09 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/318/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС”, вул. Михайлівська, буд. 24-А, м. Київ, 01001
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 46002, м. Тернопіль, м. Тернопіль, 46002
за участі прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на стороні відповідача, проспект Злуки, 47в, м. Тернопіль
про визнання укладеним Договору №33 від 01.04.2019р. (з додатками) між ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль та стягнення 120 295,64 грн, з яких 99 293,17 грн. борг, 10 127,90 грн. пеня, 8429,99грн. - інфляційні втрати, 2 444,58 грн - три проценти річних.
За участі:
представника позивача: Оплачко Віталія Олексійовича, ордер серія АІ №1114442 від 17.05.2021р.
представника відповідача: юристконсульта Надвиничної Галини Ярославівни, дов. №14/1747 від 07.09.2021;
прокурора: Шафранюка Вадима Марковича, посв. №063811 від 27.04.2021р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Ухвалою суду від 31.05.2021р. позовну заяву №33 від 17.05.2021р. ( №368 від 24.05.2021р.) залишено без руху, а ухвалою від 18.06.2021р. прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.07.2021р., та запропоновано подати заяви по суті справи ( відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив). Сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №14/1254 від 08.07.2021р., а представник позивача (Оплачко В.О.), через електронну адресу суду, подав відповідь на відзив №33 від 12.07.2021р.
У судовому засіданні 16.07.2021р., за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого засіданні та оголошення перерви до 14.09.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
Представник відповідача надав додаткові пояснення № 14/1785 від 13.09.2021р., які за поясненням учасників справи отримані ними.
Ухвалою суду від 14.09.2021р. задоволено заяву заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону №748-ВИХ-21 від 16.08.2021р. (вх. №6770 від 17.08.2021р.) про вступ у справу на стороні відповідача та допущено прокурора до участі у розгляді справи, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
Прокурор надав пояснення щодо позову №884ВИХ-21 від 14.09.2021р., з доказами направлення сторонам у справі.
У судовому засіданні 12.10.2021р. відкрито розгляд справи по суті та постановлено ухвалу про оголошення перерви до 05.11.2021р., а 05.11.2021р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 09.11.2021р., які занесено в протоколи судових засідань. Учасники справи повідомлені про дату та час судового засідання.
Прокурор надав пояснення до позову з додатковими обґрунтуваннями №1094ВИХ-21 від 08.11.2021р., з доказами направлення сторонам у справі.
Позивач, його представник у процесі розгляду справи позовні вимоги підтримав, в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на виконання досягнутих між сторонами у березні-квітні 2019 року домовленостей позивач виконав ряд робіт, що підтверджується складеним сторонами 25.04.2019р. Бригадним актом здачі-прийняття виконаних робіт. Проте відповідач вартість виконаних робіт у сумі 99 23,17грн. не оплатив, наданий проект Договору №33 від 01.04.2019р. з додатками, який повторно йому надсилався в червні 2020 року, не підписав. Жодних заперечень з цього приводу, як і зауважень щодо неналежного виконання робіт від КЕВ м. Тернопіль не надходило, що є, на думку позивача, додатковим доказом акцептування відповідачем Договору №33 від 01.04.2019р. з додатками. Бригадний акт здачі-прийняття виконаних робіт не може розцінюватись як дефектний акт, оскільки даний документ за його змістом фіксує факт виконання робіт позивачем та факт їх прийняття відповідачем. Просить позов задовольнити.
Відповідач, його представник проти позову заперечує, посилаючись на наступне: -Договір про виконання послуг (робіт) з гідротехнічного очищення зовнішніх мереж водовідведення та каналізації на території в/ч А3200, в м. Бережани між КЕВ м. Тернопіль та ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" не укладено за відсутності погодження його істотних умов; - за відсутності договору, КЕВ м. Тернопіль не мало підстав для допуску представників позивача на територію військової частини А 3200 в квітні 2019 року для виконання робіт, крім того до його повноважень не входить пропуск сторонніх осіб на не підпорядковану йому територію; - надсилання позивачем електронних листів про надання допуску на територію військового містечка не може свідчити про надання такого допуску (дозволу), оскільки КЕВ м. Тернопіль не здійснювало жодних дій для отримання такого дозволу від командування військової частини; - факт виконання робіт позивачем не підтверджено належними доказами; - бригадний акт не є доказом підтвердження виконання робіт чи надання послуг, оскільки не передбачений Методичними рекомендаціями щодо переліку документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 №68 чи іншими нормативно-правовими актами; - бригадний акт не є доказом підтвердження виконання робіт чи надання послуг, оскільки не передбачений Методичними рекомендаціями щодо переліку документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 №68 чи іншими нормативно-правовими актами; - бригадний акт не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує проведення господарської операції відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не містить змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; - форма бригадного акта ідентична формі дефектного акта, який передбачений у додатку Р ДСТУ БД.1.1-1:2013, в якому зазначаються обсяги робіт і на підставі якого виконується розрахунок договірної ціни, КЕВ м. Тернопіль розцінює його як дефектний акт, який був складений з метою визначення об'ємів робіт, при наявності фінансування; - погодження договірної ціни на виконання зазначених робіт КЕВ м. Тернопіль не проводило, так як при формуванні кошторису на 2019-2020 рік по КЕВ м. Тернопіль не було передбачено відповідного фінансування на їх виконання; - проект договору надісланий позивачем на адресу відповідача 16.06.2020 року, більш ніж через рік після нібито виконання ним робіт. Звертає увагу суду на те, що КЕВ м. Тернопіль є установою державної форми власності та відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль, лише начальник КЕВ м. Тернопіль укладає договори відповідно до чинного законодавства України та візує відповідні документи. Посадовою інструкцією майстра теплогосподарства не передбачено візування жодних документів. Просить в позові відмовити.
Прокурор, заперечуючи проти позову, підтримав доводи відповідача, звертаючи увагу суду на те, що позивачем не підтверджено належними доказами факту укладення договору , погодження істотних умов, зокрема ціни договору та факту виконання таких робіт. Враховуючи, що відповідач є установою державної форми власності, а тому наданий позивачем бригадний акт не є допустимим доказом, а саме первинним бухгалтерським документом, що підтверджує проведення господарської операції в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, судом встановлено:
- Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС“ 16.06.2020р. звернулося до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль з вимогою №33 від 05.06.2020р. про оплату виконаних робіт в сумі 99 293грн. 17коп, на обґрунтування яких додав підписані з його боку: Договір №33 від 01.04.2019р.; Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта; Договірна ціна; Локальний кошторис сума на роботи №2-1-1; Дефектний акт; Акт виконаних робіт за формою КБ-2в; Довідка КБ-3; Підсумкова відомість, з пропозицію підписати їх та по одному екземпляру повернути на адресу товариства, та Бригадний акт та рахунок №295 від 28.05.2020р. на суму 99 293грн. 17коп (з ПДВ)
Відповідно до умов Договору, сторони беруть на себе зобов'язання:
- ТОВ “ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС“ (Підрядник) зобов'язується виконати за завданням Замовника послуги послуги з гідротехнічного очищення зовнішніх мереж водовідведення та каналізації на території в/ч А3200, а Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (Замовник) зобов'язується прийняти надані послуги згідно актів виконаних послуг ( п. 1.1, п. 1.2 Договору);
- ціна договору складає 99 293грн. 17коп. ( в т.ч. ПДВ), здача-приймання виконаних робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил та оформлюється Актом здачі-прийняття виконаних послуг (форми №КБ-2в, КБ-3), оплата проводиться по факту виконаних послуг протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних послуг та не пізніше 31.12.2019р. (п. п.2.1, 2.2, 3.1-3.4,4.3,4.4 Договору);
- при несвоєчасній оплаті вартості виконаних Підрядником послуг Замовник сплачує пеню ( п. 6.4 Договору).
Додатками до Договору є: Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта зовнішніх мереж водовідведення та каналізації та території в/ч НОМЕР_1 в м. Бережани на суму 99,29317; Договірна ціна 99,29317; Локальний кошторис на роботи №2-1-1, сума 442,8790; Дефектний акт Форма №8, які не підписані відповідачем.
Як на доказ, що підтверджує первинне направлення Договору та зазначених додатків саме у 2019році, розгляд їх умов відповідачем посилається на: - звернення КЕВ м. Тернопіль №1/603 від 29.03.2019р. до начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Львів щодо необхідності проведення промивки системи центрального опалення на об'єктах КЕВ м. Тернопіль, орієнтовна вартість виконання якої по усіх об'єктах складає загальну суму 1074,4 тис. грн., та з визначенням вартості робіт по кожному об'єкту окремо, зокрема, поточний ремонт (очищення) зовнішніх мереж водовідведення та каналізації на території в/ч 3200 в м. Бережани, орієнтовна вартість - 99,3 тис. грн.; - звернення №515/2/1739/308 від 12.04.2019р. Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (м. Львів) до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо необхідності виділення додаткових кошторисних призначень та коштів на проведення ремонту, гідрохімічного очищення внутрішніх мереж теплопостачання та зовнішніх каналізаційних мереж на загальну суму 3608,612 тис. грн., в тому числі по КЕВ м. Тернопіль - загальна потреба 1074,4 тис. грн.
На підтвердження фактичного виконання умов Договору на суму 99 293грн. 17коп. ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" посилається на Бригадний акт здачі-прийняття виконаних робіт від 21.04.2019р., підписаний з боку Замовника майстром Старко І.Я. та з боку Виконавця особою, без зазначення її прізвища, ініціалів та повноважень.
Враховуючи, що відповідач Договору №33 від 01.04.2019р. з додатками, Акту виконаних робіт (форми КБ-2в) не підписав, коштів за фактично виконані роботи не оплатив, позивач звернувся з позовом до господарського суду.
Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
При цьому, суд виходив із наступного:
- відповідно до ч.1 ст.173, ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові .
Згідно ст. ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 180 ГК України, ч.1 ст.638, ч.1 ст.639 ЦК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.3 ст.6 ЦК України).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені нормами Закону України “Про публічні закупівлі” метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції .
Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ст.3Закону “Про публічні закупівлі”) .
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону “Про публічні закупівлі” (далі Закон у редакції Закону від 01.01.2019р., на дату Договору ) Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (абз.2); до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень(абз.3). Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абз.4).
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому ч.1 ст.2 Закону , замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори протягом одного дня з дня укладення договору та звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання, в системі електронних закупівель ( ч.1 ст.2,ч.1 ст.10 Закону “Про публічні закупівлі” ).
Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони"(ч.2ст.2 Закону “Про публічні закупівлі” ).
Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч. 7 ст.2 Закону “Про публічні закупівлі”).
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону “Про публічні закупівлі” центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю; вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках, зокрема, відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини.
Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі (ч.1 ст.12 Закону “Про публічні закупівлі”).
Умови застосування переговорної процедури закупівлі передбачені ст.35 Закону “Про публічні закупівлі”, відповідно до якої - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити:- найменування та місцезнаходження замовника; - найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; - строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; - найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; - ціну пропозиції; - обґрунтування застосування переговорної процедури (ч.3 ст.35 Закону “Про публічні закупівлі”).
Переговорна процедура закупівлі відміняється замовником, зокрема, у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг (ч.4ст.35 Закону “Про публічні закупівлі”).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених ЗУ “Про публічні закупівлі” (ч.1 ст.36 ЗУ “Про публічні закупівлі”).
Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків , зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (ч.3 п.2 ,ч.4 ст.36 ЗУ “Про публічні закупівлі”).
Відповідно до ч. ч.1, 8 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (норма у редакції Закону від 07.02.2019р.).
Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту ( правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17).
Матеріалами справи підтверджено:
підписаний зі сторони позивача Договір №33 від 01.04.2019р. з Додатками, а саме: Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта, Договірна ціна, Локальний кошторис на роботи, Дефектний акт, Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (в 2 примірниках), а також Бригадний акт надіслані на адресу відповідача разом із вимогою від 16.06.2020р. про оплату виконаних робіт у сумі 99 293,17 грн., іншого судом не встановлено;
- надані позивачем вищезазначені Договір з додатками та Бригадний акт, як докази надання послуг не відповідають порядку його укладення встановленого нормами Закону “Про публічні закупівлі”, не підтверджують факту укладення спірного Договору №33 від 01.04.2019р. та факту виконання робіт на суму позову;
- відповідно до норм Закону “Про публічні закупівлі”, виключно цим законом регулюються умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг, такий договір укладається у формі одного документу та підписується його учасниками, оскільки інший спосіб заборонений Законом, і позивач дану обставину не спростував;
- позивач не надав доказів, які є необхідними для виконання послуг та здійснення оплати за договором про закупівлю за державні кошти, зокрема, наявність договору про закупівлю та звітів про результати проведення процедури закупівлі, та виконання такого договору, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу, за їх відсутності ;
- суд, визнає обґрунтованими заперечення відповідача щодо не укладення договору про закупівлю послуги, неузгодження істотних умов такого договору, зокрема і ціни, та невиконання робіт;
- суд, визнає звернення КЕВ №1/603 від 29.03.2019р. до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління м. Львів, та звернення останнього №515/2/1739/308 від 12.04.2019р. до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України щодо необхідності виділення додаткових кошторисних призначень та коштів на проведення ремонту, гідрохімічного очищення внутрішніх мереж теплопостачання та зовнішніх каналізаційних мереж на загальну суму 3608,612 тис. грн., в тому числі по КЕВ м. Тернопіль - загальна потреба 1074,4 тис. грн. (по спірному об'єкту - мережі водовідведення та каналізації території в/ч 3200, орієнтовна вартість - 99,3 тис. грн.), як дії здійснені для закупівлі зазначеної послуги шляхом застосування переговорної процедури, які не привели до укладення Договору закупівлі послуг через скорочення видатків на здійснення їх закупівлі.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач надав підписані в односторонньому порядку Договір та Додатки до нього через рік (16.06.2020р.), стверджуючи про надання послуг у квітні 2019 році, які залишені відповідачем без розгляду, якщо б припустити що такі роботи були виконані, то укладення договору після виконання робіт не узгоджується з принципами закупівлі встановленими Законом “Про публічні закупівлі” та порушує порядок закупівлі, що є неприпустимим, та за такі дії наступає відповідальність згідно ст. 38 ЗУ “Про публічні закупівлі”.
Як на основний доказ допуску на режимний об'єкт та виконання робіт на суму позову, позивач посилається на "Бригадний акт", який не є належним та допустимим доказом, при цьому суд виходив з наступного:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст.76, 77 ГПК України);.
- відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (документ, який містить відомості про господарську операцію), які повинні мати такі обов'язкові реквізити:- назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, - одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
- крім документів, що підтверджують здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до законодавства у сфері державних закупівель; первинним документом, що підтверджує виконання підрядних робіт (наданих послуг) та обов'язок замовника їх оплатити за рахунок державних коштів, згідно Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, затвердженими наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 №68 є акт приймання-передавання наданих послуг, акт виконаних робіт, а не "Бригадний акт";
- "Бригадний акт" від 21.04.2019р., згідно примітки у кінці документа, не є фінансово - розрахунковим документом, а є внутрішнім документом компанії, що засвідчує здачу об'єкта бригадиром. Бригадний акт підписується в одному екземплярі та залишається у бригадира. Після здачі об'єкта, бригадний акт не пізніше 7-ми календарних днів, здається керівництву. Отже, позивач підтвердив, що Бригадний акт не є первинним документом у розумінні ст.9 вищезазначеного Закону, що підтверджує здійснення господарської операції, оскільки не містить обов'язкових реквізитів встановлених Законом, зокрема, і вартості робіт, та складення такого не заміняє здачу об'єкта згідно акту встановленої форми, про що зазначено і в умовах Договору, який сторони не уклали .
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, суд встановив відсутність договірних відносин між сторонами щодо виконання робіт (послуг) з очищення зовнішніх мереж водовідведення та каналізації на території в/ч НОМЕР_1 в м. Бережани, не доведення факту їх виконання, а тому позовні вимоги про визнання укладеним Договору №33 від 01.04.2019р. (з додатками) між ТОВ "ЕНЕРГОКОМ СЕРВІС" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль та стягнення120 295,64 грн, з яких: 99 293,17 грн. борг, 10 127,90 грн. пеня, 8429,99грн. - інфляційні втрати, 2 444,58 грн. - три проценти річних є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.
Повне рішення складено "30" листопада 2021р.
.
Суддя М.С. Стадник