ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.11.2021Справа № 910/9577/21
За позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до 1. Міністерство енергетики України
2. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Запорізька обласна державна адміністрація
про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження пам'яткою архітектури та містобудування, історії шляхом визнання незаконним та скасування наказу, в частині припинення права власності та зобов'язання повернути об'єкт нерухомості, -
Суддя: Людмила ШКУРДОВА
секретар с/з Лисенко А.І.
Представники сторін:
від прокуратури - прокурор Шевченко О.В., посвідчення № 058149.
від позивача - не з'явився.
від відповідача-1 - Вольда М.А., за статутом.
від відповідача-2 - Трубаков Є.О., за дов.
від третьої особи - не з'явився.
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/9577/21 за позовом заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України до Міністерства енергетики України та Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про:
- усунення перешкоди власнику - Фонду державного майна України у користуванні та розпорядженні пам'яткою архітектури та містобудування, історії місцевого значення "Будинок першої теплоелектростанції", що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), 73, (літ. А-2, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 2004800123101 та 2004935623101 відповідно) шляхом визнання незаконним та скасування п. 1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995 № 115 "Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії "Запоріжжяобленерго", яким затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Виробничого об'єднання "Дніпроенерго", у частині невключення до п. 14 Акта вказаної пам'ятки архітектури та містобудування, історії місцевого значення "Будинок першої теплоелектростанції", яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), 73, як об'єкта, що підлягає виключенню з вартості цілісного майнового комплексу;
- припинення права приватної власності Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення "Будинок першої теплоелектростанції" - об'єкт нерухомого майна: будівля, майстерні інв. № 1.20053 - приміщення №1 в літ. А-2, загальною площею 503,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова і Горького), 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2004935623101);
- припинення права приватної власності Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення "Будинок першої теплоелектростанції" - об'єкт нерухомого майна: будівля, контролерів інв.№1.70010 - приміщення №2 в літ. А-2, загальною площею 648 кв.м, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2004800123101);
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» повернути пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції», що розташована за адресою: м. Запоріжжя вул. Поштова (Горького), 73 (літ. А-2, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053 реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 2007800123101 та 2004935623101 відповідно) державі в особі Фонду державного майна України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2021 відкрито провадження у справі №910/9577/21 за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватизація будинку у м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73 порушує вимоги норм ч.2 ст.5 Закону України«Про приватизацію майна державних підприємств» щодо заборони приватизації пам'яток історії та культури, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність для всього суспільства.
Відповідач-1 щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно відносно вказаної пам'ятки архітектури та містобудування проведено реєстраційні дії щодо державної реєстрації на праві приватної власності за ПАТ «Запоріжжяобленерго», в зв'язку з чим стверджує, що права позивача порушені не були.
Третьою особою подані пояснення по справі, в яких зазначено, що спірному об'єкту нерухомості статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення надано у 1987 році відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури». У подальшому Верховною Радою України 23.09.2008 прийнято Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», яким затверджено відповідний перелік, до якого включено «Будинок першої теплоелектростанції», що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73.
Відповідачем-2 подано відзив на позов, в якому зазначено, що спірний об'єкт був відсутній у списку пам'ятників мистецтва, історії та археології республіканського значення; в переліку об'єктів культурної спадщини національного значення які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; у Списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. В подальшому більш як через 10 років вищезазначена пам'ятка місцевого значення внесена до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації згідно з Законом України від 23.09.2008 року. Відповідач-2 вказує, що спірний об'єкт внесений до зазначеного закону помилково. Відповідач-2 стверджує, що на пам'ятку "Будинок першої теплоелектростанції" місцевого значення законодавчої заборони на приватизацію не існувало, оскільки вона не була віднесена до об'єктів національного культурного надбання, національних культурних та історичних цінностей України. До Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка місцевого значення була внесена в 2010 році на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10. Відповідачем-2 заявлено про застосування пропущення строків позовної давності, оскільки про існування спірного наказу позивачу відомо ще з 1995 року; про державну реєстрацію спірного об'єкта Запорізька обласна прокуратура могла бути обізнана ще у квітні 2006, коли було здійснено державну реєстрацію прав власності на пам'ятку місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції», що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73.
Запорізькою обласною прокуратурою подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що згідно з Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» не підлягали приватизації національні культурні та історичні цінності України, а відтак з 1992 року на спірний об'єкт законодавчо закріплена заборона на приватизацію об'єкта нерухомості. Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 14.04.1987 № 138 «Про додаткове взяття під охорону держави пам'яток архітектури і містобудування» «Будинок першої теплоелектростанції», розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова,73, взято на державний облік як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення. Питання щодо її віднесення до пам'яток республіканського значення позивачем не зазначається, тому посилання відповідача-2 на законодавство, яке регулює правовідносини щодо віднесення об'єктів культурної спадщини до пам'яток республіканського (національного) значення є необґрунтованим. Пам'ятка архітектури «Будинок першої теплоелектростанції» розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Горького (Поштова), 73 продовжує бути зареєстрована за відповідачем, чим порушено пава його законного володільця - держави в особі Фонду державного майна України на реалізацію усіх правомочностей власника та відповідне порушення триває, позов є негаторним, а тому може бути заявлений впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця.
В судовому засіданні 12.10.2021 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті.
У судовому засіданні 09.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів зад 22.12.1982 №580 «Про впорядкування Списку пам'ятників місцевого значення» будинок у м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73 взятий на державний обік (охоронний номер 1203).
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 14.04.1987 №138 «Про додаткове взяття під охорону держави пам'яток архітектури і містобудування» «Будинок першої теплоелектростанції», розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 73, взято на державний облік як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення, що підтверджується інформацією Запорізької обласної державної адміністрації від 04.02.2021 №00583/08-46.
У подальшому «Будинок першої теплоелектростанції» по вул. Горького, 73 у м.Запоріжжі наказом Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення. Зазначене підтверджується інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.02.2021 №1009/6.11.2.
Згідно з інформацію Запорізької обласної державної адміністрації від 19.03.2021 №02272/08-46 вказана пам'ятка відповідно до схематичного плану технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 06.06.2014 № 49956/81386, позначена літерою А-2, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053.
Згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно відносно вказаної пам'ятки архітектури та містобудування, історії, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Горького (Поштова), 73, літ. А-2, з інвентарними номерами 1.70010 та 1.20053, реєстраційні номери об'єкта нерухомого майна 2004800123101 та 2004935623101 відповідно, 08.01.2020 проведено реєстраційні дії щодо державної реєстрації на праві приватної власності за ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Як вбачається з відомостей, розміщених у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, відносно вказаної пам'ятки архітектури та містобудування, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул. Горького (Поштова), 73, літ. А-2, з інвентарними номерами 1.70010 та 1.20053, реєстраційні номери об'єкта нерухомого майна 2004800123101 та 2004935623101 відповідно, 08.01.2020 проведено реєстраційні дії щодо державної реєстрації на праві приватної власності за ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Президентом України прийнято Указ від 15.06.1993 .її 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», згідно з яким відносно низки державних підприємств з метою підготовки їх до приватизації має бути розпочато процес їх корпоратизації, результатом якої є перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства.
Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Запоріжжяобленерго» (наразі ПАТ «Запоріжжяобленерго») створено наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995 № 115 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання «Дніпроенерго».
Пунктом 1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995 №115 «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго» затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу виробничого енергетичного об'єднання «Дніпроенерго» та пунктом 2 засновано на базі вказаного об'єднання Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Запоріжжяобленерго».
Відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Виробничого енергетичного об'єднання «Дніпроенерго» вартість цілісного майнового комплексу складає 4484000 млн крб. До Акту складено Перелік майна, яке передано в процесі корпоратизації згідно з Указом Президента України № 210/93 від 15.06.1993 у статутний фонд ВАТ «Запоріжжяобленерго» станом на 01.06.1995.
Пунктом 14 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу визначено вилучену вартість майна на суму 843453 млн крб., у тому числі державного житлового фонду на суму 843453 млн крб.
Таким чином, розмір майна, яке не увійшло в статутний капітал ДАЕК «Запоріжжяобленерго», сформовано за рахунок об'єктів державного житлового фонду на суму 843453 млн крб.
До п. 14 Переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не включено пам'ятку архітектури «Будинок першої теплоелектростанції» за адресою: м. Запоріжжя вул. Поштова (Горького), 73, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053.
В подальшому Фондом державного майна України прийнято рішення щодо приватизації корпоратизованих об'єктів, зокрема, ДАЕК «Запоріжжяобленерго» (наказ Фонду державного майна України № 24 - ДПК від 31.10.1996).
На час розгляду даної справи приватизаційні процеси щодо ПАТ «Запоріжжяобленерго» тривають.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р затверджено перелік об'єктів великої приватизації, серед яких на також пакет акцій у статутному фонді ПАТ «Запоріжжяобленерго». Пунктом 2 розпорядження на Фонд державного майна України покладено, серед іншого, обов'язки щодо забезпечення виставлення на продаж об'єктів державної власності, включених до переліку.
Частиною першою статті 178 ЦК України передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.
Відповідно до частини другої цієї статті види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Отже, визнання об'єктів, що не можуть перебувати у користуванні, вилучені з цивільного обороту, обмежені в обороті, є умовою дотримання конституційного режиму права користування на зазначені об'єкти.
Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об'єктами визначається законодавчими актами, зокрема Конституцією України, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», іншими законами.
Відповідно до ст.1 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» в редакції на час взяття «Будинку першої теплоелектростанції» на державний облік пам'ятками історії та культури є споруди, пам'ятні місця і предмети, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.
Преамбула Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» проголошує пам'ятки історії та культури надбанням всього народу, що розкриває поняття культурних та історичних цінностей України в розумінні їх національної цінності, а також невід'ємною частиною світової культурної спадщини, внеском у розвиток світової цивілізації.
Нормами вказаного Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» усі пам'ятки історії та культури в залежності від конкретної цінності, яку вони несуть для суспільства та держави в цілому, розподілені на види: пам'ятки історії, пам'ятки археології, пам'ятки містобудування і архітектури, пам'ятки мистецтва, документальні пам'ятки.
З метою державного обліку та охорони Законом УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» усі пам'ятки історії та культури віднесені до трьох підвидів: загальносоюзного, республіканського та місцевого значення (ст.17 Закону)
Спірному об'єкту нерухомості надано статус пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення у 1987 році відповідно до Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», чинного до 2000 року (до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини»).
Після прийняття Закону України «Про охорону культурної спадщини» будинок першої теплоелектростанції на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 № 58/0/16-10 включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та йому надано статус пам'ятки архітектури та містобудування, історії.
Згідно із ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» № 2163-ХІІ від 04.03.1992, у редакції Закону, чинній на 03.07.1995, не підлягали приватизації, у тому числі, національні культурні та історичні цінності України.
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави дійти до висновку, що всі пам'ятки культурної спадщини становлять національну культурну та історичну цінність, не підлягають приватизації, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Отже, з 1992 року (часу прийняття Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств») та станом на 03.07.1995 законодавчо закріплено заборону на приватизацію об'єкта нерухомості - «Будинок першої теплоелектростанції», як національної культурної та історичної цінності України.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.
Верховною Радою України 01.02.2005 прийнято Закон України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини», яким заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток, які не підлягають приватизації (незалежно від їх виду, статусу та рівня обліку).
У подальшому на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Верховною Радою України 23.09.2008 прийнято Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», яким затверджено відповідний перелік.
Згідно з цим переліком на території Запорізької області, серед іншого, не підлягає приватизації «Будинок першої теплоелектростанції», розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Горького (Поштова), 73.
Таким чином, законодавець, закріплюючи вказану заборону, зазначив, що указана пам'ятка не може перебувати у приватній власності, а власником такого майна є лише держава або територіальна громада.
Ані комісія з корпоратизації, яка підготувала проект Акта оцінки цілісного майнового комплексу, ані Міністерство енергетики та електрифікації України, яким 13.07.1995 затверджено вказаний акт та створено на основі цього майна ДАЕК «Запоріжжяобленерго», не враховано охоронні норми ч.2 ст.5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» щодо заборони приватизації пам'яток історії та культури, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність для всього суспільства.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Віднесення спірного об'єкта нерухомості до об'єкта цивільних прав, обмеженого в обороті чи виключеного з обороту, вказує на неможливість виникнення приватного власника.
Позовну вимогу про зобов'язання повернути пам'ятку архітектури слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця майном, яке має закріплений у законодавстві статус вилученого з обороту.
Поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до об'єкту нерухомості та можливості використовувати його, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
Способами усунення таких порушень, які може вимагати законний власник є можливість оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інші правочинів, а також вимога повернути майно.
Способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Відповідно до ст.16 ЦК України способами захисту порушеного права є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Враховуючи встановлені Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» законодавчі заборони приватизації пам'яток, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування п.1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995 № 115 «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго», яким затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, в частині невключення пам'ятки архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького (Поштова), 73, до п.14 акта, яким визначено перелік об'єктів, які підлягають виключенню з вартості цілісного майнового комплексу.
Право приватної власності на пам'ятку архітектури «Будинок першої теплоелектростанції», яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73, згідно з відомостями Державного реєстру речових драв на нерухоме майно зареєстровано на праві приватної власності за ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час прийняття тішення) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових драв на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових драв на нерухоме майно», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію драв на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
З метою поновлення в повному обсязі прав держави на спірні об'єкти нерухомості, при одночасному визнанні незаконними в частині п.1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995 № 115, одночасному припиненню підлягає право приватної власності ПАТ «Запоріжжяобленерго» на них.
Права держави, як власника на реалізацію усіх правомочностей щодо вказаної пам'ятки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов'язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» повернути пам'ятку архітектури «Будинок першої теплоелектростанції», що розташована за адресою: м. Запоріжжя вул. Поштова (Горького), 73, державі в особі Фонду державного майна України.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" Case of Seryavin and others v.Ukraine (заява № 4909/04) від 10.02.2010 Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд вважає необґрунтованими твердження відповідачів, що на пам'ятку "Будинок першої теплоелектростанції" місцевого значення законодавчої заборони на приватизацію не існувало, оскільки вона не була віднесена до об'єктів національного культурного надбання, національних культурних та історичних цінностей України.
Щодо заявлення пропущення строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права.
Об'єкти нерухомості, які є предметом спору у цій справі, мають спеціальний правовий титул, оскільки за своїми характеристиками належить до об'єктів, виключених із цивільного обороту - пам'ятки історії та культури, що є національною культурною та історичною цінністю України, а відтак не могли бути приватизованими, а тому не можуть мати титульного власника. Набуття права приватної власності усупереч законодавчих заборон свідчить про порушення інтересів держави на користування та розпорядження цією пам'яткою, які наразі тривають.
Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірної пам'ятки щодо користування і розпорядження нею, може бути заявлений продовж всього часу тривання відповідного порушення.
При цьому власник майна може вимагати усунення порушення його права, у тому числі, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади, договори або інші правочини тощо та вимагаючи повернути таке майно.
Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними, оскільки пам'ятка архітектури «Будинок першої теплоелектростанції», розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького (Поштова), 73, продовжує бути зареєстрована за відповідачем-2, чим порушено права держави в особі Фонду державного майна України, як власника цього майна, відповідне порушення триває, а відтак суд приходить до висновку, що зазначений позов заявлено в межах позовної давності.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Усунути перешкоди власнику - Фонду державного майна України 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) у користуванні та розпорядженні пам'яткою архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції», що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73, (літ. А-2, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 2004800123101 та 2004935623101 відповідно) шляхом визнання незаконним та скасування п.1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 03.07.1995 №115 «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Запоріжжяобленерго», яким затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Виробничого об'єднання «Дніпроенерго», у частині невключення до п. 14 Акта вказаної пам'ятки архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), 73, як об'єкта, що підлягає виключенню з вартості цілісного майнового комплексу.
3. Припинити право приватної власності Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, Запорізька область, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції» - об'єкт нерухомого майна: будівля, майстерні інв. №1.20053 - приміщення №1 в літ.А-2, загальною площею 503,8 кв.м, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2004935623101).
4. Припинити право приватної власності Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, Запорізька область, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції» - об'єкт нерухомого майна: будівля, контролерів інв. № 1.70010 - приміщення №2 в літ.А-2, загальною площею 648 кв.м, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2004800123101).
5. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, Запорізька область, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) повернути пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення «Будинок першої теплоелектростанції», що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Поштова (Горького), 73 (літ. А-2, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 2004800123101 та 2004935623101 відповідно) державі в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).
6. Стягнути з Міністерства енергетики України (вул.Хрещатик, 30, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37552996) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул.Матросова, 29а, м.Запоріжжя, 69005) 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп - витрати по сплаті судового збору.
7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, Запорізька область, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, вул.Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005) 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Дата складення тексту рішення: 01.12.21