія “Сокаль”, (Львівська область м.Сокаль, вул. Шептицького, 105 код ЄДРПОУ 20846058) 913,75грн.- основного боргу, 102,00грн.- державного мита та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя