29.11.2021 м. Дніпро Справа № 904/8219/15
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Болдирева Родіона Миколайовича
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року (суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/8219/15
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до Фізичної особи-підприємця Болдирева Родіона Миколайовича
про стягнення 82 087,64 грн. за кредитним договором
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у справі № 904/8219/15:
- позов задоволено;
- стягнуто з Фізичної особи-підприємця Болдирева Родіона Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800 (код 143 605 70) 27 000,00 грн. - боргу за кредитом; 24 979,65 грн. - боргу з процентів за користування кредитом; 24 518,99 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 5 589,00 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом; 1 827,00 грн. - судового збору.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа - підприємець Болдирев Родіон Миколайович, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у справі № 904/8219/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
Відповідно до п. 13) розділу ХІ Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 93 ГПК України (в редакції, що діяла до набрання чинності новим Кодексом) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у даній справі подана згідно із штампом відділення поштового зв'язку про прийняття апеляційної скарги 12.11.2021р., тобто із значним пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження (понад 6 років).
Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, згідно якого він зазначає, що жодних процесуальних рішень по справі він не отримував, тобто про судовий розгляд справи не був повідомлений належним чином, а з повним текстом оскаржуваного рішення у даній справі ознайомився лише після ознайомлення його повноважного представника з матеріалами справи 02.11.2021р., тому просить визнати причину пропуску строку апеляційного оскарження поважною, враховуючи подання апеляційної скарги в межах встановленого ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строку з дня ознайомлення з рішенням суду, у зв'язку з чим він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
При розгляді даного клопотання, апеляційний суд враховує, що імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У цій нормі врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.
Тому, суд апеляційної інстанції, розглянувши подане клопотання на встановлення поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець Болдирев Родіон Миколайович повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення процесуальних рішень у справі за його зареєстрованим місцезнаходженням згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які поверталися на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Таким чином, несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру та свідчить про небажання відповідача отримувати поштову кореспонденцію.
Відтак, з огляду на доводи апелянта, наведені у клопотанні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку не є у розумінні статті 261 ГПК України обставинами, які надавали б йому право на звернення із апеляційною скаргою на судове рішення зі спливом 1 року з дня складання повного тексту рішення.
Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у справі № 904/8219/15 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 13.10.2015р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52201575), а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.
Апеляційний суд, також враховує, що гідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Таким чином, враховуючи подання скаржником апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у справі № 904/8219/15 після спливу зазначеного строку, відсутність випадків, передбачених п.п. 1,2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відмовити Фізичній особі - підприємцю Болдиреву Родіону Миколайовичу у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись стст. 234, 235, ч. 2 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Відмовити Фізичній особі - підприємцю Болдиреву Родіону Миколайовичу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у справі № 904/8219/15.
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Болдирева Родіона Миколайовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року у справі № 904/8219/15 повернути заявникові.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № б/н від 11.11.2021р. та додані до неї документи на 12 арк., у т.ч. квитанція № 9548 від 11.11.2021р. про сплату судового збору у сумі 2 740,50 грн., конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз