Михайлівський районний суд Запорізької області
Справа № 321/1387/21
Провадження № 2/321/474/2021
01.12.2021 року
Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Машкіної Н.В.,
за участю секретаря - Бородіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної Установи «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, посилаючись на такі обставини.
Позивач працює медичною сестрою в Комунальній установі «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради. 27.07.2021 року під час її чергування в денну зміну, приблизно о 17 год. 00 хв. підопічна ОСОБА_2 вистрибнула з вікна першого поверху, чим спричинила собі тілесні ушкодження лівої сторони тулуба і голови. Після чого, її перенесли в медичний пункт на ношах, де вона була оглянута нею. Під час огляду у ОСОБА_1 почалась блювота. Нею було прийнято рішення невідкладно викликати швидку медичну допомогу. Карета швидкої допомоги приїхала приблизно через 30 хв. Після огляду ОСОБА_2 медичними робітниками швидкої допомоги було прийняте рішення про госпіталізацію підопічної. Після госпіталізації ОСОБА_2 вона продовжувала виконувати свої посадові обов'язки, а при передачі зміни вона доповіла медичній сестрі ОСОБА_3 із зазначенням в журналі приймання-здачі змін про цей випадок. На час події лікарів та керівництва установи на робочому місці не було, тому вона з об'єктивних причин не могла повідомити про даний випадок особисто. 30.07.2021 року Актом службової перевірки було запропоновано притягнути її до дисциплінарної відповідальності за помилкові дії: про неповідомлення лікарів та керівництво установи щодо випадку з підопічною ОСОБА_2 та самостійні рішення без узгодження з лікарями установи. Обставини викладені в акті службової перевірки не відповідають дійсності. Так, фактично вона повідомила про даний випадок, зробивши запис в журналі приймання-здачі змін. Вона з об'єктивних причин не могла узгодити дії з лікарем та керівництвом установи, так як даних осіб на робочому місці не було, а діяти потрібно було негайно. Вона діяла повністю в інтересах підопічної ОСОБА_2 , піклуючись про стан її здоров'я. Більш того Акт службової перевірки було складено без її пояснень, доповідної тощо. Відповідно до Наказу № 43 від 02.08.2021 року їй було оголошено догану за прийняття рішень, які не узгоджені з лікарями установи та не входять до сфери її компетенції при виконанні її посадових обов'язків, за приховування інформації від керівництва установи і не надання письмового пояснення щодо випадку який стався 27.07.2021 року з підопічною ОСОБА_2 . Оскаржуваний Наказ був виданий в порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП без її письмових пояснень, які ніхто у неї не вимагав і вона навіть не знала, що здійснювалась службова перевірка по даному факту. Більш того, підстави для оголошення їй догани взагалі відсутні. З наказом її було ознайомлено 12.08.2021 року, а наказ було видано 02.08.2021 року, тобто її ознайомили з наказом через 10 днів, що суперечить п. 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 20.07.1984 №213. Більш того відповідно до ст. 41 «Гарантії для працівників підприємств, установ або організації, обраних до профспілкових органів» Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст. 252 «Гарантії для працівників підприємств, установ або організації, обраних до профспілкових органів КЗпП України притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є. В даному випадку притягнення її до дисциплінарної відповідальності не було узгоджено з профспілковою організацією, заступником голови якої є вона. Більш того, Вільна профспілка медичних працівників України зверталось до Директора установи Березовського І.І. з проханням скасувати догану винесену ОСОБА_1 , але відповіді не отримало, догану не скасовано. У зв'язку з викладеним, просить суд визнати незаконним та скасувати Наказ № 43 від 02.08.2021 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, її представник - адвокат Тимошенко С.В. надав заяву, у відповідності до якої просить розглянути справу у його відсутність та у відсутність позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Комунальної Установи «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до вимог ст.ст. 280 - 283 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Згідно з наказом № 43 від 02.08.2021 рокуКомунальною Установою «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради було оголошено догану черговій медичній сестрі ОСОБА_1 . Зазначені підстави: за порушення трудової дисципліни, за результатами службового розслідування робочою групою на підставі наказу № 42 від 30.07.2021 року, з метою недопущення погіршення надання соціальних послуг. ОСОБА_1 ознайомлена з наказом 12.08.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є акт службової перевірки від 30.07.2021 року, зі змісту якого вбачається таке.
27.07.2021 року, після 16 год. 00 хв. підопічна ОСОБА_2 підійшла до вікна в коридорі, видавила москітну сітку, нахилившись на підвіконня вікна, щоб подихати свіжим повітрям не втрималась і випала з вікна першого поверху. Про цей випадок сповістили медичну сестру ОСОБА_1 , поклавши підопічну ОСОБА_2 на ноші та віднесли до медичного пункту для надання першої медичної допомоги. Черговою медичною сестрою ОСОБА_1 була викликана швидка медична допомога, про що була зроблена відмітка в журналі прийому та передачі зміни чергових медичних сестер, запис щодо вказаного випадку зафіксовано. Про цей випадок та про стан здоров'я підопічної ОСОБА_2 , ОСОБА_1 лікарям та керівництву установи не повідомила, про що були додані пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Рішення про виклик швидкої медичної допомоги та госпіталізації підопічної ОСОБА_2 до медичного закладу було прийнято ОСОБА_1 самостійно, без узгодження з лікарями установи. Швидка медична длпомога прибула до установи біля 19 год. 00 хв., поліція прибула до інтернату о 19 год. 37 коп. підопічна ОСОБА_2 була оглянута лікарями Михайлівської лікарні за висновком лікарів, стан її здоров'я задовільний, надання медичної допомоги не потребує. 28.07.2021 року о 09 год. 00 хв. підопічна ОСОБА_2 була доставлена до інтернату. Робоча група запропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності чергову медичну сестру ОСОБА_1 за помилкові дії: про неповідомлення лікарів та керівництва установи щодо ви падку з підопічною ОСОБА_2 та самостійні рішення без узгодження з лікарями.
Відповідно до вимог ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
Відповідно до вимог ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.
З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
Згідно висновку вільної профспілки медичних працівників України від 20 серпня 2021 року за № 31/21 встановлено, що ОСОБА_1 діяла в інтересах захисту життя та здоров'я постраждалої ОСОБА_2 , тому враховуючи безпідставність винесення дисциплінарного стягнення та порушення норм чинного законодавства України, голова вільної профспілки медичних працівників України вимагає скасувати догану, винесену члену профспілкового комітету, заступнику голови первинної профспілкової організації ВПМПУ Комунальної установи «Михайлівський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_1.
Крім того, догана оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. В наказі обов'язково має бути посилання на відповідний документ, який порушив працівник. Такими документами можуть бути: правила внутрішнього розпорядку підприємства, трудовий договір (контракт), колективний договір, посадова інструкція, інструкція з охорони праці тощо.
Проте, зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, яке саме порушення посадових обов'язків було допущено працівником ОСОБА_1 . Наказ не містить посилання на документи, положення яких не були дотримані позивачем, в чому виразилося неналежне виконання посадових обов'язків позивачем.
Наявність у наказі посилання на невчинення дій, в чому на думку відповідача полягало допущене позивачем порушення, не вказує на конкретний, вчинений останньої, дисциплінарний проступок.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 не надавала пояснення до застосування дисциплінарного стягнення і взагалі їй пропонувалось надати такі пояснення. З наказом від 02.08.2021 року працівника було ознайомлено тільки 12.08.2021 року.
Виходячи з аналізу норм КЗпП України, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю, що відповідачем зроблено не було.
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем безпідставно винесено наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповіданьості. В порушення вимог законодавства не було належним чином повідомлено працівника про необхідність надання пояснень щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідач порушив строки надання працівнику наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі та доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 258-259, 263- 265, 280-283 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної Установи «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 43 від 02.08.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника установи», яким оголошено догану медичній сестрі ОСОБА_1 .
Стягнути з Комунальної Установи «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 ( дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: комунальна установа «Михайлівський психоневрологічний інтернат» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03188576, місце розташування: с. Показне, буд.90А Михайлівського району Запорізької області.
Заочне рішення може бути переглянуте Михайлівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Михайлівського районного суду
Запорізької області Н.В. Машкіна