Справа № 344/721/21
Провадження № 33/4808/597/21
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Шкрібляк
26 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Галівця Я.О., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Вінтоняка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою (далі АС) потерпілого ОСОБА_2 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 24 березня 2021 року,-
Вказаною постановою щодо ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,-
провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) закрито за відсутності в його діях події та складу цього адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 названого Кодексу.
У постанові судді зазначено, що 05.01.2021 року близько 21 год. 00 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. С. Бандери, 39, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на регульоване перехрестя з вул. Бандери, на заборонений червоний сигнал світлофору, та скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Фьюжен» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Сахарова на зелений сигнал світлофора. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3б), 8.7.3е) Правил дорожнього руху України(далі ПДР), за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
При розгляді справи суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення правопорушника, дійшов висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не знайшов свого підтвердження в суді, а тому закрив провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Не погодившись з постановою судді, потерпілий ОСОБА_2 подав АС, в якій покликається на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, і що винесена постанова є незаконна та необґрунтована, оскільки висновки судді про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення суперечать зібраним по справі доказам. Окрім цього, вказує, що суддя першої інстанції не повідомив належним чином про дату та час розгляду справи та безпідставно розглянув справу без його участі, чим грубо порушив його право на захист.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, а оскаржувану постанову судді скасувати та визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В суді апеляційної інстанції потерпілому ОСОБА_2 було роз'яснено його права, передбачені ст. 269 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_2 підтримав подану АС та пояснив, що дійсно у вказаному в протоколі даті та час рухаючись своїм автомобілем марки «Форд Фьюжен» д.н.з. НОМЕР_3 , з вул. Сахарова на зелений сигнал світлофора та мав намір повернути вліво на вул. Бандери. Коли почав виконувати маневри повороту ліворуч із крайньої лівої смуги, знаходячись вже на перехресті вказаних вулиць, побачив, що із лівої сторони вул. Бандери, автомобіль марки «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , виїхав на червоний сигнал світлофора на великій швидкості, об'їжджаючи тролейбус, здійснив зіткнення із його транспортним засобом, а саме у передню частину його автомобіля, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Саме зіткнення вказаних транспортних засобів відбулось на середині перехрестя, і він не встиг закінчити маневр повороту ліворуч. Вважає, що винуватим у даній ДТП водія автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
В засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Галівець Я.О. заперечив подану потерпілим АС та пояснив, що його підзахисний рухався автомобілем по вул. С. Бандери в напрямку центру. Підїжджаючи до перехрестя вул.. Бандери - Сахарова, побачив, що першим транспортним засобом, який знаходився перед самим перехрестям був автобус, який стояв з увімкнутим аварійним світловим сигналом. В той момент світлофор, який регулює рух в його напрямку, показував зелений сигнал та переконавшись в тому, що в зустрічному напрямку руху немає інших автомобілів, включивши лівий покажчик повороту, здійснив об'їзд автобуса і виїзд на перехрестя. Знаходячись вже на перехресті, сигнал світлофора змінився на жовтий, в подальшому відчув удар в праву частину свого автомобіля іншим транспортним засобом марки «Форд Фюжен» під керуванням водія ОСОБА_3 . Зазначає, що водій ОСОБА_1 діяв згідно вимог п.16.8 ПДР. А тому в даній ДТП винуватий є саме водій ОСОБА_2 , який керував автомобілем, позаяк саме він розпочав рух на заборонений сигнал світлофора, при цьому не переконавшись в наданні переваги іншим учасникам руху, чим порушив п.п. 2.3б, 8.7.3ґ, 8.7.3е, 16.3, 16.5 ПДР. Вказані обставини події об'єктивно підтверджуються переліком видимих пошкоджень транспортних засобів зафіксовані на схемі місця ДТП. Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що саме водій ОСОБА_2 створив аварійну ситуацію, порушив ПДР, що і призвело до настання ДТП, а пояснення апелянта на його думку мають завуальований мотив, які спрямовані на перекладення відповідальності за скоєне ДТП на його підзахисного. Стверджує, що як би його підзахисний ОСОБА_1 порушитв вимоги п.п.2.3.б, 8.7.3е ПДР, як це зазначено в протоколі, то автомобілі мали б зовсім інші пошкодження. Вказує також, що, згідно схеми місця ДТП, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, у ній відсутня вказівка напрямків руху ТЗ, координати місця зіткнення відносно сталих орієнтирів, а також сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів. У протоколі не зазначені докази і підстави звинувачення ОСОБА_4 , не опитаний жодний свідок, а їх на тротуарі було вдосталь. Схема місця пригоди складалася безпосередньо після пригоди, по факту зупинення автомобілів, тобто після скоєння ДТП, а відображення попереднього руху автомобілів було відтворено із припущень, здогадок та розбіжних, словесних пояснень водіїв. Із врахуванням зазначених порушень просить АС потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді без зміни. Окрім цього, вказує, що його підзахисний належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, на даний час перебуває за кордоном, а тому немає можливості бути присутнім в судовому засіданні, просив розгляд справи проводити без його участі.
В засіданні апеляційного суду свідок - інспектор поліції ОСОБА_5 пояснила, що у вказаному в протоколі даті та час вона разом із своїм напарником виїжджали на місце ДТП за викликом. Прибувши на місце події ними було оглянуто місце ДТП та розташування транспортних засобів, опитано учасників ДТП. Опитавши учасників ДТП, зокрема із отриманих пояснень ОСОБА_1 , який визнав, що саме він проїхав не заборонений червовий сигнал світлофора, по вул. Бандери в напрямку центру, а тому нею було прийнято рішення про складення протоколу про адмінправіопоркушення саме на водія ОСОБА_1 . Крім цього, вказує, що автомобілі після ТДП з'їхали із цього місця та знаходились на правому узбіччі. Місце зіткнення встановила по осипу скла та із пояснень учасників пригоди. Зазначила, що будь-якого тиску на ОСОБА_1 при отриманні пояснень не чинилося, із скаргами на неправомірні дії вказаний водій не звертався. Письмові пояснення водій ОСОБА_1 написав власноручно.
В судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_6 пояснив, що дійсно у вказаному в протоколі даті та час він знаходився на пасажирському сидінні з переду в автомобілі під керуванням водія ОСОБА_2 . Зазначає, що вони рухались на зелений сигнал світлофора регульованого перехрестя зі сторони вул. Сахарова в лівій крайній смузі та мали намір повернути ліворуч на вул. Бандери. В подальшому, коли вони вже знаходились на середині перехрестя, побачив, що на червоний сигнал світлофора із лівої строни із зустрічної смуги по вул. Бандери миттєво виїхав автомобіль марки «Форд Транзит» та здійснив зіткнення із їхнім автомобілем, в результаті чого відбулась ДТП. Винуватим у вказаній ДТП вважає водія ОСОБА_1 .
До початку апеляційного розгляду від ОСОБА_1 надійшла письмова заява, в якій вказує, що на даний час перебуває за кордоном, а тому просив розгляд справи проводити без його участі, а оскаржувану постанову судді просив залишити без змін.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Вінтоняка Н.М., які підтримали доводи АС, просять постанову щодо ОСОБА_1 скасувати та визнати його винуватим за ст. 124 КУпАП; пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Галівця Я.О., який повністю заперечив проти доводів АС потерпілого, постанову судді вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані документи, вислухавши пояснення свідків, переглянувши відеозаписи із нагрудної камери працівника поліції, приходжу до висновку, що АС потерпілого ОСОБА_2 слід задовольнити, виходячи із наступного.
Строк на апеляційне оскарження даної постанови слід поновити, оскільки він пропущений з поважних причин, так як потерпілий ОСОБА_2 не був присутній при розгляді справи в суді і прийнятті рішення, оскаржувану постанову вчасно не отримав, що позбавило його можливості оскаржити її у строк, передбачений ст. 289 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Як вбачається із матеріалів справи, суддя не дотримався вказаних вимог закону.
Покликання потерпілого ОСОБА_2 в його АС на те, що суддя не в повній мірі дослідив фактичні обставини справи, не допитавши його як потерпілого, є слушними.
В обґрунтування відсутності вини водія автомобіля марки «Форд Транзит» ОСОБА_1 , у скоєнні ДТП, суддя послався тільки на матеріали, а саме пояснення особи, щодо якої складено протокол, якими він заперечив викладені у протоколі обставини, відсутність в протоколі свідків вказаної події та їх пояснень, не долучено до матеріалів фото та відео фіксаціїз місця події; оформлення ДТП відбувалось не на місці зіткнення транспортних засобів, а уже після того, як вони були припарковані біля тротуару, а також те, що із схемі місця ДТП неможливо встановити напрямок руху ТЗ? координати місця зіткнення відносно сталих орієнтирів, а також сліди гальмівного шляху коліс транспортних засобів.
При цьому обґрунтовуючи необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суддя не розкрив суті доказів, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав про них.
Крім того, із змісту постанови не вбачається, що суддя реально дослідив письмові докази по справі і чи дав їм правильну правову оцінку.
З метою повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, судді слід було викликати та заслухати пояснення потерпілого ОСОБА_2 та інспектора поліції, який складав протокол про адмінправопорушення.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, необ'єктивно та однобічно розглянув справу, а тому його висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, є неправильним.
Висновок судді про те, що факт вчинення ОСОБА_1 ДТП не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи по суті, а тому провадження щодо нього слід закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованим, необ'єктивним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах ПДР і КУпАП.
Так, відповідно до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Окрім цього, згідно п. 2.3б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.8.7.3е) ПДР, сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З протоколу про адміністративне правопорушення, та схеми наслідків дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що 05.01.2021 року близько 21 год. 00 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. С. Бандери, 39, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на регульоване перехрестя з вул. Бандери на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Фьюжен» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по вул. Сахарова на зелений сигнал світлофора, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Враховуючи всі викладені вище обставини, апеляційний суд вважає, що постанова судді, є незаконною, а тому її слід скасувати та постановити нову.
Вина водія автомобіля марки «Форд Транзит» ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адмінправопорушення серії ДПР18 №049648 від 05 січня 2021 року, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 , 05.01.2021 року близько 21 год. 00 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. С. Бандери, 39, керуючи транспортним засобом «Форд Транзит» д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на регульоване перехрестя з вул. Бандери на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Фьюжен» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по вул. Сахарова на зелений сигнал світлофора, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.1); схемою місця ДТП (а.с.2), письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 , зокрема який вказав,що саме він проїхав своїм автомобілем на червоний сигнал світлофора (а.с.3-4) поясненнями під час апеляційного розгляду потерпілого ОСОБА_2 , а також свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що саме з вини водія ОСОБА_1 трапилась ДТП, внаслідок якої були пошкоджені вищезгадані транспортні засоби. Переглянутими відеозаписами під час апеляційного розгляду вбачається момент оформлення матеріалів, зокрема схеми місця ДТП, відбирання пояснень в учасників пригоди; фотосвітлинами поданими під час апеляційного розгляду, на яких зображено пошкодження транспортних засобів та їх розташування після ДТП.
Сумнівів у письмових поясненнях ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 немає, наведені в них факти отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами, засвідчені їх власноручними підписами. При цьому відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом.
Вищевказані пошкодження транспортних засобів відображені на схемі наслідків ДТП, повністю відповідають фактичним обставинам справи, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та узгоджуються із поясненнями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , які є послідовними та відповідають поясненням, які були надані останнім під час оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення на місці події, а тому спростовують доводи сторони захисту про невідповідність пояснення потерпілого обставинам ДТП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, про те, що, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження внаслідок зіткнення, має прямий причинно-наслідковий зв'язок з тим, що саме водій транспортного засобу ОСОБА_1 виїхав на регульоване перехрестя з вул. Бандери на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Фьюжен» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Сахарова на зелений сигнал світлофора, на що вказує, зокрема, схема місця ДТП та відображені на ній дорожня обстановка, місце зіткнення та розміщення транспортних засобів, локалізація їх механічних пошкоджень, а також переглянуті в судовому засіданні фотосвітлини, на яких також чітко зафіксовано розміщення транспортних засобів та їх пошкодження.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 зі схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 05.01.2021 року та з протоколом про адмінправопорушення був ознайомлений, дані про пошкодження транспортних засобів підтвердив, претензій щодо складеної схеми ДТП не пред'явив, про що засвідчив своїм підписом.
Відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що працівниками поліції були порушені норми закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. В свою чергу, апеляційний суд вважає, що в цілому вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим та достовірним доказом.
Наведені вище докази беззаперечно свідчать про те, що ОСОБА_1 виїхав на регульоване перехрестя з вул. Бандери на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем «Форд Фьюжен» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по вул. Сахарова на зелений сигнал світлофора, при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3б), 8.7.3е) ПДР.
Будь-яких доказів, що спростовують такі дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, стороною захисту до суду апеляційної інстанції не надано.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Надаючи оцінку вказаним доказам по справі у їх сукупності та взаємозв'язку приходжу до обгрунтованого висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні, що викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, повністю доведена.
Щодо доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Галівця Я.О. про наявність в діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР, то слід зазначити, що в даному провадженні суд не дає оцінку діям інших учасників події з точки зору їх відповідності ПДР, позаяк справа розглядається судом апеляційної інстанції лише щодо ОСОБА_1 і в межах висунутого йому обвинувачення, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №049648 від 05.01.2021 року.
Твердження захисника Галівця Я.О. про порушення ПДР іншим учасником ДТП - ОСОБА_2 , може бути розглянуто в межах справи про притягнення останнього до адміністративної відповідності, за умови складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. Таких даних матеріали справи не містять.
Щодо доводів захисника Галівця Я.О. про те, що на місці пригоди працівниками поліції чинився щодо ОСОБА_1 психологічний тиск, і саме тому він написав письмові пояснення про те, що рухався автомобілем саме на червоний сигнал світлофора, є необґрунтованим позаяк спростовується як поясненнями під час апеляційного розгляду свідка - інспектора поліції ОСОБА_5 , так і переглянутими відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції.
Таким чином, матеріали про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 беззаперечно вказують, що його дії знаходяться в причинному зв'язку у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулася 05.01.2021 року.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП повністю доведена, а тому постанову суду першої інстанції щодо нього слід скасувати.
З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення 05 січня 2021 року. Однак, на час апеляційного розгляду строки накладення на водія ОСОБА_1 адміністративного стягнення, які встановлені ст.38 КУпАП, сплили.
Згідно вимог п.3 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
З урахуванням встановленого, провадження в цій справі слід закрити з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього ж Кодексу.
За таких обставин, АС потерпілого ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 та постановити нову, якою його визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі ст.38 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк