Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"02" грудня 2021 р. м ХарківСправа № 922/4708/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви фізичної особи-підприємця Бондаренко Ніна Іванівна, місто Ізюм, до відповідачів: першого відповідача - Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, місто Ізюм, другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люпін", місто Ізюм, третього відповідача - ОСОБА_1 , четвертого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", місто Київ, п'ятий відповідач - Державне підприємство "Прозоро.Продажі", місто Київ,
про визнання недійсним результатів аукціону, визнання недійсним договору оренди
Позивач, фізична особа-підприємець Бондаренко Ніна Іванівна, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Люпін", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", Державного підприємства "Прозоро.Продажі", про визнання недійсними результатів аукціону з продовження договору оренди на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 24,1 кв. м., яке розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , оформлених Протоколом електронного аукціону № UA - PS - 2020 - 2021 - 02 - 23 - 000088-3 від 23 березня 2021 року, а також визнання недійсним договору оренди від 19 квітня 2021 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовної заяви визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України. Відповідно до приписів пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, якщо позов подано до кількох відповідачів.
Позивачем пред'явлено позов відразу до п'ятьох відповідачів, при цьому позивачем, виходячи з предмету позову (про визнання недійсними результатів аукціону з продовження договору оренди на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 24,1 кв. м., яке розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , оформлених Протоколом електронного аукціону № UA - PS - 2020 - 2021 - 02 - 23 - 000088-3 від 23 березня 2021 року, визнання недійсним договору оренди від 19 квітня 2021 року вказаного приміщення) не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з них, що свідчить про недодержання позивачем вимог пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд зазначає, що із закріпленими в пункті 1 та 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України правилами господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні правочинів у господарській діяльності та щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Тобто, фізична особа, яка не є підприємцем, може виступати в господарському процесі як відповідач лише у випадках, коли за характером правовідносин спір підвідомчий господарському суду.
У відповідності до суб'єктного складу учасників справи позивачем визначено фізичну особу ОСОБА_1 (третій відповідач), який не може бути учасником судового процесу в господарському суді без дотримання певних умов (зокрема, доведення, що його діяльність пов'язана із укладенням, зміною, розірванням та виконанням правочинів у господарській діяльності), а відтак позивач повинен визначитись із процесуальним статусом даної фізичної особи в межах сформованого ним позову.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно визначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (позов за подано до п'ятьох відповідачів) та визначитись із процесуальним статусом ОСОБА_1 (третій відповідач).
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 11, 14, 20, 45, 47, 162, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву фізичної особи-підприємця Бондаренко Ніна Іванівна без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: визначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (позов за подано до п'ятьох відповідачів) та визначитись із процесуальним статусом ОСОБА_1 (третій відповідач).
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 02 грудня 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
№ 922/4708/21