ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1273/14
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників сторін:
від Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» - не з'явився,
від ФОП Федоренко Д. О. - не з'явився,
від ФОП Федоренко Н. П. - не з'явився,
від Южненської міської ради Одеської області - не з'явився,
від ВДВС - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Прасолової Аліни Сергіївни
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 року (головуючий суддя Погребна К.Ф., суддів Волков Р.В., Д'яченко Т.Г.) про розгляд скарги Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» на дії (бездіяльність) державного виконавця (ВП№47886766)
за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава»
до: 1. Фізичної особи-підприємця Федоренко Дмитра Олеговича
2. Фізичної особи-підприємця Федоренко Наталії Петрівни
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Южненська міська рада Одеської області
2. Обслуговуючий кооператив «Южненський міський ринок»
про усунення перешкод у користуванні майном та земельною ділянкою, -
В серпні 2021 року ВКПФ «Вячеслава» (далі - Фірма) звернулась до Господарського суду Одеської області із скаргою на дії (бездіяльність) відділу ДВС, в якій просила скасувати постанову державного виконавця 02.08.2021 про закінчення виконавчого провадження №47886766 з примусового виконання виконавчого листа №916/1273/14 виданого господарським судом.
Скарга обґрунтована тим, що 26.09.2017 державним виконавцем Южненського міського відділу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Після оскарження вказаної постанови, виконавче провадження було відновлене 14.02.2018. З цього часу, державним виконавцем винесено лише постанови про закриття провадження та про скасування таких постанов, а також про відкладення виконавчих дій.
Скаржник оскаржив тривалу бездіяльність державного виконавця до суду. Ухвалою Господарського суду Одеської суду від 19.07.2021 визнано протиправною тривалу бездіяльність державного виконавця з виконання наказу у вказаному виконавчому провадженні. 06.08.2021 ВКПФ «Вячеслава» отримала Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 02.08.2021, з якої вбачається, що виконавче провадження закінчено у зв'язку з повним виконанням рішення боржником. Вказана постанова мотивована тим, що державним виконавцем встановлено, що перешкоди у користуванні належної ВКПФ «Вячеслава» земельною ділянкою усунуто, Лоток №2 відсутній. Проте, скаржник зазначає, що вказані обставини є відверто неправдивими, а інформація недостовірною. Торгівельне місце боржника фізично як існувало усі ці роки, так і продовжує існувати наразі, навіть надає прибуток через передання його в оренду. Жодних дій по його знесенню, демонтажу та приведення земельної ділянки у попередній стан не виживалось ані боржником, ані державним виконавцем.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 скаргу ВКПФ «Вячеслава» задоволено.
Ухвала мотивована тим, що винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав відсутності саме лотку, без фактичного відновлення прав скаржника в його праві, є свідченням надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
Господарський суд констатував той факт, що
- орган ДВС прийняв оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, не вживши всіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішення, не забезпечивши в повному обсязі неупереджене, ефективне та своєчасне його виконання
- та державним виконавцем було порушено приписи п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийнято відповідну постанову без повного виконання рішення суду, яке фактично полягає у відновленні порушеного права скаржника користуватись відповідною земельною ділянкою.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ВДВС звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем в рамках зазначеного провадження було проведено всі обов'язкові виконавчі дії, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Приймаючи оскаржувану ухвалу, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що у виконавчому документі, який перебував на примусовому виконанні у відділі ДВС чітко визначено усунути перешкоди у користуванні належною ВКПФ «Вячеслава» земельною ділянкою шляхом демонтажу лотку №2 за її власний рахунок. Жодних підстав та повноважень для зміни способу виконання рішення , а саме шляхом знесення або демонтажу павільонів державний виконавець не має, оскільки у зазначеному документі мова йде про демонтаж лотку. Лоток, який знаходиться за вказаною адресою був демонтований, а отже, державним виконавцем фактично виконано вимоги виконавчого документа.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Представники учасників справи в судове засідання 01.12.2021 не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомили та правами, наданими ст. ст. 42, 46 ГПК України, не скористались.
Проте, така неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, явка представників сторін, судом не визнавалась обов'язковою, а матеріали оскарження ухвали дають можливість розглянути скаргу по суті.
Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що всі сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015, рішенням господарського суду Одеської області від 25.03.2015 залишено без змін, яким позовні вимоги ВКПФ «Вячеслава» задоволено.
03.06.2015 на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Одеської області видано відповідний наказ, яким зобов'язано ФОП Федоренко Н.П. усунути перешкоди у користуванні належною ВКПФ «Вячеслава» земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Хіміків, 27 в м. Южне Одеської області, шляхом демонтажу лотку № 2 за її власний рахунок.
Постановою заступника начальника Відділу ДВС від 30.06.2016 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 03.06.2015 було закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», а зазначений вище наказ - повернуто до господарського суду Одеської області.
09.03.2017 року Постановою Одеського апеляційного господарського суду було скасовано Постанову ВДВС від 30.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження.
Постановою від 09.08.2017 Южненський міський відділ ДВС відновив виконавче провадження, а постановою від 26.09.2017 виконавче провадження було знову закінчено на підставі п.13 ч. 1 ст. 30, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв'язку з неповерненням Южненському міському відділу ДВС оригіналу наказу Господарського суду Одеської області по цій справі після поновлення виконавчого провадження.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 скасована постанова ВДВС від 26.09.2017 про закінчення виконавчого провадження.
Постановою від 14.02.2018 Южненський міський відділ ДВС відновив виконавче провадження.
Господарським судом встановлено, що відповідне виконавче провадження перебуває на виконанні державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Прасолової А.С.
В липні 2021 року державним виконавцем при здійснені виконавчих дій було складено акт державного виконавця, з якого вбачається, що виходом державного виконавця за адресою: вул. Хіміків, 27 в м. Южне, Одеської області, встановлено, що перешкод в користування належною ВКПФ «Вячеслава» земельною ділянкою, відсутнє, Лоток №2 відсутній. Відповідний акт було складено і підписано в присутності боржника - Федоренко Н.П. та понятого - Онищенко М.В.
В подальшому, 02.08.2021 на підставі відповідного Акту, державним виконавцем Прасоловою А.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ч.1 п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Під час прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем було порушено приписи п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме прийнято відповідну постанову без повного виконання рішення суду, яке фактично полягає у відновленні порушеного права скаржника користуватись відповідною земельною ділянкою.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга ВКПВ «Вячеслава» на дії ВДВС підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем не застосовано та не вжито всіх можливих заходів, для повного та своєчасного виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.06.2015 у виконавчому провадженні №47886766.
Щодо доводів апеляційної скарги, що наказом суду зобов'язано боржника звільнити земельну ділянку, шляхом демонтажу лотка, а на відповідній земельній ділянці розташований не лоток, а павільйон, перешкоди у користування відповідною земельною ділянкою відсутні, судова колегія зазначає наступне.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси (ст. 18 ГПК України).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
Звертаючись з відповідним позовом до суду ВКПФ «Вячеслава» просив суд зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні належної позивачу земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом негайного демонтажу лотків №3 ( Федоренко Д.О. ) №2 ( Федоренко Н.П. ) за їх власний рахунок. Зазначені вимоги ВКПВ «Вячеслава» були спрямовані на захист її права користування земельною ділянкою.
Суд приймаючи рішення у даній справі встановив факт порушення прав ВКПВ «Вячеслава» та зобов'язав відповідачів усунути відповідні порушення, які в кінцевому результаті полягають у відновленні можливості ВКПВ «Вячеслава» користуватись належною їй земельною ділянкою.
На думку суду, винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підстав відсутності саме лотку, без фактичного відновлення прав скаржника в його праві, є свідченням надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
Судова колегія погоджується, з висновком суду першої інстанції, що орган ДВС прийняв оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, не вживши всіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішення, не забезпечивши в повному обсязі неупереджене, ефективне та своєчасне його виконання. При цьому, судова колегія враховує, що рішення суду набрало законної сили ще 03.06.2015 році, проте до цього часу не виконано, майже 6 років триває його виконання.
Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція), право доступу до суду, що гарантується статтею 6 §1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція "захисту прав судом" не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6 §1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення Європейського суду від 15.10.2009).
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269-271, 275, 276, 281-284 ГПК України,
колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.09.2021 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.12.2021.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Разюк Г.П.
Савицький Я.Ф.