Провадження № 22-ц/803/7300/21 Справа № 2-1554/11 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т.О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 5
23 листопада 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про припинення права власності та визнання права власності на нову будівлю, -
В грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., реєстр № 1047; припинити його, ОСОБА_1 , право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною В.І. та зареєстровано в КП ДМБТІ 22 грудня 2008 року, реєстраційний номер № 2489200; визнати право власності за ним, ОСОБА_1 на новостворене нерухоме майно, нову будівлю за адресою АДРЕСА_3 .
Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2008 року позивачу на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира АДРЕСА_4 у вище вказаному будинку належала відповідачці на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року.
27 січня 2009 року в результаті пожежі було знищено житловий будинок. Після пожежі він за свій рахунок відновив згорілий будинок, та збудував на його місці нову будівлю. Вважає, що право власності відповідачки повинно бути припинено, в зв'язку зі знищенням її квартири в результаті пожежі, у зв'язку з цим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом про припинення права власності на квартиру ОСОБА_2 та визнання за ним права власності на новостворене нерухоме майно.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року позов задоволено та ухвалено припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_5 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., за реєстром № 1047, скасувавши державну реєстрацію прав власності; припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_6 , яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною В.І. та зареєстровано в КП ДМБТІ 22 грудня 2008 року за номером № 2489200, скасувавши державну реєстрацію прав власності; визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, яке складається: сходи -№ 1 площею 4,7 кв.м., комора -№ 2 площею 1,1 кв.м., приміщення -№ 3 площею 51,7 кв.м., підсобка -№ 4 площею 6,3 кв.м., санвузол -№ 5 площею 4,9 кв.м., приміщення -№ 6 площею 63,3 кв.м., приміщення -№ 7 площею 51,7 кв.м., загальною площею 183,7 кв.м., та розташованого за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2013 року виправлено допущені описки в рішенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про припинення права власності та визнання права власності на нову будівлю, вказавши у резолютивній частині рішення площу приміщення як «…приміщення - № 7 площею 135,3 кв.м.» та вказати загальну площу «.. 267,4 кв.м.».
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
В апеляційній скарзі АТ КБ “ПриватБанк” просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 09 грудня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною В.І., зареєстрованого в реєстрі № 3871, належала квартира АДРЕСА_6 (а.с.4). ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 лютого 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В., зареєстрованого в реєстрі № 1047, належала квартира АДРЕСА_5 (а.с.11).
27 січня 2009 року в результаті пожежі, було знищено житловий будинок АДРЕСА_3 , що підтверджується актом про пожежу від 09 лютого 2009 року, в якому зазначено, що пожежею знищено дах та майно житлового будинку на площі 70 кв.м., а також внутрішні перегородки та зовнішні несущі стіни, винних осіб зазначеної пожежі не встановлено (а.с.10).
Після пожежі позивач за свій рахунок відновив згорілий будинок та збудував на його місці нову будівлю, що підтверджується Технічним паспортом, виготовленим 12 травня 2011 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради. На даний час будівля складається з: сходи -№ 1 площею 4,7 кв.м., комора -№ 2 площею 1,1 квм., приміщення -№ 3 площею 51,7 кв.м., підсобка -№ 4 площею 6,3 кв.м., санвузол -№ 5 площею 4,9 кв.м., приміщення -№ 6 площею 63,3 кв.м., приміщення -№ 7 площею 51,7 кв.м., загальною площею нежитлових приміщень 183,7 кв.м.
Технічним висновком по інструментальному обстеженню будівельних конструкцій нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 , виготовленого ТОВ «Промтехстальпроект» (державна ліцензія АВ № 051902 України) від 21 березня 2011 року було встановлено, що основні несущі конструкції нежилих приміщень (фундаменти, стіни, перекриття) знаходяться в нормальному стані та придатні до подальшої експлуатації, нежилі приміщення знаходяться в нормальному технічному стані і відповідають діючим санітарним, протипожежним, будівельним нормам і можуть бути введені в експлуатацію, подальша експлуатація нежилих приміщень можлива.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 319 власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до ч. 3 ст. 347 ЦК України - у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Згідно ст. 349 ЦК України - право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень'від 01.07.2004 року передбачено, що державний реєстратор прав у межах своїх повноважень скасовує в установленому законом порядку державну реєстрацію прав та кадастровий номер у разі поділу, об'єднання чи знищення об'єкта нерухомого майна.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст. 264 ЦПК України Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Так, колегія суддів встановила та це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до укладеного договору № DNZ0GK00000062 від 22 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримала від ПАТ КБ “ПриватБанк” кредит у розмірі 18000 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 лютого 2017 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № DNZ0GK00000062, відповідно до якого ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 38,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору іпотеки до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено обтяження, реєстраційний номер№ 4540049 та внесено відомості до державного реєстру іпотек - реєстраційний номер обтяження № 4800080.
Суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи та не встановив, що на момент розгляду справи спірне майно знаходилось в іпотеці та під забороною ПАТ КБ “ПриватБанк”, не залучив їх до розгляду справи в якості належного відповідача чи співвідповідача та розглянув справу без їх участі, допустивши порушення їх прав.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, які мали значення для вирішення даного цивільного спору, в зв'язку з чим ухвалено судове рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення слід скасувати та в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,50 грн..
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” - задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2011 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про припинення права власності та визнання права власності на нову будівлю - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” судовий збір в розмірі 229,50 грн..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко