ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1610/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Сілаєва В.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача - Смоляк О.А., ордер;
від відповідача - Багдасарова Г.М., ордер;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Сідкорн»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021, ухвалене суддею Давченко Т.М. у м. Миколаїв (повний текст складено 28.09.2021)
у справі №915/1610/20
за позовом: Приватного підприємства фірми «Сідкорн»
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кравченко Ігоря Володимировича
про: стягнення грошових коштів у сумі 376 843 грн, -
У грудні 2020 року Приватне підприємство фірма «Сідкорн» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кравченко Ігоря Володимировича про стягнення з відповідача на користь позивача: 376 843,00 грн матеріальної шкоди, що становлять вартість відновлення пошкодженого приміщення, витрати понесені на сплату судового збору, та витрати понесені на професійну правничу допомогу.
Позов мотивовано тим, що внаслідок дій відповідача по самовільному врізанню труби, а також розміщенням зайвих предметів та металобрухту, відбулось підтоплення фундаменту адміністративної будівлі «А-3», що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 157, просадки її частини з наявністю глибоких тріщин та деформації підлоги в підвальній частині. Вказані дії завдали майнової шкоди, яка складає вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів згідно з експертним дослідженням №125-009 від 27.07.2020 у розмірі 376 843,00 грн.
22.02.2021 та 05.03.2021 від представника відповідача надійшли клопотання про продовження строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву з додатками.
19.03.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, якою останній просив суд: задовольнити вимоги позовної заяви у повному обсязі; залишити відзив без розгляду та розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами у справі.
Так позивачем зазначено у відповіді на відзив, що:
відзив судом першої інстанції повинен бути залишений без розгляду та розгляд справи повинен здійснюватися за наявними в матеріалами у справі, відповідно до правил ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такий відзив подано після закінчення процесуального строку, то на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України;
експертне дослідження №125-009 від 27.02.2020 є належним доказом, адже положення ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути застосовані до експертного дослідження, адже до відкриття провадження у справі сторони ще не є учасниками справи, а відповідно до п. 4.23 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (в ред. від 31.01.2020, яка діяла на момент складання експертного дослідження) висновок експертного дослідження складається за структурою і змістом висновку експерта, за такими винятками: у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку. До вказаної Інструкції внесено зміни наказом Мінюсту №243/5 від 20.01.2021 та виключено вказані вище винятки. У свою чергу надане експертне дослідження містить дані про наявність затоплення підвального приміщення позивача, зафіксовано врізку, зафіксовано матеріальну шкоду та встановлено причинно-наслідковий зв'язок і надано розрахунок вартості ремонтних робіт;
акт обстеження приміщення позивача належний доказ, адже в ньому не міститься сторонньої інформації що не стосується предмету позову. Також до складу тимчасової комісії була запрошена стороння особа директор ЦСП «Вимпел», що свідчить про неупередженість вказаного акту. Разом з тим фіксування затоплення та пошкодження майна не потребує наявності додаткової екпертності, а є невідкладним заходом по зверненню до судового експерта;
не санкціоноване здійснення врізки каналізаційної ПВХ труби відповідачем підтверджується листом №27/36 від 05.01.2021, яким Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» повідомило позивача, що технічні умови Кравченко І.В. у нього не замовлялись, що є порушенням п. п. 4.1, 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008;
строк позовної давності у даній справі не пропущено, оскільки про виявлення локалізації місця витоку каналізаційних відходів та особу, яка порушила права позивача стало відомо лише у 2020 році після проведення обстеження тимчасовою комісією та судовим експертом;
докази додані відповідачем до відзиву мають залишитися без розгляду, оскільки зводяться до того, що він володіє приміщенням за адресою вул. Чигрина, 157/1.
02.04.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, якими останній просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити та зазначив, що:
ним надано обґрунтоване клопотання про продовження строку на подання відзиву, оскільки в ньому зазначено про неможливість вчасно знайти адвоката через температуру, а з огляду на епідеміологічну ситуацію щодо COVID вжив заходи щодо обмеження у спілкуванні;
експертне дослідження, в силу правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 №522/1029/18 мало бути подібним до висновку експерта;
відповідач не вчиняв жодних дій спрямованих на самовільну врізку до каналізаційної мережі кер d-150 мм, будь-яких технічних замовлень щодо проектування вводу каналізаційної мережі, переобладнання мереж водопостачання та водовідведення з боку відповідача ніколи не вчинялось;
до даної справи має застосовуватися загальний строк позовної давності, адже про виявленні пошкодження його майна відомо ще з листопада 2017 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про поновлення строку на подання відзиву.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 у задоволенні позову Приватного підприємства фірми «Сідкорн» відмовлено повністю.
Означене судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем за допомогою належних та допустимих доказів обставин понесення ним внаслідок протиправної поведінки відповідача збитків у визначеній сумі. Зокрема, судом зазначено, що позивачем на надано доказів на підтвердження того, що: самовільне врізання здійснене саме відповідачем; саме відповідач є власником або балансоутримувачем спірної каналізаційної труби, так само як і доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю відповідача та шкодою завданою позивачу. При цьому, судом відхилено як належні докази:
акт обстеження приміщення від 21.01.2020, який складено без запрошення відповідача до участі у такому обстеженні, як особи, на права та обов'язки якої могли у подальшому вплинути результати огляду (як на співвласника будівлі), або його представників. Крім того, відсутні докази наявності у працівників позивача спеціальних знань у будівельно-технічній галузі, що могло б свідчити про здатність указаних осіб об'єктивно встановити зв'язок між затіканням каналізаційних вод, розмиттям підлоги та вибоїнами в стяжці, між збільшенням затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення «Апд» кімнату 1-3 через тріщину внаслідок спускання каналізаційних вод по пластиковій зрубі ПВХ;
експертне дослідження №125-009 від 27.02.2020 через його невідповідність вимогам чинного законодавства.
Крім того місцевим судом зазначено, в експертному дослідженні вартість ремонтних робіт визначена по усуненню дефектів в частині адміністративної будівлі, які виникли в результаті часткової просадки будівлі, а не в результаті самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу.
Не погодившись з означеним судовим рішенням, Приватне підприємство фірма «Сідкорн» звернулось з апеляційною скаргою в якій просило: скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 у справі №915/1610/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі; стягнути з фізичної особи-підприємця Кравченко Ігоря Володимировича на користь Приватного підприємства фірми «Сідкорн» витрати понесені на сплату судового збору та витрати понесені на професійну правничу допомогу; розгляд справи здійснювати за участі представника позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що вказане рішення суду є необґрунтованим, адже суд в порушення положень процесуального законодавства не взяв до уваги докази надані позивачем, неправильно встановив обставини, що мають значення для справи та не в повному обсязі.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що:
своїм листом від 14.01.2020 запрошував відповідача направити свого представника для огляду приміщення і те, що спочатку вказаний лист було надано суду самим відповідачем разом з подачею відзиву на позовну заяву і він був отриманий представником відповідача - Клобудська Н.В.;
акт обстеження від 21.01.2020, який не містить сторонньої інформації, яка не стосується предмету спору та фіксує факти (фактичні твердження), а саме: факти затікання каналізаційних вод, факт змокріння стін та підлоги і факт їх псування;
експертне дослідження №125-009 від 27.02.2020 відповідало вимогам законодавства на момент його складення і лише після 20.01.2021 на експертні дослідження почали розповсюджувати вимоги, як для проведення експертиз без будь-яких винятків, в тому числі з урахуванням наявності застереження про кримінальну відповідальність судового експерта;
у судовому засіданні 28.07.2021 судовий експерт Лесків С.А. пояснила причинного-наслідковий зв'язок між підтопленням, що спричинило часткову руйнацію фундаменту та просадку будівлі, яка спровокувала виникнення тріщин на поверхні стін;
відповідач не спростував свою власність на пластикову ПВХ трубу, навпаки визнав у судовому засіданні свою власність, проте заперечував проти того факту, що труба врізана не санкціоновано і що саме вона спричинила підтоплення. Відповідач не заявляв, що пластикова каналізаційна ПВХ труба встановлена третіми особами неправомірно поза межами його волі та підлягає демонтажу, не надав жодних доказів того, що його каналізація прокладена через іншу трубу, а не чавуну трубу позивача, не надав суду першої інстанції жодних доказів того, що ним розроблялась технічна документація на приєднання своєї труби.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.10.2021 для розгляду справи визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021: витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/1610/20; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства фірми «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 у справі №915/1610/20 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.
23.10.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №915/1610/20 від Господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2021: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства фірми «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 у справі №915/1610/20; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 09.11.2021 та роз'яснено про їх право в строк до 09.11.2021 подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду.
09.11.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд: апеляційну скаргу адвоката Смоляк О.А., подану в інтересах Приватного підприємства фірми «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області №915/1610/20 від 22.09.2021 - залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін через його законність та обґрунтованість, та ухвалення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Крім того, на думку відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано та вмотивовано зазначив у рішенні, що акт тимчасової комісії про обстеження приміщення від 21.01.2020 та експертне дослідження №125-009 від 27.02.2020 не відповідають вимогам діючого законодавства в розумінні положень ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 справу №915/1610/20 призначено до розгляду на 22.11.2021 о 14:30 год.
15.11.2021 від представника Приватного підприємства фірми «Сідкорн» адвоката Смоляк Олени Анатолівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якій остання просить суд надати можливість представнику позивача адвокату Смоляк Олені Анатоліївні взяти участь у судовому засіданні по справі №915/1610/20 призначеному на 22.11.2021 о 14:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua, де представник позивача зареєстрований з використанням електронного підпису, а у разі неможливості задоволення судом вимог цієї заяви, визнати неявку представника у судове засідання поважною та відкласти підготовче засідання на іншу дату.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2021: заяву представника Приватного підприємства фірми «Сідкорн» адвоката Смоляк Олени Анатолівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено: судове засідання 22.11.2021 о 14:30 год. провести в режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду; надати можливість представнику Приватного підприємства фірми «Сідкорн» адвокату Смоляк Олені Анатоліївні взяти участь у судовому засіданні 22.11.2021 о 14:30 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Представники сторін в судове засідання з'явились, надали усні пояснення, підтримали зміст доводів та заперечень, які викладені письмово.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи та вимоги апеляційних скарг та відзиву на них, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, фактичні обставини справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2006 у справі №11/107/06 затверджено мирову угоду від 21.04.2006 (Т.1, а.с.13-14), укладену між Приватним підприємством фірмою «Сідкорн» та Відкритим акціонерним товариством «Облсортнасіннєовоч», згідно якої останнім передано першому, серед іншого, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чигрина, буд. 157, які складаються з нежитлових приміщень адмінбудівлі з магазином у підвалі, на першому, другому, третьому поверхах / з №1-1 по №1-57/ в літ. А-3 загальною площею 1049,5 кв. м.; нежитлових приміщень гаражів з котельнею / з №1-1 по №1-13/в літ. Б загальною площею 245,4 кв. м. бідвлі прохідної літ. Г загальною площею 11,7 кв. м. та споруд: частка 1/1, які належать ВАТ «Облсортнасіннєовоч» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ 015817 від 15.04.2005.
22.10.2012 Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на громадський будинок нежитлові приміщення по вул. Чигрина №157, м. Миколаїв інвентаризаційна справа №23673, реєстровий №980 кн.8, власник Приватне підприємство фірма «Сідкорн» (Т.1, а.с.15-18). Згідно з схематичним планом до вказаного технічного паспорту на земельній ділянці площею 2447 розташовані будівлі яким присвоєно адреси №157 та №157/1 по вул. Чигрина, м. Миколаїв, Миколаївська обл, з яких 920 займають будівлі №157/1. Відповідно до експлікації приміщень до плану поверхів будівлі №157 літер «А-3» - «Адміністративна будівля з магазином і кафе», вул. Чигрина, м. Миколаїв загальна її площа складається з трьох поверхів та підвалу, а загальна площа становить 1191,0 кв. м.
08.11.2017 Приватне підприємство фірма «Сідкорн» надіслало Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» претензію №1 (Т.1, а.с.19), якою просило останнє вжити заходів щодо запобігання затопленню каналізаційними відходами підвального приміщення адміністративної будівлі за адресою вул. Погранична, 157 м. Миколаїв.
13.11.2017 комісією Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» складено акт (Т.1, а.с.20) за результатами обстеження каналізаційної мережі за адресою вул. Погранична, 157 та встановлено, що каналізаційна мережа кер d-150 за вказаною адресою не знаходиться на балансі Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», на момент підтоплення підвального приміщення закупорка була на каналізаційних мережах балансоутримувача, в першому колодязі виявлено врізку d-100 мм липневої каналізації, поворотний колодязь потребує чистки від сміття, каналізаційний колектор по вул. Погранична працює в звичному режимі.
