Провадження №3/337/1822/2021
ЄУН № 337/6023/21
30 листопада 2021 року Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши адміністративний протокол Серії АА № 342549, складений 13.10.2021 року, який надійшов з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , мешкає за адресою : АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП ,
Права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, роз'яснені.
Згідно адміністративного протоколу Серії АА № 342549,складеного 13.10.2021 року Гр. ОСОБА_1 13.10.2021 року приблизно о 01:25 год. ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не знала де та з ким знаходиться її дитина о 01:25 годині ночі.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 обставини викладені у протоколі відносно неї не визнала , надавши письмові заперечення. Пояснила , що після розірвання шлюбу з чоловіком - ОСОБА_3 у 2017 році вони проживають окремо. Неповнолітня дочка ОСОБА_2 спочатку проживала разом з нею за адресою : АДРЕСА_2 , потім дочка вирішила проживати разом з батьком за місцем реєстрації : АДРЕСА_1 , де проживає більше двох років. В той день 13.10.2021 р. зателефонували поліцейські та пояснили , що їй треба приїхати на місце події, оскільки дочка вночі перебувала на вулиці. Вона приїхала, було запрошено до ВП №5 де було складено протокол. Вважає, що вона не повинна відповідати за події , що мали місце 13.10.2021 року, оскільки дочка більше двох років проживає разом з батьком, а не з нею. З дочкою проведено бесіду, зобов'язалась не вчиняти подібного.
Суддя дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вважаю необхідним провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи , яка притягається до адміністративної відповідальності , потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стаття 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за невиконання батьками передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
При винесенні постанови суддя, визначаючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, вважає , що в матеріалах справи відсутні достатні докази винуватості ОСОБА_1 , враховуючи пояснення ОСОБА_1 , яка пояснила , що її неповнолітня дочка ОСОБА_4 проживає окремо від неї, проживає більше двох років разом з батьком за місцем реєстрації, приходжу до висновку про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Отже, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7,9,10, 221, 245-247, 251,252, 256, 280, 283,284, 287-294 КУпАП , суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя: С.А. Ширіна
30.11.2021