Справа № 266/6376/21
Провадження№ 3/266/1960/21
29 листопада 2021 року м. Маріуполь Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Федотова В.М. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст. 130 КУпАП
03.10.2021 року о 17 год. 54 хв. Донецька область, м. Маріуполь, біля буд. 5 по вул. Лодочній, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Audi A6» д/н « НОМЕР_1 » з ознаками наркотичного сп'яніння, (підвищена жвавість, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений судом про дату та час слухання справи, в судове засідання не з'явився, причин поважності своєї неявки суду не надав, тому суд, вважаючи його причини неявки не поважними, розглядає справу за його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.3 КУпАП, а його вина в здійсненні даного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 196215 від 03.10.2021 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом співробітників поліції, диск із відеозаписом фіксації зазначених подій. Також в матералах спри є довідка в якій зазначено, що за обліками інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП протягом року притягався до адміністративної відповідальності, а саме:17.06.2021 постановою Димитровського міського суду Донецької області, справа № 226/1309/21 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень; 17.06.2021 постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, справа № 265/3106/21 за ч. 2 ст. 130 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 гривень.
Із відеозапису події, яка відбулась 03.10.2021 року встановлено, що водія ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, запропонували ОСОБА_1 пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 в присутності двох свідків від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, відмовився. ОСОБА_1 було оголошено протокол про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вищенаведеними доказами, які не містять сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, підтверджується факт керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду у медичному закладі в присутності двох свідків, що є порушенням п.2.5 ПДР України,а як наслідок утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП - передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же самий час, суд зазначає, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що відповідає п. 1 розділу IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України за № 1395 від 07.11.2015 року, тобто від часу зупинки та відсторонення водія від керування та проходження огляду на стан сп'яніння проходить певний час.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №196215 від 03.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить його розписка.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суд виходить із того, що ОСОБА_1 втретє вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, при цьому повинен був усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, тому суд з урахуванням положення ст. 8 КУпАП про чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення, вважає доцільним призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, без позбавленням права керування транспортним засобом та із стягненням судового збору.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОККП відсутній) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51000,00 гривень, (код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, рахунок отримувача № UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач коштів ДонецькеУК/Дон.обл.) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОККП відсутній) судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Федотова В. М.