Справа №297/2652/21
01 грудня 2021 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Радзецькій Ю.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: Берегівська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,-
встановив:
Адвокат Мензак Юлій Юлійович в інтересах ОСОБА_2 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: Берегівська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг, про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі значаться зареєстрованими колишні співвласники такої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які після її відчуження не знялися з реєстрації місця проживання. Останні понад 10 років не проживають у квартирі, а добровільно знятися з реєстрації місця проживання не бажають. Реєстрація відповідачів у вказаній квартирі створює перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своєю власністю. Оскільки, відповідачі участі в утриманні квартири не приймають, реєстрація таких порушує права позивача, як власника, на вільне користування та розпорядження квартирою, просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таким, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву від 12.11.2021, згідно якої, просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує, просив позов задоволити. Проти заочного розгляду справи не заперечив (а.с. 21).
Представник позивача ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак згідно прохальної частини позовної заяви, просив справу розглянутьи без його участі, позовні вимоги підтримує, просив позов задоволити. Проти заочного розгляду справи не заперечив (а.с. 1-3, 20).
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином за місцем реєстрації, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи без їх участі чи відзиву на позов від них не надходило (а.с. 23-26).
Представник третьої особи - Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради в судове засідання не з'явився, однак начальник такого подала до суду заяву, згідно якої, просила справу розглянути без участі їх представника, на розсуд суду (а.с. 22).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, оцінивши докази позивача на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 72 ЖК Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317 ЦК України передбачають здійснення власником права власності за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК Української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Так, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 , що стверджується копією договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В., зареєстрованого в реєстрі за №3263 (а.с. 25-26).
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як встановлено з матеріалів справи, в квартирі АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 значаться зареєстрованими ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15-16).
Як стверджує позивач, згідно позовної заяви, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи зареєстрованими в квартирі АДРЕСА_2 , в такій не проживають, і таке створює перешкоди у володінні та здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові № 6-709цс16 від 16.11.2016 року, власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи зареєстрованими в квартирі АДРЕСА_2 , в такій не проживають, реєстрація останніх у вищевказаній квартирі порушує права позивача ОСОБА_2 на вільне володіння, користування та розпорядження своєї власністю, суд вважає позовні вимоги останнього про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи зі змісту частини першої статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється, зокрема на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК УРСР, ст. ст. 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
рішив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання яких зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр ФЕЙІР