вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" грудня 2021 р. Справа № 911/2851/21
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія”
до Комунального закладу “Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти “Щаслива країна” Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області
про стягнення 198 456,41 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (надалі-позивач) з позовом до Комунального закладу “Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти “Щаслива країна” Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (надалі - відповідач) про стягнення 198 456,41 грн, з яких: 175 273,85 грн заборгованість за спожиту електричну енергію, 13 986,80 грн пені, 2 802,74 грн 3% річних та 6 393,02 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420090974.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2021 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Через канцелярію суду 21.10.2021 від ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» надійшло клопотання від 19.10.2021 про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: довідки ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії відповідачем.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 04.10.2021 про відкриття провадження у справі № 911/2851/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08156, Києво-Святошинський район, Софіївська Борщагівка, вул. Яблунева, 7-Б.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 ГПК України, щодо надіслання відзиву на позовну заяву.
При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103280015362.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
ТОВ «Київська обласна ЕК» є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429 і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.
В силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 1.2.15 ПРРЕЕ, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (споживач) та Комунальним закладом “Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти “Щаслива країна” Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (постачальник) було укладено Договір № 420090974 від 05.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача ДК 021:2015 09310000-5, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
За умовами п. 5.1 Договору передбачає, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього Договору.
У відповідності п. 5.4. Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).
Відповідно п. 5.10 Договору, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 5.7 Договору визначено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
У відповідності до Додатку 2 від 05.03.2021 сторони встановили наступний порядок оплати: попередня оплата - 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводится за фактично відпущену електроенергію.
Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.6 Договору).
У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.8. Договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору, споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Київська обласна ЕК» сформовано та виставлено до сплати споживачу рахунки-фактури за продану у період з січня 2021 року по березень 2021 року електричну енергію на загальну суму в розмірі 225172,65 грн, а саме:
- за січень 2021 року № 6143552401 від 31.01.2021 на суму 68 126,35 грн (обсяг споживання - 24 642 кВт*год.) зі строком оплати до 05.02.2021;
- за лютий 2021 року № 6735769306 від 28.02.2021 на суму 79 040,78 грн (обсяг споживання - 26304 кВт*год.) зі строком оплати до 05.03.2021;
- за березень 2021 року № 6883182401 від 31.03.2021 на суму 78 005,52 грн (обсяг споживання - 29 497 кВт*год.) зі строком оплати до 07.04.2021;
Обсяг проданої споживачу електричної енергії, відображеної у рахунках-фактурах, відповідає обсягу розподіленої оператором системи розподілу електричної енергії, що підтверджується довідкою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», доданою до матеріалів справи.
10.03.2021 року споживач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти за електричну енергію загалом в розмірі 49898,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням №32. Судом установлено, що вказана вище оплата здійснювалась споживачем з посиланнями у призначеннях платежу на Договір та акт А-1 за спожиту електричну енергію.
За твердженнями позивача, відповідач у повному обсязі не розрахувався за фактично спожиту електричну енергію, з огляду на що ТОВ «Київська обласна ЕК» просить суд стягнути з Комунального закладу “Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти “Щаслива країна” Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 175273,85 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як установлено судом, у період з січня 2021 року по березень 2021 року постачальником продано споживачу електричну енергію на загальну суму 225172,65 грн, однак відповідач вартість спожитої електричної енергії оплатив частково на суму 49898,80 грн, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 175273,85 грн.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати споживачем у повному обсязі заборгованості за спожиту електричну енергію, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано, доказів протилежного не надано, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 175273,85 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з порушенням споживачем строків виконання грошового зобов'язання з оплати вартості електричної енергії позивач здійснив нарахування 13986,80 грн пені, 2802,74 грн 3% річних та 6393,02 грн інфляційних втрат, які заявив до стягнення з відповідача.
До позовної заяви долучено детальний розрахунок щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних, з якої вбачається, що пеня нарахована з моменту виникнення прострочення від кожного рахунку-фактури окремо за загальний період з 06.02.2021 по 24.09.2021. Нарахування 3% річних здійснено за загальний період з 06.02.2021 по 26.09.2021, інфляційних - за період з 19.01.2021 по 26.09.2021.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до положень Комерційної пропозиції Універсал, яка є Додатком № 2 до Договору, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою розрахунків позивача (за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон») установлено, що внаслідок прострочення оплати вартості електричної енергії загальна суми пені у межах визначених позивачем періодів становить 14389,15 грн, 3% річних - 2914,85 грн, інфляційних втрат - 10 683,30 грн.
Оскільки заявлені позивачем до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат є меншими, ніж розраховані судом, та у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, до стягнення з відповідача підлягають 13986,80 грн пені, 2914,85 грн 3% річних та 6393,02 грн інфляційних втрат, тобто у заявленому позивачем розмірі.
Беручи до уваги викладене вище в сукупності, а також те, що факт порушення споживачем договірних зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії судом встановлений і по суті не спростований відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 175 273,85 грн заборгованість за спожиту електричну енергію, 13 986,80 грн пені, 2 802,74 грн 3% річних та 6 393,02 грн інфляційних втрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2976,85 грн покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу “Софіївсько-Борщагівський заклад дошкільної освіти “Щаслива країна” Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (08156, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Яблунева, буд. 7-Б; код ЄДРПОУ 41875318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-В; код ЄДРПОУ 42094646): 175 273 (сто сімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят три) грн 85 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 13 986 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн 80 коп. пені, 2 802 (дві тисячі вісімсот дві) грн 74 коп. 3% річних, 6 393 (шість тисяч триста дев'яносто три) грн 02 коп. інфляційних втрат та 2975,85 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 85 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін