вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1720/21
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні
позовну заяву Вишгородської окружної прокуратури Київської області
в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут», м. Вишгород Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» (07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж, ідентифікаційний код 00152595).
про стягнення грошових коштів
У засіданні суду брали участь:
прокурор: Набок Ю.В. (посвідчення №064673 від 01.06.2021);
представник відповідача: Томіна О.В. (посвідчення адвоката №000015 від 19.06.2014, ордер АІ №1152632 від 15.09.2021);
інші учасники справи не з'явились
1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи) та процесуальні дії у справі
1.1. 10.06.2021 до Господарського суду Київської області (далі - суд) надійшла позовна заява Вишгородської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради (далі - позивач, Вишгородська міськрада) та Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» (далі - ДП «Київська ЛНДС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (далі - відповідач, ТОВ «Велесдобробуд») про стягнення з відповідача на користь Вишгородської міськради заборгованість у розмірі 600 979,73грн зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача судовий збір.
Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 18, 20 Лісового кодексу України (далі-ЛК України), ст.ст. 525-526, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині внесення своєчасної плати за використання лісових ресурсів за договором довгострокового тимчасового користування лісами №14 від 29.08.2018. Водночас, прокурор зазначає про те, що позивачем не вжиті належні заходи щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, що стало підставою для звернення прокурора до суду.
1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що ТОВ «Велесдобробуд» сплачено частину наявної у нього заборгованості у загальному розмірі 152 322,06грн. За таких обставин, просить стягнути з відповідача на користь позивача частину заборгованості, що залишилась.
1.3. Представники Вишгородської міськради та ДП «Київська ЛНДС» правом передбаченим ст. 168 ГПК України не скористались, у підготовчі та судові засідання не з'являлись, про причини неявки суд не повідомляли, про час та місце проведення засідань інформувались належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 52-53, 63-64, 79-80, 88-89, 113-114, 136). Водночас, явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі представників вказаних осіб.
1.4. 22.11.2021 під час судового засідання прокурор у вступному слові учасників справи підтримав свою позовну заяву та просив суд її задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник ТОВ «Велесдобробуд» у вступному слові учасників справи не заперечував щодо задоволення позову та стягнення з відповідача відповідної суми заборгованості, що залишилась не сплаченою .
2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
2.1. 12.07.2021 під час підготовчого засідання представником ТОВ «Велесдобробуд» заявлено суду усне клопотання про оголошення перерви у засіданні, яке судом на підставі ст.ст. 42, 183 ГПК України задоволено, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу від 12.07.2021 (протокол судового засідання від 12.07.2021).
2.2. 30.07.2021 засобами поштового зв'язку до суду звернулась Вишгородська міськрада із клопотанням №2-28/2270 від 30.07.2021 (вх. №18418/21 від 02.08.2021) про відкладення підготовчого засідання, у задоволення якого ухвалою суду від 02.08.2021 відмовлено.
2.3. 20.09.2021 під час судового засідання представником відповідача заявлено суду усне клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позов, яке протокольною ухвалою суду на підставі ст.ст. 42, 119 ГПК України було задоволено (протокол судового засідання від 20.09.2021).
2.4. 27.10.2021 засобами поштового зв'язку до суду звернувся прокурор із заявою №1Г-21 від 27.10.2021 (вх. №25071/21 від 29.10.2021) про зменшення розміру позовних вимог та часткову відмову від позовних вимог, в якій, зокрема, просить суд: 1) прийняти вказану заяву; 2) вважати прохальну частину позовної заяви прокурора викладеною на час подачі заяви про зменшення позовних вимог та часткової відмови від позовних вимог у наступній редакції: стягнути з ТОВ «Велесдобробуд» на користь Вишгородської міськради заборгованість у розмірі 448 657,67грн зі сплати збору на спеціальне використання лісових ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Проте, у своїй заяві прокурором не зазначено в якій саме частині останній відмовляється від своїх позовних вимог, у зв'язку із чим суд не вбачає правових підстав для її прийняття.
Щодо заяви прокурора в частині зменшення позовних вимог, то суд зазначає, що остання подана із порушенням п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, зважаючи на те, що ухвалою від 26.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено останню до розгляду по суті, а відтак, відсутні правові підстави для прийняття вказаної заяви до розгляду.
2.5. 01.11.2021 на електронну пошту суду від ТОВ «Велесдобробуд» надійшло клопотання б/н від 01.11.2021 (вх. №25117/21) про відкладення розгляду справи, яке протокольною ухвалою суду, на підставі ст.ст. 42, 202 ГПК України було задоволено.
3. Процесуальні дії у справі
3.1. Ухвалою суду від 15.06.2021, зокрема, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.07.2021 та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.08.2021, про що судом постановлено відповідну протокольну ухвалу від 12.07.2021 (протокол судового засідання від 12.07.2021).
3.2. Ухвалою суду від 02.08.2021, зокрема, позовну заяву прокурора в частині представництва інтересів держави в особі ДП «Київська ЛНДС» до ТОВ «Велесдобробут» про стягнення коштів залишено без розгляду, залучено до участі у справі №911/1720/21 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДП «Київська ЛДНС», продовжено підготовче провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 26.08.2021 та встановлено учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи, визначених ст. 161 ГПК України.
3.3. За результатами підготовчого засідання 26.08.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.09.2021, про що постановлено відповідну ухвалу від 26.08.2021.
На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.11.2021 та до 22.11.2021 відповідно (протокольні ухвали суду від 20.09.2021 та від 01.11.2021).
3.4. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 22.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази
4.1. 01.06.2018 Вишгородська міськрада за результатами розгляду листа ТОВ «Велесдобробут» прийняла розпорядження №240, яким, зокрема: виділила вказаному Товариству у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей лісову ділянку площею 1,4393га, що знаходиться у постійному користуванні ДП «Київська ЛНДС» (квартал 159 виділ 11,14) та розташована на території Вишгородської міськради (в межах населеного пункту) без вилучення її у постійного лісокористувача ДП «Київська ЛНДС» та без зміни цільового призначення; ТОВ «Велесдобробут» укласти з постійним лісокористувачем - ДП «Київська ЛНДС» договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою (т. 1 а.с. 19).
На виконання зазначеного розпорядження, 29.08.2018 між ДП «Київська ЛНДС» (сторона-1) та ТОВ «Велесдобробут» (сторона-2) укладено договір тимчасового користування лісами №14 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого, сторона-1 виділяє, а торона-2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей (т. 1 а.с. 12-18).
Згідно з п. 2 Договору у користування виділяється лісова ділянка загальною площею 1,4393га, яка розташована в Першотравневому лісництві (квартал 159 виділ 11,14) на території Вишгородської міськради, згідно з планом-схемою (додаток 1).
Сторона-2 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання сторонами цього договору у термін 10 днів та складання акта приймання-передачі лісової ділянки (п. 9 Договору).
У п. 18 Договору сторони домовились, що за користування лісовою ділянкою сторона-2 сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів, розмір якого встановлено відповідно до рішення №371-19-VII від 14.12.2017 Київської обласної ради сьомого скликання та становить 257 562,74грн на рік.
Відповідно до п. 23 Договору, зокрема, сторона-2 зобов'язана своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Договір укладено строком на 49 років, що діє з 29.08.2018 до 29.08.2067 (п.п. 24, 34 Договору).
29.08.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі лісової ділянки, за яким сторона-1 передала відповідну лісову ділянку, а сторона-2 прийняла останню у строкове платне довгострокове тимчасове користування у стані, придатному для використання властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей (т. 1 а.с. 16 на звороті).
4.2. Водночас, 21.08.2020 Вишгородською міськрадою, за результатами розгляду запита прокурора, повідомлено останнього, що до бюджету вказаного органу кошти за Договором, укладеним між ДП «Київська ЛНДС» та ТОВ «Велесдобробут» не надходили (лист №2-28/1226 від 21.08.2020, т. 1 а.с. 20).
21.01.2021 прокурор звернувся із відповідним запитом до Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі, у відповідь на який, Управління, зокрема, зазначило, що за період з 01.01.2018 по 21.01.2021 від ТОВ «Велесдобробут» кошти не надходили.
23.02.2021 Головне управління ДПС у Київській області, у відповідь на запит прокурора, зокрема, повідомило, що податкові декларації з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до ГУ ДПС у Київській області, Вишгородської ДПІ (Вишгородський район) ТОВ «Велесдобробут» не подавались та рентна плата не сплачувалась (лист №3817/5/10-36-04-01-05 від 23.02.2021, т. 1 а.с. 21).
У подальшому, прокурор звернувся із відповідними листами до ДП «Київська ЛНДС» та Вишгородської міськради, за результатами розгляду яких, вказані особи повідомили, що:
у ДП «Київська ЛНДС» через відсутність кадрового забезпечення та браку коштів відсутня можливість вжиття заходів щодо стягнення плати з ТОВ «Велесдобробут» за користування лісовою ділянкою згідно Договору на користь Вишгородської міськради (лист третьої особи №64 від 31.03.2021, т. 1 а.с. 25);
з 29.08.2018 на рахунки Вишгородської міськради кошти від ТОВ «Велесдобробут» за сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів згідно Договору не надходили. Вишгородська міськрада до суду з позовом про стягнення плати з відповідача за користування лісовою ділянкою не зверталась (лист позивача №2-28/1126 від 12.04.2021, т. 1 а.с. 26).
4.3. Відповідно до наданого прокурором розрахунку за період з 20.11.2018 по 14.04.2021, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 600 979,73грн (т. 1 а.с. 27).
07.06.2021 прокурором повідомлено позивача про звернення останнього в інтересах держави в особі Вишгородської міськради із позовною заявою до ТОВ «Велесдобробут» про стягнення плати за користування лісовою ділянкою в сумі 600 979,73грн до Господарського суду Київської області (т. 1 а.с. 28).
4.4. У свою чергу, на виконання умов Договору, ТОВ «Велесдобробут» здійснено часткову оплату за спеціальне використання лісових ресурсів, що підтверджується платіжними дорученнями №25 від 07.04.2021 на суму 23 540,68грн та №26 від 02.08.2021 на суму 128 781,38грн (т. 1 а.с. 95-96).
5. Щодо порушеного права
У зв'язку із несплатою ТОВ «Велесдобробут» плати за користування лісовою ділянкою в сумі 600 979,73грн та невжиттям заходів позивачем щодо стягнення відповідної заборгованості, прокурор звернувся із даним позовом до суду.
6. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які застосовано
6.1. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно ч.ч. 3-4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
За змістом ч.ч. 3,4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Водночас, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №916/1870/20, від 09.11.2021 у справі №904/7181/20).
Із матеріалів справи вбачається, що Вишгородська міськрада самостійно не звернулась із відповідним позовом до суду, підстав для її представництва та обставин на які посилається прокурор у своїй позовній заяві, не оскаржувала.
Отже, зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що прокурором дотриманий порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва позивача у даній справі.
6.2. Так, використання земель лісогосподарського призначення для культурно-оздоровчих цілей врегульовано Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЛК України та Правилами використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 №502 (далі - Правила).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно ч. 1 ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Частиною 1 ст. 16 ЛК України встановлено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 18 ЛК України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.
Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.
Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Як встановлено судом, розпорядженням Вишгородської міськради №240 від 01.06.2018 вирішено виділити ТОВ «Велесдобробут» лісову ділянку у довгострокове тимчасове користування, у зв'язку із чим між ДП «Київська ЛДНС», як постійним лісокористувачем, та відповідачем укладено відповідний Договір строком на 49 років, з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
Відповідно до п. 5.4 Правил права та обов'язки постійних або тимчасових користувачів, власників лісів визначаються ЛК України, умовами договору або лісовим квитком.
Так, п. 5 ч. 2 ст. 20 ЛК України встановлено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів (аналогічне положення щодо обов'язку відповідача міститься у п. 18 Договору).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Ураховуючи зазначене та п. 18 Договору, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний вносити плату за землю у розмірі 21 463,56грн за місяць.
6.3. У свою чергу, із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Велесдобробут» свої зобов'язання з внесення плати за використання лісових ресурсів не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за Договором у розмірі 600 979,73грн за період з 20.11.2018 по 14.04.2021.
Водночас, як встановлено судом, та зазначене не спростовано учасниками справи, відповідачем здійснено оплату відповідної заборгованості 07.04.2021 на суму 23 540,68грн (до постановлення ухвали про відкриття провадження у даній справі від 15.06.2021) та 02.08.2021 на суму 128 781,38грн (під час розгляду вказаної справи у суді). З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №916/3547/19, від 26.01.2021 у справі №910/15374/19, від 29.06.2021 у справі №907/551/17).
Ураховуючи зазначене та те, що між позивачем та відповідачем не залишилось неврегульованих питань в частині заборгованості у розмірі 128 781,38грн, яка була сплачена ТОВ «Велесдобробут» під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у цій частині.
Водночас, як зазначено вище, 07.04.2021 відповідачем на виконання умов Договору також сплачено 23 540,68грн, що свідчить про відсутність предмета спору у даній частині до дати звернення прокурора із відповідним позовом до суду (10.06.2021) та відкриття провадження у справі (15.06.2021), а отже, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Отже, заборгованість ТОВ «Велесдобробут» перед Вишгородською міськрадою станом на дату ухвалення цього рішення становить 448 657,67грн (600 979,73-128 781,38=448 657,67).
Як вказано вище, відповідач у своєму відзиві повністю визнав заборгованість за використання лісових ресурсів за Договором у розмірі 448 657,67грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, зокрема, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Ураховуючи зазначене та те, що своєчасна оплата за використання лісових ресурсів є одним з основних обов'язків ТОВ «Велесдобробут», належне виконання якого вимагається Договором та законом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 448 657,67грн.
7. Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 21, ідентифікаційний код 41035066) на користь Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 04054866) заборгованість у розмірі 448 657,67грн (чотириста сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім грн 67 коп.) з оплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
3. Провадження у справі №911/1720/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» на користь Вишгородської міської ради у розмірі 128 781,38грн з оплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів - закрити.
4. Заяву Вишгородської окружної прокуратури від 27.10.2021 № 1Г-21 (вх. №25071/21 від 29.10.2021) про зменшення розміру позовних вимог та часткову відмову від позовних вимог в частині п.1 та п.2 прохальної частини заяви - залишити без задоволення.
5. Позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» на користь Вишгородської міської ради Київської області заборгованість у розмірі 23 540,68грн з оплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів - відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 21, ідентифікаційний код 41035066) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) судовий збір у розмірі 8 661,59грн (вісім тисяч шістсот шістдесят одна грн 59 коп.).
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.12.2021.
Станом на 02.12.2021 рішення законної сили не набрало.