233 № 233/4996/21
30 листопада 2021 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бєлостоцької О.В.
за участю
секретаря Теліціної О.О.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сітало Володимир Іванович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивачка звернулась до суду з позовомдо ТОВ «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 196477 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису в загальному розмірі 14742грн 97коп. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачка послалась на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено із грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки заборгованість за кредитним договором № 007-04123-220211 від 22 лютого 2011 року, укаденим між нею та ПАТ «Дельта Банк» не є безспірною, визначена із порушенням строків позовної давності. Отже, наявні підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з недотриманням умов його вчинення.
Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2021 року було вжито заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 196477, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про врегулювання спору за участю судді.
В судове засідання представник позивачки адвокат Сітало В.І. не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, надав надав заяву про визнання позовних вимог в порядку ст. 206 ЦПК України (а.с.24).
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстави стверджувати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 22 червня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під номером 196477, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 180621-ВП від 18 червня 2021 року, якому в свою чергу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 17062021 від 17 червня 2021 року, якому в свою чергу ПАТ «Дельта Банк на підставі договору відступлення прав вимоги № 2240/К від 07 травня 2020 року відступило право вимоги за кредитним договором № 007-04123-220211 від 22 лютого 2011 року, заборгованості за період часу з 06 травня 2020 року по 22 червня 2021 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10686 грн 94коп, заборгованості за нарахованими і несплаченими процентами в розмірі 4006грн 03коп. Крім того, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 50 грн 00коп, а всього - 14742 грн 97коп (а.с.4).
15 липня 2021 року начальником відділу Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Фомкіною А.С. відкрите виконавче провадження № 66078400 з примусового виконання виконавчого напису № 196477, вчиненого 22 червня 2021 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 14742грн 97 коп (а.с.7), в рамках якого постановою від 14 вересня 2021 року звернуто стягнення на доходи боржника (а.с.8).
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) передбачено нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку.
Тобто, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідачем не доведено суду ту обставину, що серед документів наданих приватному нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.
Зазначене узгоджується із висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними в постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.03.2020 № 757/24703/18-ц.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, спірний виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, заборгованість за яким не є безспірною, оскільки вона не визнається позивачкою ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги вищевикладене та зважаючи на визнання позову відповідачем, про що подана відповідна заява (а.с.24), суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрованого в реєстрі під номером 196477, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису в загальному розмірі 14742 гривні 97 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивачки на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати.
Частиною 1 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, з нього на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути витрати пов'язані зі сплатою судового збору пи поданні позовної заяви в розмірі 454 грн 00коп (50%).
Оскільки позивачка ОСОБА_1 не зверталась із клопотанням про повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, у суду відсутні підстави для вирішення цього питання під час ухвалення судового рішення по справі. Позивачка не позбавлена можливості в майбутньому звернутись до суду із клопотанням про повернення з державного бюджету 50% судового збору в порядку, передбаченому ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. Суд не вбачає підстав для застосування в даному випадку приписів ч.1 ст.142 ЦПК України, оскільки нею врегульовано питання повернення судового збору, сплаченого виключно при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України , -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (адреса місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул.Михайла Стельмаха, буд.9-А, офіс 204; ідентифікаційний код 43311346), третя особа, які не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Мала Житомирська, 5/6) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 22 червня 2021 року та зареєстрований в реєстрі під номером 196477 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису в загальному розмірі 14742 гривні 97 копійок таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в загальному розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 30 листопада 2021 року.
Суддя