вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7637/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20, ідентифікаційний код 00196204)
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787)
про стягнення 781 794,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 6 264,96 грн. пені
Представники:
Від позивача: Кофанова Н.В., ордер, адвокат
Від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Український графіт" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №5/08 від 25.08.2021 про стягнення з заборгованості на загальну суму 788 058,96 грн., з яких:
- 781 794,00 грн. заборгованість за поставлений товар;
- 6 264,96 грн. пеня за період з 16.07.2021 по 23.08.2021.
Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 11 820,88 грн. та витрати пов'язані з правничої допомогою адвоката (орієнтовно 3 000,00 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №214/13/107В/804/2110047/15 від 31.03.2021 про закупівлю товару в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий по видатковій накладній №1/2104060 від 15.04.2021 та товарно-транспортній накладній на суму 781 794,00 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2021 було відкрито провадження у справі №904/7637/21 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи на 27.09.2021 о 11:30 год.
До суду 23.09.2021 надійшов відзив Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з тим, зазначає що позивачем здійснено безпідставне нарахування пені у сумі 6 264,96 грн. оскільки, в укладеному між сторонами договорі не було визначено розмір пені за прострочення оплати, а лише зазначено посилання, що пеня нараховуються в порядку ст. 231 Господарського кодексу України.
Підготовче засідання 27.09.2021 відкладено на 01.11.2021 о 11:00 год.
До суду 05.10.2021 надійшла відповідь позивач на відзив, в якій заперечує щодо обставин викладених відповідачем, оскільки в підтвердження таких обставин, відповідачем не подано жодних доказів.
До суду 12.10.2021 надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи докази на підтвердження розміру судових витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою адвоката та покладення судові витрат на відповідача, а саме витрати по сплаті судового збору у сумі 11 820,88 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 3 000,00 грн.
На електрону пошту суду 01.11.2021 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку із находженням адвоката Левченко І.А. на лікарняному.
Ухвалою суду від 11.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 29.11.2021 о 10:30год.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 29.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Між Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, покупець) 31.03.2021 укладено договір про закупівлю товару №214/13/107В (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до п. 1.2. договору постачальник зобов'язується поставити Абразивні вироби, код ДК 021:2015 - 1481 (електроди графітовані) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1 яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації № 1, становить 650 000,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 130 000,00 грн. Загальна сума становить 780 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
Згідно з розділом 4 договору товар, який поставляється відповідно до договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України. Покупець здійснює оплату товару по факту його поставки протягом 60-ти банківських днів.
Згідно з п. 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями в період квітень - грудень 2021 року. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов'язковим).
Поставка товару здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP, склад покупця:
- вул. Першотравнева, 2д, м. Жовті Води, Дніпропетровська область;
- вул. Заводська, 3б, м. Жовті Води, Дніпропетровська область (п.5.2 договору).
При поставці партії товару постачальник надає сертифікат виробника; рахунок фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи (п.5.3 договору).
Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п.5.4 договору).
Відповідно до п.12.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 15.04.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 781 794,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1/2104060 від 15.04.2021 та товарно-транспортною накладною №15/04 від 15.04.2021.
Відповідач за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 781 794,00 грн.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати, відповідність за порушення умов договору.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
На час розгляду справи доказів погашення заборгованості у сумі 781 794,00 грн. суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 7.4. договору сторони визначили, що за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі, передбачено ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони в договорі встановили інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) процентів річних від простроченої суми.
На підставі зазначеного пункту договору, позивач вимагає стягнення пені у сумі 6 264,96грн. за період з 16.07.2021 по 23.08.2021.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки законом у даному випадку не передбачено розмір пені, застосуванню підлягають санкції, передбачені договором.
Як вище встановлено судом, в договорі сторони не встановили конкретний розмір пені. Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування її позивачем у розмірі облікової ставки Національного банку України є неправомірним, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Такий висновок суду підтверджуються висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі N 904/4156/18, а саме у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 781 794,00 грн. основна заборгованість, в решті позову слід відмовити.
У складі судових витрат позивач у позовній заяві вказує, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.
В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору №804/2080373/16 про надання адвокатської допомоги від 17.07.2020; додаткової угоди №14 від 16.08.2021; акту від 07.10.2021 прийняття виконаних робіт по договору про надання адвокатської допомоги №804/2080373/16 від 17.07.2020, в якому міститься детальний опис виконаних робіт.
Також, в матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП002650 від 14.07.2020 адвокатом Кофановою Наталією Василівною.
Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті про прийняття виконаних робіт, а саме:
- проведений аналіз документів, що стосуються спору (обсяг часу - 1 година);
- підготовлений та складений по суті спору позов до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" вих. № 5/08 від 25.08.2021 (обсяг часу - 1 година);
- підготовлений повний пакет документів, необхідних для звернення з позовом до господарського суду (додаток до позову на 40 аркушах), підготовлений та направлений відповідачу примірник позову з додатками (обсяг часу - 1 година);
- підготовлено та складено процесуальні документи у справі № 904/7637/21, в т.ч., відповідь вих. №9/09 від 30.09.2021 на відзив Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на позов у справі № 904/7637/21, клопотання вих. №3/10 від 07.10.2021 (обсяг часу - 1 година);
- здійснено представництво інтересів клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області при розгляді справи № 904/7637/21.
При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу розмірі 3 000,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 11 726,91 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Український графіт" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 781 794,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 6 264,96 грн. пені задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Приватного акціонерного товариства "Український графіт" (69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20, ідентифікаційний код 00196204) 781 794,00 грн. заборгованості за поставлений товар, судовий збір у сумі 11 726,91 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.,
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 02.12.2021.
Суддя Е.М. Бондарєв