вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
22 листопада 2021 рокуСправа № 912/2202/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/2202/21
за позовом Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27165, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Ганнівка, вул. Центральна, 2
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон", 27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 17
про визнання договору недійсним, скасування запису
за участю представників:
від позивача - Ботнаренко І.Ю., ордер № 1018681 від 25.08.21;
від відповідача - Ведющенко В.В., ордер № 1018448 від 17.08.21
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" з вимогами про
- визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04055110) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" (код ЄДРПОУ 30944991), що знаходиться на території Ганнівської (колишня Приютівська) сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, загальною площею 18,9518 га, зареєстрований від 08 лютого 2012 за № 352400004000020 недійсним;
- скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права запис про інше речове право номер 20168066 зареєстрованого на підставі Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524085200:02:000:9423 площею 18,9518 га укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2012 за №352400004000020, розташована - Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Ганнівська (колишня Приютівська) сільська рада;
- з покладенням на відповідача судових витрат.
Позов мотивовано відсутністю правових підстав у орендодавця - Новоукраїнської районної державної адміністрації для підписання спірного договору оренди, оскільки розпорядження Голови РДА, на підставі яких було укладено спірний договір, стосуються іншої земельної ділянки. Крім того, договір оренди земельної ділянки площею 18,9518 га є недійсним, оскільки укладений з порушенням порядку передачі землі, визначеного ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, а саме за відсутності земельних торгів.
Ухвалою від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2202/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2021 о 16:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
18.08.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" надійшов відзив на позовну заяву від 17.08.2021, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні.
У поданому відзиві відповідач зазначає, що позивачем не доведено жодних обставин, які б вказували на підстави визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Відповідач, з посиланням на норми Земельного кодексу України, зазначає про правомірність дій сторін за оспорюваним договором станом на 08.02.2012 виходячи з принципу зворотної дії закону у часі, оскільки встановлений законом порядок, що передбачав проведення земельних торгів, набрав чинності 19.08.2012.
Як на підставу укладення спірного договору оренди відповідач посилається на розпорядження Голови Новоукраїнської РДА №685-р від 01.08.2011, яким передано ТОВ "Оріон" в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 241,8962 га ріллі.
Поряд з тим, відповідач наголошує на сплаті протягом 2012-2021 років орендної плати за земельну ділянку, та прийнятті Приютівською сільською радою, правонаступником якої є Ганнівська сільська рада, вказаної орендної плати.
Крім того, відповідач зазначає про визнання правонаступництва позивача Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області у наслідок реорганізації Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, якою прийнято від ТОВ "Оріон" істотну умову виконання оспорюваного договору оренди у вигляді орендної плати.
Оскільки правова природа правонаступництва презюмує перехід до Ганнівської сільської ради всіх прав та обов'язків Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, відповідач вважає, що право на оскарження оспорюваного договору могло бути використано в межах строків позовної давності. Оскільки загальна позовна давність спливла 09.02.2015 і поважних причин пропуску строків позивач у заявленому позові не навів, відповідач користується своїм правом і заявляє про застосування до заявлених позовних вимог правових наслідків пропуску строків позовної давності у вигляді відмови в задоволенні позовних вимог .
26.08.2021 на адресу суду від Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області надійшла відповідь на відзив від 25.08.2021, відповідно до якої позивач вважає позицію щодо застосування строків позовної давності є необґрунтованою, оскільки застосувати строк позовної давності до даних правовідносин можливо лише з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку за Приютівською сільською радою, а саме з 23.05.2019, яка в подальшому була ліквідована та її права та обов'язки перейшли до Ганнівської сільської ради Новоукраїнського районну Кіровоградської області.
31.08.2021 Ганнівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області подано до суду клопотання від 26.08.2021 про перенесення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою від 02.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 30.09.2021 на 15:00 год.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.10.2021.
В судовому засіданні 22.10.2021 оголошено перерву до 22.11.2021.
У вказану дату господарським судом продовжено судове засідання та досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.
31.10.2005 Новоукраїнською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки.
За умовами даного договору Орендодавець на підставі розпорядження голови Новоукраїнської РДА №1090-р від 13.10.2005 надає, а Орендар приймає 283,9529 га орних земель запасу та резервного фонду державної власності, розташованих на території Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Договір оренди укладається терміном на 10 років з урахуванням ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченню терміну договору Орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення договору на новий термін (п.2 Договору).
Договір зареєстровано в Кіровоградській регоінальній філії Центру ДЗК 31.10.2005 за №2.
Розпорядженням Голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 27.08.2010 №796-р надано товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" згоду на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельних ділянок та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, із земель державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 239,27 га ріллі.
Розпорядженням Голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 01.08.2011 №685-р затверджено документацію з землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки. Передано товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 241,8962 га ріллі, із земель запасу та резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення на території колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Дружба" Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Розпорядженням Голови Новоукраїнської РДА від 26.12.2011 №1331-р викладено пункт 3 Розпорядження від 01.08.2011 №685-р в новій редакції, а саме: встановлено товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" орендну плату в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по області за 1 рік.
Згодом Новоукраїнською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" на підставі розпоряджень голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 27.08.2010 №796-р, від 01.08.2011 №685, 26.12.2011 №1331-р укладено договір оренди земельної ділянки площею 18,9518 га земель, в тому числі 18,9518 га ріллі.
Згідно п. 17 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення, організація і витрати на розроблення якого покладаються на Орендаря. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земель є: розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 21.10.2004 №1300-р та від 11.10.2004 №1248-р.
Договір зареєстровано 08.02.2012 за №352400004000020.
Відповідно до п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України власником даної земельної ділянки (кадастровий номер 3524085200:02:000:9423) є Приютівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.05.2019 р. за № 167560288.
Відповідно до ст. 8-3 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та прийнятого рішення Ганнівської сільської ради Нвоукраїнського району Кіровоградської області від 30.11.2020 правонаступником Приютівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області є Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Згідно із статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу вимог частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).
Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.
Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника, зокрема на землю, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції на момент укладення спірного договору) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
Згідно ст. 17 Земельного кодексу України (тут і надалі - в редакції на момент укладення спірного договору) розпорядження землями державної власності, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Крім того, частиною 4 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 Земельного кодексу України).
Згідно ч.1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Земельні торги проводяться у формі аукціону (ч.1 ст. 135 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом.
При цьому процедура проведення земельних торгів до 18.08.2012 р. була передбачена лише у загальних рисах главою 21 Земельного кодексу України.
17.04.2008 Кабінетом Міністрів України видано Постанову № 394, якою затверджено Порядок проведення у 2008 році земельних аукціонів.
Поряд з цим, рішенням Конституційного Суду України від 11.11.2008 р. N 25-рп/2008 положення пункту 1 зазначеної постанови, якою затверджувався Порядок проведення земельних аукціонів, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до Конституції України правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном (землею) визначаються законом.
Зазначено, що необхідність врегулювання права власності, в тому числі і на землю, на рівні законів підтверджується і правовими позиціями Конституційного Суду України, згідно з якими "правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами" (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2000 року N 14-рп/2000); "виключно законами України встановлюється правовий режим власності, в основі якого - конституційні положення, конкретизовані в законах, які можуть містити й певні особливості правового режиму тих чи інших форм власності" (абзац другий підпункту 3.4 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2007 року N 5-рп/2007).
05.07.2012 прийнято Закон України № 5077-VI "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону", яким внесено зміни до статей 135 - 139 Земельного кодексу України та законодавчо врегульовано порядок проведення земельних торгів.
Закон України № 5077-VI від 05.07.2012 набрав чинності 19.08.2012.
В силу приписів ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на час реєстрації оспорюваного Договору оренди землі 08.02.2012 порядок проведення земельних торгів законодавчо врегульовано не було.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18 відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до частини 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ).
Висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119) (п.70).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі", п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII) (п.71).
Отже, правова позиція ЄСПЛ полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, якщо такі мали місце, а державні органи не можуть вимагати повернення до попереднього стану, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". Одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
У справі, яка розглядається встановлено, що нормами Земельного кодексу України передбачено вимогу щодо надання земельної ділянки державної або комунальної власності в оренду за результатами земельних торгів. Поряд з цим на момент реєстрації оспорюваного Договору не було встановлено законом порядку проведення таких торгів. Тобто, запровадивши норму щодо надання земельних ділянок в оренду за результатами земельних торгів, законодавцем не було визначено порядку проведення таких торгів, що унеможливлювало їх проведення, враховуючи вимогу врегулювання такого питання виключно на рівні закону.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про невідповідність заходу втручання в право відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки норми закону, які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, не були сформульованими в частині визначення та встановлення порядку проведення земельних торгів.
Крім того, у своєму рішенні, яке набуло статус остаточного 04.11.2013 зі справи "Н.К.М. проти Угорщини" ЄСПЛ зазначив, що, ті, хто діє добросовісно на підставі закону, не повинні бути розчаровані в своїх законних очікуваннях без конкретних і переконливих причин.
Господарський суд звертає увагу на те, що податковими деклараціями з плати за землю земельного податку та /або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності за 2018-2021 роки, наданими відповідачем, підтверджується сплата товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" орендної плати за земельну ділянку площею 18,9518 га на підставі спірного договору оренди. Орендна плата прийнята орендодавцем без будь-яких зауважень.
Факт сплати орендної плати за землю не оспорюється позивачем у справі.
25.03.2019 між Приютівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон" укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а саме: додано кадастровий номер земельної ділянки - 3524085200:02:000:9423 та змінено розмір орендної плати. Так, згідно з розділом 3 договору із внесеними змінами, з 01.04.2019 орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 41763 грн на рік Приютівській сільській раді.
Позивач, згідно поданого позову, не доводить в якому порядку мали проводитись земельні торги на момент реєстрації оспорюваного договору та якою конкретно в даному випадку мала бути поведінка відповідача, який виявив бажання отримати земельну ділянку в оренду.
З огляду на вищевикладене в сукупності, суд не встановив підстав для визнання недійсним Договору оренди землі та для скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем через вказані позивачем порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України.
Доводи позивача щодо відсутності рішення про надання земельної ділянки в оренду спростовуються матеріалами справи.
Як встановлено, розпорядженням голови Новоукраїнської РДА №685-р від 01.08.2011 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки та передано ТОВ "Оріон" в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років земельну ділянку, яка складається з декількох земельних ділянок.
Згідно даних затвердженої технічної документації, до загальної площі земельних ділянок увійшла земельна ділянка, щодо якої укладено оспорюваний Договір, а саме: ділянка №3 площею 18,9518 га
Отже, розпорядження голови Новоукраїнської РДА № 685-р від 01.08.2011 стосується у тому числі і земельної ділянки площею 18,9518 га, наданої в оренду за оспорюваним Договором.
Слід відмітити, що оспорюваний Договір містить посилання на розпорядження №685-р від 01.08.2011, а також на інші розпорядження, які приймались з приводу оформлення права оренди. По іншим земельним ділянкам також укладено договори оренди, копії яких надано відповідачем до матеріалів справи. Позивач не доводить, що розпорядження №685-р від 01.08.2011 стосується інших земельних ділянок, в той час як закон не містить обмежень щодо надання за одним рішенням декількох земельних ділянок в оренду.
З приводу заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
За визначенням, наведеним у ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом наведеної норми позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.
Оскільки у даній справі суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову, правила про позовну давність не застосовуються.
У відповідності до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Ганнівській сільській раді Новоукраїнського району Кіровоградської області (27165, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Ганнівка, вул. Центральна, 2 та електронною поштою: igor.botnarenko@ukr.net) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Кірова, 17).
Повне рішення складено 02.12.2021.
Суддя Г.Б. Поліщук