вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" грудня 2021 р. Справа№ 910/3535/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Сітайло Л.Г.
без виклику представників сторін
розглянувши апеляційну скаргу Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України на рішення Господарського суду міста Києва(суддя - Борисенко І.І.) від 30.06.2021 у справі № 910/3535/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світодар»
до Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України
про зобов'язання здійснити перерахунок,-
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Світодар" з позовом до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України про зобов'язання здійснити перерахунок розміру орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України від 24.05.2019, з 21.05.2020 до 03.03.2021, та встановити її у розмірі 50% від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору.
Позов мотивований тим, що 24.05.2019 між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 754, 4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5. У зв'язку з неможливістю використання об'єкту оренди через запроваджені Урядом обмеження та заборони, спричинені коронавірусом, позивач звертався до відповідача з проханням зменшити орендну плату, проте відповідач повідомив про відсутність підстав для зменшення розміру орендної плати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2021 позов задоволено повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 на території України карантин, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» орендна плата за використання нежитлових приміщень за договором від 24.05.2019 згідно положень п. 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України підлягає зменшенню до 50% від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору з 21.05.2020 до 03.03.2021, у зв'язку із чим дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов суперечливих висновків, оскільки вказав, що з огляду на те, що позивач використовує приміщення під розміщення офісу, то він має право на отримання знижки в розмірі 50% орендної плати, тоді як в подальшому судом встановлено, що нежитлові приміщення передані позивачу з метою здійснення у них медичної практики.
Судом не враховано, а відповідачем не заперечувалось, що відповідачем не звершено ремонтні роботи для приведення об'єкта оренди для використання з метою здійснення медичної практики.
Крім того, поза увагою суду залишилось те, що Постанова Кабінету Міністрів від 15.07.2020 № 611 набрала чинності 17.07.2020, тож її дія на період з 21.05.2020 по 17.07.2020 не поширювалась.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито апеляційне провадження та роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2021 справу № 910/3535/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 прийнято апеляційну скаргу Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України на рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/3535/21 до провадження у визначеному складі суддів.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд скарги судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411635522305, проте за змістом ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.05.2019 між Державною установою "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України (відповідач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світодар" (позивач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І.А та зареєстрованого в реєстрі за № 686, умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 754,4 м2, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина І-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 м2 та частина ІІ-го поверху будівлі, загальною площею 378,1 м2, що складають 23/100) частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою В, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 року та знаходиться на балансі орендодавця.
Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно додатків № 4 та № 5 пункту ІІ договору оренди):
- медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 372, 5 кв.м.;
- офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 70,8 кв.м.;
- іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 311,1 кв.м.
Згідно п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення договору, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2019 року) - 123 983,28 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.
Відповідно до п. 3.3. договору експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно.
За умовами п. 5.1.10 договору орендар зобов'язаний забезпечувати доступ в приміщення працівників орендодавця для необхідного огляду та перевірки використання орендованого приміщення у відповідності до умов цього договору.
Цей договір укладений строком на десять років та діє з 24.05.2019 по 22.05.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 10.1. договору).
24.05.2019 Державною установою "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світодар" (орендар) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 754,4 кв.м., які розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина І-го поверху будівлі, загальною площею 376,3 кв.м. та частина ІІ-го поверху будівлі, загальною площею 378, 1 кв.м. (інвентарний номер згідно витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 на усій території України карантин.
Вказаною постановою заборонено до 22.05.2020 роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім: торговельного (у тому числі в магазинах, що розташовані у торговельно-розважальних центрах) і побутового обслуговування населення за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, перебування у приміщенні не більше одного відвідувача на 10 кв. метрів торговельної площі, а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв'язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп'ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур'єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16 червня 2020 року № 692-IX, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг. Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов'язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на суб'єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".
Відповідно до примітки до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід'ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.
Згідно із п. 1 даної постанови, ставка орендної плати, передбачена відповідним додатком до постанови, повинна бути застосована на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» встановлено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, зокрема і для орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень.
Згідно до ч. 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
10.12.2020 позивачем було отримано від відповідача лист № 2.1-08/476, з якого вбачається, що відповідач вказує на наявність заборгованості станом на 01.11.2020 за користування нежилими приміщеннями за договором оренди від 24.05.2019.
Листом від 25.01.2021 № 25/01 позивач звернувся до відповідача, в якому з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", просив відповідача зменшити розмір орендної плати за договором від 24.05.2019 в розмірі 50%, починаючи з 12.03.2020 і до закінчення дії карантину.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв'язку з запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 на території України, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» орендна плата за використання нежитлових приміщень за договором від 24.05.2019 згідно положень п. 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України підлягає зменшенню до 50% від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору з 21.05.2020 до 03.03.2021, у зв'язку із чим дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди (найму), за яким, відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто, господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
З урахуванням того, що орендоване майно є державною власністю, до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об'єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами.
Не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати протягом строку його дії, крім випадків, визначених законодавством, з урахуванням вимог, передбачених Порядком передачі майна в оренду (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Підстави для зміни договору визначені ст. 651 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», внесення змін до договору оренди здійснюється з урахуванням установлених цією статтею та Порядком передачі майна в оренду обмежень за згодою сторін до закінчення строку його дії, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.
За змістом вказаних вище положень зміна орендної плати допускається лише за згодою сторін. При цьому, п. 127 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 № 483, визначено перелік виключних випадків у яких допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії.
Також вказаним пунктом визначено, що у разі наявності таких обставин зменшення орендної плати або тимчасове звільнення орендаря від сплати орендної плати здійснюється за рішенням орендодавця на підставі заяви орендаря, до якої додані документи, що підтверджують існування відповідних обставин, або на підставі рішення суду.
Таким чином, передумовою зменшення орендної плати або тимчасового звільнення орендаря від сплати орендної плати має бути рішення орендаря, що в подальшому має бути оформлене у вигляді відповідних змін до договору.
Вбачається, що сторонами не було погоджено вказаних змін, а позивач, звертаючись до відповідача із відповідної заявою, не подав доказів невикористання майна у період карантину.
При цьому, позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання здійснити перерахунок розміру орендної плати.
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "ефективний засіб правого захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції передбачено право на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Судова колегія зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Колегія суддів виходить з того, що для зменшення орендної плати або тимчасового звільнення орендаря від її сплати мають бути погоджені відповідні зміни до договору, при цьому якщо орендодавець ухиляється від прийняття відповідного рішення і внесення змін, такий спір може бути переданий на вирішення суду.
Вимога позивача про здійснення перерахунку розміру орендної плати у разі її задоволення не призведе до поновлення порушеного права позивача, а таке рішення не може бути виконане у примусовому порядку, з огляду на відсутність механізму виконання.
При цьому, у разі пред'явлення орендодавцем вимоги до орендаря про стягнення заборгованості в судовому порядку, орендар не позбавлений права заперечувати проти таких на підставах, визначених в законі.
Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
При цьому обрання позивачем неналежного способу захисту становить самостійну підставу для відмови у позові (аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 у справі № 916/1415/199 (провадження №12-80гс20, пункт 6.21) від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52).
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а позовні вимоги - такими, що не підлягають, задоволенню з огляду на неправильно обраний позивачем спосіб захисту. З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Здійснити у справі новий розподіл судових витрат.
Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України віднести на позивача.
Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Задовольнити апеляційну скаргу Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 у справі № 910/3535/21.
3. Прийняти у справі нове рішення.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Світодар" у задоволенні позову до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" про зобов'язання здійснити перерахунок розміру орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого майна та встановити її у розмірі 50% від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар" (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 24, ідентифікаційний код 39055680) на користь Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5, ідентифікаційний код 02011893) 3405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верхового Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.Г. Сітайло