15.11.21Справа № 336/7085/14-ц
Пр. № 2-д /336/37/2021
15 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виділ в натурі частки в праві спільної часткової власності на нерухоме майно,
Рішенням Шевченківського районного суду від 22.11.2016 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виділ в натурі частки в праві спільної часткової власності на нерухоме майно.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у доступі до горища і газопроводу в будинку АДРЕСА_1 .
Решту вимог залишено без задоволення.
Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в цій справі в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 про виділ в натурі частки в праві спільної часткової власності на нерухоме майно скасоване.
ОСОБА_2 виділено в натурі Ѕ частину будинковолодіння АДРЕСА_1 під літерою А, яка складається з житлової кімнати 2-5 площею 7,9 м2, житлової кімнати 1-2 площею 6,2 м2, житлової кімнати 2-4 площею 12,7 м2; в прибудові під літерою А1: коридор 2-1 площею 2,3 м2, коридор 2-2 площею 2,7 м2, гардероб 2-3 площею 0,8 м2, кухню 2-6 площею 4,5 м2, котельню 2-7 площею 3,1 м2, а, крім того, ганок до літ. А1, сходи, козирок до літ. А1, зливну яму № 4, Ѕ частину паркану № 1, паркан № 7, Ѕ частину паркану № 8, замощення Ш, замощення ІУ.
Постановою Верховного суду від 10.10.2018 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2017 року в частині вирішення позовник вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки скасоване, справа в цій частині передана на новий розгляд до апеляційного суду Запорізької області.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20.03.2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2016 року в частині виділу у натурі частки у праві спільної часткової власності було залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції питання розподілу судових витрат не вирішувалось.
До суду надійшла заява правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення на його користь однієї другої частини витрат з проведення судових експертиз в розмірі 2771 грн. 20 коп. (5542 грн. 40 коп. загальних витрат поділити на два), оскільки при винесенні рішення не було вирішено питання про покладення на відповідача цих видатків.
Учасники справи, належними чином сповіщені про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явилися з невідомих причин.
Зазначені обставини у відповідності до частини 4 ст. 270 ЦПК України не є перешкодою для вирішення заяви у відсутність відповідача.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення з таких міркувань.
Статтею 270 ЦПК України врегульоване ухвалення додаткового рішення суду, за змістом якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.
З наведеної норми цивільного процесуального законодавства і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України випливає, що питання про розподіл судових витрат вирішується судом, який ухвалив рішення на користь цієї сторони.
Разом з тим в силу роз'яснень п. 37 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат згідно з правами, передбаченими статтею 88 ЦПК.
У разі якщо з певних причин у цих випадках суд вищої інстанції не змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, це питання вирішується цим судом на підставі статті 220 ЦПК (ст. 270 ЦПК України в редакції Закону № 2147-УШ від 03.10.2017 року) або судом першої інстанції, який розглянув справу, за заявою заінтересованої особи.
За змістом згаданого роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України у випадку, коли суд вищої інстанції не змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, це питання може бути вирішено як судом, який змінив або ухвалив нове рішення, так і судом першої інстанції, тому суд вважає за необхідне їх розв'язати, оскільки позивачем обраний саме суд першої інстанції.
Так як судом апеляційної інстанції питання розподілу судових витрат не вирішувалось, це є передумовою для ухвалення додаткового рішення щодо розв'язання вимоги про розподіл витрат з проведення судових експертиз.
Розподіл судових витрат, до яких в силу ст. 133 ЦПК України відносяться і витрати на проведення експертизи, між сторонами внормований статтею 141 ЦПК України, відповідно до якої у разі відмови в позові витрати, пов'язанні з розглядом справи, покладаються на позивача.
Вирішуючи у додатковому рішенні питання про наявність підстав для розподілу витрат на проведення судових експертиз в розумінні ст. 141 ЦПК України, суд бере до уваги таке.
В справі за клопотанням позивача проведено дві експертизи: на підставі ухвали суду вартістю 3542 грн. 40 коп. (а. с. 112, 229 т. 1) і на замовлення представника позивача вартістю 2000 грн. (а. с. 178 т. 1).
Зазначені дослідження були призвані вирішити питання визначення можливих варіантів поділу (виділу частки) в натурі нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні цієї вимоги суд враховує, що означена вимога залишена без задоволення судом апеляційної інстанції у відповідності до постанови Запорізького апеляційного суду від 20.03.2019 року, якою рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2016 року в частині виділу у натурі частки у праві спільної часткової власності було залишено без змін.
У зв'язку з викладеним у відсутність процесуальної передумови для розподілу судових витрат і необхідністю їх покладення на позивача суд при ухваленні додаткового рішення доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення з правонаступника відповідача на користь правонаступника позивача витрат з проведення судових будівельно-технічних експертиз.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 270, 352-354 ЦПК України, суд
Ухвалити в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виділ в натурі частки в праві спільної часткової власності на нерухоме майно додаткове рішення, відповідно до якого:
в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2771 грн. 20 коп. витрат з проведення судових експертиз відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя О.В. Щаслива