Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"29" листопада 2021 р. Справа № 922/3712/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбак О.І.
при секретарі судового засідання: Політучій В.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вх. № 27261 від 18.11.2021) про ухвалення додаткового рішення, подану у справі
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс", м. Харків
про стягнення 46232,86 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Підгорний Б.Б. (довіреність № 40-1181/75 від 17.03.2021);
відповідача - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2021 у справі № 922/3712/21 у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" відмовлено повністю.
В процесі розгляду справи судом на стадії судових дебатів представник відповідача оголосила заяву про подальший розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які будуть подані протягом п'яти днів після винесення рішення (в порядку визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 27261 від 18.11.2021) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд:
1) ухвалити додаткове рішення;
2) стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11375,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2021 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2021; запропоновано позивачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої відповідачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач подав до суду письмові пояснення (вх. № 28006 від 26.11.2021), в яких просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та встановити розмір витрат у сумі 6000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вартість години роботи у розмірі 1625,00 грн., визначена п. 2.4 договору, укладеного між відповідачем та адвокатом Петренко О.В., є порушенням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік". Крім того, позивач вважає, що в наданому відповідачем акті виконаних робіт (наданих послуг) від 28.9.2021 позиції "ознайомлення з матеріалами справи - 2 години" та "складання відзиву на позовну заяву - 3 години роботи" зазначені некоректно та повинні бути зазначені таким чином: "ознайомлення з матеріалами справи - 1 година роботи" та "складання відзиву на позовну заяву - 1 година роботи".
На судове засідання 29.11.2021 прибув представник позивача, який просить суд подану відповідачем заяву задовольнити частково, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу які підлягають стягненню до 6000 грн..
Відповідач на судове засідання свого уповноваженого представника не направив, та звернувся до суду з клопотанням (вх. № 7287 від 25.11.2021), в якому просить суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3712/21 за відсутність його представника та заяву задовольнити.
Розглянувши заяву відповідача (вх. № 27261 від 18.11.2021) про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовом у даній справі, відповідач з метою надання юридичного захисту уклав відповідний договір з адвокатом.
Зокрема, 16.09.2021 між ТОВ "Альянс" та адвокатом Петренко Оксаною Василівною укладено договір про надання правової допомоги б/н (далі за текстом - договір; а. с. 122), за умовами якого (п. 1.1.-1.2.) ТОВ "Альянс" доручає, а адвокат приймає на себе обов'язки, пов'язані з наданням правової допомоги ТОВ "Альянс" у якості представника законних прав та інтересів в порядку ст. 59 Конституції України, з усіма правами, наданими законом (ГПК України, ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, вчиняти інші дії, пов'язані з виконання угоди. Представляти інтереси ТОВ "Альянс" у справі № 922/3712/21 за позовом КП "ХТМ" до ТОВ "Альянс" про стягнення 46232,86 грн..
Згідно з п. 2.3. договору, ТОВ "Альянс" зобов'язано оплатити Адвокату гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання. Розмір гонорару визначається сторонами згідно акту виконаних робіт (наданих послуг), який складається сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Оплата здійснюється фіксованою сумою або авансовими платежами за час роботи з урахуванням складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з п. 2.4 договору за домовленістю сторін, рішення № 13/1/7 від 21.07.2021, адвокатський гонорар становить у розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати за годину роботи - 1625,00 грн. за годину.
Відповідно до п. 4.1 договору розмір, порядок обчислення і внесення винагороди визначається за домовленістю сторін та підтверджується актом виконаних робіт та касовим ордером, який є невід'ємною частиною договору. Обов'язок щодо сплати зборів та податків покладається на ТОВ "Альянс".
Згідно з двостороннім актом виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 28.09.2021 (а. с. 124) сторонами підтверджено, що в рамках договору адвокатом надано конкретні види послуг на загальну суму 11375,00 грн., а саме:
1. консультація від 16.09.2021; витрачений час - 1 година; ціна - 1625 грн.;
2. ознайомлення та аналіз позовної заяви КП «ХТМ» від 17.09.2020 витрачений час - 2 години; ціна 3250 грн.;
3. надання відзиву на позовну заяву від 28.09.2021; витрачений час - 3 години; ціна 4875 грн.;
4. вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України витрачений час - 1 година; ціна 1625 грн.
Загальна ціна послуг - 11375,00 грн.,
Також у наведеному акті сторони зазначили, що юридичні послуги надані належної якості, зауважень не мається.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання умов договору сплачено на користь адвоката, обумовлений договором гонорар в сумі 11375,00 грн, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера б/н (т. с. 1, а. с. 123).
З посиланням на вказані обставини відповідач просить стягнути з позивача на свою користь 11375,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1-2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому, ч. 3 названої статті також передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268).
В даному випадку, як вже зазначалося, позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.
Розглянувши матеріали справи суд зазначає, що з огляду на ступінь складності даної справи, наданого адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченого ним часу на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось), вся заявлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11375,00 грн. не є обґрунтованою, оскільки, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору в розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, а їх стягнення з позивача в повному обсязі становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується з принципами розумності та справедливості, а тому зазначена сума підлягає зменшенню при прийнятті відповідного рішення про розподіл судових витрат.
Крім того, на думку суду вартість певних послуг зазначених в акті виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 28.09.2021 є завищеною, а інші послуги включені до акту необґрунтовано. Зокрема, вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України пов'язаний саме з підготовкою відзиву на позовну заяву, а тому включення цієї позиції до акту окремою позицією є необґрунтованим. Крім того ознайомлення та аналіз позовної заяви та надання відзиву за переконанням суду не потребує того часу, який зазначено в акті.
З урахуванням викладеного, та беручи до уваги подання позивачем клопотання (вх. № 28006 від 26.11.2021) про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає що обґрунтованою та такою що відповідає зазначеним вище критеріям є сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн., яка, в даному випадку, і підлягає відшкодуванню позивачем на користь відповідача за наслідками розгляду даної справи.
В решті заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити з зазначених підстав та мотивів.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -
Прийняти додаткове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вх. № 27261 від 18.11.2021) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11; код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (адреса: 61017, м. Харків, пров. Динамічний, буд. 6; код ЄДРПОУ 31046925) 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (вх. № 27261 від 18.11.2021) відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак