Єдиний унікальний номер справи 336/9492/21
Номер провадження 2/336/5743/2021
24.11.2021 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі судді Карабак Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «НАДРА», третя особа ОСОБА_2 , реєстратор філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна,
19.11.2021 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , з вимогами до ПАТ «КБ «НАДРА», третя особа ОСОБА_2 , реєстратор філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна.
Позовні вимоги викладені наступним чином: «Усунути перешкоди ОСОБА_1 , перешкоди в користуванні автомобілем марки «ВАЗ 111830» номер шасі (кузові) - НОМЕР_1 державний номерний знак НОМЕР_2 , шляхом зняття заборони відчуження рухомого майна та виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 28.03.2019, реєстраційний номер 73748385, внесеного ПАТ «КБ «НАДРА» на підставі кредитного договору від 11.12.2006».
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що спір не підсудний Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, а підлягає передачі за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (вул. Дегтярівська, 31-А, м. Київ, 03057), зважаючи на такі мотиви.
Як на правову підставу позовних вимог у справі представник позивача посилалась на положення Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідачем у справі є ПАТ «КБ «НАДРА», ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходженням цієї юридичної особи відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є вул. Артема, буд. 15, м. Київ, 04053.
Частиною 2 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідач за пред'явленим позовом знаходиться поза межами територіальної юрисдикції суду, до якого подано позов.
У позовній заяві зазначено, але зовсім не обґрунтовано наявність підстав для альтернативної чи виключної підсудності спору Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
В позові є посилання на ч. 2 ст. 114 ЦПК України щодо виключної підсудності спорів про зняття арешту з нерухомого майна за місцезнаходженням цього майна або основної її частини, але ця стаття стосується змісту висновку експерта у галузі права.
Окремо, вважаю за необхідне зазначити про таке.
За правилами частини 2 статті 30 ЦПК України, яка визначає підстави виключної підсудності, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Статтею 21 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що до приватних забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
За нормами статей 37-38 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що до публічних обтяжень належать: 1) податкова застава; 2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; 5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом; 6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.
При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа). Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом.
Отже, арешт майна за нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є публічним обтяженням рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.
Як видно з позовної заяви, предметом позову фактично є припинення обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про приватне обтяження на підставі договору застави, а не закону або рішення суду.
Отже, спірне обтяження, яке просить припинити представник позивачів в позовній заяві, є приватним забезпечувальним обтяженням, яке встановлено для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави рухомого майна.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що правила виключної підсудності, передбачені частиною 2 статті 30 ЦПК України, стосується лише позовів про скасування публічного обтяження рухомого майна у вигляді арешту та не можуть бути застосовані при вирішенні спору про скасування чи зняття приватного забезпечувального обтяження, яке встановлено для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави рухомого майна.
За таких обставин, позов подано із порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність передачі цієї цивільної справи за територіальною підсудністю до Галицького районного суду м.Львова за місцезнаходженням юридичної особи - відповідача.
Керуючись вимогами ст..ст. 27, 30-32, 260, 353 ЦПК України, суддя
Справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «НАДРА», третя особа ОСОБА_2 , реєстратор філії міста Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування державної реєстрації обтяження рухомого майна- передати за підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва (вул. Дегтярівська, 31-А, м. Київ, 03057).
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Строк на апеляційне оскарження може бути також продовжений з підстав, викладених у п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.
Ухала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали суду складений 24.11.2021.
Суддя Карабак Л.Г.