Справа № 161/16032/21
Провадження № 2/161/4028/21
(заочне)
23 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Самсонюк Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
07.09.2021 позивач звернулася в суд до відповідача з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що останнім часом проживання разом із відповідачем в одному будинку стало нестерпним, відповідач веде антигромадський спосіб життя, іноді приходить до будинку у нетверезому стані, вчиняє моральне насильство щодо позивача, тим самим принижує її честь та гідність, принижує перед сусідами і родичами, тримає позивача в страху, обмежує її у занятті господарськими роботами, користуванні полем та плодами. В утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних послуг відповідач участі не приймає, чим завдає значних збитків.
Додатково позивач вказала, що за статусом є пенсіонеркою, роботи не має, тому єдиним заняттям є власне господарство. Сільське господарство наразі є єдиним джерелом доходу для позивача, однак відповідач перешкоджає їй у зайнятті таким господарством.
Окрім того, зазначила, що має на утриманні онуку - ОСОБА_3 , оскільки її мати - ОСОБА_4 знаходиться за кордоном, а батько зовсім не приймає участі у її вихованні. Натомість перешкоджаючи у користуванні належним їй майном, відповідач фактично обмежує позивача у можливості належним чином вести господарство та забезпечувати себе і свою онуку.
Позивач також зауважила, що відповідач перешкоджає її зверненню до правоохоронних органів за допомогою у вирішенні даного конфлікту, погрожуючи розправою.
Зважаючи на вищенаведене просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 24.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явилася, водночас, у заяві від 23.11.2021 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити та не заперечувала щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом, згідно копії витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №73412148 від 20.11.2016, за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35).
З копії довідки Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області №287 від 03.09.2021, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка власника - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка власника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зять - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онуки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 7).
Дана обставина також стверджується копією будинкової книги та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.15-24).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 р. у справі № 447/455/17, припинення права користування житловим приміщенням колишнього члена сім'ї власника житлового будинку може бути підтверджено у судовому по- рядку, якщо це право пов'язане із захистом права власності відповідно до ст.391 КЦ України, за змістом якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Виходячи з вимог ст.157 ЖК України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України. Виселення провадиться у судово- му порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ч.1 ст.116 ЖК УРСР, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном шляхом виселення колишніх членів сім'ї та інших громадян із належного йому на праві власності жилого приміщення, але за наявності умов, які передбачені ч.1 ст.116 ЖК України.
За змістом ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
В силу ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як передбачено ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.8 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
Відповідно до ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі, в тому числі, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач постійно порушує правила співжиття з позивачем, перешкоджає їй у користуванні житловим будинком та у веденні сільського господарства на присадибній ділянці, вчиняє систематично відносно неї моральне насилля, веде антисоціальне життя, внаслідок чого вона змушена звертатись за захистом свої прав до суду. Окрім того, відповідач систематично перешкоджає останній у зверненні до правоохоронних органів, своєї поведінки не змінює. Вищевказані дії відповідача перешкоджають позивачці у належному здійсненні нею своїх прав власності на даний житловий будинок, оскільки створюють небезпечні та нестерпні умови для її проживання у вказаному житлі.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне усунути позивачу перешкоди у здійсненні нею права користування, володіння та розпорядження житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення відповідача права користування зазначеним житловим приміщенням.
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Окрім того, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем в сумі 908 грн. (а.с.1), відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268, 282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 71, 72, 150 ЖК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 29.11.2021.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк