336/1461/19
8/336/12/2021
Про повернення заяви
21 жовтня 2021 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А, розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, -
11.10.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Ухвалою суду від 12.10.2021 року заяву залишено без руху та надано строк п*ять днів, з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків.
Позивачем через електронний суд із уточненою заявою на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, дослідивши яке, суддя встановив, що підстави, які були причиною залишення позову без руху не усунуті.
ОСОБА_1 , посилається, в обґрунтування звільнення її від сплати судового збору на Постанову Касаційного цивільного суду про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в іншій справі.
Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує,зокрема, компенсаційну і превентивну функцію,які полягають у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії,а також попереджає необґрунтовані звернення до судів, забезпечує виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що “характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено і в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду”.
Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).
Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору.
Законодавством України зазначене правове положення знайшло своє відображення в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану.
Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки,тобто,під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про відсутність доходу тощо,які належним чином підтверджують, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Аналізуючи наведене,суддя дійшов до висновку,що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 долучила відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів.
Проте,жодних підтверджень саме майнового стану позивача,відсутності доходів,інвалідізації,які обґрунтовували б об'єктивні причини, що обумовлюють неможливість оплати судового збору,нею не зазначено та до клопотання не долучено.
У порушення ч. 2 ст.426 ЦПК України заявницею не додано до заяви документу про сплату судового збору.
Також судом було залишено позов без руху з підстав того, що в порушення ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявницею не додано доказів, які б підтверджували наявність нововиявлених обставин, а посилання не містять обґрунтованості ново виявлених або виключних обставин.
Як вказує ОСОБА_1 . Рішенням Господарського районного суду Запорізької області від 19.01.2021 року скасовані Протоколи загальних зборів ОСББ «Аваліані 5А» № 2 про визначення суми внесків та Протокол № 5 про зміну внесків на управління будинку, яке набрало законної сили 08.09.2021 р.
Постановою від 08.0.92021 р. Центрального апеляційного господарського суду, яким було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,, додатково скасовано ще й Протокол установчих зборів ОСББ «Аваліані 5А» №1 від 03.04.2016 року, та рішення набрало сили.
ОСОБА_1 , вказує, що вказані протоколи не були предметом дослідження при ухваленні рішення у вказаній справі.
Як визначено ч. 4 ст..423 ЦПК України Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Посилання на які вказує ОСОБА_1 не містять обґрунтованості ново виявлених або виключних обставин.
Відповідно до ст.. 427 ЦПК України, До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. 175-177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує не пізніше п*яти днів з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліків (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).
ОСОБА_1 не усунула недоліки заяви зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
При вищевикладених обставинах, враховуючи, що заявницею не усунуто недоліків, суд приходить до переконання, що вищезазначену заяву слід вважати неподаною та повернути заявникові разом із всіма додатками до неї.
Разом з тим, суд роз'яснює заявнику, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 185,187, 353 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами - вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Копію цієї ухвали, позовну заяву з додатками надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з наступного дня після її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.А. Галущенко
21.10.21