24 листопада 2021 року Справа № 915/1002/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Кнауб А.А.;
без участі представників сторін, які в засідання не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1002/21
за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк",
вул. Генерала Алмазова, 18/7, м. Київ, 01133;
mamotenkoop@industrialbank.ua;
до фізичної особи-підприємця Фірсової Тетяни Володимирівни,
АДРЕСА_1 ;
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 5721 грн. 59 коп.
Публічним акціонерним товариством акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (далі ? Банк) пред?явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Фірсової Тетяни Володимирівни грошових коштів у сумі 5721 грн. 59 коп. ? основного боргу, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Фірсовою зобов?язань за укладеним з Банком договором оренди від 04.11.2015 № ВБ/0100/814/15, а саме, зобов?язань щодо своєчасного та у повному обсязі внесення орендних платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі.
Позивач також просить суд про стягнення з підприємця Фірсової грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 26.07.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 21.09.2021.
Ухвалою від 21.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 26.10.2021.
Ухвалою від 26.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2021.
Від підприємця Фірсової Т.В., належним чином повідомленої про відкриття провадження в даній справі, дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення в матеріалах справи (а.с. 49), а також довідками про доставку електронних листів на електронну адресу, зазначену в заяві відповідача від 21.09.2021, відзив на позовну заяву не надійшов; відповідач також не скористався правом направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Від позивача представник у судове засідання також не з?явився, проте від Банку надійшла заява від 23.11.2021 про розгляд даної справи за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між Банком (орендодавцем) та підприємцем Фірсовою Т.В. (орендарем) укладено договір оренди від 04.11.2015 № ВБ/0100/814/15 (далі ? договір), у відповідності до умов якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в тимчасове користування (для використання у своїй виробничій діяльності, а саме, розміщення магазину-кафетерію) за плату, на умовах, викладених у даному договорі і невід'ємних додатках до нього частину нежитлового приміщення площею 117,20 кв.м, що належить орендодавцеві на праві власності, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, буд. 7/1, відповідно до схеми в додатку № 1, вартістю 10910 грн. 16 коп. з ПДВ за 1 кв.м нерухомого майна (п.п. 1.1-1.3 договору).
Орендар зобов?язався, зокрема, прийняти в користування об?єкт оренди на умовах, викладених вданому договорі; вчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлену даним договором орендну плату та інші обов?язкові платежі (п.п. 4.3.1-4.3.2 договору).
У договорі визначено, що нерухоме майно передається в оренду разом з усім обладнанням та устаткуванням, комунікаціями, що призначені для його обслуговування, пов?язані з ним спільним призначенням (зокрема: системи водопостачання, каналізації, кондиціювання та вентиляції, опалення, електрообладнання, електропідстанції, кабельні мережі, охоронна та пожежна сигналізації, системи телефонного зв?язку, телекомунікаційне обладнання, системи очищення води, газопроводи, ГРП, теплотраси, тощо) (п. 1.4 договору).
Передача об?єкта оренди в користування орендареві здійснюється згідно акту прийому-передачі; в акті прийому-передачі зазначаються характеристики об?єкту, технічний стан, стан обладнання та комунікацій об?єкту, показники лічильників, перелік обладнання та устаткування, що передається в оренду разом з приміщенням як невід'ємна частина (п.п. 2.1-2.3 договору).
Передача об?єкта оренди в користування орендареві не означає переходу права власності на нього; власником об?єкта оренди є орендодавець (п. 2.4 договору).
Орендна плата за об?єкт оренди складає 6350 грн., у т.ч. ПДВ з розрахунку 54 грн. 18 коп. за 1 кв.м; до розміру орендної плати не входить вартість комунальних послуг та електроенергії (п. 3.1 договору).
Орендна плата нараховується з дати підписання акту прийому-передачі за фактичний період використання приміщення; розмір щомісячної орендної плати в подальшому коригується щомісяця з урахуванням розміру індексу інфляції, якщо його розмір перевищує 170 % (п. 3.2 договору).
Наступного робочого дня після підписання договору оренди та акту приймання-передачі орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший місяць оренди за період фактичного використання приміщення та за останній місяць оренди в сумі, визначеній п. 3.1 на підставі виставленого рахунку. В подальшому сума орендної плати сплачується орендарем щомісяця в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця до 25-го числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку (п. 3.3 договору).
З дати підписання акту приймання-передачі приміщення орендар відшкодовує орендодавцю на підставі виставлених рахунків вартість комунальних послуг, зокрема: використання електроенергії, використання газу та екологічний податок, використання води та рентну плату за спеціальне використання води, обслуговування прибудинкової території та інших комунальних послуг (п. 3.4 договору).
Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє по 31.10.2018 включно; в будь-якому разі строк дії цього договору не може перевищувати 3-х років (п. 9.1 договору).
На виконання умов договору Банком передано в оренду підприємцю Фірсовій Т.В. об?єкт оренди, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 26.11.2015, підписаний уповноваженим представником Банку та відповідачем, а також скріплений їх печатками (а.с. 12).
У подальшому сторони дійшли згоди про припинення дії договору оренди з 15.06.2018, про що ними до договору укладено додаткову угоду від тієї ж дати (а.с. 13).
Орендоване майно повернене відповідачем Банку згідно акту приймання-передачі від 15.06.2018, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками (а.с. 14).
За твердженнями позивача, підприємцем Фірсовою Т.В. під час дії договору допущено порушення його умов, а саме, не у повному обсязі оплачено комунальні послуги з постачання води та забору стоків та послуги з електропостачання за травень 2018 року у загальній сумі 5721 грн. 59 коп.
Так, позивач стверджує, що за травень 2018 року відповідач мав оплатити послуги постачання води та забору стоків у сумі 59 грн. 01 коп. та послуги електропостачання в сумі 12012 грн. 58 коп., частина якої в сумі 6350 грн. була погашена за рахунок гарантійного платежу орендаря в порядку п. 3.3 договору оренди. З урахуванням викладеного заборгованість відповідача складає суму 5721 грн. 59 коп. (12012 грн. 58 коп. + 59 грн. 10 коп. ? 6350 грн.). Аналогічні розрахунки містяться у поданому позивачем розрахунку суми заборгованості підприємця Фірсової Т.В. та виписці Банку по особовому рахунку відповідача за період 01.01.2018-23.06.2021 (а.с. 40, 15 відповідно).
Позивач також зазначає, що факт оплати орендодавцем електроенергії підтверджується меморіальними ордерами: від 06.02.2018 № 1502-5 на суму 6364 грн. 58 коп. з призначенням платежу "АВАНСОВИЙ ПЛАТІЖ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ЗА БЕРЕЗЕНЬ 2018Р. ЗГ.РАХ. 44/6584/3/1/П1 ВІД 23.01.18…"; від 14.03.2018 № 1502-1 на суму 1963 грн. 48 коп. з призначенням платежу "АВАНСОВИЙ ПЛАТІЖ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ЗА КВІТЕНЬ 2018Р. ЗГ.РАХ. 44/6584/4/1/П1 ВІД 23.02.18…"; від 05.04.2018 № 1502-5 на суму 7927 грн. 49 коп. з призначенням платежу "АВАНСОВИЙ ПЛАТІЖ ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ЗА ТРАВЕНЬ 2018Р. ЗГ.РАХ. 44/6584/5/1/П1 ВІД 23.03.2018…" (а.с. 41-43).
Банком направлені відповідачу листи від 22.12.2018 № 10042 та від 26.03.2021 № 0901-48-1117 про наявність заборгованості за договором у сумі 5721 грн. 59 коп. та необхідність вирішення питання щодо погашення цієї заборгованості, проте зазначені листи відповідачем залишені без реагування та виконання.
За твердженнями позивача, заборгованість у сумі 5721 грн. 59 коп. підприємцем Фірсовою Т.В. не погашено і досі. Викладені обставини зумовили звернення Банку до суду з позовом у даній справі.
Законодавством визначено, що зобов?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов?язки (ст. 626 ЦК України).
Згідно статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (п. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України).
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Таким чином, суд визнає, що у відповідача за укладеним з Банком договором виникли зобов?язання щодо сплати орендних платежів та відшкодування вартості комунальних послуг.
Разом із тим, згідно п. 3.4 договору, підставою для відшкодування орендарем вартості комунальних послуг є виставлені орендодавцем рахунки.
Матеріали справи не містять доказів того, що Банком виставлялися та направлялися підприємцю Фірсовій Т.В. рахунки на оплату комунальних послуг по об?єкту оренди, зокрема, і за травень 2018 року.
Крім того, згідно згаданого вище платіжного доручення від 05.04.2018 № 1502-5, Банком здійснено авансовий платіж за електроенергію за травень 2018 року в сумі 7927 грн. 49 коп.; при цьому позивачем не подано доказів здійснення інших платежів з оплати електроенергії за указаний період, у зв?язку з чим встановити точну суму відповідного зобов?язання не уявляється можливим.
Ураховуючи викладене, встановити наявність або відсутність заборгованості підприємця Фірсової Т.В. з оплати комунальних послуг по об?єкту оренди за травень 2018 року у певній сумі не уявляється можливим.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За такого у задоволенні позову належить відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
У судовому засіданні 24.11.2021, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2021.
Суддя Т.М. Давченко