20.11.2017 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» листом №2252/36 (Т.1, а.с.21) надало відповідь Приватному підприємству фірмі «Сідкорн» на претензію, якою повідомило останнього про те, що каналізаційна мережа кер d-150 не знаходиться на балансі комунального підприємства, а обслуговується балансоутримувачем. 09.11.2017 комунальним підприємством усунено закупорку на дворовій каналізаційній мережі за адресою вул. Погранична, 157. Каналізаційний колектор по вул. Погранична працює в звичному режимі.
Листом без номеру та дати (Т.1, а.с. 171), отриманим 14.01.2020 Клобудська Н.В., Приватне підприємство «Сідкорн» повідомляло фізичну особу-підприємця Кравченко І.В. про можливість надіслати представника останнього для огляду напівпідвального приміщення в будівлі за адресою вул. Погранична, 157, яка постійно руйнується внаслідок підтоплення каналізаційних відходів та сплатити рахунок по компенсації витрат на утримання каналізаційної мережі.
Наказом №1 від 16.01.2020 (Т.1, а.с.22) Приватним підприємством фірмою «Сідкорн» створено тимчасову комісію з обстеження підвального приміщення літ. «Апд», що є частиною адміністративної будівлі «А-3», розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична 157.
21.01.2020 тимчасовою комісією Приватного підприємства фірми «Сідкор» складено акт обстеження приміщення (Т.1, а.с.23) літ. «Апд», що є частиною адміністративної будівлі «А-3», розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична 157 та встановлено наступне:
- пошкодження стін та підлоги;
- місце затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення: на стику стіни (з зовнішньої сторони підвального приміщення) ближче до вікна №1 (згідно з поверховим планом) та підлоги є тріщина з якої витікають каналізаційні води;
- неприємний запах каналізації;
- врізку пластикової ПВХ труби (під самий фундамент) (в чавунну каналізаційну трубу з зовнішньої сторони стіни кімнати 1-3 (з вулиці на території ФОП Кравченка І.В.), прямо навпроти місця витікання каналізаційних вод. Пластикова ПВХ труба знаходиться на території ФОП Кравченко І.В. та належить йому;
- під час спускання (проходження по трубі) каналізаційних вод по пластиковій трубі ПВХ спостерігається збільшення затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення «Апд» в кімнату 1-3 через тріщину описану вище.
Також вказаним актом визначено звернутися до компетентної експертної установи з метою виявлення технічного стану напівпідвального приміщення та адмінбудівлі в цілому, а також визначення вартості ремонтних робіт для усунення недоліків такого підтоплення.
22.01.2020 Приватне підприємство фірма «Сідкорн» надіслало Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» лист №1 (Т.1, а.с.25), в якому просило останнє перевірити законність приєднання до каналізаційної мережі кер d-150 мм за адресою вул. Погранична, 157 ФОП Кравченко - адреса вул. Погранична, 157/1, у зв'язку з тим, що це приєднання є неузгодженим, каналізаційна мережа знаходиться на території позивача, та після врізання постійно відбувається затоплення напівпідвального приміщення та руйнування фундаменту адмінбудувлі.
27.02.2020, за заявою Приватного підприємства «Сідкорн» №1, судовим експертом Лесків С.А. підготовлене експертне дослідження №125-009 щодо частини адміністративної будівлі літ. «А-3» по вул. Пограничній, 157 в м. Миколаєві (Т.1, а.с.28-40), яким встановлено низку пошкоджень вказаної будівлі, а саме: тріщини по всій площі підвальних стін та по цегляній кладці, в цементній стяжці та в місці примикання підлоги до стін, відпадання штукатурки, наявності темних плям, сирості, цвілі. За результатами експертного дослідження, експертом надано наступні висновки:
- вказані пошкодження адміністративної будівлі літ. «А-3» та підвальних приміщень літ. «Апд» по вул. Пограничній, 157 в м. Миколаєві, утворилися в результаті самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу, яка розташована в задній фасадній частині будівлі безпосередньо під фундаментом, чим порушили цілісність каналізаційного трубопроводу, в результаті чого спостерігається проникання каналізаційних вод в приміщення підвалу та під фундамент будівлі, що привело до просадки частини будівлі з наявністю глибоких тріщин та деформації підлоги підвальної частини, що є порушенням вимог ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
- вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів в частині адміністративної будівлі №157 по вул. Пограничній в м. Миколаєві, які виникли в результаті часткової просадки будівлі складає 376 843,00 грн. Докладний перелік будівельних матеріалів і робіт, і їх вартість викладені в кошторисній документації з розрахунками, що є невід'ємною частиною висновку експерта (додано до матеріалів справи).
03.02.2020 Приватне підприємство фірма «Сідкорн» надіслало фізичній особі-підприємцю Кравченку І.В. претензію №1 (Т.1, а.с.26), якою як власник адмінбудівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 157 вимагало в строк до 10.02.2020 провести демонтаж приєднання каналізаційної труби, що врізана підприємцем в каналізаційну мережу підприємства та руйнує фундамент та напівпідвальне приміщення вказаної адмінбудувлі, а також прибрати всі зайві предмети та металобрухт від стін та вікон напівпідвального приміщення.
04.02.2020 фізична особа-підприємець Кравченко І.В. надіслав Приватному підприємству фірма «Сідкорн» лист №б/н (Т.1, а.с.27), в якому повідомив останнього про те, що вказане підприємство не є єдиним власником будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 157 та Погранична, 157/1, оскільки підприємець є власником частки у розмірі 214/1000 даної будівлі відповідно до договору купівлі-продажу від 2003 року. На момент придбання даної будівлі підприємцем в ній була наявна санітарна кімната (туалет) з умивальником по проекту та технічному опису конструктивних елементів інженерного обладнання, тому виконати прохання за листом №1 від 03.02.2020 неможливо. Також на підставі свідоцтва про право власності та технічного паспорту дана будівля має дві окремі адреси: Приватного підприємства фірми «Сідкорн» м. Миколаїв, вул. Погранична 157 та фізичної особи-підприємця Кравченко І.В., м. Миколаїв, вул. Погранична, 157/1 .
28.09.2020 Приватне підприємство фірма «Сідкорн» надіслало фізичній особі-підприємцю Кравченку І.В. вимогу №1 (Т.1, а.с.41), в якій повторно зазначала, що постійні підтоплення будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 157 призводять до руйнації будівлі у зв'язку з неналежним утриманням останнім об'єктів, що перебувають у його власності та завдало пошкоджень на суму 376 843,00 грн, що підтверджується експертним дослідженням. На підставі вище вказаного підприємство вимагало від підприємця в строк 5 календарних днів з дня отримання даної вимоги сплатити завдані збитки. А також додатково повідомило, що у разі відмови у відшкодуванні буде змушене звернутися до суду.
05.01.2021 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» листом №27/31 (Т.1, а.с.170) надало відповідь на адвокатський запит №002-С/1 від 23.12.2020, яким повідомило наступне:
- 20.08.2020 комунальне підприємство своїм повідомленням №1486/36 на запит №001-С/1 від 04.08.2020 надало всі наявні у нього письмові матеріали та пояснення стосовно підстав отримання послуг фізичною особою-підприємцем Кравченко І.В. (матеріали у додатках на 21 аркуші);
- технічні умови Кравченко І.В. у комунального підприємства не замовлялись;
- додатково надано договір №А/136 на постачання питної води та приймання стічних вод від 01.01.2006 та №А2550 з водопостачання та водовідведення від 01.06.2003.
Зазначені в листі додатки в матеріалах справи відсутні.
30.11.2020 фізична особа-підприємець Кравченко І.В. листом №1-536/20 (Т.1, а.с.44) надав Приватному підприємству фірмі «Сідкорн» відповідь на вимогу №1 від 28.09.2020, в якій зазначив про безпідставне вимагання коштів, адже він використовує власне майно способом, що не суперечить закону, а дослідження експерта є неналежним доказом у даній ситуації.
Підставою виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 376 843,00 грн матеріальної шкоди, що становить вартість відновлення пошкодженої будівлі.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку, спірні правовідносини виникли з позадоговірної шкоди, а тому застосуванню підлягають приписи глави 82 Цивільного кодексу України.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містить ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як зазначає позивач, причиною виникнення відповідних матеріальних втрат стала протиправна поведінка відповідача із самовільного приєднання до існуючої каналізаційної мережі, яка перебуває на балансі Приватного підприємства фірми «Сідкорн», та спричиненим внаслідок цього підтопленням фундаменту адміністративної будівлі з наступним його руйнуванням. Такі матеріальні втрати становлять собою вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів в частині адміністративної будівлі № 157 по вул. Пограничній в м. Миколаєві та визначені на підставі експертного дослідження № 125-009 від 27.02.2020, складеного експертом Лесків С.А. на замовлення Підприємства.
За змістом ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить:
- наявність шкоди;
- протиправну поведінку заподіювана шкоди;
- причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана;
- вину заподіювана шкоди.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Аналогічні правові висновки стосовно складу цивільного правопорушення зроблені Верховним Судом у постановах від 28.03.18 у справі № 910/2436/17, від 18.04.2018 у справі № 904/4933/17, від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19, від 10.04.2018 у справі № 923/771/16, від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20, від 02.05.18 у справі № 904/7818/17.
З огляду на предмет спору, ключовим питанням в даній справі є встановлення та доведення складу цивільного правопорушення та розміру шкоди.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди у деліктних правовідносинах позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №918/1131/20.
На підтвердження обставин завдання відповідачем шкоди, позивачем в якості доказів надано: акт обстеження тимчасової комісії Приватного підприємства фірми «Сідкор» приміщення літ. «Апд», що є частиною адміністративної будівлі «А-3», розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична 157 від 21.01.2020 (Т.1, а.с.23) та експертне дослідження №125-009 від 27.02.2020 (Т.1, а.с.28-31) судового експерта Лесків С.А. щодо частини адміністративної будівлі літ. «А-3» по вул. Пограничній, 157 в м. Миколаєві.
Щодо наданого акту обстеження тимчасової комісії від 21.01.2020 (Т.1, а.с.23) колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 1.2 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затв. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 30 від 05.07.1995 ці Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (виробники).
У відповідності до п.2.1.8 вказаних Правил у разі виникнення аварій на спорудах, мережах, устаткуванні систем водопостачання та водовідведення виробник повинен негайно вжити заходів для їх швидкого виявлення, локалізації та повної ліквідації.
Аваріями на каналізаційних мережах вважаються раптові руйнування або закупорення труб і споруд на мережі, які призводять до припинення відведення стічних вод і підтоплення (з виливом стічних вод на поверхню) і викликають необхідність розкопування трубопроводу (п. 12.3.11 Правил).
Також згідно з п. 12.3.12. Правил передбачено, що аварії на мережах і місцеві підтоплення, викликані засміченням труб, які перешкоджають нормальній експлуатації мережі, підлягають негайній ліквідації.
У свою чергу цими ж Правилами у п. 2.1.9 на виробника покладено обов'язок негайно сповістити про аварії на каналізаційній мережі - територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності. Про всі аварії виробник повинен також сповіщати місцеві органи Державного санітарного нагляду.
Крім того п. 12.3.13 Правил передбачено, що у разі виникнення аварії або підтоплення на мережі необхідно вжити термінових заходів для забезпечення:
відведення стічних вод перекачуванням в обхід пошкодженої ділянки або через аварійний випуск з повідомленням про це структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і структурних підрозділів органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
відключення пошкодженої ділянки, а також мережі підвальних приміщень будинків, які перебувають під загрозою затоплення, шляхом закриття засувок або встановлення пробок.
А п. 12.3.15 Правил вказано, що аварії та випадки підтоплення реєструються у спеціальному журналі. Про них негайно повідомляють структурні підрозділи з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
В матеріалах справи містяться докази того, що у листопаді 2017 року позивачем здійснювались заходи щодо запобігання затопленню підвального приміщення адміністративної будівлі А-3 за адресою вул. Погранична, 157 м. Миколаїв, а саме 08.11.2017 останній звернувся до Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про вжиття відповідних заходів (Т.1, а.с.19), як наслідок 09.11.2017 комунальним підприємством усунено закупорку на дворовій каналізаційній мережі за адресою вул. Погранична, 157, що підтверджується листом №2252/36 від 20.11.2017 (Т.1, а.с.21).
В подальшому лише в січні 2020 року позивач створив тимчасову комісію з обстеження підвального приміщення літ. «Апд», що є частиною адміністративної будівлі «А-3», розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична 157 (Т.1, а.с.22) та провів відповідне обстеження, наслідком якого стало складення акту від 22.01.2020 (Т.1, а.с.23), в якому відображено результати роботи комісії з виявлення пошкоджень досліджуваного приміщення та врізки платикової ПВХ труби, місце затікання каналізаційних вод та факт затікання каналізаційних вод в напівпідвальне приміщення під час спускання (проходження по трубі) каналізаційних вод по пластиковій трубі ПВХ.
Разом з тим, як правильно зазначено судом першої інстанції, вказаний акт від 22.01.2020 не може бути прийнятий в якості належного доказу протиправної поведінки відповідача або його співробітників, оскільки зазначення в ньому того, що «пластикова ПВХ труба знаходиться на території ФОП Кравченко І.В. та належить йому» ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджується відповідною технічною документацією конструкцій, схем і умов експлуатації споруди, устаткування і комунікацій.
Крім того, незважаючи на залучення сторонньої особи до обстеження - представника ЦСП «Вимпел», акт від 22.01.2020 складений в односторонньому порядку, без участі представників відповідача, що у свою чергу позбавило останнього, як співвласника будівлі можливості мати змогу вплинути на результат проведеного обстеження, у разі необхідності заперечити щодо таких результатів, а також врегулювати ситуацію мирним шляхом.
Оцінюючи наявний в матеріалах справи лист без номеру та дати (Т.1, а.с. 171), яким, як зазначив позивач, він повідомив відповідача про можливість надіслати представника останнього для огляду напівпідвального приміщення в будівлі за адресою вул. Погранична, 157, з відміткою «отримано 14.01.2020 Клобудська Н.В.», колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи не міститься жодних доказів, які підтверджують, що дана особа є представником та працівником фізичної особи-підприємця Кравченко І.В і уповноважена на отримання кореспонденції відповідача.
Посилання апелянта на те, що Клобудська Н.В. є головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТРУМЕНТ-К» (ЄДРПОУ) 100% власником юридичної особи є Кравченко Ігор Володимирович, а адреса місцезнаходження: 54005, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чигрина, будинок 157/1, відхиляються судом як безпідставні, оскільки відповідно до відкритих відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТРУМЕНТ-К» вказано, що його керівником та представником є Літвіненко Д.С., будь-які відомості про Клобудську Н.В. відсутні.
Крім того, вказаним листом не передбачено конкретної дати проведення огляду приміщення.
Колегія суддів також вважає за належне зазначити, що вказаний акт свідчить про фактичне реагування позивача на ситуацію, що склалась, але в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують компетенцію членів тимчасової комісії та наявність у них спеціальних знань у будівельно-технічні галузі. Наведене підтверджується і змістом самого акту (п. 6).
В свою чергу, доказів здійснення відповідного обстеження уповноваженими органами у 2020 році матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо критичного ставлення до вказаного акту, оскільки він не є належним доказом на підтвердження неправомірної поведінки саме відповідача, як заподіювача шкоди, а також причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою.
Щодо експертного дослідження №125-009 від 27.02.2020 колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
В свою чергу, висновок експерта являє собою докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з абз. 5 п. 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції, чинній на час здійснення експертного дослідження), у висновку експертного дослідження опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
Отже, відсутність у зазначеному експертному дослідженні попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження.
Про таку відмінність в оформленні та оцінці висновку експерта від експертного дослідження зазначав Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 та від 14.07.2021 у справі № 918/863/20.
Відповідно до відкритих відомостей, що містяться в Реєстрі атестованих судових експертів судовий експерт Лексів С.А. не є фахівцем держаної спеціальної установи, а здійснює свою діяльність при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області. За свідоцтвом №610 від 15.12.2017 уповноважена проводити будівельно-технічну експертизу, а саме дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів.
Таким чином оцінка експертного дослідження №125-009 від 27.02.2020 здійснюється судом як письмового доказу.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Експертним дослідженням №125-009 від 27.02.2020 встановлено низку пошкоджень адміністративної будівлі літ. «А-3» по вул. Пограничній, 157 в м. Миколаєві, а саме: тріщини по всій площі підвальних стін та по цегляній кладці, в цементній стяжці та в місці примикання підлоги до стін, відпадання штукатурки, наявності темних плям, сирості, цвілі. Також експертом зроблені наступні висновки:
- вказані пошкодження утворилися в результаті самовільного врізання з 2-го поверху каналізаційної пластикової труби ПХВ в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу, яка розташована в задній фасадній частині будівлі безпосередньо під фундаментом, чим порушили цілісність каналізаційного трубопроводу, в результаті чого спостерігається проникання каналізаційних вод в приміщення підвалу та під фундамент будівлі, що привело до просадки частини будівлі з наявністю глибоких тріщин та деформації підлоги підвальної частини, що є порушенням вимог ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
- вартість ремонтних робіт по усуненню дефектів в частині адміністративної будівлі №157 по вул. Пограничній в м. Миколаєві, які виникли в результаті часткової просадки будівлі складає 376 843,00 грн. Докладний перелік будівельних матеріалів і робіт, і їх вартість викладені в кошторисній документації з розрахунками, що є невід'ємною частиною висновку експерта (додано до матеріалів справи).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2021, серед іншого, викликано в судове засідання судового експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лесків Світлану Анатоліївну для надання роз'яснень експерта щодо предмету спору в даній справі.
Так, судом першої інстанції вказано, що у судовому засіданні 28.07.2021 судовий експерт Лесків С.А. повідомила, що: будівля введена в експлуатацію у 1973 році, перебуває у використанні значний час; причиною виникнення пошкоджень будівлі є виведена з дворової території труба; директор позивача пояснив експерту, що відповідач здійснив врізання в існуючу зовнішню каналізаційну систему чавунного трубопроводу та приєднався до існуючого колодязя та трубопроводу; труба виходить із будівлі і врізка знаходиться біля фундаменту будівлі; точно встановити обставини врізки неможливо, оскільки місце стику на вулиці на момент проведення експертизи було завалене цеглою, камінням, бетоном; врізання пластикової труби до чавунного трубопроводу є можливим та не забороняється, але якість такої врізки є сумнівною, оскільки ймовірна відсутність герметизації, через що вода могла витікати з труби у підвал; за твердженнями позивача, він не надавав дозволу на таку врізку до його трубопроводу; ймовірно, підключення до водопроводу самовільно здійснене відповідачем; для дослідження стику (місця врізки) та для точного встановлення обставини підтоплення треба було провести роботи із розриття трубопроводу та вскриття місця з'єднання, існує ймовірність що вже проведено усунення недоліків врізки.
Таким чином, самовільність врізки труби експертом встановлена з усних пояснень представника позивача без дослідження технічної документації та її безпосереднього огляду, а отже висновки експертного дослідження не мають доказового значення та вказують лише на можливий вплив такого приєднання на конструктивні елементи будівлі та стан каналізаційних мереж.
З огляду на вимоги ст. 86 Господарського процесуального кодексу України обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Водночас, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а судове рішення прийматись на основі цих припущень.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності вказаного експертного дослідження, як доказу, що підтверджує завдання саме відповідачем позивачу матеріальної шкоди.
Інших доказів, які б підтверджували неправомірність поведінки фізичної особи-підприємця Кравченка І.В., як заподіювача шкоди, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою матеріали справи не містять.
Що стосується посилань апелянта на копію листа Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» №27/36 від 05.01.2021 (Т.1, а.с.170), колегія суддів зазначає, що вказаний лист, за відсутності інших доказів, не може беззаперечно свідчити про вчинення відповідачем протиправних дій, які призвели до підтоплення фундаменту адміністративної будівлі.
Відповідач набув право власності на нежитлові приміщення по вул. Чигрина 157/1 у м. Миколаєві на підставі договору купівлі-продажу № 32 від 29.04.2003, у той час, як події, описані позивачем, мали місце протягом 2017-2020 р.р. Між тим, з наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається обставин вчинення відповідачем у спірний період дій з приєднання до каналізаційної мережі.
Також, колегія суддів зазначає, що у вказаному листі згадується про повідомлення №1485/36 від 20.08.2020, яким надано всі наявні письмові матеріали та пояснення стосовно підстав отримання послуг відповідачем та зазначено про наявність додатків до нього, а саме: договору №А/136 на постачання питної води та приймання стічних вод від 01.01.2006 та №А2550 з водопостачання та водовідведення від 01.06.2003. Але вказані документи не додані позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок доказування, вказаний у ст. 74 Господарського процесуального кодексу України слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким були, зокрема, внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що відповідно до неї на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
З'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності в цілому.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, а саме судом не встановлено неправомірність поведінки відповідача, як заподіювача шкоди, причинний зв'язок між такою поведінкою та шкодою. Отже відсутні підстави для покладення на фізичну особу-підприємця Кравченко І.В. відповідальності з відшкодування збитків.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення даного питання та не спростовують наведених вище висновків суду.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судами.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені як підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного підприємства фірми «Сідкорн» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 - без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Сідкорн» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 у справі №915/1610/20 - без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відряджені з 24.11.2021 по 25.11.2021, у відпустці 26.11.2021 та 29.11.2021, згідно з наказами Голови суду №342-к, №300-в та №301-в від 22.11.2021, повний текст постанови складено 01.12.2021.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська