Єдиний унікальний номер 229/1380/21
Номер провадження 22-ц/804/2806/21
30 листопада 2021 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Корчистої О.І., Халаджи О.В.,
за участю секретаря Кіпрік Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 229/1380/21 за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камос» про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камос» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 серпня 2021 року (суддя Панова Т.Л., повний текст рішення складений 06 вересня 2021 року),
18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камос» про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 травня 2010 року вона є власником 1\2 земельної ділянки площею 5,44 га з кадастровим номером 1425583100:02:000:0131, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. 01 листопада 2007 року між колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 та СТОВ ім. С.М. Кірова, правонаступником якого є СТОВ «Камос», був укладений договір оренди земельної ділянки. В порушення вимог діючого законодавства та умов договору оренди землі від 01 листопада 2007 року відповідач не виплатив їй орендну плату за 2017 - 2020 роки в сумі 9421,90 грн., що є систематичністю несплати орендної плати. Також відповідачем не виконувалася вимога п. 13 договору щодо перегляду розміру орендної плати кожні три роки. Просила розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ ім. С.М. Кірова, та стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі в сумі 9421,90 грн., та витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 27 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до СТОВ «Камос» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,44 га, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та СТОВ імені С.М. Кірова; стягнуто з СТОВ «Камос» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за період 2017 - 2020 років в сумі 9421,90 грн. та судові витрати в сумі 908 грн.
З вказаним рішенням не погодився відповідач СТОВ «Камос» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що спірний договір було укладено стосовно цілої земельної ділянки. Під час діючого договору оренди земельної ділянки позивачем 10 серпня 2017 року укладено договір емфітевзису строком на 100 років, зазначений договір визнаний недійсним рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 19 лютого 2020 року.
Позивачем ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, оскільки судом прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують
Представник відповідача СТОВ «Камос» Кюрджиєв С.П., який діє на підставі наказу відповідача про призначення, в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник позивачки ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, в судовому засіданні апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачки та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. С.М. Кірова укладено договір оренди землі площею 5,44 га, який знаходиться на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Договір укладено на 15 років (п.8); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі або натуроплатою (за бажанням орендодавця) в розмірі 495,85 грн. (п.9); розмір орендної плати переглядається кожні три роки (п.13); дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.36); за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно закону та цього договору (п.39) (а.с.9-10).
28 травня 2010 року позивачка ОСОБА_1 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_2 1\2 частку земельної ділянки, площею 5,44 га, яка розташована за адресою Донецька область, Ясинуватський район, Новобахмутівська сільрада, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії ДН № 137601, виданого Ясинуватською райдержадміністрацією Донецької області 08 червня 2005 року на підставі рішення розпорядження голови Ясинуватської райдержадміністрації № 95 від 31 березня 2005 року, кадастровий номер земельної ділянки 142553100-02-000-0131. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 28 травня 2010 року державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1107. При цьому за вказаним свідоцтвом про право на спадщину за законом власником 1\2 частки вказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 (а.с.7-8).
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Камос» є правонаступником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. С.М. Кірова.
До 2017 року орендна плата за договором оренди землі від 01 листопада 2007 року виплачена відповідачем і отримана позивачкою.
За період 2017 - 2020 роки орендна плата позивачці не виплачена.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки орендар не сплачував орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для розірвання договору оренди. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивачка не отримала того, на що вона розраховувала при укладанні договору, тобто існує систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі у зв'язку із порушенням товариством свого обов'язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2017 - 2020 років.
Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно абзацу 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься до кінця поточного року.
Пунктом 39 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до Закону та цього договору.
Водночас, у пункті «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Таким чином, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору, може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
А тому, неналежне виконання умов договору, зокрема, невиконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічну позицію висловила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 24 жовтня 2019 року у справі № 243/322/17 (провадження № 61-27255св18).
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивачка просила стягнути з відповідача орендну плату за останні чотири роки, в сумі 9421,20 грн., яка складається з суми оренди за 2017 рік в розмірі 495,85 грн., та 1\2 орендної плати за 2018, 2019, 2020 роки в розмірі 8926,05 грн.
Доказів сплати орендної плати відповідачем не надано.
Несплата орендної плати протягом чотирьох років (2017, 2018, 2019, 2020 роки) вбачає систематичність такої невиплати, яка є підставою для розірвання договору оренди землі у зв'язку із порушенням товариством свого обов'язку щодо систематичної виплати орендної плати з урахуванням норм частини 1 статті 537 ЦК України (щодо можливості сплати орендної плати шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса або нотаріальної контори).
Судом першої інстанції взято до уваги, що орендна плата підлягає стягненню в розмірі 1\2 орендної плати за зазначені періоди, проте не взято до уваги, що рішення в частині розірвання договору оренди стосується майнових прав іншого співвласника земельної ділянки, який є орендодавцем 1\2 частини земельної ділянки.
Отже, приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідач не виконав обов'язки, визначені статтею 24 Закону України «Про оренду землі» та пунктом 9 договору, не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачці коштів за користування орендованою земельною ділянкою (в межах заявлених позовних вимог), зазначена умова договору є істотною, суд приходить до висновку, що Договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,44 га, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова, підлягає розірванню в частині 1\2 земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 травня 2010 року державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1107.
Згідно із статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камос» підлягає частковому задоволенню, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 серпня 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,44 га, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова, підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме розірвання вказаного договору оренди земельної ділянки стосовно 1\2 частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 травня 2010 року державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1107. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камос» задовольнити частково.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 27 серпня 2021 року в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,44 га, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова, правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Камос», стосовно 1\2 частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 травня 2010 року державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1107, скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Камос» про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1425583100:02:000:0131, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, укладений 01 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова, правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Камос», стосовно 1\2 частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 травня 2010 року державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори Грачовою Л.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1107.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2021 року.
Судді І.В. Кішкіна
О.І. Корчиста
О.В. Халаджи