Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1945/13-ц
01.12.2021 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК Форт” про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,
ТОВ “ФК Форт” звернулося до Виноградівського районного суду Закарпатської області з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
В обґрунтування заяви ТОВ «ФК «ФОРТ» посилалося на те, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11.07.2013 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором № 16-02/09-2006 від 25.09.2006 року.
4 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими вказаним кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».
20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_А102, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими вказаним кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП».
26 серпня 2020 року між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, які передбачені кредитним договором № 16-02/09-2006 від 25.09.2006 року, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
29 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги б/н, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Форт».
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, у випадку передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст. 514 цього ж Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За змістом ст. 512 ЦК України, 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Крім цього, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь якій стадії процесу.
Також зазначив, що пропуск строку пред'явлення виконавчого листа до виконання не є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони.
Відтак, є підстави для заміни стягувача у вказаній справі його правонаступником, яким є ТОВ «ФК «Форт».
11 липня 2013 року Виноградівський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 16-02/09-2006 від 25.09.2006 року.
Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі провадження щодо примусового виконання виконавчого листа щодо Боржника відсутні та станом на день звернення із вказаною заявою оригінал виконавчого листа щодо боржника на примусовому виконанні не перебуває.
Згідно акта ПАТ КБ «НАДРА» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення права вимоги, оригінали виконавчих листів втрачені.
Оригінали виконавчих листів у заявника та первісного стягувача відсутні, заборгованість за кредитним договором не погашена.
З моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію Банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення Банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та порушення процесуальних строків і наразі місцезнаходження виконавчих листів щодо боржника невідомо та не можливо це встановити.
Отже, виконавчі документи стягувачем втрачені, відсутність виконавчих листів підтверджується актом ліквідатора ПАТ КБ «НАДРА» про втрату виконавчих листів.
4 червня 2015 року згідно рішення НБУ було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «НАДРА», якою фактично було припинено нормальну діяльність банку.
Згідно законодавства України процедуру ліквідації та виконання обов'язку щодо ведення діяльності банку здійснював державний орган Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), який належним чином не забезпечив супровід судових справ банку.
Позиція регулятора ґрунтується на тому, що Банк повністю втрачає процесуальну дієздатність після винесення рішення НБУ про прийняття постанови про відкликання ліцензії та ліквідацію.
Повноваження органів управління банку, що ліквідується, покладаються на Фонд. З аналізу норм Закону України «Про банки та банківську діяльність», зокрема, п. 2) ст. 48 випливає, що основною функцією Фонду в процесі ліквідації банків є організація відчуження всіх активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, до яких входять і права вимоги за кредитними договорами і аж ніяк не здійснення завдань щодо реального стягнення заборгованості за кредитними договорами.
У даному випадку, через обставини, що не залежали від ПАТ «КБ «НАДРА», який втратив можливість реалізації своїх прав щодо стягнення заборгованості боржників за кредитними договорами у примусовому порядку з 4 червня 2015 року, що унеможливило ефективне, прозоре управління проблемною заборгованістю банків з державною участю.
Тобто, ліквідація банку, припинення основної діяльності, зміна всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважним, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до офіційної інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, на день подання цієї заяви оригінали виконавчих листів щодо боржника на примусовому виконанні не перебуває.
Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три роки, однак первісним стягувачем було пропущено строк для його пред'явлення щодо боржника з причин його втрати.
Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 липня 2013 року не виконується, а пропущення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не дає можливості заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для його примусового виконання.
Не погоджуючись із вимогами заяви представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бора Ю.В. подав до суду письмове заперечення, у якому вказує, що питання про видачу дублікату виконавчого документа може бути розглянуто тільки в межах строку його виконання.
Можливість поновлення таких строків порушується заявником вже як логічна необхідність та наслідок видачі дублікату виконавчого листа. Таким чином кредитор намагається штучно змінити послідовність процесуальних дій суду при вирішення питань такого характеру та обернути цю ситуацію на свою користь.
Відповідно до частин 1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років; строки, для виконання рішення встановлюються з наступного дня після набрання ним законної сили.
Рішення Виноградівського районного суду у цивільній справі 299/1945/13-ц набрало законної сили 23.07.2013 року.
Заявник вказує, що втрату виконавчого документу та пропущення процесуальних строків обумовило припинення діяльності банку «Надра» (первісного кредитора), закриття територіальних відділень, звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників.
Як вбачається з відкритих даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №50894942 (стяґувач - ПАТ «КБ «Надра», боржник - ОСОБА_1 ) було відкрито тільки 21.04.2016 року, тобто вже у ході проведення процедури припинення діяльності банківської установи.
У період з 04.08.2020 року по 29.12.2020 року право вимоги до боржника ОСОБА_1 почергово відступається банківською установою на користь чотирьох кредиторів, останнім з яких є заявник ТОВ «ФК Форт». Цей правонаступник кредитора у поданій заяві сам вказує на втрату оригіналу виконавчого документу та підтверджує таку обставину актом ПАТ «КБ «Надра». Отже ТОВ «Дніпрофінансгруп», ТОВ «Фінанс Пропеті Груп», ТОВ «ФК «Інвесг Хаус» та безпосередньо ТОВ «ФК Форт» набуваючи право вимоги достеменно володіли інформацією про можливість проведення стягнення з боржника. При цьому всі умовні та бездоказові причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання та обставини можливої втрати такого документа зводяться до діяльності (бездіяльності) первісного кредитора як ліквідованої банківської установи, хоча така ситуація не відповідає дійсності.
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, порушує принцип юридичної визначеності. В заяві ТОВ «ФК Форт» не вказано жодних особливих чи непереборних обставин, котрі б перешкоджали стягувану вчасно звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа під час дії строку для пред'явлення його до виконання. Окремо слід зазначити, що набуваючи в договірному порядку право вимоги до боржника заявник як фінансова установа мав повну можливість (в тому числі не був обмежений жодними перепонами) щодо отримання актуальної інформації про стан виконання судового рішення, в тому числі шляхом доступу до публічних (відкритих) даних Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Вказує, що єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем суду не надано, також вони відсутні в матеріалах справи. Посилання заявника на положення п.11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» не заслуговують на увагу, оскільки така норма була внесена до цього закону тільки 23.05.2020 року. Таким чином, вважає, що заява ТОВ «ФК Форт» в частині поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає.
У постанові від 21.08.2019 року у справі №2-836/11 Велика Палата ВС відобразила наступну правову позицію: коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
А тому зазначає, що вимога нового кредитора про видачу дублікату виконавчого листа також не підлягає до задоволення з огляду на відсутність поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Представник ТОВ «ФК «Форт» у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник первісного стягувача ПАТ КБ «НАДРА», у судове засідання не з'явився, його неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Боржник та його представник в судове засідання не з'явилися. Адвокатом Бора Ю.В., до суд подано письмову заяву в якій просить розгляд заяви провести без його участі та відмовити в задоволенні вимог заяви з врахуванням письмових заперечень.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Судом встановлено, що 11 липня 2013 року Виноградівський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором № 16-02/09-2006 від 25.09.2006 року. Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п.9 ч.3ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як слідує з матеріалів справи, 4 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими вказаним кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП».
20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» укладено договір про відступлення права вимоги № GL48N718070_А102, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими вказаним кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП».
26 серпня 2020 року між ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, які передбачені кредитним договором № 16-02/09-2006 від 25.09.2006 року, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
29 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги б/н, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Форт».
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Виходячи з положення ч.1ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою згідно ч.1ст.512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч.1ст.514 ЦК України.
Відповідно п.1,2 ч.1ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч.5ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»,ст.442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
У постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 Верховний Суд України зазначив, що виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України, статті 378 ЦПК України 2004 року (якій відповідає за змістом частина перша статті 442 ЦПК України у чинній редакції), статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року (якій відповідає за змістом частина п'ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції) заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно змісту ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов'язків, що особисто не пов'язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.
Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні.
Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов'язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.
У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене, а також той факт, що перехід прав та обов'язків від попереднього кредитора новому відбувся внаслідок відступлення права вимоги, заява ТОВ «ФК Форт» в частині заміни сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Що стосується поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання та видачі дублікату виконавчого листа, то суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76,77,78,79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно п. п. 17.2 п. 17 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів, зокрема, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно доч.1ст.433ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Із роз'яснень, які містяться в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 видно, що перелік причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено.
Тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11.07.2013 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором № 16-02/09-2006 від 25.09.2006 року.
На виконання рішення суду по справі №299/1945/13-ц від 11.07.2013 року, Виноградівський районний суд Закарпатської області видав виконавчі листи.
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Відповідні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17.
Відповідно до ч.1,4,5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем єдержава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються уразі,зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання . У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як вбачається з матеріалів оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження № 50894942, за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» від 24 березня 2016 року головним державним виконавцем Виноградівського РУЮ у Закарпатській області 21 квітня 2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 360/1945/13-ц про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості у сумі 266170,99 грн.
28 грудня 2018 року головним державним виконавцем Виноградівського РУЮ у Закарпатській області була винесена постанова про повернення вказаного виконавчого листа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Таким чином, так як виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості був повернутий стягувачу 28 грудня 2018 року, але ним не отримано, тобто, його було втрачено.
Відповідно до ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції на час винесення постанови про повернення виконавчого документа), повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.
Отже, у даному випадку строк пред'явлення до виконання даного виконавчого листа не закінчився (до 28 грудня 2021 року), то заяву необхідно задовольнити і в цій частині та видати дублікат вказаного виконавчого листа.
Так як строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не сплив, то підстав для його поновлення не вбачається, а тому в цій частині заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК Форт” - задоволити частково.
Замінити стягувача ПАТ КБ “Надра” на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “ФК Форт”, код ЄДРПОУ 42725156 у справі № 299/1945/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Видати дублікати виконавчих документів, а саме виконавчих листів виданих Виноградівським районним судом Закарпатської області на примусове виконання рішення від 11.07.2013 року у справі № 299/1945/13-ц.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено у судовому засіданні 01.12.2021 року. Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2021 року.
Головуючий В. В. Леньо