02.12.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5639/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року (суддя Бондарєв Е.М.) у справі № 904/5639/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237)
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905)
про стягнення 152 452,08 грн. плати за користування вагонами та 6 763,08 грн. збору за зберігання
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) 152 452,08 грн. плати за користування вагонами, 6 763,20 грн. збору за зберігання вантажів та 2 388,23 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам відповідача про відсутність його вини у затримці вагонів. Зазначає, що позивачем не доведений факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів. Апелянт зазначає, що позивачем не підтверджений факт вручення відповідачу повідомлення про затримку вагонів.
Апелянт зазначає, що саме з книги повідомлень можливо встановити, чи повідомлявся відповідач про прибуття на його адресу спірних вагонів, встановити час затримки вагонів з вини відповідача, однак позивачем не надано витягів із книги повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів.
За доводами апелянта, єдиним належним доказом затримки вагонів з його вини є накази про затримку вагонів, підписані уповноваженою особою залізниці, однак доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по станціям Кривий Ріг - Західний, Чортомлик, Апостолове до позову не надано.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021р. поновлено Приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на доведення ним належними та допустимими доказами скупчення вагонів, з вини відповідача, у зв'язку із несвоєчасним забиранням їх на станції призначення на свою під'їзну залізничну колію, що згідно з Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами та контейнерами, Правилами складання актів, нормами Тарифного керівництва № 1, відповідно до умов Договору, на підставі актів про затримку, актів загальної форми станції затримки, які є підставою для матеріальної відповідальності, актів загальної форми станції призначення, які в сукупності з іншими документальними доказами доводять вину відповідача в затримці вагонів, згідно наказів про затримку, з урахуванням витягів з Книг повідомлень ф.ГУ-2, є підставою для нарахування та стягнення з відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника структурного підрозділу "Служба комерційної роботи та маркетингу" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" №ПР/М-20240/НЮдч.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2.
Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу НІ, на продовженні колії №2 біля вхідного сигналу НІІ.
Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленням, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форма ГУ-2.
Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).
Згідно з умовами пункту 10 договору середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 годин.
Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
У січні 2021 року за залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станцій призначення Кривий Ріг-Західний, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами: №8 від 05.01.2021, №24 від 06.01.2021 та на станції Інгулець, на станції Чортомлик №14 від 05.01.2021, №19 від 06.01.2021 та на станції Інгулець, на станції Апостолове №29 від 06.01.2021.
За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Чортомлик, Апостолове в порядку передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №34 від 05.01.2021, №36 від 05.01.2021, №37 від 05.01.2021, №38 від 05.01.2021, №41 від 06.01.2021, №43 від 06.01.2021, №46 від 06.01.2021, №49 від 06.01.2021, №50 від 06.01.2021, №53 від 06.01.2021, №55 від 07.01.2021, №57 від 07.01.2021, №59 від 07.01.2021, №62 від 07.01.2021, №64 від 07.01.2021, №66 від 07.01.2021, №68 від 08.01.2021, №69 від 07.01.2021, №73 від 08.01.2021, №75 від 08.01.2021, №76 від 08.01.2021, №77 від 08.01.2021, №79 від 08.01.2021 акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів.
Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
В матеріалах справи наявні акти загальної форми, складені на станції Інгулець за весь час затримки вагонів, а саме:
Відповідно до актів загальної форми № 40 від 06.01.2021 та № 43 від 06.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 06.01.2021 - 6:40 год до 06.01.2021 - 10:50 год, тобто протягом 4 год 10 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 44 від 06.01.2021 та № 53 від 06.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 06.01.2021 - 12:15 год до 06.01.2021 -18:25 год. тобто протягом б год 10 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 58 від 07.01.2021 та № 62 від 07.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 07.01.2021 - 12:20 год до 07.01.2021 - 15:50 год, тобто протягом 3 год 30 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 60 від 07.01.2021 та № 64 від 07.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 07.01.2021 - 13:15 год до 07.01.2021 - 18:00 год, тобто протягом 4 год 45 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 61 від 07.01.2021 та № 66 від 07.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 07.01.2021 - 13:55 год до 07.01.2021 - 19:10 год, тобто протягом 5 год 15 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 70 від 07.01.2021 та № 73 від 08.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 07.01.2021 - 23:10 год до 08.01.2021 - 3:40 год, тобто протягом 4 год З0 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 71 від 07.01.2021 та № 76 від 08.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 07.01.2021 - 23:35 год до 08.01.2021 - 11:00 год, тобто протягом 11 год 25 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 78 від 08.01.2021 та № 82 від 08.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 08.01.2021 - 13:30 год до 08.01.2021 - 22:20 год, тобто протягом 8 год 50 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 84 від 09.01.2021 та № 93 від 09.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 09.01.2021 -0:45 год до 09.01.2021 - 11:30 год, тобто протягом 10 год 45 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 104 від 10.01.2021 та № 114 від 10.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 10.01.2021 -5:35 год до 10.01.2021 - 15:50 год, тобто протягом 10 год 15 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 122 від 10.01.2021 та № 131 від 11.01.2021 період простою вагонів з вини відповідача тривав з 10.01.2021 - 23:40 год до 11.01.2021 -10:50 год, тобто протягом 11 год 10 хв.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Однак, прибулі на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23, копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Акти загальної форми підписані Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" із запереченнями (непогодження з актами) із зазначенням того, що вагони пред'явлені в порушення договору, відповідно до якого вагони здаються на під'їзну колію ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в тій кількості, в якій прибули. Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожняка через відсутність вільних колій, так як внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзному шляху простоюють прийняті до перевезення маршрути.
В подальшому, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 09019034, 09019035, 09019037, 09019038, 09019039, 09019040, 11019058, 11019059, 11019060, 12019061, на загальну суму 152 452,08 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 № 15019003 на загальну суму 6 763,20 грн.
Відомості плати форми ГУ-46, а також накопичувальна картка відповідач підписав із запереченнями та непогодженням з нарахованою платою за користування вагонами та збором за зберігання вантажу із зазначенням того, що вагони пред'явлені в порушення договору, відповідно до якого вагони здаються на під'їзну колію ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в тій кількості, в якій прибули. Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожняка через відсутність вільних колій, так як внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзному шляху простоюють прийняті до перевезення маршрути.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" посилається на відмову Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити 152 452,08 грн. плати за користування вагонами та 6 763,20 грн. збору за зберігання вантажу, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 152 452,08 грн. плати за користування вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №№ 09019034, 09019035, 09019037, 09019038, 09019039, 09019040, 11019058, 11019059, 11019060, 12019061, та 6 763,20 грн. збору за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 № 15019003.
Відповідно до частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних порожніх вагонів встановлений пунктом 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356.
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами і контейнерами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно з Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 09019034, 09019035, 09019037, 09019038, 09019039, 09019040, 11019058, 11019059, 11019060, 12019061 у сумі 152 452,08 грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 № 15019003 у сумі 6 763,20 грн.
Місцевим господарським судом здійснено перевірку виконаного позивачем розрахунку та встановлено його правильність.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи доводиться факт затримки вагонів з вини відповідача, визнав правомірним та обґрунтованим нарахування плати за користування вагонами на суму 152 452,08 грн. та 6 763,20 грн. збору за зберігання вантажу, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на відсутність його вини у затримці вагонів. Вказує, що позивачем не доведений факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджується, що за фактом затримки станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Чортомлик, Апостолове в порядку передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: №34 від 05.01.2021, №36 від 05.01.2021, №37 від 05.01.2021, №38 від 05.01.2021, №41 від 06.01.2021, №43 від 06.01.2021, №46 від 06.01.2021, №49 від 06.01.2021, №50 від 06.01.2021, №53 від 06.01.2021, №55 від 07.01.2021, №57 від 07.01.2021, №59 від 07.01.2021, №62 від 07.01.2021, №64 від 07.01.2021, №66 від 07.01.2021, №68 від 08.01.2021, №69 від 07.01.2021, №73 від 08.01.2021, №75 від 08.01.2021, №76 від 08.01.2021, №77 від 08.01.2021, №79 від 08.01.2021 акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
В матеріалах справи наявні повідомлення про затримку вагонів №№ 7, 11, 1, 3, 1, які підписані відповідачем із зауваженням, та копії витягів із книг повідомлень, що спростовує доводи апелянта про недоведеність факту повідомлення його про затримку спірних вагонів та ненадання витягу із книги повідомлень.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що єдиним належним доказом затримки вагонів з його вини є накази про затримку вагонів, підписані уповноваженою особою залізниці, однак доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по таким станціям до позову не надані.
Відповідно до п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
Порядок затримки поїздів на підходах до станції призначення визначений в Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровський залізниці від 08.02.2011 №75/Н, затвердженої начальником залізниці.
Відповідно до п.3 даної Інструкції, на підставі одержаної інформації та наявності кількості вагонів на підходах до станції призначення дирекцією залізничних перевезень видається наказ про затримку вагонів з вини вантажовласника за формою, наведеною в додатку №4 пункту 9 Правил користування вагонами.
Наказ про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласників на підходах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці - начальником дирекції залізничних перевезень. У випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції залізничних перевезень та у неробочий час обов'язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладаються на заступників начальників дирекцій залізничних перевезень, начальників відділів перевезень дирекцій, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекцій установлюється начальниками дирекцій залізничних перевезень.
Накази про затримку спірних вагонів підписані посадовими особами залізниці, що свідчить про оформлення належним чином затриманих поїздів на підходах до станції призначення. Матеріалами справи також підтверджується, що у зв'язку з тим, що вагони, які прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, на станції призначення Інгулець були складені акти загальної форми ГУ-23, в яких відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами зазначений початок (у годинах та хвилинах) та закінчення затримки вагонів та їх номери, а тому наявні в матеріалах справи акти загальної форми є належними доказами на підтвердження початку та закінчення затримки вагонів відповідача. Про затримку спірних вагонів, в силу вимог п. 10 Р.ІІІ Правил, відповідач був належним чином повідомлений, про що в повідомленнях є відповідна відмітка та підпис прийомоздавальника ПрАТ «Інгулецький ГЗК».
З огляду на викладене, доводи апелянта з приводу неналежності спірних наказів та відсутності підстав для затримки вагонів не відповідають фактичним обставинам справи та наведеним вище нормативним положенням, а тому суд апеляційної інстанції визнає їх безпідставними, оскільки відсутність повноважень на вчинення таких дій в особи, яка підписала наказ, апелянтом не доведена.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обгрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, яке відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 29.07.2021р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 582,35 грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2021 року у справі № 904/5639/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз