Справа № 161/13462/21
Провадження № 2/161/3537/21
(заочне)
29 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Кирилюк В.Ф.
при секретарі Шолом С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Свій позов обґрунтовує тим, що він являється власником житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований але не проживає та ніколи не проживав відповідач.
На підставі наведеного, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2021 року.
Згідно довідки від 12.07.2021 року вбачається, що у вказаному будинку зареєстрований позивач ОСОБА_1 , його дочка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 12).
При перевірці Луцького РУП ГУНП України у Волинській області за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає і ніколи не проживав (а.с.11).
Відповідно до ст.ст. 319 ч.1, 321 ч.1, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та права розпорядження своїм майном.
Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, згідно з якими власник має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
За змістом ч.1 ст. 405 ЦК України та ч.1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником, а якщо такої угоди не було укладено, то - нарівні з власником.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Саме таку правову позицію висловила колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у рішенні від 31 січня 2011 року та Верховний Суд України в постанові від 16.01.2012 року.
У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, судом були вчинені усі процесуальні дії з метою реалізації сторонами своїх процесуальних прав та здійснення ними процесуальних обов'язків, зокрема належним чином був повідомлений відповідач, однак він в судове засідання не з'явився, не надав суду заперечень проти позову та доказів того, що йому чинились перешкоди у користуванні спірним житлом або причини, у зв'язку з якими він був відсутній за місцем своєї реєстрації є поважними.
На підставі ст.ст. 150, 156 ЖК України, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10-13, 83, 247,258, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. (дев'ятсот вісім грн..) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відомо, місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 01 грудня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк