номер провадження справи 22/35/21
30.11.2021 Справа № 908/3111/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Лісовська О.С., ордер ЗП № 034281 від 25.05.2020
від відповідача - Оккерт Ю.О., ордер АР № 1072345 від 30.11.2021
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3111/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-Рітейл” (вул. Сергієнка Василя, буд. 1, офіс 16, м. Запоріжжя, 69097)
до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095)
про стягнення 1 582 867,89 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
26.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-Рітейл” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 179 від 25.10.2021) до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” про стягнення 1582867,89 грн. заборгованості за поставлений товар.
Позов обґрунтований ст.ст. 525, 549, 599, 610, 611, 655, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за умовами договору поставки № 97 від 15.03.2021.
29.11.2021 від позивача надійшла заява (вих. № 253 від 26.11.2021) про зменшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача 848867,89 грн., враховуючи сплату відповідачем після подачі позовної заяви частини заборгованості у загальному розмірі 734000,00 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 30.11.2021, позов визнав, просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення загального боргу за договором у розмірі 848867,89 грн. Виникнення заборгованості по договору поставки № 97 від 15.03.2021 пояснив збитковістю підприємства. Також просив розглянути питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3111/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.11.2021 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/3111/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.11.2021.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав заяву (вих. № 253 від 26.11.2021) про зменшення позовних вимог, просив прийняти її до розгляду.
Відповідач проти заяви не заперечив.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 5 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Враховуючи дотримання позивачем приписів ст. 46 ГПК України, суд прийняв до розгляду заяву позивача (вих. № 253 від 26.11.2021) про зменшення розміру позовних вимог.
Таким чином, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 848867,89 грн. заборгованості за поставлений товар.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.ч. 2, 4, 5 ст. 119 ГПК України).
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, відзив підписаний уповноваженим представником відповідача, відтак суд приймає визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
У судовому засіданні 30.11.2021, враховуючи визнання відповідачем позову, судом за результатами підготовчого провадження ухвалено рішення, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-Рітейл” (постачальник, позивач у справі) та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (покупець, відповідач у справі) укладений договір поставки № 97.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації (далі - товар), що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Найменування товару: код згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 0913 90913000-9) нафта і дистилянти (дизельне паливо по старт-карткам та талонам, м. Запоріжжя (09134200-9) (п. 1.2 договору).
Умовами п. 5.1 договору сторони визначили, що загальна вартість цього договору становить 4301100,00 грн. Сторонами підписані додатки до договору: № 1 «Специфікація», № 2 «Перелік АЗС постачальника».
У подальшому сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 15.03.2021, № 2 від 22.03.2021, № 3 від 05.05.2021, № 4 від 09.07.2021, № 5 від 20.07.2021 (з відповідними специфікаціями), якими змінювалася загальна вартість договору. Так, відповідно до додаткової угоди № 5 від 20.07.2021 сторони визначили, що загальна вартість цього договору становить 4281798,98 грн. з ПДВ.
Згідно з п.п. 4.1, 4.6, товар має бути поставлений партіями залежно від заявок покупця відповідно до умов договору з моменту його укладення до 31.12.2021. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної на товар.
Згідно з п. 5.2, оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару, що переданий згідно видаткової накладної.
Відповідно до п. 8.1, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Згідно з п. 10.1, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Із матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар: дизельне паливо на загальну суму 4281616,50 грн. на підставі видаткових накладних: № БЗГ015544 від 23.07.2021 на суму 242706,92 грн., № БЗГ0155484 від 27.07.2021 на суму 418382 грн., № БЗГ015551 від 31.07.2021 на суму 448485,73 грн., № БЗГ015886 від 04.08.2021 на суму 441708,25 грн., № БЗГ015891 від 08.08.2021 на суму 437428,80 грн., № БЗГ015894 від 12.08.2021 на суму 459406,80 грн., № БЗГ015896 від 16.08.2021 на суму 424774,80 грн., № БЗГ015911 від 20.08.2021 на суму 494305,20 грн., № БЗГ015913 від 24.08.2021 на суму 383616,00 грн., № БЗГ015919 від 28.08.2021 на суму 469796,40 грн., № БЗГ015921 від 31.08.2021 на суму 61005,60 грн. До видаткових накладних позивачем складені додатки з зазначенням АЗС, дат заправки, кількості палива та загальної суми поставки.
Відповідач, як зазначено у позовній заяві, сплатив позивачу за отриманий товар загальну суму 2698748,61 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.
Після складення позивачем позовної заяви відповідачем було перераховано позивачу за отриманий товар загальну суму 734000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 6663 від 25.10.2021 на суму 105826,04 грн., № 6664 від 25.10.2021 на суму 278173,96 грн., № 6698 від 27.10.2021 на суму 163534,29 грн., № 6699 від 27.10.2021 на суму 186465,71 грн.
Внаслідок сплати відповідачем 734000,00 грн., позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач у відзиві зазначив про визнання позову.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки товару.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 97 від 15.03.2021 склала суму 848867,89 грн., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Враховуючи наведене, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки відзив, в якому викладено заяву про визнання позовних вимог, поданий відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 6366,50 грн. судового збору. Судовий збір у сумі 6366,50 грн. повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду.
Враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, за наявності відповідного клопотання позивача, судовий збір у сумі 11010,00 грн. буде повернуто позивачу з державного бюджету ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту “Запоріжелектротранс” (вул. Шкільна, буд. 2, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 03328379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-Рітейл” (вул. Сергієнка Василя, буд. 1, офіс 16, м. Запоріжжя, 69097, код ЄДРПОУ 41224168) 848867 (вісімсот сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 89 коп. основного боргу, 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 50 коп. судового збору.
Постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗОГ-Рітейл” з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 6366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 50 коп., сплаченого при поданні позову.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 02 грудня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко