61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
01.12.2021 Справа № 905/1739/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карро Транс» про стягнення штрафу у розмірі 183 925,00 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карро Транс» про стягнення штрафу у розмірі 183 925,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні №60247079, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у розмірі 183 925,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1739/21 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 27.10.2021 року.
27.10.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.10.2021 відкладено розгляд справи на 01.12.2021 року.
В судове засідання 01.12.2021 позивач не з'явився.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Карро Транс» було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвал суду від 04.10.2021 та 27.10.2021 на електронну адресу останнього «carrotrans@ukr.net», яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з огляду на зупинення розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №33-р від 30.09.2021, у зв'язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, з 01.10.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду, що підтверджується витягами з журналу обліку вихідної електронної пошти №04-19/4810 та 04-19/6255.
Окрім того, господарським судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем (телефонограма №1448855 від 08.11.2021), проте представник відмовився прийняти телефонограму по справі.
Також, ухвали суду від 04.10.2021 та 27.10.2021 були опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, відповідач не був обмежений у доступі до інформації про дату і час проведення судових засідань, і відповідно мав змогу надати суду відзив на позовну заяву або клопотання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України з обґрунтованими поясненнями причин неможливості бути присутнім у судових засіданнях. Тобто відповідач мав змогу ознайомитися зі змістом ухвал самостійно, навіть якщо ухвалу в паперовому вигляді ним не було отримано.
За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
В травні 2021 року за залізничною накладною №35376193 на станцію Сартана Донецької залізниці зі станції Персенківка Львівської залізниці в залізничних вагонах був відправлений вантаж: лом чорних металів, відправником якого зазначено ТОВ «Карро Транс».
При оформленні вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником, що підтверджується графою 24 перевізного документу, відповідачем вказано масу вантажу у вагоні №60247079 - 59300 кг.
У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.3 гл.14 Додатка 3 до СМГС. Нанесено маркування вапном по усій довжині вагону. Застосовані засоби кріплення, а саме: металеві листи накриття товщиною 4-6 мм різних розмірів та ув'язки дротом діаметром 6 мм.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статтею 52 Статуту залізниць України визначені випадки, коли на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
30.04.2021 року під час прибуття вагону №60247079 з вантажем на проміжну станцію Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми №1707Т від 30.04.2021 та №788 від 01.05.2021 вказаної станції було здійснено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у спірному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим був складений комерційний акт №450003/377 від 01.05.2021, відповідно до якого за результатами зважування на справних 150-тонних тензометричних вагах Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці (держповірка 30.09.2020) виявилось: вага брутто - 81400 кг., тара за документом - 21050 кг., вага нетто - 60350 кг., що більше ваги вказаної в документі на 1050 кг.
У вказаному комерційному акті також зазначено, що навантаження на рівні бортів, вкрито листами, марковано вапном. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люка закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Начальник вантажного двору за штатним розписом відсутній.
За змістом "Розділу Д" комерційного акту контрольне зважування вантажу проводилося начальником станції Швець А.О., приймальником поїздів Кококшинською В.М., АРВ Плітченко І.П.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Так, на станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акту №450003/377/307 від 01.05.2021 про те, що при переважуванні вантажу різниця проти цього акту не виявлена.
Вказані у комерційному акті результати зважування підтверджуються випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах від 13.01.2021 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.
Згідно наявного в матеріалах справи технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців; державна повірка здійснювалась 30.09.2020, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку.
Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі п'ятикратної провізної плати за спірний вантаж у розмірі 183 925,00 грн.
Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч.1 ст.77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт повинні підписати три працівники залізниці. Однак, зазначена норма не виключає можливості залучення до складення комерційного акту й інших працівників залізниці.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 01.06.2018р. у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018р. у справі №910/11397/17.
Як було зазначено вище, комерційний акт №450003/58 від 26.02.2021 підписали: начальник станції Швець А.О., приймальник поїздів Кококшинською В.М., АРВ Плітченко І.П.
Суд відзначає, що начальник станції має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.
У підтвердження повноважень приймальника поїздів Кококшинської В.М. та АРВ Плітченко І.П., позивачем надані суду копії:
- наказу №9 від 12.01.2021 «Щодо призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти», яким уповноважено в тому числі приймальника поїздів Кококшинську В.М. на підписання від імені залізниці комерційних актів;
- робочої інструкції агента з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П. від 15.03.2019 згідно з п.п. 2.15. якої вказана особа уповноважена, зокрема, складати актові матеріали по застосуванню ст.122 Статуту залізниць України.
Таким чином, наявний в матеріалах справи комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказам на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі, вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Суд також відзначає, що наявним в матеріалах справи актом підтверджується відсутність слідів доступу до вантажу, відсутність поглиблень у спірному вагоні, порушення маркування та будь-яких слідів доступу до вантажу під час слідування вагону, а навпаки захисне маркування відповідає тому, що зазначено в накладній. Викладені обставини дають підстави вважати що саме відправник неправильно зазначив масу вантажу у спірній накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Враховуючи, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №60247079 складала 36 785,00 грн, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 183 925,00 грн. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.
Враховуючи викладене, оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карро Транс» про стягнення штрафу у розмірі 183 925,00 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карро Транс» (87506, Донецька обл, м.Маріуполь, бульвар Шевченка, буд.234/147, кв.78; код ЄДРПОУ 43463108) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108; код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 183 925,00 грн, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2758,88 грн.
Повний текст рішення складено та підписано 01.12.2021 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов