Справа № 467/954/21
Провадження № 2/467/318/21
01.12.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_4 , яка доводилася позивачу тіткою та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що після смерті тітки позивача ОСОБА_4 з'ясувалося, що існують розбіжності в написанні по-батькові померлої в документах, які необхідні для прийняття спадщини після смерті тітки позивача. Посилаючись на те, що після смерті тітки залишилося спадкове майно, яке позивач не може успадкувати у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні стосунки між позивачем та померлою тіткою, представник позивача прохав встановити факт родинних відносин з позивачем ОСОБА_1 та його тіткою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12.10.2021 року провадження у справі відкрите та за клопотанням представника позивача витребувано у Арбузинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) копію актового запису з Державного реєстру актів цивільного стану щодо народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та у Арбузинській державній нотаріальній конторі належним чином посвідчену копію спадкової справи, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи в його відсутність та про відсутність заперечень проти задоволення позовних вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, свідків, суд приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 у с.Воєводське Арбузинського району Миколаївської області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 22 липня 2021 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, що розташована в межах території Воєводської сільської ради, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 001946 виданого Арбузинським районним відділом земельних ресурсів у Арбузинському районі Миколаївської області 25 березня 2004 року.
Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися 18 березня 2021 року до Арбузинської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 63983154 від 18.03.2021 року після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 36/2021.
Відповідно до роз'яснення Арбузинської державної нотаріальної контори від 18 серпня 2021 року за № 348/02-14 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, належне його тітці ОСОБА_4 , у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні стосунки його та спадкодавця.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1220, ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1270 ЦК України).
Відповідно до положень ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Положення п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України регламентують, що суд може встановлювати факти родинних відносин між фізичними особами.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Аналогічно, згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22 березня 1969 Воєводською сільською радою Арбузинського району Миколаївської області, вбачається, що матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_6 .
З паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 12 липня 1999 року на ім'я ОСОБА_6 вбачається, що прізвище матері позивача російською мовою зазначено як « ОСОБА_7 ».
Так само прізвище відповідача ОСОБА_3 в паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 7 червня 2001 року на ім'я ОСОБА_3 зазначено російською мовою як « ОСОБА_7 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 липня 2021 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки № 139 від 16 березня 2021 року, виданої Благодатненською сільською радою Миколаївської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
В свідоцтві про народження № НОМЕР_5 ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Воєводське Арбузинського району Миколаївської області, батьками зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В посвідці про народження № НОМЕР_6 ОСОБА_10 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
2 вересня 1965 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище на ОСОБА_7 , про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 , видане 2 вересня 1965 року Воєводською сільською радою Первомайського району Миколаївської області.
Згідно заповіту, посвідченого 15 грудня 2016 року секретарем Воєводської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області за реєстровим № 10, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповідала право на земельну ділянку, що розташована в межах території Воєводської сільської ради, що належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 001946 виданого Арбузинським районним відділом земельних ресурсів у Арбузинському районі Миколаївської області 25 березня 2004 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних долях.
Факт родинних відносин позивача з спадкодавцем також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , допитаних у судовому засіданні, які є сусідами та односельчанами померлої, достовірність яких у суду сумнів не викликають.
Так, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що знала померлу ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 її сусід. Маму позивача знає як ОСОБА_6 , а її сестру як ОСОБА_4 . Знала їх років 15, сестри жили неподалік одна від одної.
Також свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що позивач її сусід. Все життя вона прожила в с.Воєводське. Маму позивача знає як ОСОБА_6 , а її сестру як ОСОБА_4 . Знала їх тривалий час.
Встановлення в судовому порядку факту родинних відносин необхідно позивачу для юридичного оформлення спадщини.
Можливість встановлення факту родинних відносин між позивачем та спадкодавцем в адміністративному порядку на час розгляду справи втрачена.
Враховуючи встановлені судом обставини, зважаючи на неможливість оформлення позивачем спадщини без встановлення факту родинних відносин, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 являлася тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива