Справа №: 398/1476/20
провадження №: 1-кп/398/138/21
Іменем України
"02" грудня 2021 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії кримінального провадження №12020120300000205 від 25квітня 2020 року стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Олександрійським міськрайонноим судом Кіровоградської області: 18 травня 2020 року за ч. 3 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; на підставі ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_3 і направлено його для відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, учасники справи:
прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
25 квітня 2020 року, близько 01 години, ОСОБА_3 перебував на території двору будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 . У цей момент у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Перебуваючи біля гаражу, який розташований на території вказаного двору, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, впевнившись, що його дії ніким помічені не були та мають таємний характер, шляхом вільного доступу з території вказаного двору таємно викрав майно, а саме: електричний точильний станок, вартістю 550 гривень, бензин марки «А-92» в кількості 3 літрів, загальною вартістю 66 гривень, моток мідної проволоки з пластинами придатної на брухт кольорових металів, загальною вагою 4 кілограма 400 грам, вартість 493 гривні, яке належить потерпілій ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №1346 від 05.05.2020 на загальну суму 1109 гривень.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України.
Обвинувачений визнав свою вину та вказав, що потрібні були гроші, тому пішов красти, дуже шкодує про вчинене та просить вибачення.
ОСОБА_3 зазначив, що не оспорює ті фактичні обставини справи, визнає їх за правдиві і достовірні. З врахуванням думки прокурора, обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, тому було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які вказують на його особу.
У зв'язку з цим, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, і визнав можливим обмежити обсяг доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особистості обвинуваченого.
Також обвинуваченому судом роз'яснено, що в разі розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
Суд, вислухавши обвинуваченого, який свою провину визнав у повному обсязі, прокурора, в виду того, що обвинувачений дав згоду на розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає що - вина обвинуваченого, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - доведена та підтверджена самим обвинуваченим, у зв'язку із чим суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведена повністю.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначені обвинуваченому покарання судом враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно з досудовою доповіддю від 08 квітня 2021 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюються як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, в тому числі окремих осіб. Виконання покарання у громаді можливе лише у виняткову порядку, з покладенням на обвинуваченого додаткового обов'язку, визначеного п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 314-1 КПК України при призначенні покарання обвинуваченому судом враховується зазначена досудова доповідь.
Судом враховується особа обвинуваченого, поведінку його за час досудового розслідування, де він вину визнав та сприяв розкриттю злочину, а також те, що під час судового розгляду він щиро покаявся у вчиненому злочині.
Судом встановлено обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
З урахуванням тяжкості скоєного обвинуваченим, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, а також поведінки до вчинення злочину, з якої вбачається, що обвинувачений не має бажання стати на шлях виправлення, обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений, як особа представляє суспільну небезпеку, та як наслідок виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, а також відповідатиме цілям покарання.
Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року ОСОБА_3 засудженого за ч. 3 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_3 і направлено його для відбування покарання призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року у виді 5 років позбавлення волі, строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання.
ОСОБА_3 затриманий 25 травня 2021 року.
Враховуючи, що інкримінований обвинуваченому злочини вчинений ним до ухвалення попереднього вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного цим та попереднім вироками.
У межах цього кримінального провадження обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Ухвалою суду від 22 липня 2021 року обвинуваченого ОСОБА_3 етаповано та тимчасово залишено в Кропивницькому слідчому ізоляторі на час розгляду цього кримінального провадження.
Таким чином, перебуваючи у слідчому ізоляторі ОСОБА_3 продовжував відбувати покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року.
Отже, строк з 25 травня 2021 року до 02 грудня 2021 року є відбутою частиною покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року, тому при призначені покарання за даними злочинами необхідно врахувати приписи ч. 4 ст. 70 КК України та призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більшим.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання за цим вироком частково відбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року з 25 травня 2021 року до 02 грудня 2021 року, а початок строку відбування покарання за цим вироком необхідно рахувати з 25 травня 2021 року.
Для забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке слід відбувати в місцях позбавлення волі, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, пов'язаних з виконанням вироку, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до часу вступу вироку в законну силу.
Позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 366-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.05.2020 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком визначивши ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п,ять) років.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання за цим вироком частково відбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 травня 2020 року з25 травня 2021 року до 02 грудня 2021 року включно.
До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 25 травня 2021 року.
Речові докази: електричний точильний станок (сіро-чорного кольору) та дизельне мастило в кількості 2 літра, передані на зберігання власнику ОСОБА_6 - залишити в користування.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ: ОСОБА_8 НЕРОДА