01.12.2021
Провадження № 2/337/2040/2021
ЄУН № 337/4040/21
01 грудня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Смірнової А.О.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якому вказала, що між нею та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» ніколи не укладались будь які фінансові угоди. Вона не має перед відповідачем заборгованості в розмірі 34261 грн. За останні 10 років позивач взагалі не відвідував м.Київ.
10.07.2021 року позивачка дізналась, що 07.07.2021 р. постановою приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Чубаревим Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження № 66007791, щодо звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість в розмірі 34261 гривень, на підставі виконавчого напису № 27052 від 20.05.2021 р. виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною.
Позивач вважає, що виконавчий напис № № 27052 від 20.05.2021 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання виконавчого напису про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, та інші доходи позивача.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус, третя особа, не отримувала від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення ( платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки,чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем є безспірною.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону.
Нотаріус не повідомляв боржника про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора.
Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною і зареєстрований в реєстрі за № 27052 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.08.2020 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, і призначено підготовче судове засідання.
16.09.2021 року до суду, від позивача надійшла заява про приєднання до справи письмових доказів( копія листа №16425, копія виконавчого напису, заява про примусове виконання, копія постанови про відкриття виконавчого провадження, копія договору № 853222186).
Ухвалою суду від 16.09.2021 року закрите підготовче провадження по справі.
Ухвалою суду від 27.09.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 27052 від 20.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів у розмірі 34261 гривень.
Позивачка надала суду заяву про розгляд справи без її присутності, просить позов задовольнити, та стягнути понесені судові витрати, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, був повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв не надав.
Треті особи до суду не з'явились, заяв не надали, були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у суду є підстави для ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
За дослідженими матеріалами справи, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» існує договір № 853222186 від 07.12.2019 року, предметом якого є надання кредиту у розмірі 4500 грн. зі строком на 30 днів, з процентною ставкою в 558,45 % річних, та загальному розмірі кредиту і загальних витрат в 6565,5 грн. з терміном платежу 06.01.2020 року.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом встановлено, що 22.05.2021 року приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 27052, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 853222186 від 07.12.2019 року, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 74 від 14.04.2020 року є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на загальну суму в 34261 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Чубаревим О.О. від 07.07.2021 року(ВП №66007791) відкрите виконавче провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Чубаревим О.О. від 14.07.2021 року(ВП №66007791) звернуто стягнення на доходи позивача за виконавчим написом № 27052 виданого 20.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість в розмірі 34261 грн.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
Згідно з позицією, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, як вбачається з матеріалів, на підставі яких приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис, відсутні підтвердження надсилання письмової вимоги (повідомлення) про існування заборгованості. Крім того, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що документально підтверджені.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 229, 247, 263-265, 280, 345 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною і зареєстрований в реєстрі за № 27052 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС».
Стягнути з ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС»(02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната, будинок,12,офіс 177, код ЄДРПОУ: 42254696)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908 грн. за подання позову, та в сумі 454 грн. за забезпечення позову, а всього 1362(одна тисяча триста шістдесят дві) грн.
Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів.
Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: