№ 336/6700/19
1-кп/336/158/2021
23 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, батька неповнолітньої доньки, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацевлаштованого, що мешкає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,
- обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України,
Приблизно о 23 годині 30 хвилин 22 червня 2019 року ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_2 , де він постійно проживав на час вчинення протиправних дій, під час конфлікту із потерпілою ОСОБА_6 навмисно застосував до останньої насильство, яке виразилось в завданні одного удару лобом в область носа потерпілої, який спричинив ОСОБА_6 легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритого перелому кісток носу без зміщення кісткових фрагментів із збереженням функції носового дихання з обох сторін.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав винуватість у застосуванні насильства до потерпілої за вказаних в обвинуваченні обставин і показав, що з потерпілою перебував у шлюбі з 2015 року, який на час розгляду цього провадження припинений на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. В будинку АДРЕСА_2 , який належить батькам потерпілої, обвинувачений проживав разом із своєю сім'єю на момент описаних подій. Між подружжям в той вечір виникла сварка, яка розвивалася доки вони піднімалися на другий поверх будинку, де в одній з кімнат проживали. В кімнаті сварка продовжувалась, у зв'язку з чим будучи роздратованим обвинувачений наніс дружині вказаний удар і пішов з будинку до себе додому.
Обвинувачений заявив, що щиро кається у вчиненні описаних дій, жалкує про те, що скоїв, і повністю усвідомлює протиправність свого проступку по відношенню до потерпілої.
Зі згоди учасників кримінального провадження в силу ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, при з'ясуванні обставин справи не досліджувалися; при цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники провадження ці обставини, чи добровільна їх позиція, а також роз'яснив наслідки дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і переконався в правильності усвідомлення ними цих наслідків.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З урахуванням наведених міркувань при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке є кримінальним проступком в розумінні ст. 12 КК України.
У вчиненому обвинувачений щиро покаявся, активно сприяв суду у встановленні фактичних обставин справи, а органу досудового розслідування - у розкритті кримінального правопорушення.
Перелічені обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого, і не вбачає обставин, що обтяжують його покарання.
Сукупність згаданих пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, відомості про особу винуватого, який має постійне місце проживання, є батьком малолітньої дитини, в утриманні якої бере участь, дають суду підстави для призначення мінімального розміру самого м'якого покарання, що передбачене санкцією частини статті обвинувачення, у вигляді штрафу, про призначення якого одностайно клопочуться сторони провадження і яке, на переконання суду, не зашкодить реалізації цілей покарання.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений, процесуальних витрат немає.
Визнаний речовим доказом DVD-R диск з відеозаписами слідчих дій, що знаходиться в матеріалах досудового розслідування, зберігати з матеріалами досудового розслідування.
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування не обирався, тому з урахуванням належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, що передбачений ст. 125 ч. 2 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Речовий доказ - DVD-R диск з відеозаписами слідчих дій, долучений до матеріалів досудового розслідування, - зберігати з матеріалами досудового розслідування.
На вирок суду може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1