вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" грудня 2021 р. Справа№ 927/622/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 (повний текст рішення складено 27.07.2021)
у справі № 927/622/21 (суддя Федоренко Ю.В.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП"
про стягнення 2 819 252,20 грн., -
У 2021 році Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНТ" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" про стягнення 2 819 252,20 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач порушуючи умови договору не здійснив повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 року позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" на користь "КАНТ" 2 319 252,20 грн. боргу та 42 288,78 грн. судового збору. Провадження в в частині стягнення 500 000 грн. боргу закрито.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару на суму 4 519 252, 20 грн., в той же час доказів повної оплати відповідачем не подано. Окрім цього, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості за договором після порушення провадження у справі, місцевий господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення 500 000, 00 грн. боргу, що сплачена відповідачем платіжним дорученням № 1699 від 25.06.2021 року.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та не відповідністю приписам ст.ст. 169, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема скаржник вважає, що місцевим господарським судом, враховуючи наявність строків для продовження підготовчого засідання, відсутність відповідача у судовому засіданні, а також не можливості в першому судовому підготовчому засіданні розглянути всі питання, визначені ч. 2, ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, в порушення вимог процесуального кодексу не відкладено розгляд справи та закрито підготовче провадження, чим позбавлено відповідача надати будь-які інші докази, письмові пояснення по суті справи. Також скаржник зазначає, що позивачем не доведено виконання всіх умов договору, які стали підставою для проведення повного розрахунку з боку відповідача, тобто не доведено факту настання всіх умов, передбачених договором для проведення розрахунку, а тому позовна заява подана передчасно.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 63 433 грн. 17 коп. та подання до суду доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі.
07.09.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказами направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 року, витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/622/21.
Також, 13.09.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, засобами електронного зв'язку о 17:00 (вх..№ 09.1-13/24135/21), від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" надійшло клопотання про відкликання апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" про відкликання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 року залишено без задоволення.
16.09.2021 року до Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали справи №927/622/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 року розгляд справи призначено на 27.10.2021 року.
07.10.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судове засідання, призначене на 27.10.2021 року не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному з 26.10.2021 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 року розгляд справи призначено на 01.12.2021 року.
30.11.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження.
В судовому засіданні 01.12.2021 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, заперечував проти клопотання про закриття провадження та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.
Щодо клопотання про закриття провадження у справ колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач у даному клопотання посилається на п. 2, ч. 1, ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а саме, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Також, до клопотання про закриття провадження відповідача долучає платіжне доручення №2544 від 13.09.2021 року про сплату 2 319 252, 20 грн. (призначення платежу: оплата за матеріали згідно договору №7 від 01.08.2020 р.) та платіжне доручення №2545 від 13.09.2021 року про сплату 42 288, 78 грн. (призначення платежу: судовий збір згідно рішення від 27.07.2021 року по справі №927/622/21).
В той же час, рішення у даній справі прийнято 27.07.2021 року, апеляційну скаргу відповідачем подано 25.08.2021 року (штамп вхідної кореспонденції до суду), а апеляційне провадження відкрито 13.09.2021 року.
Тобто, відповідач помилково вважає, що в даному випадку відсутній предмет спору, оскільки на момент внесення рішення у даній справі предмет спору існував.
Також, колегія суддів звертає увагу на ст. 264 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Тобто чинним процесуальним законодавством чітко визначено три підстави для закриття апеляційного провадження, які в даному випадку відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КАНТ (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС ЛАЙН ГРУП, (далі-покупець) було укладено договір про поставку товару №7, далі Договір (а.с. 9-13).
Згідно п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця окремими партіями, згідно з заявками (усними або письмовими) а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні товари: асфальтобетонні суміші всіх типів та марок (надалі іменується - товар).
Відповідно до п. 3.1. договору ціна товару є договірною і становить:
-асфальтобетонна суміш тип Б 1850,00 грн за одну тонну з урахуванням ПДВ;
-асфальтобетонна суміш тип В 2300,00 грн за одну тонну з урахуванням ПДВ;
Вартість може змінюватися при зміні вартості енергоносіїв, ПММ, законодавства, інших узгоджених сторонами чинників. Зміна вартості оформлюється Додатковою Угодою.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) поставленого за цим Договором товару), сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції та узгодженої сторонами на неї ціни.
Згідно з п. 4.1. договору розрахунки за придбаний товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку продавця за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору.
Відповідно до п. 4.2. договору рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, TTH та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, може бути виписана зведена податкова накладна покупцю відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України. У разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати).
Сторони свідчать, що покупець здійснює оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу на 40 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, з моменту отримання від продавця документів, зазначених в п. 4,1., п. 4.2. цього Договору. (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 5.2. договору після передачі товару та виконання обов'язку з його продажу уповноважена покупцем особа підписує видаткові накладні на товар та передає їх продавцю.
Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 4.2. Договору.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що датою передачі товару від постачальника покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю, матеріально - відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами та виконання постачальником умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено відповідачу товар за Договором на загальну суму 4 519 252, 20 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, а саме: №47 від 19.08.2020 року на загальну суму 24 050,05 грн.; №48 від 20.08.2020 року на загальну суму 22 570,04 грн.; №49 від 21.08.2020 року на загальну суму 22 570, 04 грн.; №50 від 22.08.2020 року на загальну суму 92 966, 16 грн.; №51 від 26.08.2020 року на загальну суму 124 890, 22 грн.; №52 від 27.08.2020 року на загальну суму 240 488, 42 грн; №53 від 29.08.2020 року на загальну суму 177 100, 31 грн.; №54 від 31.08.2020 року на загальну суму 177 100, 31 грн.; №58 від 01.09.2020 року на загальну суму 169 650, 31 грн.; №59 від 02.09.2020 року на загальну суму 135 700, 24 грн.; №60 від 03.09.2020 року на загальну суму 122 130, 22 грн.; №61 від 04.09.2020 року на загальну суму 84 180, 14 грн.; №67 від 05.09.2020 року на загальну суму 65 090, 11 грн.; №68 від 07.09.2020 року на загальну суму 89 240, 16 грн.; №69 від 08.09.2020 року на загальну суму 119 830, 21 грн.; №70 від 09.09.2020 року на загальну суму 154 100, 27 грн.; №71 від 10.09.2020 року на загальну суму 328 300, 64 грн.; №72 від 11.09.2020 року на загальну суму 276 634, 51 грн.; №73 від 12.09.2020 року на загальну суму 67 390, 12 грн.; №74 від 14.09.2020 року на загальну суму 134 320, 24 грн.; №75 від 15.09.2020 року на загальну суму 183 656, 34 грн.; №78 від 16.09.2020 року на загальну суму 124 335, 24 грн.; №79 від 17.09.2020 року на загальну суму 189 215, 35 грн.; №80 від 18.09.2020 року на загальну суму 116 935, 22 грн.; №81 від 21.09.2020 року на загальну суму 276 527, 51 грн.; №82 від 22.09.2020 року на загальну суму 317 985, 59 грн.; №84 від 23.09.2020 року на загальну суму 239 415, 42 грн.; №86 від 24.09.2020 року на загальну суму 203 575, 37 грн.; №88 від 28.09.2020 року на загальну суму 123 035, 22 грн.; накладна №93 від 06.10.2020 року на загальну суму 79 120, 14 грн.; №121 від 21.12.2020 року на загальну суму 18 611, 04 грн.; № 122 від 22.12.2020 року на загальну суму 18 537, 04 грн. (а.с. 15-46).
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено оплату товару за Договором частково, а саме згідно платіжного доручення №3805 від 30.12.2020 року у розмірі 1 000 000, 00 грн. (а.с. 47). Перерахування вказаних коштів відповідачем підтверджується також випискою по рахунку позивача в банку АТ «Райффайзен Банк Аваль», яка сформована 19.03.2021 року (а.с. 48).
Крім того в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період серпень 2020 року по вересень 2020 року відповідно до якого заборгованості відповідача перед позивачем становить 4 402 983, 98 грн. (а.с. 49).
Колегія суддів також зазначає, що в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період 2020 року відповідно до якого заборгованості відповідача перед позивачем становить 3 519 252, 20 грн. (а.с. 50-51).
Позивач в свою чергу, надіслав претензію №20 від 29.03.2021 року на адресу відповідача в якій просив погасити заборгованість. (а.с. 54-56). Докази відправки даної претензії наявні в матеріалах справи. (а.с. 57-58).
В подальшому відповідачем було частково погашено заборгованість за Договором в розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1001 від 27.04.2021 року та 200 000, 00 грн. згідно копії платіжного доручення № 1258 від 18.05.2021 року (а.с. 52-53).
Отже, спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, а саме всупереч умовам договору на думку позивача, відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, що стало підставою для звернення з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 2 819 252, 20 грн.
За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вже було встановлено вище, матеріали справи докази поставки позивачем товару на загальну суму 4 519 252, 20 грн., а саме видаткові накладні №47 від 19.08.2020 року на загальну суму 24 050,05 грн.; №48 від 20.08.2020 року на загальну суму 22 570,04 грн.; №49 від 21.08.2020 року на загальну суму 22 570, 04 грн.; №50 від 22.08.2020 року на загальну суму 92 966, 16 грн.; №51 від 26.08.2020 року на загальну суму 124 890, 22 грн.; №52 від 27.08.2020 року на загальну суму 240 488, 42 грн; №53 від 29.08.2020 року на загальну суму 177 100, 31 грн.; №54 від 31.08.2020 року на загальну суму 177 100, 31 грн.; №58 від 01.09.2020 року на загальну суму 169 650, 31 грн.; №59 від 02.09.2020 року на загальну суму 135 700, 24 грн.; №60 від 03.09.2020 року на загальну суму 122 130, 22 грн.; №61 від 04.09.2020 року на загальну суму 84 180, 14 грн.; №67 від 05.09.2020 року на загальну суму 65 090, 11 грн.; №68 від 07.09.2020 року на загальну суму 89 240, 16 грн.; №69 від 08.09.2020 року на загальну суму 119 830, 21 грн.; №70 від 09.09.2020 року на загальну суму 154 100, 27 грн.; №71 від 10.09.2020 року на загальну суму 328 300, 64 грн.; №72 від 11.09.2020 року на загальну суму 276 634, 51 грн.; №73 від 12.09.2020 року на загальну суму 67 390, 12 грн.; №74 від 14.09.2020 року на загальну суму 134 320, 24 грн.; №75 від 15.09.2020 року на загальну суму 183 656, 34 грн.; №78 від 16.09.2020 року на загальну суму 124 335, 24 грн.; №79 від 17.09.2020 року на загальну суму 189 215, 35 грн.; №80 від 18.09.2020 року на загальну суму 116 935, 22 грн.; №81 від 21.09.2020 року на загальну суму 276 527, 51 грн.; №82 від 22.09.2020 року на загальну суму 317 985, 59 грн.; №84 від 23.09.2020 року на загальну суму 239 415, 42 грн.; №86 від 24.09.2020 року на загальну суму 203 575, 37 грн.; №88 від 28.09.2020 року на загальну суму 123 035, 22 грн.; накладна №93 від 06.10.2020 року на загальну суму 79 120, 14 грн.; №121 від 21.12.2020 року на загальну суму 18 611, 04 грн.; № 122 від 22.12.2020 року на загальну суму 18 537, 04 грн. (а.с. 15-46).
Відповідно до п. 5.2. договору після передачі товару та виконання обов'язку з його продажу уповноважена покупцем особа підписує видаткові накладні на товар та передає їх продавцю.
Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 4.2. Договору.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що датою передачі товару від постачальника покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю, матеріально - відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами та виконання постачальником умов договору.
Зазначені накладні підсипані сторонами та скріплені печатками сторін без зауважень.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання в частині поставки товару в повному обсязі, а відповідач прийняв вказану поставку без заперечень, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що строк оплати не настав у відповідності до п. 4.1. та п. 4.3. договору оскільки позивач не надав повного пакету документів під час передачі товару, а саме документів передбачених п. 4.2. договору, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач підсипав видаткові накладні без жодних зауважень та заперечень, а також в подальшому підсипавши акти звірки взаємних розрахунків підтвердив прийняття поставки товару.
Пунктом 4.3. договору встановлено, що сторони свідчать, що покупець здійснює оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу на 40 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, з моменту отримання від продавця документів, зазначених в п. 4,1., п. 4.2. цього Договору.
Скаржник вважає, що умовами договору сторони встановили, що розрахунки проводяться після отримання від продавця документів, зазначених в п. 4.1. та п. 4.2. цього договору, а саме: рахунку, всіх документів, що підтверджують належну якість, зареєстрованої податкової накладної.
Колегія суддів зазначає, що неподання позивачем вищезазначених документів не звільняє відповідача від виконання зобов'язань, оскільки це не є за своєю правовою природою відкладальної умовою (ст. 212 ЦК України) та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які необхідно перерахувати грошові кошти в якості оплати за отриманий товар, тобто носить інформативний характер. На це звернув увагу Верховний Суд в постанові від 29.04.2020 року у справі №915/641/19.\При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору передбачено, в разі не подання позивачем зазначених у п. 4.1., п. 4.2. та п. 4.3. документів, позивач (постачальник) зобов'язується відшкодувати спричинені відповідачу (покупцю) збитки (витрати), а ніяк не відстрочення строку оплати отриманого товару, як то зазначає відповідач.
В той же час, матеріали справи місять лише докази часткової оплати відповідачем, а саме платіжні доручення №3805 від 30.12.2020 року на суму 1 000 000, 00 грн. (а.с. 47), №1001 від 27.04.2021 року на суму 500 000, 00 грн. та № 1258 від 18.05.2021 року на суму 200 000, 00 грн. (а.с. 52-53).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що на момент подання даного позову, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 4 519 252, 20 грн., однак відповідач здійснив оплату лише в частині, а саме на суму 1 700 000, 00 грн., з чого виходить на момент звернення з даним позовом підтверджена заборгованість відповідача становила 2 819 252, 20 грн. (4 519 252, 20 - 1 700 000, 00 грн.), строк оплати якої на момент подання позову настав з врахуванням п. 4.3. договору.
Втім, вже після відкриття провадження у даній справі в суді першої інстанції, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 500 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1699 від 25.06.2021 року. (а.с. 78).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості за договором після порушення провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення 500 000, 00 грн. боргу, підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, а позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 319 252, 20 грн. (2 819 252, 20 грн. - 500 000, 00 грн. сплачених відповідачем після відкриття провадження у справі) є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо доводів скаржника стосовно закриття підготовчого провадження в першому судовому засіданні, чим позбавлено відповідача надати будь-які інші докази, письмові пояснення по суті справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2, ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.06.2021 року відповідач отримав 18.06.2021 року. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 70).
В подальшому, 26.07.2021 року відповідач подав клопотання про врахування часткової ним оплати боргу, в якому він вказав про наявну можливість і в подальшому погашати заборгованість (по суті визнання боргу) просив відкласти розгляд справи з метою мирного позасудового врегулювання спору без зазначення поважних причин неявки в судове засідання тощо. (а.с. 77).
Отже, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань в суді першої інстанції, а також не вказав поважні та обґрунтовані причини неявки в судове засідання, місцевий господарський суд законно та обґрунтовано провів підготовче засідання без участі представника відповідача.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що вказуючи на порушення його прав щодо обмеження у поданні додаткових доказів, відповідач в апеляційній скарзі не вказує будь-яких нових обставин, які були відомі суду першої інстанції під час оголошення оскаржуваного рішення.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Чернігівської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН ГРУП" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 року у справі №927/622/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 року у справі № 927/622/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/622/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.12.2021 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко