01.12.2021
ЄУН № 337/7434/13-к
Провадження №1-кп/337/2/2021
01 грудня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту за кримінальним провадженням за обвинуваченням відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст.309, ст. 395 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , посилаючись на наявність ризиків передбачених п. 1,5 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечував проти клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти клопотання прокурора, вважає за недоцільним продовжувати запобіжний захід. Вказала, що її підзахисний тривалий час знаходиться на домашньому арешті, умови не порушував, регулярно з'являвся до суду, правопорушень не вчинював. Також відмітила, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку. Фактично заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Прокурор наполягав на своєму клопотанні.
З'ясувавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд вважає, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , підлягає задоволенню, враховуючи у тому числі на те, що обвинувачені проти цього не заперечують.
Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_5 .
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішуючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 і захисника ОСОБА_8 , суд виходить з того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, позбавляє обвинуваченого можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, перешкоджанню кримінальному провадженню.
Суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Посилання захисникомна факт не порушення обов'язків обвинуваченим ОСОБА_5 , та їх виконання, як на один із чинників заперечень проти клопотання прокурора, суд сприймає критично, так як сам по собі запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, стимулює обвинуваченого на виконання процесуальних обов'язків, бо у протилежному випадку, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, і обвинувачений це усвідомлює.
Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставами при обранні обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, які не зменшились.
Керуючись ст. 181, 331, 392 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 і захисника ОСОБА_8 - відмовити.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту у нічний час з 22-00 години до 07-00 години ранку наступного дня за адресою АДРЕСА_1 , до 30 січня 2022 року, включно.
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді домашнього арешту у нічний час з 21-00 години до 07-00 години ранку наступного дня за адресою АДРЕСА_2 , до 30 січня 2022 року, включно.
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді домашнього арешту у нічний час з 21-00 години до 07-00 години ранку наступного дня за адресою АДРЕСА_3 , до 30 січня 2022 року включно.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченим, що в разі невиконання обов'язків, до них може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції України за місцем проживання обвинувачених.
Суддя: