09.11.2021 Провадження №2/389/304/21
ЄУН 389/1324/21
09 листопада 2021 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Остапенко О.І.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ГБК "Тунель" Бабкіна І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Гаражно-будівельного кооперативу «Тунель» про усунення перешкод в користуванні гаражем шляхом зобов'язання вчинення певних дій, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття гаражу водою на підставі ст. 391 ЦК України. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 10 квітня 2007 року він є власником гаражу № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Тунель» в м. Знам'янка Кропивницького району Кіровоградської області. Рядом знаходиться гараж № НОМЕР_2 ,який належить ОСОБА_2 восени цього року по стіні гаража позивача у погребі текла вода із щілин цегляної кладки гаражу № НОМЕР_2 , в тому числі на кабель електропостачання. Крім того, ззовні через стіну цокольної частини гаражу № НОМЕР_2 струмком текла вода в гараж № НОМЕР_1 з калюжі, яка знаходилася біля гаражу 153. Також вода з калюжі потрапляє і до гаража відповідача. Через затоплення гаражу дощовою та талою водою позивач не може користуватися ним належним чином. Гаражно-будівельний кооператив «Тунель» зобов'язаний здійснювати господарську діяльність щодо належної експлуатації гаражних боксів, тобто підтримувати санітарні вимоги, протипожежні вимоги, Державні будівельні норми, запобігати руйнуванню гаражних боксів. Через неналежним чином виконаного вертикального планування тала вода природним шляхом утворила рівчаки та калюжі, по яких через нещільну цегляну кладку в цокольній частині гаражу № НОМЕР_2 вода затікає по стінах в гараж № НОМЕР_1 . Конструкції почали давати усадку, внаслідок чого з'явилися множинні тріщини в замоноліченому цементно-бетонному шві конструкцій залізобетонного перекриття, з'явилися тріщин в суміжних стінах гаражів. Вважає відповідачі грубо порушують експлуатаційні вимоги будівель гаражних боксів, що призвело до руйнування його гаражу.
Відповідач ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтував тим, що наведені позивачем в позові обставини не відповідають дійсності, так в підвалі між гаражами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 взагалі відсутня сумісна стіна, так як між цими гаражами та входом в підвал находяться сходи і це спростовує докази наведені в технічному звіті на які посилається позивач. Ні в позовній заяві, ні в технічному звіті, в долучених до нього фото не наведено з яких частин гаражу затікала вода та що при цьому було пошкоджено. Посилання позивача що руйнування його гаражу відбулося від затоплення водою цією весною не відповідає дійсності, так як гараж № НОМЕР_1 почав руйнуватися раніше. В попередніх роках ОСОБА_1 виконав роботи щодо вертикального підйому рам воріт, без погодження зі своїми сусідами, тим самим порушив матеріали фундаментної частини свого гаража, що суперечить наведеним фактам у звіті. Комісією в складі членів правління кооперативу від 04 березня 2021 року проведено обстеження гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 та встановлено, що затікання води в обох гаражах відбулося з вини власника гаражу № НОМЕР_1 , який без погодження з керівництвом кооперативу та власниками сусідніх гаражів підняв ворота свого гаража на вісім сантиметрів і зробив самочинне бетонне вимощення під воротами, перед своїми воротами перекрив водотік, чим порушив водовідведення талих вод. Таким чином, позивач не довів яким саме чином ОСОБА_2 перешкоджає йому користуватися своїм гаражем. Він ніяким чином не пошкоджував його майно, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представник відповідача гаражно-будівельного кооперативу «Тунель» також надав відзив на позовну заяву. Свої заперечення мотивував тим, що посилання позивача на здійснення відповідачем господарської діяльності щодо належної експлуатації гаражних боксів протирічить статуту гаражно-будівельного кооперативу відповідного до якого кооператив не несе відповідальність за зобов'язаннями членів кооперативу. Комісією в складі членів правління кооперативу 04 березня 2021 року проведено обстеження гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 та встановлено, що затікання води в обох гараж відбулося з вини власника гаражу № НОМЕР_1 , який без погодження з керівництвом кооперативу та власниками сусідніх гаражів підняв ворота свого гаража на вісім сантиметрів і зробив самочинне бетонне вимощення під воротами, перед своїми воротами перекрив водотік, чим порушив водовідведення талих вод.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову та просили їх задовольнити, пояснивши в судовому засіданні, що кооператив не здійснює облаштування території , а саме правильному відведенню води, внаслідок чого відбувається затікання в підвальне приміщення гаражу талих вод, крім того відповідач ОСОБА_2 повинен здійснити роботи по відведенню талих вод від свого гаражу шляхом підняття воріт та здійснення гідроізоляції стіни як зазначено у висновку спеціаліста, через гараж ОСОБА_3 вода потрапляє до підвалу позивача і спричиняє затоплення.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що затікання води до його гаражу відбувається через розлив води перед гаражами 154 та 153 через підлив бордюру позивачем перед в'їздом в його гараж , вода талих вод не сходить по вулиці, а стоїть перед гаражом і потрапляє в його гараж , а потім в погріб . Вини його в даному випадку, а також дій які б спричинили потрапляння води до погрібу та гаражу ОСОБА_1 немає, крім того він не здійснював ніяких ремонтних робіт які б спричинили потрапляння води, а вимоги позивача про підняття воріт немає можливості зробити із за конструктивних перешкод перекриття гаражу.
Представник відповідача ГБК «Тунель» в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що позивачем самовільно здійснено підняття воріт, облаштовано перед ворітьми під'їзд шляхом налиття бетонного підмосту і це стало причиною для подальшого розлиття води і неможливість її сходження по вулиці, внаслідок його дій і відбувається потрапляння води до гаражів № НОМЕР_2 та 154. Вимогу про зобов'язання здійснити вертикальне планування території взагалі не можливо розглядати в суді, так як кооператив здійснює свою господарську діяльність через збори членів кооперативу, на зборах вирішувалось планування території, але за відсутності сплочених внесків та коштів у резервному фонді воно не відбулось і нічого збори не вирішили. На час розгляду справи зборами вирішено підняти членські внески для можливості в подальшому здійснити планування території.
Допитаний в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_4 пояснила, що обстеженням гаражів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що ворота гаража ОСОБА_2 знаходяться дуже низько відносно земельної ділянки, а також відсутня гідроізоляція нижнього ряду цегляної кладки і при сходженні талої води відбувається її розлив до рівня нижньої цегляної кладки гаражу ОСОБА_2 , а потім через неї потрапляє вода до погрібу та гаражу ОСОБА_1 , у висновкі зазначено, що необхідно здійснити для уникнення потрапляння води ОСОБА_2 , крім того дослідження встановлено, що територія перед гаражами №153 та 154, а саме земельна ділянка потребує планування , здійснення нахилів відтоку води.
Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснили, що вони були присутні при складанні Акту про затоплення гаражу ОСОБА_1 даним актом було зафіксовано підсипання замощення перед ворітьми ОСОБА_1 яке спричинило підняття території земельної ділянки і в подальшому утворення розливу води перед гаражами 153 та 154, рекомендовано ОСОБА_1 розгорнути здійснений ним насип.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, спеціаліста, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до статуту гаражно-будівельний кооператив «Тунель» є юридичною особою, створений фізичними та юридичними особами, які прийняли рішення про його створення, за напрямком діяльності є гаражним кооперативом. Кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу, як приватних осіб.
Відповідно до договору купівлі-продажу гаража від 10 квітня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Озерним М.Г., зареєстрований в реєстрі за № 276, ОСОБА_1 є власником гаражу № НОМЕР_1 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі «Тунель». Відповідно до договору купівлі-продажу гаража від 22 серпня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Цибульською Л.М.,зареєстрований в реєстрі за № 1239, ОСОБА_2 є власником гаражу № НОМЕР_2 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в гаражному кооперативі «Тунель».
Відповідно до технічного звіту щодо виконання експлуатаційних вимог гаражу №154 зроблений висновок про те, що через неналежним чином виконаного вертикального планування або повної її відсутності тала дощова вода природним шляхом утворила рівчаки та великі калюжі, по яких через нещільну цегляну кладку в цокольній частині гаражу № НОМЕР_2 вода затікає по стінах в гараж № НОМЕР_1 . Через нещільності в цокольній частині фундаменту гаражу № НОМЕР_1 відбувається замочування конструкцій фундаментів стін погребу, конструкцій стін гаражу, підлоги погребу, підлоги гаражу. Відбувається замочування електропроводки. Через систематичне замочування ґрунту, конструкцій фундаментів, несучих конструкцій цегляної кладки стін відбулися зсувні явища ґрунту, а саме конструкції почали давати усадку, що призвело до утворення в 2019 та в 2020 роках множинних тріщин в замоноліченому цементно-бетонному шві конструкцій залізобетонного перекриття, появилися тріщини в суміжних стінах та між гаражами.
Актом обстеження гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 на затікання води та причин, що до цього призвели від 04 березня 2021 року проведеним комісією у складі членів правління гаражно-будівельного кооперативу «Тунель» встановлено, що власник гаража № НОМЕР_1 ОСОБА_1 підняв ворота свого гаража на 8 сантиметрів і зробив бетонне вимощення під воротами, і щоб зручніше було заїжджати в гараж висипав кілька відер щебеню на середину дороги навпроти свого гаражу. Вийшло щось на зразок дамби. Відбулося різке розставання снігу на дахах гаражів, площа дахів гаражів в п'ять разів більше за площу доріг. Воді не було куди стікати і вона затримувалася біла гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , потім затікала в гараж № НОМЕР_2 звідки стікала через стінку в гараж № НОМЕР_1 . Висновок: дії власника гаражу № НОМЕР_1 ОСОБА_1 призвели до таких наслідків. До цього 25 років ці гаражі не затоплювалися, і нарікань зі сторони їх власників не було. Вирішено прийняти наступні заходи: вичистити дорогу від самовільно насипаного щебеню та заборонити ОСОБА_1 засипати дорогу щебенем.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України визначено, що ці дані встановлюються такими засобами: висновками експертів.
Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Наданий до суду технічний звіт не відповідає вимогам до висновку експерта, однак викликаний до суду спеціаліст підтвердив надані висновки по технічному звіту та пояснив мету та висновки проведеного дослідження. Однак суд не приймає його до уваги, так як побудова гаражів здійснена відповідно до норм ДАБК які існували на час їхнього будівництва і всі вони прийняті в експлуатацію, змін до характеристик гаража відповідача ОСОБА_2 , а також перебудов які б вплинули на потрапляння води всередину гаражу, судом не встановлено.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 319 ЦК України гарантує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Таким чином, законодавчі норми свідчать про те, що під час здійснення права власності особи мають обов'язково дотримуватися балансу між задоволенням своїх потреб та недопущенням пригнічення прав інших осіб, які так само бажають вільно розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі - Постанова № 5) роз'яснено, яким чином мають застосовуватися положення ст. 391 ЦК України.
Позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню, коли позивач доведе, що діями відповідача порушується його право власності чи законного володіння, а також і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних з позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача (п. 33 Постанови № 5).
З аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що власник має право на захист права власності від порушень, хоча б вони і не були пов'язані з позбавленням володіння. Захист від таких порушень права власності здійснюється за допомогою негаторного позову. Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння. Отже, негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпоряджання ним.
Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпоряджання майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об'єктивно порушували його права і були протиправними. Отже, цивільне законодавство передбачає, що саме власник майна повинен довести, що дії відповідачів об'єктивно порушували його права і були протиправними.
Позивачем не надано доказів наявності протиправного позбавлення його, з боку відповідачів, права володіння та користування гаражем. Наявність затікання талих та дощових вод до гаражу позивача не є достатньою підставою для висновку щодо прояву протиправності дій з боку відповідачів, які спрямовані на унеможливлювання володіння, розпорядження та користування позивачем у повній мірі своїм майном. Актом обстеження гаражів підтверджено часткову вину позивача у затіканні талих та дощових вод до його гаражу. Позивачем не надано доказів порушення відповідачами будівельних, санітарних та інших передбачених технічними умовами норм щодо належної експлуатації гаражних боксів.
На підставі зазначеного, суд вважає, що позивачем не доведена наявність з боку відповідачів протиправних дій або бездіяльності спрямованих на перешкоджання вільного володіння та користування своїм майном ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Гаражно-будівельного кооперативу «Тунель» про усунення перешкод в користуванні гаражем шляхом зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Судові витрати залишити за фактично понесеними.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_8 місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП не відомий.
Відповідач Гаражно-будівельний кооператив «Тунель» місце знаходження Кіровоградська область Кропивницький район м. Знам'янка вул.. Калинова, 102 «Б».
Повний текст рішення складений 02.12.2021.
Суддя В.В. Український